Європейська асоціація університетів оприлюднила матеріал «Спільні програми – від міжнародної політики до національної практики. Сплетіння типології та акредитації міжнародних освітніх програм у Чеській Республіці».
Європейська асоціація університетів оприлюднила матеріал «Спільні програми – від міжнародної політики до національної практики. Сплетіння типології та акредитації міжнародних освітніх програм у Чеській Республіці».
Аналітична частина публікації присвячена огляду міжнародного середовища розроблення політики спільних програм. Основна увага зосереджена на подвійній термінології, що використовується для опису цих програм, а також на порівнянні відповідних практик.
Автори описують нещодавню ініціативу фінансованого урядом проєкту обговорення спільнотою державних вишів Чеської Республіки актуальних питань забезпечення якості таких програм.
Також на основі дослідження сфери розроблення політики та досвіду, отриманого в рамках загальнодержавного проєкту, розглядаються питання формування політики на засадах інноваційного підходу до акредитації в рамках міжнародного співробітництва, яка має як критиків, так і прихильників та широко розповсюдилась у Європі.
Міністерство освіти і науки України оприлюднило аналітичний звіт, підготовлений за результатами другого року пілотного проєкту, що реалізується в закладах фахової передвищої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти.
Міністерство освіти і науки України оприлюднило аналітичний звіт, підготовлений за результатами другого року пілотного проєкту, що реалізується в закладах фахової передвищої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти.
Експеримент був розпочатий у жовтні 2019 року відповідно до наказу МОН України для відпрацювання моделей дуальної форми здобуття освіти (ДФЗО) і розбудови системи, яка буде корисною для освіти, бізнесу та здобувачів освіти.
Закладам освіти така форма організації здобуття освіти допоможе привернути увагу певної категорії вступників та утримати певну частину здобувачів на старших курсах, а також фактично оновити зміст освітніх програм, одержати доступ до матеріально-технічної бази роботодавців не лише для підготовки здобувачів, а й підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників. Крім того, це сприятиме підвищенню конкурентоспроможності випускників, які виходять на ринок праці, їх фінансовій незалежності та набуттю досвіду роботи ще під час навчання, створенню сприятливих умов для отримання першого робочого місця.
Наразі закінчується другий рік експерименту. На його результати вплинули карантинні обмеження, запроваджені через пандемію COVID-19. Це призвело до відчутних змін у звичному режимі освітнього процесу та роботи підприємств. Однак ДФЗО не втратила своєї актуальності, а роботодавці намагаються відновити співпрацю із закладами освіти та здобувачами освіти за першої нагоди.
Наразі заклади освіти у партнерстві з роботодавцями подали запити до МОН України щодо розширення переліку учасників проєкту з 44 до 79 закладів освіти та збільшити кількість роботодавців-партнерів до 300.
Аналітики вважають, що потрібне посилення інформаційної роботи стосовно підготовки фахівців за дуальною формою, яка позитивно себе зарекомендувала в країнах Європи.
Негативне ставлення до такої форми навчання є наслідком порушення основних принципів дуальної освіти, зокрема – в частині забезпечення балансу між теоретичною та практичною складовими підготовки здобувачів, між інтересами закладу освіти й роботодавця. В окремих випадках, допускаючи порушення законодавства, заклади освіти погоджуються на відвідування здобувачами освіти занять у вільний від повноцінної роботи час або ж затверджують графіки, через які навантаження на здобувачів стає надмірним. Це лише деякі з проблем, що потребують нагального вирішення. Хоча такі випадки не є повсюдним явищем, проте їх не можна ігнорувати, адже після закінчення двох років національного експерименту вони вплинуть на формування «іміджу» ДФЗО та ставлення до такої форми ключових стейкхолдерів.
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено результати дослідження «Цифровізація малого та середнього бізнесу для кращого відновлення».
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено результати дослідження «Цифровізація малого та середнього бізнесу для кращого відновлення».
Документ надає уявлення про те, як малі та середні підприємства відреагували на кризу COVID-19 й адаптувались до нового середовища, а також як різні гравці у своїх екосистемах сприяють переходу на цифрові технології.
У ньому розглядається цифрова трансформація МСП і наводиться огляд ключових тенденцій в освоєнні МСП цифрових технологій у країнах ОЕСР.
Висвітлюються основні тенденції, які сформувались останнім часом унаслідок кризи COVID-19 або були значно нею прискорені, у тому числі доступ до цифрової інфраструктури, електронній комерції та віддаленої роботи.
