National Repository of Academic Texts

Про діяльність Інституту вищої освіти НАПНУ

16 вересня 2021 року на засіданні Президії Національної академії педагогічних наук України обговорювались питання діяльності Інституту вищої освіти – імплементації наукових розробок у політиках та практиках реформування вищої освіти України та стратегія розвитку на 2020-2025 роки.

Інститут вищої освіти НАПН України представив звіт про діяльність закладу за останні п’ять років та практичне впровадження результатів наукових досліджень. Робота інституту спрямована на підтримку основних напрямків реформування вищої освіти, а саме: забезпечення якості вищої освіти, інтеграція вищої освіти і науки, інтернаціоналізація вищої освіти, розширення автономії закладів вищої освіти, фінансування вищої освіти.

Згідно зі стратегією розвитку інституту на 2020-2025 рр. діяльність зосереджена на п’яти основних напрямках: науковому, освітньому, соціальному, економічному та культурному. Формами їх реалізації у контексті інтеграції до Європейського простору вищої освіти та Європейського дослідницького простору є:
– виконання фундаментальних і прикладних досліджень;
– підготовка аналітичних матеріалів, наукових публікацій;
– участь у національних і міжнародних дослідницьких та освітніх проєктах;
– підтримка й розвиток цільових фахових наукових видань;
– організація й проведення національних і міжнародних наукових заходів цільового призначення;
– реалізація програм підготовки аспірантів і докторантів;
– участь у міжнародних проєктах;
– реалізація програми професійного розвитку науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти (ЗВО);
– експертиза та підготовка науково-обґрунтованих пропозицій щодо нормативно-правових документів у сфері вищої освіти.

Результати НДР впроваджуються шляхом експертної, освітньої та міжнародної діяльності інституту, використовуються для інституційного розвитку установи.

Детальніше: https://bit.ly/2XwHS8W, https://ihed.org.ua

Фото: скріншот

2021-09-17

Експертна група з питань штучного інтелекту, даних в освіті та навчанні

21-22 вересня 2021 року відбудеться друге засідання експертної групи з штучного інтелекту та даних в освіті та навчанні. Планується обговорення проміжних результатів роботи експертної групи та змісту підсумкового звіту.

Експертна група об’єднує дослідників та науковців європейського рівня у галузі штучного інтелекту (ШІ), даних, етики та освіти, а також представників ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО та ОЕСР. Вона підтримує діяльність комісії зі штучного інтелекту та даних в освіті та навчанні щодо розробки етичних принципів у цій сфері. Зокрема, просувається План дій з цифрової освіти («Digital Education Action Plan – Action 6. Artificial intelligence and data usage in education and training»), який сприятиме впровадженню нових технологій в освітню діяльність, вироблення етичних керівних принципів стосовно ШІ та використання даних у викладанні та навчанні для викладачів і підтримку науково-дослідної та інноваційної діяльності, який, зокрема, буде імплементовано через «Horizon Europe».

Вже розроблені «Керівні принципи етики для надійного ШІ», який має бути законний, етичний, надійний. Керівні принципи висувають набір з семи ключових вимог, яким системи ШІ повинні відповідати, щоб вважатися такими, що заслуговують довіри. Це:
– нагляд, – системи ШІ повинні розширювати можливості людей, дозволяючи їм приймати усвідомлені рішення та захищаючи їх основні права. При цьому необхідно забезпечити належні механізми нагляду, які можуть бути досягнуті за допомогою підходів «людина в циклі» та «людина в команді»;
– технічна надійність і безпека, – системи штучного інтелекту повинні бути стійкими і безпечними, передбачати запасний варіант на випадок непердбаченого перебігу подій, а також бути точними, надійними і відтворюваними;
– конфіденційність та управління даними, – окрім забезпечення повної поваги до конфіденційності та захисту даних, необхідно забезпечити адекватні механізми управління даними з урахуванням якості та цілісності даних й легітимний доступ до них;
– прозорість, – бізнес-моделі даних, системи та ШІ повинні бути прозорими, у т.ч. завдяки механізмам простежуваності, люди повинні знати, що вони взаємодіють з системою ШІ та поінформовані про можливості та обмеження системи;
– різноманітність, недискримінація та справедливість, – слід уникати несправедливою упередженості, оскільки вона може мати безліч негативних наслідків, від маргіналізації вразливих груп до загострення дискримінації;
– благополуччя суспільства і навколишнього середовища, – системи штучного інтелекту повинні приносити користь всім людям, включаючи майбутні покоління, бути стійкими та екологічними;
– підзвітність, – необхідно створити механізми, що забезпечують відповідальність і підзвітність за системи ШІ та їх результати, аудит задля оцінювання алгоритмів, даних та процесів проектування.

