National Repository of Academic Texts

Паризька декларація щодо збільшення інвестицій в освіту після кризи COVID-19

10 листопада 2021 року була прийнята Паризька декларація – глобальний заклик ЮНЕСКО та Франції до збільшення інвестицій в освіту після кризи COVID-19.

Відповідно до останніх даних ЮНЕСКО, школи, як і раніше повністю чи частково закриті в 65 країнах, що торкається 750 млн школярів. Разом з тим спостерігається на глобальному рівні недостатнє інвестування в освіту.

Генеральний директор ЮНЕСКО та президент Французької Республіки виступили співголовами наради, в якій прийняли участь голови держав і міністри освіти з більш ніж 40 країн з метою укріплення глобальної та національної політичної прихильності до освіти. Дискусії на нараді призвели до прийняття Паризької декларації з освіти.

У цьому документі держави-учасники прийняли зобов’язання збільшувати обсяг інвестицій за рахунок державного фінансування та співробітництва між державним і приватним секторами. Декларація також закликає збільшити міжнародну допомогу на цілі освіти, зробивши пріоритетною задачею досягнення цільового показника в 0,7% валового національного продукту для донорів, які надають офіційну допомогу з метою розвитку.

На цьому ж засіданні Генеральний директор ЮНЕСКО та президент Ефіопії представили нову доповідь «Переосмислення наших спільних перспектив: новий суспільний договір у сфері освіти» про перспективи освіти. Будучи результатом дворічної роботи незалежної міжнародної комісії, він заснований на інформації від більш ніж одного мільйона громадян і на досвіді 400 асоційованих шкіл і 200 кафедр ЮНЕСКО з усього світу.

Доповідь містить заклик до реформи навчальних програм і методів з урахуванням трьох основних останніх подій у суспільствах, пов’язаних з глобалізацією, кліматичними проблемами та цифровою революцією. Зокрема, доповідь надає наступні рекомендації:
– освіта повинна ґрунтуватися на правах людини та повазі культурного різноманіття;
– інтеграція екологічної освіти в усі шкільні програми;
– навчання цифровим інструментам, щоб прищепити школярам як технічну майстерність, так і критичне мислення, необхідні для належного використання цих інструментів.

Детальніше: https://bit.ly/3cjANfC, https://bit.ly/31X2l8u, https://bit.ly/3DCvwfj

Фото: скріншот

2021-11-16

Оприлюднено глобальний звіт діяльності у сфері інтелектуальної власності за 2020 рік

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила звіт «Світові показники діяльності в сфері інтелектуальної власності 2021».

У документі викладено аналіз діяльності в галузі інтелектуальної власності (ІВ) в світі на основі статистичних даних національних та регіональних відомств з ІВ та ВОІВ. Інформація, представлена у звіті, охоплює дані про патенти, корисні моделі, торгівельні марки, промислові зразки, сорти рослин і географічні зазначення.

У 2020 році в світі спостерігалося суттєве зростання числа заявок на реєстрацію товарних знаків попри глобальний економічний спад, що свідчить про активну підприємницьку діяльність та появу нових товарів і послуг у відповідь на пандемію. Стрімкими темпами відновлювались показники подачі заявок на патенти та промислові зразки, що означає продовження новаторської діяльності навіть в умовах важкої ситуації в галузі охорони здоров’я в усьому світі.

Число заявок на реєстрацію товарних знаків зросло на 13,7%, патентних заявок – на 1,6%, а заявок на промислові зразки – на 2%, відповідно до даних звіту, в якому узагальнено нові данні приблизно від 150 національних і регіональних відомств і показано, як новатори, дизайнери і бренди все більше покладаються на інструменти ІВ для розширення своєї діяльності та пошуку нових драйверів росту. Документ є підтвердженням того, що, не дивлячись на найглибший за останні десятиріччя економічний спад, число поданих заявок на реєстрацію об’єктів ІВ, котре є наочним показником активності в сфері інновацій, продемонструвало надзвичайну стійкість під час пандемії. Це контрастує з фінансовою кризою 2008-2009 років, коли число заявок на патенти та товарні знаки різко скоротилося.