Обговорюється міжнародний досвід політики цифровізації МСП. Представлені оригінальні свідоцтва програми «спасіння» та «відновлення», запущені урядами ОЕСР для подолання кризи.
Документ належить до серії матеріалів «Документи ОЕСР з МСП та підприємництва», в якій представлені порівняльні дані та аналіз показників і тенденцій МСП і підприємництва, а також широкого спектру сфер політики, в тому числі фінансування МСП, інновації, продуктивність, навички, інтернаціоналізацію та інше.
Відбувається прийом заявок на участь у конкурсі стартапів із біомолекулярної електроніки.
Відбувається прийом заявок на участь у конкурсі стартапів із біомолекулярної електроніки.
Організатором конкурсу є Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України.
Конкурс націлений на підтримку розробок нових інтелектуальних біосенсорів для аналітичної біонанотехнології.
Тематична спрямованість проєктів, які можуть бути подані на конкурс: – медична діагностика; – екологічний моніторинг; – харчова промисловість.
Конкурс відбуватиметься у два етапи: на першому (заочному) етапі будуть оцінюватися заявки, автори найкращих з яких будуть запрошені на тренінг із підготовки пітч-презентації проєктів; на другому експертами з України та ЄС будуть обрані фіналісти, які візьмуть участь в очному фіналі наприкінці лютого 2022 року.
Переможці конкурсу отримають можливість прийняти участь у Літній школі з розробки та впровадження смарт-пристроїв та їхніх додатків, яка відбудеться у червні 2022 року у Дрездені, Німеччина.
Конкурс проводиться в рамках проєкту BIONANOSENS, який фінансується Європейським Союзом, твіннінг-проєкту IMBG з партнерами із ЄС.
Документи на конкурс можна подати до 20 грудня 2021 року.
На порталі «Дія.Цифрова освіта» започатковано три нові «Рамки цифрових компетентностей» – для підприємців, держслужбовців та освітян.
На порталі «Дія.Цифрова освіта» започатковано три нові «Рамки цифрових компетентностей» – для підприємців, держслужбовців та освітян.
«Рамка цифрових компетентностей» являє собою інструмент оцінювання рівня цифрових знань та навичок. Вона покликана допомогти в створенні державної політики та плануванні освітніх ініціатив, спрямованих на підвищення рівня цифрової грамотності та практичного використання засобів і сервісів ІТ-технологій конкретними цільовими групами населення.
Прискорення економічного зростання та залучення інвестицій у бізнес, модернізація промисловості та впровадження інновацій неможливе без цифрової трансформації. «Рамка цифрових компетентностей» для підприємців охоплює 4 сфери цифрових компетентностей, які містять 20 компетентностей і 3 рівні володіння.
Діджиталізація державних процесів робить звичні функції зручними та прозорими. Спеціально для держслужбовців створена «Рамка цифрових компетентностей», щоб надати загальне уявлення щодо знань, навичок і компетентностей, пов’язаних із використанням наступних цифрових технологій у процесі державного управління: – пошуку та роботи з інформацією, пов’язаною з виконанням професійних обов’язків; – безпечного використання електронних послуг в інтернеті; – правильне розуміння таких понять, як загальнодоступна інформація, принципи класифікації інформації за рівнем доступу, правила авторизації, зберігання та захисту особистих даних, електронний підпис, е-урядування, правила застосування е-послуг тощо.
Рамка для держслужбовців обіймає 5 сфер цифрових компетентностей, які містять 20 компетентностей і 6 рівнів володіння.
Освітній процес є основою сталого розвитку суспільства та підвищення рівня життя громадян. «Рамка цифрових компетентностей» для педагогічних і науково-педагогічних працівників є основою формування нових освітніх стандартів, розробки освітніх програм провайдерами освітніх послуг, і тих, хто здійснює підготовку майбутніх вчителів, і тих, хто підвищує кваліфікацію вчителів, які працюють, а також для їх самоосвіти. Вона охоплює 5 сфер цифрових компетентностей, які містять 22 компетентності та 5 рівнів володіння.
Інститутом економіки природокористування та сталого розвитку НАН України опубліковано наукове видання «Природно-ресурсний потенціал України: забезпечення добробуту та екологічної безпеки населення».
Інститутом економіки природокористування та сталого розвитку НАН України опубліковано наукове видання «Природно-ресурсний потенціал України: забезпечення добробуту та екологічної безпеки населення».
