National Repository of Academic Texts

Звернення Ради молодих вчених НАН України

Рада молодих вчених НАН України звернулась до МОН з приводу вимог щодо присвоєння вчених звань.

Рада молодих вчених НАН України звернулась до МОН з приводу вимог щодо присвоєння вчених звань.

Автори листа вважають, що було радикально підвищено вимоги до стажу для осіб, які претендують на присвоєння нового вченого звання старшого дослідника, порівняно з вимогами, що раніше висувалися для отримання звання старшого наукового співробітника (вимогу в частині стажу підвищено в п’ять разів). Це на думку Ради молодих вчених не корелює із вимогою до претендентів на звання доцента, – лише 5 років викладацької діяльності на будь-якій посаді. Тоді як старшим дослідником можна стати лише після 5-ти років роботи на науковій посаді, починаючи від старшого наукового співробітника, яка приблизно відповідає посаді доцента у вищій освіті. Така диспропорція є дискримінаційною по відношенню до науковців.

Крім того вимога, яка зобов’язує здобувачів вченого звання старшого дослідника мати «наукові праці, опубліковані після захисту дисертації у вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях, з яких не менше двох публікацій у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз Scopus або Web of Science та не є перекладами з інших мов». Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 вересня 2016 р. у справі № 826/11279/16 відповідне положення було визнане таким, що не відповідає Постанові № 656 від 19 серпня 2015 р. Це рішення було залишено в силі Київським апеляційним адміністративним судом. У результаті коригування нормативних актів нині від здобувачів звання доцента вимагається лише одна стаття у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science. Таким чином зберігається диспропорція між вимогами до кількості публікацій для здобувачів звання доцента і старшого дослідника.

Автори листа звертають також увагу на те, що статистика присвоєння вчених звань впродовж останніх років наочно демонструє: державою при запровадженні нових вимог переслідувалися передусім цілі економії на виплатах доплат за вчені звання, було дискриміновано сектор академічної науки.

Зважаючи на викладені факти Рада молодих вчених НАН України пропонує привести положення Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України № 13 від 14 січня 2016 р. у відповідність до Постанови КМ України № 656 від 19 серпня 2015 р. та надає з цього приводу конкретні пропозиції, які були ухвалено на засіданні Ради 17 вересня 2020 року (Протокол № 4/2020).

Детальніше: https://bit.ly/2HkjpLl, https://bit.ly/32XbiN8

Фото: НАНУ

2020-09-24

Чергове засідання Атестаційної колегії МОН

24 вересня 2020 року відбулося засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.

24 вересня 2020 року відбулося засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.

За результатами засідання ухвалено низку рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації, а саме:

– присудити науковий ступінь доктора наук 258 особам, кандидата наук – 510 особам, ступінь доктора філософії – 109 особам, присвоїти вчене звання професора 183 особам, доцента – 439 особам, старшого дослідника – 27 особам (1 атестаційна справа знята з розгляду для додаткового вивчення);

– скасовано рішення спеціалізованих вчених рад щодо присудження наукового ступеня доктора наук 1-му здобувачеві (за наявність текстових запозичень без посилання на джерело) та 2-м здобувачам наукового ступеня кандидата наук;

– створити 10 постійно діючих спеціалізованих вчених рад та 3 для разового захисту дисертацій (відмовлено у створенні 4 СВР);

– включити до Переліку наукових фахових видань України категорії «А» 10 наукових видань та до категорії «Б» – 160 (відмовлено 18 науковим виданням, ще 6 наукових видань знято з розгляду).

Детальніше: https://bit.ly/3kXtpZN

Фото: МОН

2020-09-24

Нарада у Комітеті Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій

24 вересня 2020 року відповідно до плану роботи Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій проведе нараду з науковцями з метою обговорення проблемних питань державного супроводу наукової діяльності в Україні, зокрема – відновлення державних цільових програм.

Захід відбудеться у режимі відеоконференції.

Детальніше: https://bit.ly/301jHNW

2020-09-23

Топ-200 інструментів для навчання у 2020 році

1 вересня 2020 року був опублікований рейтинг Top Tools for Learning. Рейтинг Центром технологій для навчання та удосконалення /Centre for Learning & Performance Technologies.

Топ-200 інструментів сформовано на підставі результатів 14-го поспіль щорічного опитування, у якому взяли участь 2369 респондентів з 45 країн: 59% респондентів – представники компаній, підприємств і некомерційних організацій, 41% працівники освіти. Опитування проводилось у період карантину, коли дистанційна робота та дистанційне навчання були нормою.

У рейтингу представлені 200 сервісів за трьома групами: сервіси для самонавчання (Personal Learning/ PL), навчання на робочому місці (Workplace Learning/ WL), для освіти у широкому сенсі (Education/ Ed). Також можна побачити, як змінилась популярність сервісів порівняно з 2019 роком.

Найбільше втратили прихильників сервіси Powtoon (-79 місць, сервіс для створення анімації), Pixabay (-71 місце, фотостік), Anders Pink (-72 місця, сервіс для курирування контенту), Audacity (-63, редактор звуку), Adobe Photoshop (-56, редактор зображень), Medium (-64, блог-платформа), Piktochart (-67, сервіс створення інфографіки).

Найбільше зріс у популярності Google Classroom: зі 136-го місця у 2019 році до 15-го у 2020 році. Також зріс інтерес до інших LMS: Moodle (+14), Canvas (+23), Blackboard Learn (+35), aNewSpring (+77).

Лідери зростання інших секторів: сервіси для трансляцій Google Meet (+77), Whereby (+79), сервіси для онлайн-опитувань Quizizz (+115), Mentimeter (+15), сервіси для створення скрінкасти Screencast- O-matic (+43), Screencastify (+41).

