National Repository of Academic Texts

ВАЖЛИВІСТЬ ІНТЕГРАЦІЇ АКТИВНИХ ПРАКТИКІВ ДО УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОЕКТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Яна Пейса «Нам потрібна законодавча кваліфікація для практиків вищої освіти».

У ній автор висловлює думку про те, що не завжди необхідно, щоб дослідники мали докторський ступінь. Адже все більше практиків у Великій Британії наймається за контрактами для здійснення освітньої діяльності та проведення досліджень. У цьому новому тренді немає нічого поганого. Наприклад, у галузі музики після 1992 року частка практиків переважає частку академічних дослідників зі ступенями. Разом із тим, треба особливо уважно відноситись до «університетських» повноважень залучених практиків, приділяти багато уваги їхньому ознайомленню з академічною культурою та цінностями, з акцентом на критичне мислення, знеособлений аналіз процесів та явищ, академічну свободу, цінності університету. Це дасть новий поштовх науковому та освітньому життю університетів, пожвавить і підвищить якість досліджень. Разом із тим, потрібно визначити законодавчо процедуру кваліфікації для тих, хто не має наукового ступеня або еквівалентної академічної майстерності, але бажає працювати в академічному середовищі.

Детальніше: https://bit.ly/3QeIt5N, https://bit.ly/3QeRwnt

2023-01-05

ГОЛОВНІ ДОСЯГНЕННЯ МОН У СФЕРІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ У 2022 РОЦІ

Міністерство освіти і науки України оприлюднило результати власної діяльності у сфері європейської інтеграції за 2022 рік.

В якості головних досягнень названі: приєднання України до Європейської організації публічного права міжнародної організації; повноправне членство у Асоціації COST; затвердження національного плану щодо відкритої науки; затвердження Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та операційний план з її реалізації на 2022-2024 роки; виконання 40% індикаторів Дорожньої карти інтеграції науково-інноваційної системи до Європейського дослідницького простору; забезпечення участі українських організацій, установ, студентів та викладачів у новому циклі програми Еразмус+; законотворча діяльність (підготовка проєкту Закону України «Про освіту дорослих»); ратифікація Угоди про участь України в програмах ЄС «Горизонт Європа» та «Євратом».

Детальніше: https://bit.ly/3GCoP0s

2023-01-05

ОНОВЛЕНО КЕРІВНИЦТВО ПРОГРАМИ ЕРАЗМУС+

Національний офіс Erasmus+ в Україні повідомляє про оновлення Керівництва до програми Еразмус+.

Цей документ є корисним інструментом для всіх, хто хоче мати повну та достовірну інформацію про програму Erasmus+. Ним можуть скористатись студенти та учні закладів шкільної, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих, а також молодь, які фактично є цільовою групою для проєктів Партнерств співпраці (КА2). Останні відкриті для українських організації, що можуть виступати партнерами або ініціаторами таких проєктів (для Small Cooperation Partnerships). Документ розміщений у відкритому доступі.

Детальніше: https://bit.ly/3GgTTkT, https://bit.ly/3vyWRMX, https://bit.ly/3iaKjIm

2023-01-05

ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК

Міністерством освіти і науки України 4 січня 2023 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р.

№ 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Детальніше: https://bit.ly/2PNmWmp, https://bit.ly/3GcrzQV, https://bit.ly/3X4b689

2023-01-05

ЗВІТ ОЕСР: ПЕРЕЛОМНІ МОМЕНТИ КЛІМАТУ

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опублікований звіт «Переломні моменти клімату: ідеї для ефективних політичних дій».

У ньому розглядаються ймовірні наслідки підвищення температури планети на 1,5°C, зокрема – кліматичні, соціально-економічні, екологічні. Особливе занепокоєння експертів викликає стан крижаних щитів Західної Антарктики та Гренландії, а також танення вічної мерзлоти в Арктиці, що може призвести до підвищення рівня світового океану. Висловлюється позиція, що недоцільно розглядати відповідні ризики як малоймовірні, оскільки перевищення температури на 1,5 °C може призвести до серйозних незворотних наслідків. Отже, невідкладною стає необхідність різкого скорочення викидів упродовж нинішнього десятиліття. У звіті надаються рекомендації стосовно стратегічного управління кліматичними ризиками та заходів, спрямованих на пом’якшення наслідків, включно з адаптацією та запровадженням технологічних інновацій.

Детальніше: https://bit.ly/3ibl74y, https://bit.ly/3GGrk24, https://doi.org/10.1787/abc5a69e-en

2023-01-05

ДОСЯГНЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ФОНДУ ДОСЛІДЖЕНЬ УКРАЇНИ

Національний фонд досліджень України опублікував звіт про результати діяльності за 2022 рік.

Серед головних подій та здобутків НФДУ названі: набуття членства в Асоціації Science Europe (організація об’єднує державні агенції, які фінансують або виконують наукові дослідження в Європі); підписання меморандуму про порозуміння з Національним науковим фондом Швейцарії та Кембриджським університетом; організація двох нових конкурсів «Наука для відбудови України у воєнний та повоєнний періоди» та «Кембридж – НФДУ 2022»; запуск фандрейзингової кампанії для продовження фінансування наукових проєктів-переможців конкурсів та забезпечення грантової підтримки наукових досліджень і розробок.

