National Repository of Academic Texts

Найкращі глобальні інноватори 2022 року

Компанія Clarivate оприлюднила список 100 найкращих глобальних інноваторів 2022 року.

Компанія Clarivate оприлюднила список 100 найкращих глобальних інноваторів 2022 року.

Clarivate є світовим лідером у наданні якісної інформації та аналітики для прискорення темпів інновацій. На основі даних Clarivate™ щорічно визначаються організації, які демонструють ефективні інноваційні досягнення і займають лідируючі позиції у глобальній інноваційній екосистемі.

Основні результати 2022 року є такими:
– до 100 найкращих глобальних інноваторів 2022 року входять представники з 12 країн і регіонів. Японія очолює список (35 компаній-інноваторів), за нею йдуть США (18), Тайвань і Німеччина (по 9), Франція (8), материковий Китай і Південна Корея (по 5);
– кількість автомобільних фірм у списку подвоїлась (з 6 у 2021 році до 12 цього року);
– кількість аерокосмічних і оборонних компаній збільшилась удвічі;
– зростає популярність виробників електроніки та фірм із виробництва напівпровідників;
– вперше потрапили до списку електрична компанія електронної комерції материкового Китаю Alibaba та гігант філій і цифрових платежів Ant Group;
– до цьогорічного списку потрапили 3 національні дослідницькі організації, які фінансуються державою – Дослідницький інститут промислових технологій (Тайвань), а також Комісія з альтернативної енергетики та атомної енергії і Національний центр наукових досліджень (Франція).

У цьому році більше половини найкращих глобальних інноваторів походять з Азії. Це свідчить про зростання ролі регіону на світовій інноваційній арені. З 54-х азіатських компаній у списку цього року 35 належать Японії, 9 – Тайваню, по п’ять організацій – материковому Китаю і Південній Кореї.

Домінування Азії помітно і в секторі електроніки та обчислювальної техніки, оскільки 26 з 28 найкращих компаній походять з цього регіону. Кількість азіатських автомобільних інноваційних компаній у цьому році зросла до 12.

Детальніше: https://bit.ly/3viuL82, https://bit.ly/3MbhNQs, https://bit.ly/3rr0SRV

Фото: скріншот

2022-04-15

Європейська стратегія щодо університетів

Країни-члени Європейського Союзу просувають європейську стратегію щодо університетів.

Країни-члени Європейського Союзу просувають європейську стратегію щодо університетів.

На засіданні Ради з питань освіти обговорювалась синергія університетських місій та відповідних політичних процесів. Було наголошено на необхідності спільної роботи на європейському, національному та інституційному рівнях для досягнення наступних чотирьох ключових цілей:
– посилення європейського виміру у вищій освіті, дослідженнях та інноваціях, а також їх синергія;
– підвищення глобальної ролі та лідерства Європи;
– підтримка відновлення Європи та реагування на цифровий і зелений перехід;
– поглиблення європейського почуття приналежності на основі спільних цінностей.

Рада з питань освіти ухвалила рекомендації щодо побудови ефективної європейської вищої освіти і транснаціональної освіти. Вона закликала країни-члени сприяти запровадженню транснаціональних спільних програм і надати університетам свободу експериментувати з такими інструментами, як гнучке навчання, цифрове забезпечення та використання цифрової європейської студентської картки. Міністри наполягали на використанні існуючих Болонських інструментів, таких як «Європейський підхід до забезпечення якості спільних програм». Вони також закликали Європейську комісію створити пілотні програми та вивчити можливий законодавчий статут для університетських альянсів, таких як Європейська університетська ініціатива та спільна європейська форма диплому. Пілотні проєкти для обох інструментів мають початися наступного року.

Міністри також ухвалили висновки щодо розширення можливостей вищих навчальних закладів для майбутнього Європи у відповідь на «Стратегію для університетів», опубліковану Європейською комісією на початку цього року. Вони закликають до кращої синергії між дослідженнями та освітою, створенні дорожньої карти для об’єднання стратегічних ідей Європейського дослідницького простору та Європейського простору освіти.

Разом з тим Європейська університетська ініціатива являє собою одну з кількох можливостей для університетських альянсів.

Європейська асоціація університетів (ЄАУ) сподівається, що акцент на Болонських інструментах може допомогти розширити їх використання в державах-членах, подолати бар’єри у транснаціональному співробітництві. Реформи на системному рівні, що надають університетам більшу автономію, залишаються обов’язковою умовою для більш глибокого транснаціонального співробітництва у його різних формах. Залучення зацікавлених сторін є найкращим способом упевнитися, що реформи відповідають цілям.