Його автори наголошують, що Україна має всі необхідні передумови для забезпечення національного добробуту, насамперед – потужний природно-ресурсний потенціал, котрий має використовуватися в інтересах народу. Проте, існує низка наступних загроз і викликів глобального та локального характеру. Фахівці вважають за необхідне: – закріплення в нормативних актах задекларованого права конституційної власності народу України на природні ресурси держави; – капіталізація природних ресурсів як дієвих активів національного господарства, яку складно здійснити без масштабних інституціональних перетворень у природокористуванні; – подолання бідності в країні; – забезпечення екологічної безпеки населення як чинника національного добробуту.
Автори приділили особливу увагу створенню фінансових механізмів суверенного добробуту, якими передбачається сформувати фінансові фонди для забезпечення виплат громадянських дивідендів на особисті рахунки громадян України, а також наповнити стабілізаційний суверенний фонд для майбутніх поколінь українців надходженнями від природної ренти.
У монографії наголошується на необхідності створення полісуб’єктної партисипативної системи управління природними активами, яка відповідатиме вимогам цифровізації та децентралізованим умовам управління національним господарством. Висвітлено механізми модернізації природокористування й алгоритми організації фінансового забезпечення в розрізі водних, земельних, лісових, мінерально-сировинних і інших видів природних ресурсів.
Забезпечити сталість господарювання в Україні, на думку авторів, можна шляхом вдосконалення використання екосистемних послуг і інноваційних механізмів поводження з відходами.
30 листопада 2021 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
30 листопада 2021 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
За результатами засідання прийнято ряд рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації та внесено зміни до Переліку наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії, зокрема, рекомендовано включити 32 нових печатних видання та 4 електронні періодичні видання (наказ МОН від 30.11.2021 № 1290).
Рішення щодо оновлення Переліку прийняте відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Мін’юсті України 6 лютого 2018 року за № 148/21600.
Актуальний перелік розміщено на сайті МОН. Він наразі містить 114 традиційних та 6 електронних видань категорії «А», а також відповідно 1242 та 80 категорії «Б».
Підписано договір про співпрацю між Науково-технологічним комплексом «Інститут монокристалів» НАН України та Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна.
Підписано договір про співпрацю між Науково-технологічним комплексом «Інститут монокристалів» НАН України та Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна.
Співпраця відбуватиметься у рамках поглибленої програми співробітництва між академічними установами Північно-східного наукового центру НАН і закладами вищої освіти МОН України.
НТК є провідною базою для проходження практик здобувачів вищої освіти, а університет наразі є регіональним лідером серед закладів вищої освіти Харьківщини.
Поєднання освітнього процесу у ЗВО з сучасними дослідженнями науковців НТК, яке передбачає активне залучення студентів до науково-дослідної та інноваційної діяльності, є ключовою особливістю цієї співпраці. Провідні фахівці НТК очолюють три кафедри ХНУ, читають понад 10 лекційних курсів, а студенти та науковці Університету мають змогу проводити дослідження на сучасному науковому обладнанні Комплексу.
Визначені пріоритетні напрями майбутніх досліджень та співпраці між НТК «Інститут монокристалів» і ХНУ імені Каразіна. Очікується, що така співпраця надасть випускникам Університету та вченим НТК нові перспективи для реалізації спільних проєктів та ініціатив, стане прикладом для інших наукових та освітніх закладів.
Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила «Глобальний інноваційний індекс 2021. Розвиток інновацій в умовах кризи COVID-19».
Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила «Глобальний інноваційний індекс 2021. Розвиток інновацій в умовах кризи COVID-19».
З моменту свого створення у 2007 році «Глобальний інноваційний індекс» почав формувати порядок денний у сфері вимірювання інновацій. Він став одним з ключових елементів при розробленні економічної політики, все більше урядів стали систематично аналізувати свої щорічні результати й розробляти політичні заходи з метою покращання своїх показників.
У 14-му виданні документу наведено результати аналізу найбільш актуальних глобальних тенденцій у сфері інновацій та рейтинг інноваційних екосистем 132 економік, виокремлені сильні та слабкі сторони з точки зору інновацій та визначені розриви в інноваційних показниках.
У новому розділі доповіді «Система відслідковування інновацій на глобальному рівні» подається огляд значень таких показників, як витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи та доступ до фінансування інновацій, а також визначається вплив COVID-19 на глобальні інноваційні показники.
Метод вимірювання інноваційних можливостей і результатів економік, який використовується у документі, надає особам, які приймають рішення в урядових структурах та приватному секторі, бачення поточної ситуації, що можу бути використано під час розробки політики, що стимулює людей займатися інноваційною та творчою діяльністю, зробити її більш ефективно.
