З 28 червня по 1 липня 2021 року в режимі відеоконференції у штаб-квартирі Всесвітньої організації інтелектуальної відбулись засідання 41-ї сесії Постійного комітету ВОІВ з авторського права і суміжних прав.
З 28 червня по 1 липня 2021 року в режимі відеоконференції у штаб-квартирі Всесвітньої організації інтелектуальної відбулись засідання 41-ї сесії Постійного комітету ВОІВ з авторського права і суміжних прав.
У порядку денному засідань комітету, зокрема, обговорювались наступні питання: – охорона прав організацій мовлення; – обмеження та винятки для бібліотек та архівів, навчальних науково-дослідних закладів та осіб з обмеженими здібностями (інвалідністю); – проведення дослідження у сфері використання авторського права у цифровому середовищі; – зміцнення охорони прав режисерів-постановників на міжнародному рівні; – дослідження права на винагороду за видачу творів у публічних бібліотеках.
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва и розвитку опубліковано звіт «Підвищення стійкості МСП завдяки цифровізації» із серії «Документи ОЕСР по МСП та підприємництву».
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва и розвитку опубліковано звіт «Підвищення стійкості МСП завдяки цифровізації» із серії «Документи ОЕСР по МСП та підприємництву».
У звіті досліджується політика цифровізації МСП, яка реалізована у Південній Кореї під час спалаху COVID-19 та роль пандемії у прискоренні впровадження цифрових технологій в МСП. Проаналізовані застарілі проблеми, з якими корейські МСП стикаються при переході на цифрові технології. Показано, як політичні заходи, які було реалізовано у відповідь на пандемію, можуть вплинути на бізнес, сприяти його консолідації та стійкості.
Представлено підхід, використаний для аналізу ситуації, який базується на матеріалах ОЕСР щодо підвищення стійкості бізнесу та цифровізації МСП. Він визнає непередбачуваний і неминучий характер масових збоїв цифрових інструментів, а також виходить з того, що цифровізації притаманні такі риси, як простий і негайний доступ до ресурсів та і швидка масштабованість, які є надзвичайно важливими для стійкості систем.
Узагальнено виклики та ризики для МСП – відсутність готовності та необхідних навичок до цифрових технологій, антиконкурентна поведінка. Наголошується, що державна політика може пом’якшити ці ризики у тому числі за допомогою нормативних підходів та цільових програм.
З 1 липня до 31 серпня 2021 року Міністерство освіти і науки України та Рада молодих учених проводять конкурс серед студентів та молодих науковців на найкращу наукову роботу за напрямами досліджень щодо розвитку конституційно-правового регулювання.
З 1 липня до 31 серпня 2021 року Міністерство освіти і науки України та Рада молодих учених проводять конкурс серед студентів та молодих науковців на найкращу наукову роботу за напрямами досліджень щодо розвитку конституційно-правового регулювання.
Конкурс покликаний сприяти залученню наукової студентської молоді та молодих вчених до вивчення актуальних питань конституційно-правового регулювання в Україні. Він буде організований наступним чином: – підготовка наукових робіт під керівництвом наукових керівників (з 1 до 31 липня 2021 року); – подання на розгляд до МОН наукових робіт, які рекомендовано для подальшого розгляду Конкурсною комісією (до 5 серпня 2021 року); – оголошення результатів конкурсу (до 31 серпня 2021 року).
До участі у конкурсі допускаються наукові роботи з питань розвитку конституційно-правового регулювання в Україні, які раніше не були опубліковані. Наукові роботи мають бути актуальними, містити обґрунтовані висновки по суті досліджуваної проблеми та відповідати одній з трьох запропонованих номінацій: теоретико-методологічні основи конституціоналізму; конституційно-правове регулювання правовідносин в Україні; історичні дослідження конституціоналізму.
24 червня 2021 року відбулось перше засідання Ради безбар’єрності під головуванням Прем’єр-міністра України.
24 червня 2021 року відбулось перше засідання Ради безбар’єрності під головуванням Прем’єр-міністра України.
Під час засідання міністерства презентували свої пропозиції до Плану заходів із реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на 2021-2022 роки.
До створення Плану заходів з реалізації Нацстратегії безбар’єрності було залучено 15 міністерств, 47 громадських організацій та аналітичних центрів, від них отримано понад 250 пропозицій.
Міністерство охорони здоров’я України планує до 2023 року впровадити Міжнародну класифікацію функціонування (МКФ), що дозволить перейти від визначення обмежень людини до визначення її потенціалу та краще планувати послуги, лікувальні й реабілітаційні заходи для кожного, залежно від стану та захворювань.