Нові вимоги, що висуваються до університетів, мають супроводжуватися фінансуванням та іншою підтримкою, як-то навчання керівництва та персоналу. ЗВО мають підтримуватися за допомогою європейських та національних заходів, повністю дотримуючись принципу досконалості, вітати студентів, дослідників та науковців, чия свобода знаходиться під загрозою».

ЄАУ розглядає це як чітке зобов’язання щодо створення європейської системи підтримки дослідників і студентів із групи ризику, тим самим доповнюючи та покращуючи системи, які вже діють у деяких країнах-членах ЄС.

Країни-члени ЄС бажають реформувати сектор вищої освіти в рамках Болонських структур, визначаючи важлива роль Європейської комісії в координації цієї роботи та розробленні пілотних програм.

Детальніше: https://bit.ly/38Ps4mN, https://bit.ly/3uM77lc, https://bit.ly/3uNCRGI, https://bit.ly/3vo2j4D, https://bit.ly/3M74HUf

Фото: скріншот

2022-04-15

Аналіз актуальних та новітніх напрямів досліджень

Компанія Clarivate у співпраці з Китайською академією наук оприлюднила звіт «Дослідницькі фронти 2021» та доповідь «Дослідницькі фронти 2021: активні галузі, країни-лідери».

Дослідницькі фронти формуються, коли групи часто цитованих статей неодноразово цитуються разом, відображаючи конкретну спільність у дослідженні. Це можуть бути експериментальні дані, методи, концепції чи гіпотези.

Дослідження визначає найгарячіші та новітні сфери у галузі наукових досліджень, зокрема – 171 дослідницький фронт (у т. ч. 110 найбільш активних) та 61 новий напрямок, визначений на основі аналізу свіжіших публікацій. Окрім цих напрямків у звіті представлено опис 11 широких дослідницьких сфер та рейтинги країн та установ, чий внесок є ключовим у кожному напрямку.

Близько третини дослідницьких фронтів минулого року пов’язані з COVID-19. Серед них 6 з 10 найкращих дослідницьких фронтів у клінічній медицині та 3 з 10 найкращих дослідницьких фронтів у біологічних науках.

У доповіді «Дослідницькі фронти 2021: активні галузі, країни-лідери» представлено дані про національну ефективність в рамках 171 дослідницького фронту. США залишаються провідною країною з досліджень у 11 галузях природничих і соціальних наук, за ними йде Китай, причому розрив між ними скорочується. Інші 8 кращих країн у дослідницьких фронтах – Великобританія, Німеччина, Італія, Франція, Австралія, Канада, Іспанія та Нідерланди.

Детальніше: https://bit.ly/3M6rhME, https://bit.ly/3M92wPV

Фото: Clarivate

2022-04-15

Рейтинг SCImago Institutions Rankings 2022

Лабораторія SCImago оприлюднила черговий випуск міжнародного рейтингу SCImago Institutions Rankings 2022.

Лабораторія SCImago оприлюднила черговий випуск міжнародного рейтингу SCImago Institutions Rankings 2022.

Цей рейтинг є найбільшим серед міжнародних оцінок навчально-наукових інституцій світу.

Аналіз закладів вищої освіти та науково-дослідних установ здійснюється за композитним індикатором, який поєднує у собі три наступних набори показників, значущість яких оцінюються через їх прозорість у веб-просторі: наукові результати – 50%; інноваційні результати (патенти) – 30%; соціальний вплив – 20%.

До нинішнього рейтингу увійшло 54 заклади вищої освіти та академічних установ України. Кращі позиції займають:
– Національна академія наук України (441 місце в рейтингу);
– Криворізький національний університет (606 місце);
– Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (659 місце);
– Національний університет «Львівська політехніка» (663 місце).

Детальніше: https://bit.ly/3xyWjZw, https://bit.ly/37eHCQN

2022-04-14

Звіт World Intellectual Property Report 2022

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила звіт щодо інтелектуальної власності «World Intellectual Property Report 2022» (WIPR).

Документ роз’яснює, що необхідно зробити для мобілізації та найбільш ефективного використання людських талантів з метою досягнення максимальних результатів у вирішенні нагальних проблем людства. У цих процесах ключова роль відводиться урядам, які мають унікальні можливості стимулювання інновацій шляхом концентрації ресурсів, забезпечення всебічного розуміння потреб суспільства, а також підтримки спільних зусиль зі створення ефективних стимулів та сприятливих умов для розвитку і використання людського потенціалу.

У звіті розглянуто варіанти рішень, які визначають вектор розвитку інновацій, та їх подальший вплив на людське життя. Вектор розвитку інновацій визначається поєднанням різноманітних дій підприємців, учених, споживачів та осіб, відповідальних за розробку політики. При цьому потреби суспільства можуть змінюватися дуже швидко, що підтвердилося під час стрімкого поширення пандемії COVID-19.