Детальніше: https://bit.ly/3EwKO67, https://bit.ly/3hRTB90, https://bit.ly/3hRCBzz

Фото: ЄК

2021-09-17

Нові карантинні обмеження для закладів освіти

Із 20 вересня 2021 року набувають чинності зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. №1236 та від 29 червня 2021 р. №677, якими Уряд встановив нові карантинні обмеження для закладів освіти, спрямовані на запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19.

Відвідування закладів освіти здобувачами буде дозволено за умови:
– наявності не менше як у 80% працівників закладу освіти документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації у разі введення жовтого рівня епідемічної небезпеки (сертифікат може підтверджувати вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовті сертифікати); вакцинацію від COVID-19 повним курсом однодозної чи дводозної вакцини (зелені сертифікати); негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції; одужання особи від зазначеної хвороби);
– наявності у всіх працівників закладу освіти документу, який підтверджує отримання повного курсу вакцинації у разі введення червоного рівня епідемічної небезпеки (сертифікат може підтверджувати: вакцинацію від COVID-19 повним курсом однодозної чи дводозної вакцини (зелені сертифікати); негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції; одужання особи від зазначеної хвороби).

Також визначено термін чинності COVID-сертифікатів:
– при вакцинації двома дозами – 365 днів;
– при вакцинації однією дозою – 120 днів;
– про одужання від COVID-19 – 180 днів;
– підтвердження негативного результату тестування методом полімеразної ланцюгової реакції – 72 години.

Детальніше: https://bit.ly/3hF9gYS, https://bit.ly/3ErA9JG

Фото: скріншот

2021-09-16

Новий інноваційний проєкт НБУВ

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського розвиватиме інноваційні бібліотечні наукові ресурси та сервіси в рамках розбудови вітчизняної дослідницької інфраструктури.

Науковці НБУВ планують розробити принципово нові теоретичні положення та отримати практичні результати з удосконалення бібліотечних ресурсів і сервісів, орієнтованих на підтримку наукової діяльності вчених України. Зокрема, розвиватимуться такі інноваційні проекти, як цифрова платформа «Research UA», портал «Наука України: доступ до знань», бібліотечний портал НАН України «LibNAS UA», е-бібліотека «Україніка».

Очікується, що буде забезпечено:
– ефективний доступ до джерел наукової інформації;
– інтеграція наукового доробку вчених України в європейську та світову дослідницьку інфраструктуру;
– полегшення обліку публікаційної активності та наукометричних показників вітчизняних установ та науковців;
– збереження наукового надбання України у цифровому форматі для майбутніх поколінь;
– позитивний вплив на стратегічні комунікації.

Детальніше: http://www.nbuv.gov.ua/node/5673

Фото: НБУВ

2021-09-16

Схвалено Стратегію інформаційної безпеки України до 2025 року

15 вересня 2021 року Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію інформаційної безпеки України до 2025 року.

15 вересня 2021 року Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію інформаційної безпеки України до 2025 року.

Документ має на меті забезпечити протидію внутрішнім і зовнішнім загрозам інформаційній безпеці, захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, підтримання інформаційними засобами соціальної та політичної стабільності, оборони, забезпечення прав та свобод громадян.

Стратегія містить наступні ключові положення:
– захист інформаційного простору;
– функціонування системи стратегічних комунікацій;
– протидія поширенню незаконного контенту;
– підвищення рівня медіакультури та медіаграмотності населення;
– захист прав журналістів;
– інформаційна реінтеграція громадян України;
– формування загальнонаціональної ідентичності.

