National Repository of Academic Texts

Як українські вчені можуть долучитися до «ERA vs CORONA»

Українські науковці мають можливість долучитися до реалізації Плану дій «ERA vs CORONA», розробленого ЄС для протидії спалаху COVID-19 та наслідкам пандемії через наукові та клінічні дослідження.

План дій «ERA vs CORONA» (Європейський дослідницький простір проти коронавірусу) було представлено 7 квітня цього року. Він включає оптимізацію можливостей фінансування дослідників та інноваторів, поширення інформації про такі можливості, а також започаткування спільної платформи для досліджень та інновацій. Планом дій в короткостроковій перспективі, зокрема, передбачено:

– налагодження координації фінансування науково-дослідних та дослідницьких робіт проти COVID-19;

– створення можливостей для залучення сторонніх джерел фінансування для участі в науково-дослідницьких заходах щодо COVID-19;

– створення єдиної платформи для фінансування відповідних заходів;

– створення спеціальної Робочої групи високого рівня з питань науково-дослідних робіт стосовно COVID-19;

– забезпечення пріоритетного доступу до дослідницької інфраструктури;

– сприяння обміну результатами досліджень щодо SARS-CoV-2 та COVID-19;

– розширення та підтримка великих європейських клінічних випробувань для клінічного лікування хворих на COVID-19;

– посилення підтримки інноваційних компаній, залучених до протидії COVID-19;

– проведення нового конкурсу в рамках програми «Горизонт-2020», що фокусуватиметься на інноваційних та швидких засобах реагування на COVID-19, які зможуть в найкоротші терміни підвищити рівень готовності систем охорони здоров’я або матимуть швидкий суспільний ефект;

– проведення загальноєвропейського хакатону для мобілізації європейських інноваторів та громадянського суспільства.

Цей План дій залишається орієнтованим насамперед на консолідацію науково-дослідних робіт, медичних досліджень та клінічних даних у межах ЄС, а також визначає механізми об’єднання фінансових можливостей ЄС та держав-членів. Однак асоційовані країни мають можливість та заохочуються стороною ЄС до участі в доступних їм частинах, – наголошує Представництво України при ЄС.

Зокрема, для науковців відкриті такі можливості:

– пошук проєктів на «European Research Area corona platform»
(завдяки асоційованому статусу в програмі «Горизонт 2020» українські дослідники можуть брати участь в тематичних конкурсах, присвячених боротьбі з COVID-19);

– участь у заходах держав-членів ЄС та асоційованих країн (у розділі «National activities» згаданої платформи зібрано інформацію про національні заходи держав-членів ЄС та асоційованих країн, відкриті для участі іноземних партнерів);

– підвищення видимості результатів національних досліджень для консолідації зусиль та пошуку партнерів (для пошуку потенційних партнерів ЄК можна використати спеціалізовану платформу «H2020 Results platform», яка наповнюється безпосередньо дослідниками та є важливою площадкою демонстрації отриманих результатів, компетентності та напрямів можливих робіт).

Також ЄК у липні поточного року опублікувала Маніфест (Manifesto for EU COVID-19 Research), у якому закликає європейську спільноту зробити інформацію про спільні дослідження щодо COVID-19 та їхні результати доступними і відкритими.

Детальніше: https://bit.ly/2PWBYGI, https://bit.ly/2E8chA1, https://bit.ly/3fZr3GT, https://bit.ly/3iUTtnl, https://bit.ly/2FlNSaR, https://bit.ly/3iJF2Co, https://bit.ly/348rFay

Фото: МОН

2020-08-15

Оновлено інформацію про українські наукові видання, які індексуються у Web of Science

На офіційному веб-порталі Національного репозитарію академічних текстів представлено актуальну інформацію про вітчизняні наукові фахові видання, які індексуються у Web of Science. Наразі їх у SCIE 15 та у ESCI 69.

Детальніше: http://nrat.ukrintei.ua/publications/krashhi-praktyky/

2020-08-15

Кращі медичні вузи України

Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список медичних закладів вищої освіти, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу ЗВО України 2020 року.

До топ-10 цього рейтингу медичних ЗВО увійшли:

– Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького;

– Національний медичний університет імені О.О. Богомольця;

– Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України;

– Харківський національний медичний університет;

– Національний фармацевтичний університет;

– Буковинський державний медичний університет;

– Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова;

– Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського;

– Донецький національний медичний університет;

– Українська медична стоматологічна академія.