Міністерство інфраструктури України на основі проведеного аудиту Міжнародного аеропорту «Бориспіль» розробить рекомендовані стандарти комфорту та безпеки для маломобільних груп населення, а також рекомендації щодо їхнього впровадження в усіх аеропортах України, на залізничних та автомобільних вокзалах.
Міністерство соціальної політики планує створити єдину інтернет-платформу для дистанційного отримання та доступу до всіх державних соціальних послуг для всіх груп населення. Наприклад, державні веб-сторінки мають бути адаптовані для осіб з порушеннями зору та слуху. Такі сторінки вже працюють на сайтах МОЗ, МЗС, поліції Києва.
Міністерство цифрової трансформації планує під’єднати всі об’єкти соціальної інфраструктури, підключені до широкосмугового інтернету (понад 6 тис. соціальних закладів (лікарні, заклади освіти, культури та соцзахисту, ЦНАПи тощо) мають отримати фіксований швидкісний інтернет); створити розділ «Дія.Безбар’єрність» на порталі «Дія» (він надаватиме комплексну інформацію про державні публічні послуги в доступному форматі за кращими міжнародними зразками); підвищити вебдоступність публічної інформації відповідно до стандартів ЄС.
Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні була розроблена на виконання Указу Президента України від 3 грудня 2020 року «Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні».
Наразі триває громадське обговорення проекту Плану заходів.
Європейська асоціація університетів опублікувала документ «Робоча програма Horizon Europe 2021-2022: можливості фінансування для університетів», де наведена інформація про прийняття основної робочої програми Horizon Europe на 2021-2022 роки та окремі зміни щодо умов її дії для учасників.
Європейська асоціація університетів опублікувала документ «Робоча програма Horizon Europe 2021-2022: можливості фінансування для університетів», де наведена інформація про прийняття основної робочої програми Horizon Europe на 2021-2022 роки та окремі зміни щодо умов її дії для учасників.
Зокрема, у робочій програмі зазначається: – фінансування основної робочої програми в рамках Horizon Europe на 2021-2022 роки становитиме 14,7 млрд євро, переважна частина якого буде спрямовано на дослідження та інновації задля прискорення переходу до «зелених» і цифрових технологій й сприяння відновленню після пандемії Covid-19; – перші конкурси програми відкриються на порталі фінансування і тендерів Комісії в рамках дій Марії Склодовської-Кюрі і дослідницьких інфраструктур; – консенсус, який досягнуто між країнами-членами та Європейською комісією, передбачає, що країни, які не входять до ЄС, можуть брати участь у конкурсах програми, але у окремих випадках будуть застосовуватися обмеження (Єврокомісія визначить умови для таких винятків); – серед нововведень у правилах участі, є те, що вищі навчальні заклади, дослідні організації та юридичні особи повинні мати, починаючи з 2022 року, план забезпечення гендерної рівності, що охоплює кілька вимог. До них відносяться офіційний документ, опублікований на веб-сайті установи, виділення ресурсів і гендерний досвід для реалізації плану, дезагреговані дані про персонал та студентів, щорічну звітність на основі показників підвищення обізнаності з питань гендерної рівності та неусвідомлених гендерних упереджень для персоналу; – розділ оцінки якості проекту буде включати якість відкритої науки, практики, включаючи обмін і управління результатами досліджень (загальні типові угоди про гранти визначають, що кандидатам необхідно буде описати, як відповідні практики Open Science реалізовані як невід’ємна частина пропонованої методології).
Інші компоненти Horizon Europe реалізуються через окремі робочі програми, а саме: – Європейська дослідницька рада (ERC) – робоча програма на 2021 рік (прийнята 22 лютого 2021 року); – Європейський інноваційний рада (EIC) – робоча програма на 2021 рік (прийнята 17 березня 2021 року); – Об’єднаний дослідницький центр (JRC) – робоча програма на 2021-2022 роки (прийнята 7 червня 2021 року).
Комітетом Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій 24 червня 2021 року було проведено слухання на тему: «Перший рік грантового фінансування Національним фондом досліджень України: проблеми і перспективи».
Комітетом Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій 24 червня 2021 року було проведено слухання на тему: «Перший рік грантового фінансування Національним фондом досліджень України: проблеми і перспективи».
Мета слухань – широке громадське обговорення ключових проблем грантового фінансування науки в Україні, діяльності Національного фонду досліджень України та напрацювання відповідних рекомендацій і законодавчих пропозицій, визначення ключових завдань для центральних органів виконавчої влади України, Національного фонду досліджень України тощо.
