National Repository of Academic Texts

Організація освітнього процесу в закладах освіти під час епідемічної небезпеки

МОН України рекомендує запровадити дистанційне навчання в закладах вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти.

У зв’язку з погіршенням епідеміологічної ситуації в Україні, спричиненої поширенням респіраторної хвороби COVID-19, з метою зменшення соціальних контактів та стримування розповсюдження коронавіруса SARS-CoV-2 МОН України рекомендує запровадити дистанційне навчання з 25 жовтня по 15 листопада 2021 року, внісши необхідні зміни до графіка освітнього процесу та розкладу занять.

Враховуючи стан епідемічної небезпеки та загальнодержавні протиепідемічні заходи, керівникам закладів освіти всіх форм власності та сфер управління МОН України рекомендує наступне:
– провести відповідну роз’яснювальну роботу серед колективів закладів освіти, а також їхніх родичів і родичів здобувачів освіти, доклавши всіх зусиль для організації проведення їх вакцинації;
– вжити невідкладних заходів щодо вакцинації науково-педагогічних, педагогічних і інших працівників закладів освіти, а також, по можливості, їхніх родичів і родичів здобувачів освіти;
– забезпечити можливість вакцинації науково-педагогічних, педагогічних і інших працівників закладів освіти в існуючих пунктах щеплень у закладах освіти та виїзних мобільних вакцинальних сесій.

Як зазначив Міністр освіти і науки, навчання в школах з 1 листопада 2021 року буде організовано з урахуванням епідемічної ситуації в кожному окремому регіоні.

Детальніше: https://t.me/SerhiyShkarlet/368, https://bit.ly/3Gn8LxD, https://bit.ly/3pJY1DC, https://bit.ly/3bju6tj

Фото: МОН

2021-10-27

Призначення іменних стипендій Верховної Ради України студентам закладів вищої освіти на 2021/2022 навчальний рік

Наказом Міністерства освіти і науки України призначено іменні стипендії Верховної Ради України студентам закладів вищої освіти на 2021/2022 навчальний рік.

Іменні стипендії призначено студентам вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації. Всього відзначено 227 студентів вищих навчальних закладів ІІІ і ІV рівнів акредитації (інститути, консерваторії, академії, університети) та 47 студентів вищих навчальних закладів І і ІІ рівнів акредитації (технікуми, училища, коледжі).

Найбільше іменних стипендіатів у вищих навчальних закладах ІІІ і ІV рівнів акредитації міста Києва – 40 студентів, Харківської області – 27 студентів і Одеської області – 22 студенти. Серед іменних стипендіатів вищих навчальних закладів І і ІІ рівнів акредитації лідирують Дніпропетровська область – 10 студентів, Тернопільська область – 6 студентів і Запорізька область – 5 студентів.

Іменні стипендії Верховної Ради України виплачуватимуться щомісяця за місцем навчання стипендіата, за рахунок коштів, передбачених у загальному фонді кошторису закладу вищої освіти на виплату академічних стипендій, з 1 вересня 2021 року до закінчення 2021/2022 навчального року згідно з навчальним планом.

Детальніше: https://bit.ly/3GwGYdW, https://bit.ly/3CmQ5eZ

Фото: ВРУ

2021-10-27

Всеукраїнська конкурсна програма «Кращий студент України»

Міністерство освіти і науки України оголосило про Всеукраїнський конкурс «Кращий студент України».

Міністерство освіти і науки України оголосило про Всеукраїнський конкурс «Кращий студент України».

Конкурс покликаний виявити та надати імпульс до подальшого розвитку студентської молоді України як авангарду розвитку українського суспільства. Він проводиться з метою виявлення всебічно розвиненої студентської молоді, стимулювання підвищення рівня її суспільної активності, сприяння формуванню активної життєвої позиції студентства.

Завдання конкурсу:
– виявлення найкращих студентів/ок в окремих сферах;
– покращення соціальної атмосфери у вишах і суспільстві в цілому;
– створення умов для відкритої комунікації молоді та студентства;
– налагодження партнерських відносин між студент(к)ами та викладач(к)ами;
– підвищення ерудиції та розширення кругозору студентської молоді;
– забезпечення якісного та змістовного студентського дозвілля.

У рамках конкурсу визначаються 10 наступних номінацій: кращий студент України (комплексна характеристика), кращий аналітик, громадський діяч, дизайнер, медійник, науковець, підприємець, програміст, профспілковий активіст, спортсмен.