Стратегія інформаційної безпеки має бути схвалена Радою національної безпеки і оборони України та введена в дію Указом Президента України.

Детальніше: https://bit.ly/2VLaQkk

Фото: КМУ

2021-09-16

Освітнє співробітництво між Україною та Сербією

16 вересня 2021 року відбулась зустріч представників Міністерства освіти і науки України та Міністра освіти, науки і технологічного розвитку Республіки Сербія.

Під час зустрічі українська сторона поінформувала сербських колег про пріоритетність розвитку освіти і науки в Україні та системні реформи, які здійснюються у цій сфері.

Зокрема обговорювались:
– можливість активізації двостороннього науково-технічного співробітництва, унормування українсько-сербського співробітництва у науковій сфері у формі відповідної міждержавної угоди;
– підготовка нової Програми дій Кабінету Міністрів України та основних пріоритетів з освіти та науки;
– запуск в Україні нового онлайн-інструменту SELFIE для самооцінки закладами освіти ефективності впровадження інноваційних цифрових технологій в освітньому процесі;
– створення Президентського університету – інноваційного закладу вищої освіти, результатом діяльності якого будуть випускники, що володіють найсучаснішими професійними знаннями та технологіями, особистісними якостями і лідерськими навичками.

Наразі країни здійснюють співпрацю відповідно до Угоди про співробітництво у галузі освіти, укладеної МОН та Міністерством освіти, науки і технологічного розвитку Республіки Сербія 6 липня 2013 року.

Детальніше: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893_012#Text, https://bit.ly/39xg7zv, https://bit.ly/3kheUCe

2021-09-16

До дня винахідника і раціоналізатора

Щорічно у третю суботу вересня відзначається День винахідника і раціоналізатора України. У 2021 році він припадає на 18 вересня. До цього дня університети та наукові установи зазвичай приурочують наукові та просвітницькі заходи.

Український інститут інтелектуальної власності цьогоріч оприлюднив на власному сайті добірку вітчизняних новітніх розробок, впровадження яких сприятиме збереженню та відновленню екосистеми.

Це:
– «Спосіб поліпшення режиму живлення ґрунтів в екологічно орієнтованих агроекосистемах» (Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція НААУ);
– «Спосіб виготовлення комплексного органічного добрива, субстрат на основі торфу верхового та сапропелю органічного для вирощування рослин-регенерантів жимолості голубої», «Спосіб отримання органічного добрива з відходів біогазових установок» (Поліська дослідна станція національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»);
– «Спосіб створення протиерозійних лісосмуг» (Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»);
– «Вирівнювальний антиерозійноекологічний ґрунтообробний пристрій зі шлейфом» (Подільський державний аграрно-технічний університет);
– «Спосіб запобігання лінійній ерозії на малопродуктивних піщаних та супіщаних ґрунтах» (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна);
– «Спосіб очищення стічних шахтних вод, відновлення біорізноманіття на техногеннопорушених територіях і пристрій для його здійснення», «Спосіб очищення стічних шахтних вод і відновлення біорізноманіття на техногенно порушених територіях», «Пристрій для очищення стічних шахтних вод і відновлення біорізноманіття на техногеннопорушених територ (Державний вищий навчальний заклад «Донецький національний технічний університет»);
– «Спосіб локального гасіння вогню в концентрованих осередках екосистем або фітоценозів» (Житомирський національний агроекологічний університет);
– «Спосіб біологічної індукованої активації мікроорганізмів активного мулу» (Сумський водоканал);
– «Спосіб отримання екологічно чистого суднового палива із пластикових відходів» (Херсонська державна морська академія);
– «Спосіб утилізації відходів сільськогосподарського виробництва» (Херсонський державний аграрно-економічний університет).

Детальніше: https://bit.ly/3nKNDdF, https://ukrpatent.org/atachs/den-vynahidnyka-2020.pdf

2021-09-16

Портал глобальної політики штучного інтелекту

14 вересня 2021 року розпочав роботу портал глобальної політики штучного інтелекту, запущений ЮНЕСКО у співпраці з міжнародними організаціями, які працюють над різними аспектами штучного інтелекту, – Радою Європи, Європейською Комісією, ОЕСР, Агентством ЄС із фундаментальних прав, Міжамериканським банком розвитку, Світовим банком.

