National Repository of Academic Texts

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ

На сайті ЮНЕСКО опубліковано статтю «Що потрібно знати про доступ до інформації».

Зважаючи на важливість питання доступу до інформації сесія Генеральної Асамблеї ООН у жовтні 2019 року проголосила 28 вересня Міжнародним днем загального доступу до інформації. Стаття приурочена до цьогорічної події та охоплює коло питань, з якими необхідно бути обізнаними усім користувачам інформації. Йдеться про те, чому свобода інформації є важливим правом людини (стаття 19 «Міжнародного пакту про громадянські і політичні права», стаття 19 «Загальної декларації прав людини»); як це пов’язано з демократичними нормами (національні закони про доступ до інформації); яка інформація оприлюднюється в країнах, що застосовують закони про доступ до інформації (інформація про державні програми, виявлення невідповідностей, викриття корупції, правопорушення тощо); як на практиці громадянин може реалізувати своє право на інформацію (запити на інформацію, відкритий доступ, бібліотеки та інші види доступу відповідно до національних законів); чи обов’язковим є інформування громадськості про права та способи їх реалізації (право на доступ до інформації є частиною навичок медійної та інформаційної грамотності).

Детальніше: https://bit.ly/3Cg93Gw, https://bit.ly/3rd1g62

2022-09-30

ВИДАННЯ ДЛЯ ФАХІВЦІВ ВІД КНИЖКОВОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

Представлені публікації з видавничої справи та редагування; книгознавства; документознавства; бібліології; бібліографії та бібліографознавства; а також галузеві науково-методичні та методичні розробки. Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів.

Детальніше: http://www.ukrbook.net/, https://bit.ly/2Wb4iak

2022-09-30

ЗВІТ ОЕСР: КЛІМАТИЧНЕ ФІНАНСУВАННЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Кліматичне фінансування, надане та залучене розвиненими країнами у 2016-2020 роках» із серії «Кліматичне фінансування».

У ньому представлено дезагрегований аналіз даних про кліматичне фінансування, мобілізоване за період з 2016 року по 2020 рік у розрізі компонент, показників динаміки, секторів, фінансових інструментів. У ньому також досліджуються основні тенденції та дається загальна картина кліматичного фінансування різних країн та груп країн, відомості щодо ефективності такого фінансування, значущих дій з пом’якшення наслідків зміни клімату та забезпечення прозорості процесу їх упровадження.

Детальніше: https://bit.ly/3SyI5PS, https://bit.ly/3UF9a5w, https://doi.org/10.1787/286dae5d-en

2022-09-30

ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРЯННЯ В АКАДЕМІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Повернення з емоційного вигоряння: «кожному вченому є що розповісти».

Прикладом та відправною точкою роздумів автора з цього питання стала життєва ситуація докторки Поуп-Руарк та її досвід боротьби з вигорянням. Цей досвід, на думку Тома, може підтримати інших та полегшити пошук способів впоратися з цим доволі розповсюдженим явищем. Людям потрібно змінити спосіб мислення, щоб вести розмови про наявні проблеми і спонукати один одного до відкритості й взаємопомочі. Наразі в академічних колах дедалі більше визнають проблему вигоряння, але суспільна підтримка тих, хто має подібні проблеми, не є достатньою. Досвід власного одужання та одужання колег-жінок Поуп-Руарк виклала у книжці «Розгадка вигоряння професорсько-викладацького складу: шляхи до розплати та оновлення». Це видання покликане надихати інших у пошуку шляхів виходу зі стану професійного вигоряння.

Детальніше: https://bit.ly/3CjhlgH, https://bit.ly/3Sltasz

2022-09-30

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ «НАУКА МАЙБУТНЬОГО»

Команда Офісу підтримки вченого пропонує для громадського обговорення пропозиції до проєкту національної програми «Наука майбутнього».

Документ підготовлений з метою сприяння забезпеченню умов та можливостей розвитку людського капіталу, реалізації інтелектуального потенціалу громадян України у сфері науки з користю для держави та суспільства в цілому. Запровадження Програми, на думку розробників, сприятиме розвитку науки і діяльності наукових та науково-педагогічних працівників. Зауваження і пропозиції можна подати до 10 жовтня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3dVAN9R, https://bit.ly/3dSlIpy

2022-09-30

ЯК ЗНАЙТИ БАЛАНС МІЖ НАВЧАННЯМ ОНЛАЙН ТА ОФЛАЙН

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Що втрачається, коли науковці викладають у порожніх аудиторіях?».

Професор із Сіднея Яна Слапета порушив це непросте питання після того, як сам зіткнувся з другим величезним стресом свого життя – із порожнім лекційним залом. Він мав викладати свою лекцію в абсолютно пустій аудиторії у надії, що студенти доєднаються онлайн або переглянуть запис. Автор статті розмірковує як про очевидні переваги онлайн-лекцій (зручність середовища, економія транспортних витрат і часу на пересування), так і про суттєві недоліки. Лекції, що проводяться онлайн, позбавляють викладачів можливості відчути та зрозуміти аудиторію через неможливість контролювати тонкі знаки (такі, як сигнали мови тіла, що показують, чи засвоюють студенти матеріал). Онлайн робить більш складним обговорення підсумків заняття та недоступними звичні дії зацікавлених студентів, які раніше могли після лекції просто підійти із запитанням, коли професор виходить з лекційної зали.