Зростає вага напрямів розвитку інновацій. Для успішної реалізації довгострокових інноваційних проєктів, особливо таких як космічні дослідження, важливою є роль урядів та публічно-приватного партнерства.

Показовим є також те, як на тлі пандемії спостерігалось збільшення масштабів віддаленої роботи, зниження попиту на деякі послуги, проявилась необхідність розробки нових медичних засобів.

Детальніше: https://bit.ly/3uJ0QGU, https://bit.ly/3JXMQ0F

Фото: ВОІВ

2022-04-14

Ресурси Clarivate для дослідників з України

Компанія Clarivate створила ресурсний центр для дослідників-переміщених осіб з України.

Компанія Clarivate створила ресурсний центр для дослідників-переміщених осіб з України.

Йдеться про пакет цінних ресурсів, програмних засобів, інформації, ідей, новини та контенту.

Наразі на сторінці ресурсного центру розміщена наступна інформація:
– програма, доступна на Web of Science^ТМ для переміщених українських дослідників і афілійованих українських установ, які не мають доступу до індексу цитування свого звичного діапазону ІР (Web of Science є базою для дослідницької літератури світового рівня. Постійний доступ дозволить українським дослідникам відстежувати ідеї в різних дисциплінах з майже 1,9 мільярда цитованих посилань із понад 171 мільйона записів. Clarivate надає розширений доступ у роумінгу та пропонує облікові записи для дослідників, щоб забезпечити постійний доступ для українській дослідницькій спільноті);
– доступ до української книги на Open Access Complete на Ebook Central, (ProQuest Books зібрав понад 200 назв, присвячених Україні, доступних з необмеженим доступом через останню колекцію Open Access Complete. Цей список міждисциплінарних назв зосереджується на таких предметах, як гуманітарні науки, соціальні науки, бізнес і STEM);
– безкоштовне користування системою міжбібліотечного абонементу RapidILL для всіх українських бібліотек, доступне на RapidILL, Ex Libris для усіх закладів вищої освіти України (RapidILL надасть українським бібліотекам доступ до колекцій світової спільноти, яка налічує понад 500 бібліотек);
– поточні новини та аналітичні матеріали України доступні на Research Professional News, Ex Libris (Research Professional News надає авторитетні, незалежні новини, аналіз і коментарі, які допомагають академічним установам приймати кращі рішення).

Детальніше: https://bit.ly/38GWqYz, https://bit.ly/3jF3xmu

Фото: скріншот

2022-04-14

Спрощення визнання кваліфікацій українців в ЄС

Європейська Тренінгова фундація створила ресурсний хаб для спрощення визнання українських освітніх і професійних кваліфікацій в країнах Європейського Союзу.

Для реалізації українцями права на проживання в ЄС, а також отримання доступу до освіти та продовження навчання й працевлаштування, необхідно, щоб навички та кваліфікації отримані під час навчання в Україні, були визнані в країнах ЄС. При цьому організації та компанії ЄС мають розуміти українську систему освіти, навчання та кваліфікації.

Створений ресурсний хаб містить інформацію про систему освіти в Україні, а також орієнтує українців у виборі можливостей відносно освіти, навчання та працевлаштування в країнах ЄС.

Крім того, ресурсний хаб містить інформацію для осіб, які прийняли рішення виїхати за межі України, зокрема, щодо прав на:
– перетин кордону з країнами ЄС;
– перебування на території ЄС;
– тимчасовий захист та звернення за міжнародним захистом;
– поїздки всередині ЄС;
– медичне обслуговування.

Детальніше: https://bit.ly/3rvrhOy, https://bit.ly/3vhBUFL

Фото: Еразмус+

2022-04-14

Важливий крок на шляху до безбар’єрної освіти

В Україні впроваджено Міжнародну класифікацію функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ) у якості національного класифікатора. Відповідний наказ від 09 квітня 2022 року № 810-22 підписаний Міністерством економіки.

МКФ являє собою методику визначення стану здоров’я людини після перенесеної травми. Вона покликана перебудувати систему реабілітації в Україні, зробити її більш якісною, ефективною та людиноцентричною.

МКФ надає потрібний інструментарій для адаптації загальних програм до можливостей осіб з особливими освітніми потребами. Вона допоможе сформувати чіткі алгоритми вирішення проблем формування освітнього простору, адаптації навчальних програм, потреб у різноманітних допоміжних технологіях і засобах.