Підприємства виводять на ринок нові продукти та послуги, про що свідчить двозначне зростання числа заявок на реєстрацію товарних знаків у 2020 р., незважаючи на масштабні економічні потрясіння підприємства знаходять можливості для встановлення контактів з клієнтами новими способами, виходу на нові ринки та представлення своїх ідей всьому світу, використовуючи ІВ.

Матеріали звіту будуть корисні директивним органам, керівникам підприємств, інвесторам, вченим, яким цікаві макротенденції в галузі інновацій і творчості. Він може бути важливим інструментом розуміння того, де створюються інновації, а також планування процесів управління.

Детальніше: https://bit.ly/3FcTk9Q, https://bit.ly/30rLp9F

Фото: ВОІВ

2021-11-16

Конкурс проєктів, які фінансуються за рахунок зовнішнього інструменту допомоги ЄС

11 листопада 2021 року Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс проєктів у рамках програми Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020».

Конкурс проводиться з метою надання фінансової підтримки наукових, науково-технічних робіт і проєктів за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, що отримані за рахунок зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу.

Тематична спрямованість конкурсних проєктів наступна:
– наукові роботи;
– науково-технічні проєкти суб’єктів малого і середнього підприємництва, закладів вищої освіти та наукових установ, а також науково-технічні проєкти суб’єктів господарювання, що потребують проведення техніко-економічного обґрунтування;
– науково-технічні проєкти, спрямовані на підтримку інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ;
– інфраструктурні проєкти.

Умови участі у конкурсі:
– зобов’язання щодо надання наукових і фінансових звітів про використання отриманих коштів;
– надання у звітах у разі укладання угод з третіми особами комплексної та детальної інформації про такі угоди;
– вжиття всіх заходів для поширення інформації про факт отримання фінансування, у тому числі публікація результатів досліджень у наукових виданнях із зазначенням реєстраційного номера заявки;
– для науково-технічних проєктів – залучення додаткових коштів на фінансування в обсязі, що відповідає нормам максимального розміру державної допомоги, котра може надаватися суб’єктам господарювання для відшкодування витрат на проведення наукових досліджень, технічний розвиток і інноваційну діяльність відповідно до переліку витрат, визначених у заявці;
– для інфраструктурних проєктів – надання доступу та права безоплатного користування науковими приладами та обладнанням працівникам наукової установи, закладу вищої освіти, у структурі котрого утворено центр колективного користування науковим обладнанням, і іншим особам, які проводять науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;
– використання коштів, отриманих за рахунок зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу, виключно на неприбутковій основі.

Заявки на участь у конкурсі можна подати до 20 грудня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3qFCfkW, https://bit.ly/30ohEXh, https://bit.ly/3qFSYog

Фото: МОН

2021-11-15

Звіти G20 торгівельні та інвестиційні заходи

Організація економічного співробітництва та розвитку представила «Звіт G20: торгівельні та інвестиційні заходи».

У документі висвітлюються актуальні тенденції у сфері торгівлі та інвестицій, які впливають на торгові потоки, а також стан світової торгівлі. Документ охоплює та аналізує питання, пов’язані з торгівлею за період з травня по жовтень 2021 року та прагне врахувати дискусії між економіками великої двадцятки.

Як зазначається у звіті, економіки країн G20 у цілому продемонстрували здатність не допускати запровадження надлишкових обмежуючих заходів, пов’язаних з пандемією, та підтримують відновлення, продовжуючи відміняти обмеження, прийняті раніше в кризу. Значна кількість програм економічної підтримки, котрі реалізуються країнами G20 для пом’якшення економічних і соціальних потрясінь, викликаних COVID-19, поступово відміняються чи корегуються з урахуванням нових обставин і підготовки до постпандемічному відновленню.

Економічному відновленню сприяли наступні фактори:
– стійка підтримка грошово-кредитної та податково-бюджетної політики в країнах з розвиненою економікою, а також у країнах, які розвиваються, з достатнім фіскальним простором;
– поступове покращення виробництва та розповсюдження вакцин проти COVID-19.