Конкурс проходитиме у декілька етапів:
– протягом підготовчого етапу розпочинають свою роботу вишівські, регіональні та всеукраїнський оргкомітети;
– вишівський етап проходить на рівні вищих навчальних закладів І–ІV рівня акредитації, протягом якого проходить відбір учасників/ць конкурсів у вишах;
– регіональний етап проходить на рівні регіонів України, де визначаються перемож(ни)ці регіонального етапу;
– на Всеукраїнському фіналі за спеціальним механізмом визначається «Кращий студент України»;
– протягом заключного етапу підводяться підсумки ВКП.

Детальніше: https://online.studrespublika.com/, https://bit.ly/2ZmFGkX, https://bit.ly/2ZyCF1h, https://bit.ly/3nsV6w9

Фото: МОН

2021-10-26

Опитування у рамках міжнародного проєкту з дослідження замовних робіт в Україні

Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти – Academic IQ» поширила опитування, яке проводиться у рамках міжнародного проєкту з дослідження замовних робіт в Україні.

Опитування проводиться Університетом Вуллонгонг у Дубаї та Європейською мережею академічної доброчинності. В Україні опитування поширюється за сприяння проєкту «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти – Academic IQ», що адмініструється Американськими Радами з міжнародної освіти.

Замовні роботи – вид порушення академічної доброчесності, який досить поширений в Україні. Тому необхідне розуміння проблеми замовних робіт, а також пов’язані з цим наступні питання:
– масштаби поширення цієї проблеми серед студентства;
– чому студентство вдається до замовлення робіт;
– рівень обізнаності студентства про наявні політики та практики боротьби із замовними роботами;
– ставлення студентства до явища замовних робіт.

Цільовою аудиторією опитування є студентство українських закладів вищої освіти.

Детальніше: https://bit.ly/3EiAX2F, https://bit.ly/2ZueoJy

Фото: Academic IQ

2021-10-26

Контрольний список відкритого доступу для нового університету

Європейська Асоціація Університетів представила на своєму сайті публікацію «Контрольний список відкритого доступу для нового університету. Практичний посібник для користування».

Дана публікація є другою версією контрольного списку відкритого доступу. Вперше він був опублікований у 2015 році й присвячувався інституційній політиці. Видання є керівництвом для університетів, які бажають у подальшому розвивати свою діяльність у сфері відкритого доступу.

В останні роки система наукових публікацій стала набагато більш складною та динамічною. Ситуація з відкритим доступом також кардинально змінилася.

Університети, дослідники, спонсори досліджень і національні консорціуми зробили важливі кроки в переході до відкритого доступу, але повного відкритого доступу ще далеко не досягнуто. Цей контрольний список спрямований на підтримку університетів у їх зусиллях з нарощування потенціалу та подальшому розвитку своєї діяльності в області відкритого доступу.

Він містить у собі підхід «à la carte», при котрому заклади можуть розглядати цілі та дії, які мають найбільший сенс у їх конкретному контексті й з урахуванням їх специфіки. Контрольний список охоплює три основні цілі:
– розширення прав і можливостей через політику та стратегію високого рівня;
– підвищення потенціалу за допомогою бібліотек і переговорних консорціумів;
– зміцнення існуючих структур за рахунок інфраструктури, керованої академічним співтовариством.

Кожна мета містить у собі множину можливих дій, їх відповідне обґрунтування, запропоновані заходи, очікуваний вплив і потенційне підводне каміння. Контрольний список завершується переліком загальних джерел, які допоможуть університетам дізнатися більше інформації про сучасні ресурси та набори інструментів відкритого доступу.

Детальніше: https://bit.ly/3nO9Iqn, https://bit.ly/3nAfQSZ

Фото: ЕАУ

2021-10-26

Заява Генерального секретаря ОЕСР щодо майбутнього кліматичного фінансування

25 жовтня 2021 року Генеральний секретар Організації економічного співробітництва та розвитку зробив заяву про майбутні рівні фінансування боротьби зі зміною клімату.

В опублікованому новому аналізі ОЕСР викладено два сценарії майбутнього кліматичного фінансування. Вони ґрунтуються на докладному аналізі перспективних зобов’язань з державного фінансування боротьби зі змінами клімату, отриманих від різних країн і прогнозів фінансування боротьби зі змінами клімату від міжнародних банків.