Детальніше: https://ru.osvita.ua/vnz/rating/42226/

2020-08-15

ООН: Десятиріччя науки про океан

Генеральна Асамблея ООН доручила Міжурядовій океанографічній комісії (МОК) ЮНЕСКО працювати з усіма зацікавленими сторонами над розробкою Десятиліття науки про океан.

Основне завдання МОК – надати державам-членам можливість створити науковий та інституційний потенціал, необхідний для досягнення мети №14 ЦСР по збереженню та сталому управлінню океанськими і морськими ресурсами до 2030 року.

Десятиліття науки про океан в інтересах сталого розвитку ООН виникло з визнання того, що необхідно зробити набагато більше, щоб подолати цикл погіршення стану океану та створити більш сприятливі умови для сталого розвитку океану, морів і узбереж.

У першій «Оцінці стану світового океану», оприлюдненій у 2016 році, йдеться про такий цикл погіршення стану океану зі змінами та втратою структури, функцій і переваг, отриманих від морських систем. У найближчі десятиліття мінливий клімат, зростання населення Землі та численні фактори екологічного стресу матимуть серйозні наслідки. Терміново необхідна науково обґрунтована політика пом’якшення наслідків та адаптації до глобальних змін, але вчені та політики не можуть домогтися цього самотужки.

Завдяки більш тісному міжнародному співробітництву Десятиліття сприятиме розвитку наукових досліджень та інноваційних технологій, щоб наука відповідала потребам суспільства:

– чистий океан, в якому виявляються і усуваються джерела забруднення;

– здоровий та стійкий океан, в якому морські екосистеми нанесені на карту і захищені;

– передбачуваний океан, в якому суспільство здатне зрозуміти поточні й майбутні умови;

– безпечний океан, де люди захищені від небезпек;

– екологічно чистий океан, що забезпечує постачання продовольства;

– прозорий океан з відкритим доступом до даних, інформації й технологій.

Детальніше: https://www.oceandecade.org, http://www.worldoceanassessment.org

2020-08-14

Вітрина нових надходжень НБУВ

Усі бажаючі можуть долучитись до Електронна вітрини нових надходжень до фонду національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, – поточної виставки, електронного каталогу, архіву виставок, а також вітрини нових надходжень фонду основного зберігання бібліотеки та взяти участь в опитуванні віддалених користувачів НБУВ.

Детальніше: https://bit.ly/3fXu1vc, https://bit.ly/3fZCVsa

2020-08-14

Наукові видання, індексовані у Web of Science

Web of Science – надійне джерело даних відкритого доступу. Понад 12 мільйонів статей для вільного читання доступні з 5000 журналів із повністю відкритим доступом, гібридних та передплатних видань.

Використання платформи Web of Science дозволяє оцінити ефективність інвестицій у НДР та сприяє розвитку відкритого доступу.

Розширений індекс наукового цитування (SCIE) забезпечує пошук в більш ніж 9200 найвпливовіших журналах світу зі 178 наукових дисциплін. База містить понад 53 мільйонів записів та 1,18 мільярда цитованих посилань починаючи з 1900 року і по теперішній час.

Індекс цитування соціальних наук (SSCI) забезпечує пошук серед понад 3400 найвпливовіших у світі журналів з 58 дисциплін соціальних наук. База містить понад 9 мільйонів записів та 122 мільйони цитованих посилань починаючи з 1900 року і по теперішній час.

Індекс цитування з мистецтва і гуманітарних наук (AHCI) забезпечує пошук серед понад 1800 найвпливовіших журналів в світі з 28 дисциплін мистецтва і гуманітарних наук. База містить понад 4,9 мільйони записів та 33 мільйони цитованих посилань починаючи з 1975 року і по теперішній час.

Індекс цитування нових джерел (ESCI) забезпечує пошук серед понад 7800 найякісніших журналів в світі з 254 дисциплін. База містить понад 3 мільйони записів та 74 мільйони цитованих посилань починаючи з 2005 року по теперішній час.

Ознайомитись із повним переліком видань, які станом на червень 2020 року індексуються у Web of Science, можна тут: http://nrat.ukrintei.ua/publications/web-of-science-nadijne-dzherelo-danyh-vidkrytogo/

Джерело: https://clarivate.com/webofsciencegroup/solutions/web-of-science-core-collection/, https://mjl.clarivate.com/home

2020-08-14

Кращі педагогічні вузи України

Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список педагогічних вишів, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу закладів вищої освіти України 2020 року.