Портал Globalpolicy пропонує державним політикам та особам, що приймають рішення, інформаційні матеріали, дані досліджень, досвід та найкращі практики у сфері штучного інтелекту. Він також підтримує зв’язок з державами – членами ЮНЕСКО щодо управління штучним інтелектом для забезпечення швидкого прогресу у цій галузі, має сприяти захисту прав людини та сталого розвитку.

Діяльність ЮНЕСКО націлена на встановлення стандартів, розроблення політичних рекомендацій та підтримку розбудови потенціалу у сфері штучного інтелекту. ЮНЕСКО вже підготовлені рекомендації для політиків у галузі штучного інтелекту та освіти, проводяться тренінги для молоді з питань штучного інтелекту та прав людини, на яких до кінця 2021 року буде підготовлено понад 2 тис. судових працівників з питань штучного інтелекту та верховенства права у всьому світі.

Держави – члени ЮНЕСКО у листопаді 2021 року під час майбутньої сесії Генеральної конференції Організації планують прийняти Рекомендації щодо етики штучного інтелекту.

Детальніше: https://globalpolicy.ai/en/, https://bit.ly/3kjiAnm

Фото: скріншот

2021-09-16

Cтандарт цифрової доступності

Мінцифри та Комітет цифрової трансформації України розпочинає створення стандарту цифрової доступності.

Мінцифри та Комітет цифрової трансформації України розпочинає створення стандарту цифрової доступності.

Для широкого обговорення представлено результати досліджень щодо цифрової доступності, проведеного Мінцифри та Програмою розвитку ООН в Україні. Перше дослідження «Інклюзивність та права людини на передньому краї. Доступність сервісів та інструментів електронного урядування для громадян в Україні» основане на результатах тестування 82 вебсайтів державних органів влади та 7 сервісних платформ. Воно виявило проблеми доступності до цих ресурсів та інших недоліків порталів, що надають електронні послуги громадянам.

У другому дослідженні «Міжнародні практики щодо доступності мобільних застосунків державних органів влади» проаналізовано досвід 14 країн-лідерів з цифрової доступності та розглянуто доцільність його використання в Україні.

Ґрунтуючись на матеріалах досліджень Мінцифра визначила план дій щодо поліпшення стану цифрової доступності в Україні. Він передбачає, зокрема, реалізацію наступних кроків:
– прийняття закону України щодо цифрової доступності;
– визначення ДСТУ обов’язковим для використання органами виконавчої влади;
– прийняття стандарту EN301549 у форматі державного стандарту України;
– визначення уповноваженого державного органу, відповідального за цифрову доступність;
– запровадження системи тренінгів та навчання для осіб, відповідальних за доступність цифрових ресурсів та сервісів.

Партнер проєкту – Програма ООН в Україні, фінансову підтримку надає уряд Швеції.

Детальніше: https://bit.ly/3C6GNDk, https://bit.ly/398ito3, https://bit.ly/3zflGNl, https://bit.ly/3z9fQgd

Фото: Мінцифра

2021-09-15

Засідання спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва

14 вересня 2021 року відбулось чергове засідання спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва.

Учасниками засідання було наголошено, що головні завдання співпраці України та Вірменії полягають в активізації академічних обмінів студентами і викладачами закладів вищої освіти обох країн та забезпеченні обміном інформацією про реформи й нові підходи в освітній та науковій сферах, розвиток шляхів активізації науково-технічного співробітництва.

Сторони обговорили питання двостороннього співробітництва, визначили потенційні сфери подальшої співпраці. Очікується, що найближчим часом буде укладено Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Вірменія про співробітництво у сфері вищої освіти.

Також досягнуто домовленостей стосовно просування на території обох країн інноваційної продукції та розробок шляхом участі представників країн у щорічному Всеукраїнському форумі «Innovation Fest», покликаного розвивати культуру академічного підприємництва, популяризувати розробки вчених та інноваторів, залучати інвесторів до фінансування впровадження новітніх проєктів.

Детальніше: https://bit.ly/3EjLsUg

Фото: МОН

2021-09-15