Надзвичайно важливо, щоб якомога швидше було досягнуто рівня в 100 мільярдів доларів США для кліматичного фінансування, представлених і мобілізованих розвинутими країнами для країн, які розвиваються. Цей рівень фінансування повинен підтримуватися протягом 2024 та 2025 років.

Низка факторів, таких як здатність реалізовувати відповідні проєкти у призначені строки, будуть впливати на те, коли буде досягнута мета в 100 мільярдів доларів США. Проте, для країн, які розвиваються, вкрай важливо мати розуміння та впевненість у незмінності намірів розвинутих країн, особливо перед конференцією СОР26 у Глазго.

Темпи збільшення масштабів кліматичного фінансування на практиці будуть залежати від багатьох факторів, у тому числі від макроекономічних умов у світі та в країнах, які розвиваються, а також від нарощування потенціалу та розвитку портфелів кліматичних проєктів. Тому спроби кількісно оцінити майбутні рівні сукупного фінансування боротьби зі змінами клімату за своєю сутністю невизначені.

Два сценарії, які використовує ОЕСР, забезпечують дві різні зміни рівнів фінансування боротьби зі змінами клімату, щоб проілюструвати діапазон невизначеності. Їх не слід інтерпретувати як прогнози і вони можуть не охоплювати весь діапазон потенційних результатів.

За першим сценарієм передбачається, державні фінанси збільшуються відповідно з наданою інформацією та підлягають перевіркам ОЕСР для стандартизації інформації та запобігання подвійного рахунку. Другий сценарій враховує проблеми, котрі можуть привести до більш низького, ніж запланований, рівня фінансування боротьби зі зміною клімату.

У цьому контексті Генеральний секретар підкреслив, що надзвичайно важливо, щоб кліматичне фінансування було узгоджено з пріоритетами країн-партнерів. Це дозволить фінансуванню боротьби зі зміною клімату задовольняти заявлені потреби, зокрема, для підтримки бідних і вразливих країн у підвищенні стійкості до зростаючих наслідків зміни клімату. Наостанок, Генсек привітав підвищену увагу до цього в «Плані реалізації для розвинутих країн».

Детальніше: https://bit.ly/3mhw97N, https://bit.ly/30YEapH

Фото: скріншот

2021-10-26

Друга національна церемонія нагородження жінок-професіоналок атомної енергетики «WiN Award 2021»

26 листопада 2021 року відбудеться Друга національна церемонія нагородження жінок-професіоналок атомної енергетики «WiN Award 2021» в рамках заходу «Women in Nuclear Ukraine: Річна Конференція. Формат 2.0».

Для отримання нагород заклади вищої освіти та наукові установи можуть номінувати не більше 5 своїх представниць, надіславши заявку з необхідною інформацією. Цьогоріч учасниці мають можливість отримати нагороду в наступних номінаціях:
– позитивне лідерство;
– комунікації та взаємодія;
– наука, освіта та розвиток;
– міжнародні відносини;
– знання та право;
– амбасадори паритету.

Переможниці визначатимуться за результатами відкритого голосування на сайті проєкту.

Детальніше: https://bit.ly/3vO0TAc, https://www.womensinfrastructure.ca/2021-win-awards, https://bit.ly/3Gk1GxJ, https://bit.ly/3b9dkgI

Фото: МОН

2021-10-25

Опитування щодо потреби малих та середніх підприємств в освіті у сфері інтелектуальної власності

Міністерство економіки України запрошує до опитування, яке має на меті визначити потребу малих та середніх підприємств в освіті у сфері інтелектуальної власності.

Учасникам опитування пропонується відповісти на запитання, об’єднані у три наступних блоки:
– характеристика респондентів (вік, рівень освіти, місце проживання, кількість працівників, дохід тощо);
– відповідність потребам малих і середніх підприємств наявних освітніх та просвітницьких продуктів у сфері інтелектуальної власності (участь в освітніх заходах/тренінгах у сфері інтелектуальної власності, відповідні знання, їх рівень, якість освітніх заходів, переваги та недоліки, обізнаність щодо діяльності Центру підтримки технологій та інновацій (TISC) та Національного навчального центру інтелектуальної власності (IP Academy));
– визначення потреб малих і середніх підприємств в інформації щодо набуття, використання та захисту прав інтелектуальної власності (ідентифікація проблем та ніш у знаннях щодо інтелектуальної власності, використання спеціалізованих інструментів та ресурсів, потреба в навчанні чи тренінгах, їх бажана спрямованість та формат).