Згідно з прогнозом, найскоріше відновлення торгівлі очікується в Азії, у той час як менш розвинені регіони, в тому числі Африка та Ближній Схід, відстають. Ризики для перспектив торгівлі в основному мають зворотний бік, включаючи завантаженість портів, зростання вартості доставки та можливість нового спалаху COVID-19.

Впродовж звітного періоду було зареєстровано лише дуже невелика кількість нових обмежуючих торгових заходів, пов’язаних з COVID-19, для країн G20 по відношенню до товарів. У той же час і кількість заходів, спрямованих на пом’якшення соціальних та економічних наслідків пандемії також зменшилась.

Детальніше: https://bit.ly/31S7U8b

Фото: ОЕСР

2021-11-15

Оприлюднено матеріали 62-ї серії засідань асамблей держав-членів ВОІВ

Оприлюднено проєкти звітів за підсумками 62-ї серії засідань асамблей держав-членів ВОІВ, яка проходила з 4 по 8 жовтня 2021 року.

Розглядалась низка наступних питань:
– доповідь Генерального директора Асамблеям ВОІВ;
– керівні органи та організаційні питання;
– питання стосовно програми, бюджету та нагляду;
– звіти комітетів ВОІВ і міжнародна нормативно-правова база;
– глобальні послуги в сфері інтелектуальної власності;
– інші асамблеї та договори;
– кадрові питання.

62-а серія засідань, як і попередні, слугувала для держав-членів ВОІВ майданчиком, на якому визначається політика організації, оцінюються результати її роботи та обговорюються подальші напрями діяльності. Делегації заходу до 3 грудня 2021 року мають надати необхідні виправлення до проєктів звітів.

Детальніше: https://bit.ly/3kZuqD5, https://bit.ly/3nkhARq, https://bit.ly/3oAj2OZ

Фото: Еразмус+

2021-11-15

Триває прийом заявок на участь у навчальному курсі з менеджменту інтернаціоналізації

Триває прийом заявок на участь у навчальному курсі «Менеджмент інтернаціоналізації та німецько-української академічної співпраці» на 2022-2023 роки для закладів вищої освіти України.

Курс змішаного навчання розроблений Міжнародним офісом Університету Лейбніца в Ганновері в рамках програми «Підтримка інтернаціоналізації українських вищих навчальних закладів – програми підвищення кваліфікації для адміністраторів українських вищих навчальних закладів у сфері освіти та академічного менеджменту (2019-2021 роки)» для задоволення потреби німецько-українського академічного співробітництва.

Програма покликана надати учасникам глибокі знання про різні аспекти інтернаціоналізації й дати їм можливість керувати відповідними процесами й задачами, а також сприяти інтернаціоналізації своїх університетів.

Слухачі програми дізнаються:
– про концепції та стратегії інтернаціоналізації вищої освіти в різних країнах;
– порівняти німецьку та українську системи, а також структуру університетів;
– як справлятися з усіма аспектами академічної мобільності та наукового співробітництва;
– як розробляти та реалізовувати відповідну стратегію інтернаціоналізації чи будь-який інший індивідуальний проєкт із сфери інтернаціоналізації, котрий актуальний для їх власного університету;
– про наявні інструменти фінансування для міжнародного співробітництва.

Курс покликаний задовольнити потреби українських закладів вищої освіти з різним рівнем досвіду у царині інтернаціоналізації та надання їм допомоги в створенні чи приєднанні до відповідних національних і міжнародних мереж. Він буде підтримувати встановлення стійких інституціональних контактів і мереж.

Заявку на участь можна подати до 30 листопада 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3CobRxT, https://bit.ly/30qQmPI

Фото: МОН

2021-11-15

Оголошення про захист на здобуття наукового ступеня

Міністерством освіти і науки України 12 листопада 2021 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Детальніше: https://bit.ly/2PNmWmp

2021-11-12

Як проходить перевірка на плагіат у найбільшому технічному університеті країни?

Unicheck пропонує ознайомитись з інформацією щодо практики перевірки на плагіат у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Перевірка академічних текстів на наявність ознак плагіату – один із заходів, що здійснюється в рамках запобігання академічному плагіату та формування високого рівня культури академічної доброчесності.