Детальніше: https://bit.ly/302eLID, https://bit.ly/3mLCpCM, https://www.toptools4learning.com/about/

Фото: Top Tools for Learning 2020

2020-09-23

«Сталі» облігації Люксембургу

Пандемія COVID-19 змушує емітентів коригувати пріоритети фінансування й додавати соціальні аспекти при обранні фінансових інструментів.

7 вересня 2020 року Люксембург став першою європейською країною, яка випустила «сталі» облігації, – в них ураховуються як екологічні, так і соціальні аспекти відповідального фінансування. Всього було розміщено облігацій на 1,5 млрд євро (1,77 млрд доларів). Термін обігу облігацій – 12 років, їх процентна ставка на даний момент складає негативні 0,123%.

Згідно зі Звітом про сталий розвиток за 2020 рік Люксембург посідає останнє місце серед країн ЄС у досягненні цілей сталого розвитку ООН. Значні проблеми спостерігаються у таких сферах, як чиста енергія та заходи із боротьби зі зміною клімату. Успіх першого випуску сталих суверенних облігацій європейською країною доводить, що Люксембург рухається у напрямку створення основ сталого фінансування. Значний надлишковий попит і поточна процентна ставка відображають довіру інвесторів.

Минулого року Люксембург запустив 10-етапну структуру для реалізації 17 цілей ООН зі сталого розвитку та розробив закон про клімат, який повинен скоротити викиди парникових газів на 55% до 2030 року.

Детальніше: https://bit.ly/2FMjbfT, https://reut.rs/3mMyR3m, https://s3.amazonaws.com/sustainabledevelopment.report/2020/2020_sustainable_development_report.pdf, https://bit.ly/306em81

Фото: OECD

2020-09-23

Затверджено результати конкурсів «Наука для безпеки людини та суспільства» і «Підтримка досліджень провідних та молодих учених»

Наукова рада Національного Фонду досліджень України затвердила результати конкурсів «Наука для безпеки людини та суспільства» і «Підтримка досліджень провідних та молодих учених».

Списки проєктів-переможців оприлюднено НФДУ у відкритому доступі для широкого ознайомлення, усім учасникам конкурсу направлені листи з інформацією про результати оцінювання заявок. В особистому кабінеті на сайті НФДУ учасники конкурсів можуть ознайомитись із висновками експертів та обґрунтуванням оцінок, отриманих проєктом за результатами експертизи.

Для фінансування проєктів конкурсу «Наука для безпеки людини та суспільства» Фондом додатково виділено 21,7 млн.грн.

Детальніше: https://bit.ly/3hQya5e, https://bit.ly/3iZtUlu, https://bit.ly/2FTyymt

Фото: НФДУ

2020-09-23

Засідання Асамблей держав-членів ВОІВ

21 вересня 2020 року розпочалась 61-а серія засідань Асамблей держав-членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), яка у зв’язку з пандемією проходить у змішаному форматі з широким залученням цифрових технологій для віддаленої участі делегатів.

Генеральний директор ВОІВ Френсіс Гаррі представив звіт, у якому, зокрема, йдеться про розвиток сфери інтелектуальної власності та фіксується збільшення доходів організації.

Пряма трансляція засідань відбувається за допомогою сервісу Webcast, її можна переглядати вільно без реєстрації.

Детальніше: https://bit.ly/2ZZPbUq, https://bit.ly/2Hrp7ez, https://bit.ly/3iXdvOb, https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_1050_2020.pdf

Фото: ВОІВ

2020-09-23

Громадське обговорення проєкту постанови Уряду щодо реалізації права здобувачів освіти на отримання пільгового кредитування для здобуття освіти

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 р. № 975 та від 29 серпня 2018 р. № 673».

Метою зазначеного проєкту акту є реалізація права здобувачів освіти на отримання пільгового кредитування для здобуття освіти.

Зауваження та пропозиції до проєкту акту можна надати до 8 жовтня 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/2RQHLhT, https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2020/09/22/zminy-postanova-kmu-673.docx

2020-09-23

Співпраця України та Литви у сфері освіти та науки

22 вересня 2020 року відбулася зустріч першого заступника Міністра освіти і науки України із Надзвичайним і Повноважним Послом Литовської Республіки в Україні.

Під час зустрічі сторони обговорили та узгодили нагальні питання двостороннього співробітництва в освітній та науково-технологічній сферах, а також окреслили пріоритетні напрями подальшої співпраці.

Заклади вищої освіти Литви та України спільно беруть участь у трьох проєктах Європейського Союзу в рамках програми Еразмус+. Розпочато реалізацію 12 спільних українсько-литовських науково-дослідних проєктів на 2020-2021 роки.

Сторони домовились про подальшу співпрацю на всіх рівнях освіти і науки.

Детальніше: https://bit.ly/3cqel3E

Фото: МОН

2020-09-23

Щодо організації освітнього процесу у закладах освіти

У зв’язку з надходженням звернень щодо окремих питань організації освітнього процесу, Міністерство освіти і науки України підготувало відповіді на найбільш поширені запитання. Вони розміщені на урядовому порталі та офіційному вебсайті МОН.

У матеріалах, з якими можуть ознайомитись усі бажаючі, йдеться про:

– організацію освітнього процесу в період пандемії;

– «змішані» форми навчання;

– використання технологій дистанційного навчання;

– можливості оптимізації використання фонду оплати праці;

– особливості змішаного навчання;

– надання дозволу на здійснення тематичного/семестрового/річного оцінювання;

– введення мораторію на перевірки фінансової та іншої діяльності закладів освіти;

– можливість змінювати режим роботи закладів освіти тощо.

Детальніше: https://bit.ly/360ELb6, https://bit.ly/304ROVc, https://bit.ly/33TCFak

Фото: МОН

2020-09-23