Під час слухань про роботу НФДУ розповів голова Фонду, який зупинився на декількох ключових моментах: – виконання норми Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»; – визнання Фонду головним розпорядником бюджетних коштів на планові періоди; – внесення змін до відповідних законів та нормативно-правових актів; – визнання особливого статусу НФДУ; – передбачення можливості розвивати міжнародну співпрацю; – передбачення норми оплати праці членів комісій конкурсів Фонду; – унормування питання щодо надання послуг з проведення наукової і науково-технічної експертизи проєктів іноземними науковцями як експертами тощо.
Виконавчий директор Фонду наголосила на необхідності внесення змін до відповідних нормативно-правових актів з метою врегулювання питань, які перешкоджають ефективній діяльності НФДУ. Пропозиції, зокрема, стосувались прийняття нормативно-правового акту щодо формування кошторисів витрат за рахунок грантової підтримки НФДУ.
Парламентський̆ комітет підготував проект рекомендацій̆ слухань, до якого учасники зібрання упродовж двох тижнів мають можливість подати пропозиції̈.
На сайті Кабінету Міністрів України опубліковано Розпорядження від 16 червня 2021 року № 692-р «Про схвалення концепції реалізації проекту «Президентський університет».
На сайті Кабінету Міністрів України опубліковано Розпорядження від 16 червня 2021 року № 692-р «Про схвалення концепції реалізації проекту «Президентський університет».
Для реалізації пілотного проекту «Президентський університет» Кабінет Міністрів вирішив: – схвалити Концепцію реалізації проекту «Президентський університет»; – утворити робочу групу з реалізації проекту «Президентський університет» у складі 24 осіб – керівників центральних органів влади та депутатів; – розробити у двотижневий строк план заходів з реалізації Концепції; – утворити окремий структурний підрозділ – Центр спеціальних проектів з метою реалізації проекту «Президентський університет».
24 червня 2021 року Міністр освіти і науки України презентував структуру Національного технопарку з підвищення якості освіти, в рамках якого передбачається створити 7 хабів та ряд сервісних центрів. Презентація відбулась під час всеукраїнської стратегічної сесії «Освіта України – 30. Національний технопарк з підвищення якості освіти».
24 червня 2021 року Міністр освіти і науки України презентував структуру Національного технопарку з підвищення якості освіти, в рамках якого передбачається створити 7 хабів та ряд сервісних центрів. Презентація відбулась під час всеукраїнської стратегічної сесії «Освіта України – 30. Національний технопарк з підвищення якості освіти».
Призначення Національного технопарку з підвищення якості освіти – посилення інтеграції освіти, науки та бізнесу для надання якісних освітніх послуг. Запровадження запропонованої моделі підтримає входження України до держав із потужними освітніми системами та стане передумовою зростання економічного потенціалу держави.
У структурі технопарку планується створити 7 хабів: – Hub Освітніх high-tech (STEM, інкубатор); – Hub Сервісний дизайн освітніх технологій; – Інтелектуальна платформа TeachHub; – Hub Освіта для мене – школа для всіх #Education for me – School for everyone; – Hub Відкрите партнерство Open Partnership; – Hub Освіта. Наука. Особистість. Education. Science. Personality; – Hub Інноваційний менеджмент Innovative Management.
Сервісні центри технопарку задовольнятимуть інтереси та потреби учасників освітнього процесу: здобувачів освіти – у забезпеченні конкурентоспроможності та успішності в житті; батьків – у впевненості за майбутнє своїх дітей; освітян і науковців – у появі нових стимулів та отриманні високих результатів своєї праці; роботодавців і бізнес-структур – в отриманні висококваліфікованих фахівців, здатних суттєво підвищити економічний стан своєї країни.
Винесена на обговорення модель технопарку потребує нових ідей, переосмислення, подальших обговорень у регіонах, напрацювань пропозицій.
24 червня 2021 року Міністерство цифрової трансформації, представники ЄС та Ізраїлю обговорили питання впровадження та взаємного визнання ковідних сертифікатів.
24 червня 2021 року Міністерство цифрової трансформації, представники ЄС та Ізраїлю обговорили питання впровадження та взаємного визнання ковідних сертифікатів.