Взяти участь в опитуванні та висловити свою позицію запрошуються представники малого та середнього бізнесу.

Аналіз результатів опитування буде покладений в основу рекомендацій стосовно концепції освітньо-просвітницької кампанії в сфері інтелектуальної власності, які розроблятимуться для представлення Кабінету Міністрів України.

Детальніше: https://bit.ly/3Bh5Dzo, https://bit.ly/2ZkdaAN

Фото: Мінекономіки

2021-10-25

Припинення підтримки експортних кредитів для вугільних електростанцій

Членами Організації економічного співробітництва та розвитку ухвалено рішення про припинення підтримки експортних кредитів для теплових електростанцій, які працюють на вугіллі.

Учасники цієї угоди таким чином підтримують зусилля світової спільноти, націлені на вирішення проблем зміни клімату, напередодні 26-ї сесії Конференції сторін Рамочної конвенції ООН про зміни клімату.

Заборона буде застосовуватися до офіційно підтримуваних експортними кредитами та пов’язаної з ними допомоги для наступних електростанцій:
– нові вугільні електростанції без діючих об’єктів уловлювання, використання та зберігання вуглецю;
– існуючі вугільні електростанції, за винятком випадків, коли обладнання надається з метою зниження забруднення чи викидів СО₂, і таке обладнання не продовжує корисний термін служби чи потужність електростанції, або якщо воно не призначено для модернізації об’єктів уловлювання, використання та зберігання вуглецю.

Заборона вступить у силу наприкінці жовтня 2021 року після того, як учасники домовленості – Австралія, Канада, Європейський Союз, Японія, Корея, Нова Зеландія, Норвегія, Швейцарія, Туреччина, Великобританія та США – належним чином завершать офіційні процедури, передбачені національним законодавством.

Детальніше: https://bit.ly/3C3Inq0, https://bit.ly/3bboJfG, https://bit.ly/3nr8oth, https://bit.ly/311u9Iw

Фото: скріншот

2021-10-25

Реформування Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України

22 жовтня 2021 року Президент України підписав Указ «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2021 року «Про Концепцію реформування Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України».

Указом вводиться в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України та затверджується Концепція реформування Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (Держспецзв’язок). Метою Концепції є реформування та розвиток Державної служби як суб’єкта сектору безпеки і оборони із запровадженням уніфікованої системи планування та управління ресурсами. Основне завдання Концепції ‒ підвищення інституційної спроможності Держспецзв’язку.

Реалізація Концепції має відбутись до 2025 року у два етапи: до кінця грудня 2023 року буде актуалізоване законодавство з питань організації та діяльності Держспецзв’язку, реалізовані пріоритетні проекти та розпочато оптимізацію оргструктури; до грудня 2025 року буде модернізовано державну систему урядового зв’язку, впроваджено ключові новації у сфері захисту інформації, завершено оптимізацію організаційних структур органів та підрозділів Держспецзв’язку.

Реформування Держспецзв’язку передбачається здійснити за такими пріоритетами та напрямами:
– удосконалення організаційно-правових засад функціонування Держспецзв’язку;
– розвиток спеціального зв’язку як складової інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури в системі управління державою в умовах мирного часу, кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці, особливого періоду;
– удосконалення підходів до захисту інформації з урахуванням сучасних ризик-орієнтованих підходів;
– формування та реалізація державної політики у сфері кіберзахисту, що передбачає;
– подальший розвиток системи протидії технічним розвідкам, спрямований на захист національних інтересів у сферах безпеки і оборони, зниження вірогідності негативного впливу противника на систему управління державою, важливі об’єкти критичної інфраструктури, зменшення втрат особового складу, озброєння та військової техніки;
– оптимізація структури та модернізація матеріально-технічної бази Держспецзв’язку;
– удосконалення системи підготовки фахівців;
– покращення соціального захисту особового складу Держспецзв’язку та його мотивації до служби, а також посилення демократичного цивільного контролю.

Реалізація заходів Концепції підвищить інституційну спроможність і оптимізують організаційну структуру Держспецзв’язку.

Детальніше: https://bit.ly/3Gn8Pxm, https://bit.ly/3mdAAAd

Фото: Мінцифра

2021-10-25