Детальніше: https://bit.ly/3GfozTL

2023-01-04

Post image ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ УРЯДОВОЇ ПОСТАНОВИ ЩОДО КОНКУРСНОГО ВІДБОРУ НАУКОВИХ, НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ РОБІТ ТА ПРОЕКТІВ, ЯКІ ФІНАНСУЮТЬСЯ ЗА РАХУНОК ЗОВНІШНЬОГО ІНСТРУМЕНТУ ДОПОМОГИ ЄС

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ УРЯДОВОЇ ПОСТАНОВИ ЩОДО КОНКУРСНОГО ВІДБОРУ НАУКОВИХ, НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ РОБІТ ТА ПРОЕКТІВ, ЯКІ ФІНАНСУЮТЬСЯ ЗА РАХУНОК ЗОВНІШНЬОГО ІНСТРУМЕНТУ ДОПОМОГИ ЄС

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про конкурсний відбір наукових, науково-технічних робіт та проектів, які фінансуються за рахунок зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу для виконання зобов’язань України у Рамковій програмі Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020».

Мета – сприяння розвитку національної інноваційної екосистеми шляхом розширення мережі елементів інноваційної інфраструктури, а також залучення науковців до інноваційної діяльності, поєднання наукового та промислового потенціалу, забезпечення трансферу технологій та комерціалізації наукових результатів, збільшення обсягу інноваційної продукції в загальному обсязі промислової продукції. Документом вносяться зміни до процедури проведення конкурсного відбору. Зокрема, надається підтримка розбудові дослідницької та інноваційної інфраструктури, вносяться зміни до граничних обсягів фінансової підтримки за рахунок зовнішнього інструменту допомоги ЄС. Проєкт акту розроблено в ініціативному порядку в рамках пріоритету 13.5 «Розвиток науки та інновацій» Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 471. Зауваження та пропозиції можна подати до 17 січня 2023 року.

Детальніше: https://bit.ly/3In0ux6, https://bit.ly/3vBr4uF, https://bit.ly/3GAMjTQ, https://bit.ly/3vCxs4W,

2023-01-04

ЗВІТ ОЕСР: КІЛЬКІСНА ОЦІНКА ПРОМИСЛОВИХ СТРАТЕГІЙ

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опублікований матеріал «Кількісна оцінка промислових стратегій (QuIS): вимірювання витрат на промислову політику» із серії «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».

У ньому наголошується, що промислова політика надзвичайно важлива для країн-членів ОЕСР та країн-партнерів. Однак в умовах зростаючої кількості цілей, які стоять перед промисловою політикою та доступності великого масиву інформації про стратегії і плани різних країн, доволі складно коректно оцінити та порівняти ресурси, що витрачаються на реалізацію промислової політики в ув’язці до стратегічних пріоритетів. Це ускладнюється різноманітністю джерел інформації та відсутністю єдиної методології. У документі представлена нова методологія звітності про витрати на промислову політику, використання якої дозволить здійснювати порівняння даних з різних країн, підготовлена у рамках проекту «Кількісна оцінка промислових стратегій».

Детальніше: https://bit.ly/3VE6nc1, https://bit.ly/3Z6rQxo, https://doi.org/10.1787/18151965

2023-01-04

ПЕРЕТВОРЕННЯ ІНСТРУМЕНТУ ОЦІНЮВАННЯ НА ІНСТРУМЕНТ НАВЧАННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано тематичну підбірку матеріалів «Ставимо зворотній зв’язок в основу оцінювання: як перетворити оцінювання з інструменту виставляння оцінок на інструмент навчання».

Наголошується, що процедура оцінювання зазнає змін у вищій освіті, трансформуючись з механізму вимірювання успішності студентів на корисний інструмент, який допомагає навчанню. Це потребує більшої уваги, ніж при звичайному формувальному оцінювані, адже має сприяти налагодженню зворотного зв’язку науково-педагогічних працівників та здобувачів освіти, забезпечувати постійне удосконалення практик викладання та навчання. Відхід від традиційних іспитів наприкінці року заохочує різноманітні творчі способи оцінювання, тісно пов’язані з реальними навичками, що врешті-решт зменшує можливості для списування та недоброчесної поведінки. Матеріал містить посилання на інформацію про те, як відбувається переосмислення процесу оцінювання, а також надає корисні поради щодо організації зворотного зв’язку для підтримки навчання, запровадження різних способів оцінювання, які заохочують доброчесність.

Детальніше: https://bit.ly/3QdcLG7

2023-01-03

ВИДАННЯ ДЛЯ ФАХІВЦІВ ВІД КНИЖКОВОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

У ньому представлені публікації з видавничої справи та редагування; книгознавства; документознавства; бібліології; бібліографії та бібліографознавства; а також галузеві науково-методичні та методичні розробки. Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів.

Детальніше: http://www.ukrbook.net/, https://bit.ly/2Wb4iak

2023-01-03