До топ-10 цього рейтингу педагогічних ЗВО увійшли:

– Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка;

– Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова;

– Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка;

– Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського;

– Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди;

– Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського;

– Центральноукраїнській державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка;

– Криворізький державний педагогічний університет;

– Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

– Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького.

Детальніше: https://ru.osvita.ua/vnz/rating/42227/

2020-08-13

2020-08-14

Звіти ОЕСР щодо розвитку економіки та надання державної підтримки під час кризи COVID-19

На сайті ОЕСР для широкого ознайомлення опубліковані документи, які розкривають актуальні питання регулювання розвитку економіки та соціальної сфери під час кризи, спричиненої пандемією COVID-19.

Зокрема:

– звіт «Коли йти важко, сильні йдуть далі: як економічні регулятори підвищують стійкість інфраструктурної промисловості у відповідь на кризу COVID-19» (27 липня 2020 року);

– звіт «Відповідь податкових органів на COVID-19: допомога уряду» (30 липня 2020 року).

Детальніше: https://bit.ly/3gK97kv, https://bit.ly/3fGMpID, https://bit.ly/3gK5V8C, https://bit.ly/2DFrby3

2020-08-14

Українська наука 2019: Результати дослідження

На офіційному сайті МОН опублікована аналітична доповідь “Наукова та науково-технічна діяльність в Україні у 2019 році”.

На наукові дослідження і розробки у 2019 році в Україні з усіх джерел було витрачено 17,2 млрд грн. Основне джерело – державний бюджет (38,3%). Частка коштів вітчизняних замовників становила 28,1%, іноземних джерел – 22,3%, власних коштів – 10%, інших джерел – 1,3%.

Наукоємність ВВП залишається критично низькою: у 2019 році цей показник становив 0,43% (рекордний мінімум за останні 10 років), а за рахунок коштів держбюджету – 0,17%. Наукоємність ВВП країн ЄС-28 у 2018 році становила 2,12%.

З держбюджету наукова сфера фінансувалася 20-ма головними розпорядниками коштів через 49 програм, в рамках яких виділено 9,3 млрд грн, з яких понад 70% – це загальний фонд держбюджету.

Понад 80% коштів загального фонду були спрямовані на дослідження і розробки, 7,6% йшло на підтримку розвитку наукової інфраструктури та оновлення матеріально-технічної бази, 12,2% – на інші напрями.

Одним із найважливіших показників ефективності використання бюджетних коштів з фінансування досліджень і розробок є рівень впровадження наукової (науково-технічної) продукції. Так, з 19453 одиниць продукції, створеної за кошти держбюджету, впроваджено майже 76%. Але при цьому рівень впровадження продукції, створеної за рахунок загального фонду, становить 70,6%, а створеної за рахунок спецфонду – майже 90%. Така ж ситуація спостерігається і за всіма видами продукції.

Детальніше: https://bit.ly/31OtKpz, https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/informatsiyno-analitychni/2020/08/13/nadnaukaza2019-stisnuto.pdf

Фото: МОН

2020-08-13

Ефективне навчання у дистанційному режимі

13 серпня 2020 року о 17:00 відбудеться черговий вебінар, присвячений ефективній організації онлайн навчання.

13 серпня 2020 року о 17:00 відбудеться черговий вебінар, присвячений ефективній організації онлайн навчання.

Учасники заходу дізнаються, як адаптувати до онлайнового навчання вже існуючі програми, підручники та вправи, а також що потрібно зробити вчителю, щоб бути готовим до дистанційного навчання в новому навчальному році й щоб воно було кращим, ніж навесні, як зробити свій онлайновий курс цікавим, мультимедійним, інтерактивним та сучасним і як реалізувати передові педагогічні методики за допомогою цифрових технологій.

Організатор – Smart Foundation.

Під час вебінару будуть детально розглянуті наступні питання:

– тренди ефективної цифрової педагогіки для планування;

– керування навчальним процесом;

– оцінювання учнів.

Долучитись до трансляції можуть усі бажаючі.

Детальніше: https://bit.ly/3iCDGcx, https://bit.ly/31O4nnJ, https://bit.ly/2PNO7xp

2020-08-13