Відповідно до Глобального інноваційного індексу найбільш інноваційною економікою у 2021 році є Швейцарія. За нею йдуть Швеція, США, Об’єднане Королівство та Республіка Корея.
Незважаючи на великі людські та економічні втрати, викликані пандемією COVID-19, уряди та компанії в багатьох частинах світу збільшили інвестиції в інновації. У 2021 році масштаб наукової діяльності, витрати на дослідження та розробки, кількість венчурних угод і заявок на інтелектуальну власність продовжували збільшуватися.
Україна посідає 49 місце серед 132 економік, представлених у документі. У 2021 році Україна має кращі результати за інноваційними показниками, ніж у попередні роки. Вона посідає третє місце серед 34 країн з нижчим за середній рівень доходу та загальне 32 місце серед 39 економік Європи.
Європейська асоціація університетів закликає до більш рівномірного розподілу фінансування для програми Erasmus+.
Європейська асоціація університетів закликає до більш рівномірного розподілу фінансування для програми Erasmus+.
Студенти та заклади вищої освіти з декількох країн повідомляють про проблеми з розподілом грантів на мобільність у рамках нового покоління програми Erasmus+. Хоча при запуску програми передбачалось різке збільшення фінансування для підтримки мобільності студентів, фінансування в 2021 році нижче, ніж в останні роки попередньої програми. Навіть бюджет мобільності на 2022 рік лише ненабагато перевищує бюджет 2020 року.
Окрім зменшення бюджету, стали відомі факти затримки платежів, внаслідок чого університети вимушені самостійно авансувати фінансування мобільності. Ці проблеми частково пов’язані із затримкою офіціального прийняття програми на європейському рівні, а частково – з тим, наскільки своєчасно та в повному обсязі національні агентства змогли виділити фінансування на 2021 рік й перерозподілити невикористані кошти 2020 року.
Коаліція Erasmus+ виступила і заявою щодо цих питань, закликаючи до термінових дій. Європейська асоціація університетів, як член коаліції, підкреслює важливість своєчасного отримання стипендій студентами. Вона також рішуче підтримує рівномірний розподіл фінансування за роками створення програми. Це дозволить захистити студентів у 2021 році від конкуренції за значно меншу кількість грантів, ніж в останні роки попереднього покоління програми.
Більш стабільний і прозорий розподіл бюджету міг би також полегшити роботу національних агентств і закладів вищої освіти, допомагаючи їм більш повно задовольняти очікування студентів.
Для підтримки закладів вищої освіти, студентів і співробітників пропонується: – створити механізми, котрі гарантують студентам отримання стипендій Erasmus вчасно, як найбільш важливий елемент для забезпечення реальної інклюзивності програми; – забезпечити фінансову підтримку студентів, чия мобільність була порушена адміністративними проблемами; – оперативно застосовувати пункт про гнучкість Річної робочої програми Erasmus+ для збільшення максимального внеску ЄС у мобільність навчання; – підвищити прозорість і чітке інформування університетів та студентів про поточні проблеми та можливостях їх вирішення Європейською комісією та національними агентствами; – забезпечити набагато більш лінійний розподіл фінансування впродовж всього програмного циклу.
To search for news published on the official website of NRАT in the “News” section, you need to enter one word, several words, or an exact phrase in the search field. Different terms are separated by spaces.
The search is performed everywhere – in the title and the news text.
For a more comprehensive result, it is recommended to use word stems (parts of words without endings).
When using multiple words for the search, they are combined using one of the logical methods described below.
By default, the logical connector “and” is used. In this case, search results will include all news releases that contain the specified words, even if they are located separately from each other and are in different parts of the text.
Example: Search phrase: OECD report. Search result: all news containing the words “report” and “OECD” in the text and in the title, both together and separately.
If a phrase or phrase is enclosed in quotation marks (“), the results will include all publications where this exact phrase or phrase is found.
Example: Search phrase: “OECD report.” Search result: all news containing the exact phrase “OECD report.”
If you know the publication date of the news or are interested in a specific time frame in which they were published on the website, you can select such a date or date range in the additional field that looks like a calendar. The date is entered in the format year-month-day and confirmed by clicking on the corresponding date in the calendar dropdown. You can enter a date or choose one by browsing through the calendar by months and years. By default, the interval starts from the oldest date (2018-01-23) and ends with the current date.
You can also use one or more hashtags, which are located under the search field on the right side of the “News” page.
Please note: The search for academic texts is carried out in a separate search window at the following link https://nrat.ukrintei.ua/searchdb.