Україна – одна з перших країн за межами ЄС, з якою ведуться перемовини та здійснюється активна підготовка сертифікатів. Під час онлайн-зустрічі було представлене технічне рішення для запровадження ковідних сертифікатів та концепція їх використання. Наразі Україна фіналізує технічну частину, щоб запустити ковідні сертифікати в «Дії». Документ розробляється з урахуванням вимог EU Digital COVID Certificate Єврокомісії та Smart Vaccination Certificate ВООЗ. Розробкою і технічною реалізацією займаються спільно команди Мінцифри, МОЗ, НСЗУ, МЗС, ДПСУ.
Незабаром буде проведене оцінювання відповідності українських ковідних сертифікатів вимогам ЄС. У разі його успішності буде підписаний меморандум, який дозволить українцям подорожувати з сертифікатами.
24 червня 2021 року відбулась конференція «Виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом 2015 – 2020». Уряд України вперше представив звіт виконання Угоди про асоціацію (УА) та підбив підсумки з ефектів інтеграції України до ЄС за 6 років.
24 червня 2021 року відбулась конференція «Виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом 2015 – 2020». Уряд України вперше представив звіт виконання Угоди про асоціацію (УА) та підбив підсумки з ефектів інтеграції України до ЄС за 6 років.
Україна послідовно впроваджувала законодавство, яке стосується технічного регулювання. У 2019-2020 році парламент та уряд ухвалили зміни, які стосуються реформи митної політики, на саміті Україна-ЄС буде прийняте рішення про початок переговорів щодо приєднання України до європейської системи транзиту. У сфері телекомунікаційних послуг Україна отримає перший режим внутрішнього ринку. Одним з пріоритетів наразі є транскордонне співробітництво.
У числі здобутків інтеграції України до ЄС урядовці називають реформу децентралізації, трансформація ЗЕД, реформування митниці, прогрес у цифровій сфері, підвищення безпечності харчових продуктів, трансформацію енергетичного ринку, зміни у системі державних закупівель, запуск повноцінного ринку річкових перевезень тощо.
Від початку тимчасового застосування окремих положень УА, Україна виконала 56% заходів, передбачених урядовим Планом заходів із виконання УА до 2024 року. Уряд вважає, що найбільшого прогресу досягнуто у політичному діалозі, національній безпеці та обороні (89%), юстиції, свободі, безпеці, правах людини (86% ), знятті технічних бар’єрів у торгівлі (85%), державних закупівлях (85%), гуманітарній політиці (84%).
Разом із тим, існує необхідність оновлення Угоди про асоціацію та розвитку інструментів, які дозволятимуть українським підприємцям, малому та середньому бізнесу знімати бар’єри, які створюються через відсутність логістики, належної прикордонно-митної інфраструктури та технічні бар’єри у торгівлі.
Щодо участі України в освітніх та наукових програмах, фінансованих ЄС. В Україні реалізується низка проєктів, які стали невід’ємною складовою ключових реформ у сфері освіти і науки: Програма Еразмус+ (вища освіта); EU4Skills (професійна освіта); «Навчаємось разом» (Нова українська школа); «Підтримка ЄС для переміщених навчальних закладів на сході України»; «Архітектура реформ в Україні» (команда підтримки реформ); «U-LEAD з Європою» (децентралізація); «Дім Європи» (культурні та освітні проєкти); «Горизонт 2020» (наука).
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
Search Instructions
To search for news published on the official website of NRАT in the “News” section, you need to enter one word, several words, or an exact phrase in the search field. Different terms are separated by spaces.
The search is performed everywhere – in the title and the news text.
For a more comprehensive result, it is recommended to use word stems (parts of words without endings).
When using multiple words for the search, they are combined using one of the logical methods described below.
By default, the logical connector “and” is used. In this case, search results will include all news releases that contain the specified words, even if they are located separately from each other and are in different parts of the text.
Example: Search phrase: OECD report. Search result: all news containing the words “report” and “OECD” in the text and in the title, both together and separately.
If a phrase or phrase is enclosed in quotation marks (“), the results will include all publications where this exact phrase or phrase is found.
Example: Search phrase: “OECD report.” Search result: all news containing the exact phrase “OECD report.”
If you know the publication date of the news or are interested in a specific time frame in which they were published on the website, you can select such a date or date range in the additional field that looks like a calendar. The date is entered in the format year-month-day and confirmed by clicking on the corresponding date in the calendar dropdown. You can enter a date or choose one by browsing through the calendar by months and years. By default, the interval starts from the oldest date (2018-01-23) and ends with the current date.
You can also use one or more hashtags, which are located under the search field on the right side of the “News” page.
Please note: The search for academic texts is carried out in a separate search window at the following link https://nrat.ukrintei.ua/searchdb.