Обов’язковій перевірці підлягають курсові роботи студентів, кваліфікаційні роботи на здобуття ступеня «бакалавра» або «магістра», дисертаційні роботи на здобуття ступеня «доктор філософії/доктор мистецтва» (кандидат наук) або «доктор наук», рукописи монографій і підручників, що рекомендуються до видання Вченою радою університету, рукописи навчальних посібників, які мають авторський текст і рекомендуються до видання Методичною радою університету, рукописи статей, тези доповідей, які надходять до редакцій наукових журналів або оргкомітетів конференцій, семінарів тощо.

Перевірку академічних текстів здійснюють відповідальні працівники науково-технічної бібліотеки, кафедр і редакцій наукових періодичних видань університету, оргкомітетів конференцій. Усі текстові збіги аналізуються експертом, і лише він може приймати рішення щодо доцільності текстових збігів залежно від галузевого спрямування роботи, мети дослідження, особливостей тієї частини академічного тексту, в якому виявлено збіги. Допуск до захисту проводиться з урахуванням експертної оцінки та висновку щодо відсутності плагіату в роботі. У випадку незгоди з висновком експерта про оригінальність роботи автор має право подати апеляцію на розгляд Комісії з питань етики та академічної чесності КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Після захисту чи публікації академічні тексти розміщуються у відповідні зібрання електронного архіву наукових та освітніх матеріалів КПІ ім. Ігоря Сікорського та надаються у вільний доступ у мережі Інтернет. Наукові статті, опубліковані в наукових виданнях та матеріалах конференцій університету, також розміщуються у відповідних зібраннях ElAKPI. Електронні версії кваліфікаційних робіт, які містять інформацію, що потребує захисту прав інтелектуальної власності, розміщуються в ElAKPI, але доступ до їх повних текстів відтерміновується строком до 6 місяців.

Разом із перевіркою академічних текстів на наявність ознак плагіату, в КПІ проводиться:

З більш детальною інформацією та посиланнями на документи КПІ можна ознайомитись на офіційному сайті Unicheck.

Детальніше: https://bit.ly/30jph0P

Фото: Unicheck

2021-11-12

Видання для фахівців від Книжкової палати України

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

У нових надходженнях представлені публікації з наступної тематики:
– видавнича справа та редагування;
– книгознавство;
– документознавство;
– бібліологія;
– бібліографія та бібліографознавство;
– галузеві науково-методичні та методичні розробки.

Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів за поточний період.

Детальніше: https://bit.ly/3HliQM6

2021-11-12

Популяризація науки через підвищення престижу професії вченого та єдина вебплатформа для українських дослідників

10 листопада 2021 року з нагоди Всесвітнього дня науки у Міністерстві освіти і науки України відбувся онлайн-брифінг «Говоримо про науку!».

На заході обговорювались актуальні питання розвитку України у сфері науки в контексті обізнаності, діалогу з суспільством, відтворення наукового потенціалу тощо. Зазначалось, що основою популяризації науки в Україні має стати підвищення престижу професії вченого, що можливо лише за умови достатнього рівня фінансування науки в державі.

Заступник Міністра освіти і науки з цифрової трансформації розповів під час брифінгу про ті інструменти, які зараз створюються у МОН для популяризації та цифровізації науки в Україні. Він зосередив свою увагу на Національній електронній науковій інформаційній системі, положення про яку нещодавно було оприлюднено для громадського обговорення. Одним з перших кроків буде створення на платформі профілю науковця та зручного функціоналу для пошуку робіт.

На заході також йшлося про запуск веб платформи «Наука і бізнес» ‒ онлайн майданчику для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу і наукової спільноти. Платформа надає можливість бізнесу знайти науковий результат, необхідний для його розвитку, а вченим ‒ реалізувати власний науковий потенціал й комерціалізувати результати свого наукового пошуку.

Експерти, які долучилися до онлайн-брифінгу, говорили про теперішнє та майбутнє української науки, роль держави у її розвитку, позицію українських науковців на європейському тлі.

Детальніше: http://s2b.nauka.gov.ua/, https://bit.ly/3wGW8J3, https://www.facebook.com/watch/live/?ref=watch_permalink&v=923146148296018

Фото: МОН

2021-11-12