Детальніше: https://bit.ly/3UMgTyC, https://bit.ly/3ULZg2c, https://bit.ly/3BJifl2

2022-09-29

GLOBAL INNOVATION INDEX 2022

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила щорічний випуск рейтингу Global Innovation Index.

У виданні 2022 року представлені дані 132 країн. При визначені Глобального інноваційного індексу використовується понад 80 показників. Для виявлення науково-технологічних кластерів проводиться аналіз темпів подання патентних заявок та публікації наукових статей, визначаються географічні регіони світу з найвищою концентрацією винахідників та авторів наукових матеріалів. Найбільшу концентрацію патентів та наукових публікацій в світі забезпечують науково-технологічні кластери Азії та США. Лідерство у рейтингу утримує кластер Токіо-Йокогама, за яким слідують кластери Шеньчжень-Гонконг-Гуанчжоу (Китай та Гонконг), Пекін (Китай), Сеул (Республіка Корея) та Сан-Хосе-Сан-Франциско (США). Найбільш інтенсивною науково-технічна діяльність є у кластерах Кембридж (Велика Британія) та Ейндховен (Нідерланди/Бельгія).

Детальніше: https://bit.ly/3Ryzbkt, https://bit.ly/3dIRPbu, https://bit.ly/3SlU4R0, https://bit.ly/3UJPFsE

2022-09-29

КЕРІВНИЦТВО ДЛЯ ДОСЛІДНИКІВ ВІД СLARIVATE

На сайті компанії Сlarivate опубліковане керівництво для дослідників «Демонстрація досліджень для просування кар’єрними сходами».

У ньому зазначається, що гарне виконання роботи є ключовим для просування кар’єри, але робота на цьому не закінчується. Різні зацікавлені сторони вимагають від авторів демонстрації впливовості свого дослідження. Часто під час оцінювання використовують лише публікації та кількість цитувань, поряд з однобальними показниками ефективності, такими як h-індекс. Це може не залишити досліднику можливості продемонструвати повну картину значення свого наукового досягнення. Повне уявлення про авторитет і репутацію автора у науковій сфері, на думку авторів публікації, надають профілі дослідників у Web of Science™. Автор тут можете продемонструвати свої публікації, а також цитати та експертні оцінки. Сучасні інструменти візуалізації демонструють детальну картину публікацій і цитування, пропонуючи оцінювачам більш глибоке розуміння наукового впливу. У посібнику містяться поради, які допоможуть дослідникам легко зібрати та продемонструвати усі свої роботи, щоб привернути увагу потенційних співавторів і бути готовими до оцінювання.

Детальніше: https://bit.ly/3xSaGHR, https://bit.ly/3CeOp9B, https://bit.ly/3ra5BH2

2022-09-29

ВЕБІНАРИ ВОІВ З PATENTSCOPE

У жовтні-грудні 2022 року відбудуться англомовні вебінари, присвячені патентній базі даних Patentscope.

Захід покликаний представити загальний огляд бази, основні та розширені можливості здійснення пошуку Patentscope, а також плани розвитку на найближчий рік. Patentscope дозволяє ознайомитися з повним текстом міжнародних заявок, поданих відповідно до Договору про патентну кооперацію, а також з патентними документами національних та регіональних патентних відомств держав-учасниць. Тематична спрямованість заходів: результати пошуку в Patentscope (25 та 27 жовтня 2022 року); загальний огляд Patentscope (15 та 17 листопада 2022 року); ретроспектива Patentscope-2022 та плани на 2023 рік (6 та 8 грудня 2022 року).

Детальніше: https://bit.ly/3LNu9Pz, https://bit.ly/3dLdOyl, https://bit.ly/3DXGAqb, https://bit.ly/3dLe68p, https://bit.ly/3E0mBHk, https://bit.ly/3DWpAQZ, https://bit.ly/3Siv7FR, https://bit.ly/3UGBIM3, https://bit.ly/3r8ch8z

2022-09-29

ПРОБЛЕМИ І ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОЇ НАУКИ

29 листопада 2022 року відбудеться міжнародний симпозіум «Наука України в умовах сучасних викликів і загроз: проблеми і пріоритети розвитку».

Під час заходу планується обговорити наступні питання: наука як перевірений практикою інструмент виходу суспільства з будь-яких екстремальних ситуацій та криз; проблеми функціонування національної науки в умовах наявних викликів та загроз та можливості їх подолання; особливості державної підтримки науки в кризових умовах – європейський досвід та українські реалії; шляхи відновлення кадрового потенціалу науки України; відкрита наука та відкрита освіта – найкращій засіб ефективної співпраці та подолання кризових явищ у науковій та освітній сферах України. Захід проводиться у межах щорічної міжнародної науково-практичної конференції «Наука – в життя», присвяченої пам’яті академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона. Організатори – Президія Національної академії наук України, Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України.

Детальніше: https://bit.ly/3C3WbTE, https://bit.ly/3Sc0F03, https://bit.ly/3xObVYA, https://bit.ly/3LCSGa6

2022-09-29