Використання МКФ сприятиме запровадженню сучасної системи доказової реабілітації повсякденного життя. Наразі Міністерством охорони здоров’я у співпраці з Національною службою здоров’я України за підтримки представників професійних реабілітаційних спільнот розробляється спеціальне програмне забезпечення, яке дозволить запровадити МКФ та електронний документ «Індивідуальний реабілітаційний план» у центральній базі даних електронної системи охорони здоров’я.

Детальніше: https://bit.ly/3uIeslL, https://bit.ly/36hDjUi, https://bit.ly/36CvSHq

Фото: МОН

2022-04-14

Ініціатива від шведських дослідницьких установ

Нові ініціативи шведських закладів вищої освіти та наукових установ із підтримки українських дослідників.

Нові ініціативи шведських закладів вищої освіти та наукових установ із підтримки українських дослідників.

Ряд шведських організацій, які проводять та фінансують дослідження, пропонують підтримку українським науковцям за такими напрямками:
– фінансування;
– проведення досліджень у шведських закладах вищої освіти;
– працевлаштування дослідників;
– міжнародна співпраця.

Зокрема, стипендії Шведської королівської академії наук у сумі 20 тис. шведських крон на місяць можуть бути присуджені на 12 місяців. Фінансування досліджень від Шведського фонду стратегічних досліджень може складати до 3 млн шведських крон при тривалості проєкту до трьох років.

Шведські університети Гетеборзький, Каролінський, Лундський, Стокгольмський, Упсальський та Умео пропонують свої лабораторії для проведення досліджень науковцями з України.

Фонди: Веннера-Грена, Кнута та Аліси Валленберг, Стратегічних екологічних досліджень Містра виділяють кошти для працевлаштування дослідників або викладачів з України. Докторанти та науковці з України, які активно займаються медичними дослідженнями, можуть отримувати стипендії від Шведського товариства медичних досліджень і регіону Естергьотланд. Також шведські заклади вищої освіти подаватимуть заявки на фінансування Шведської дослідницької ради для працевлаштування дослідників з України у рамках Програми дій Марії Склодовської-Кюрі в програмі «Горизонт Європа».

Детальніше: https://bit.ly/3rvS5ht, https://bit.ly/37V3bG1

Фото: НАНУ

2022-04-14

Державне фінансування університетів Європи: стан і принципи

Європейська асоціація університетів оприлюднила звіт «Державне фінансування університетів Європи: стан і принципи».

Бурхливі економічні зміни останнього десятиліття сприяли реформам, спрямованим на підвищення ефективності використання університетами державних коштів. У новій публікації розглядаються питання державного фінансування університетів та аналізується його еволюція з 2015 року.

Увага в дослідженні зосереджена на основних механізмах визначення блокових грантів, які отримують університети, а також на типах індикаторів, які використовуються органами державної влади на даний момент або будуть використовуватися під час майбутніх запланованих реформ.

Звіт показує, що більшість європейських країн використовують декілька інструментів для розподілу фінансування з блокових грантів, поєднуючи використання формул фінансування з контрактами на виконання і встановленням цілей. При цьому частково зберігаються підходи, що використовувалися при попередніх розподілах фінансування. Однак фінансова релевантність цих різних інструментів суттєво відрізняється.

Постійна дискусія навколо моделей фінансування впродовж останніх років, зосереджена на механізмах та інструментах фінансування, а не на цілях.

Постійно виникають питання побудови «ідеальної» моделі фінансування, що змусило експертів викласти у документі основні принципи розробки надійних моделей фінансування. У цьому контексті при використанні інструментів фінансування доцільно дотримуватись наступних принципів:
– розглядати повний набір варіантів механізмів фінансування;
– доповнювати стабільні, прив’язані до витрат механізми фінансування;
– використовувати обмежену кількість чітко визначених цілей або задач;
– залишатися простими й не бути надмірно вказівними;
– уникати створення громіздких процесів і форм звітності;
– не зациклюватися на постійних ресурсах;
– оцінювати можливі непередбачувані наслідки і регулярно оцінювати з точки зору відповідності призначенню.

Державні органи повинні прагнути до створення послідовної системи фінансування й особливо:
– уникати накопичення не артикульованих і незалежних схем з конкретними цілями, масштабами, умовами участі та вимогами, які сприяють загальному ускладненню ландшафту фінансування;
– ретельно зважувати переваги та обмеження внесення змін в базове фінансування порівняно з моделями створення спеціальних схем;
– прагнути до забезпечення узгодженості та синергії з існуючими інструментами фінансування на всіх рівнях державного регулювання, в тому числі європейські програми.

Детальніше: https://bit.ly/3jMThIV, https://bit.ly/3Eh1heS

Фото: ЄАУ

2022-04-14