Про діяльність Інституту вищої освіти НАПНУ

Про діяльність Інституту вищої освіти НАПНУ

16 вересня 2021 року на засіданні Президії Національної академії педагогічних наук України обговорювались питання діяльності Інституту вищої освіти – імплементації наукових розробок у політиках та практиках реформування вищої освіти України та стратегія розвитку на 2020-2025 роки.

16 вересня 2021 року на засіданні Президії Національної академії педагогічних наук України обговорювались питання діяльності Інституту вищої освіти – імплементації наукових розробок у політиках та практиках реформування вищої освіти України та стратегія розвитку на 2020-2025 роки.

Інститут вищої освіти НАПН України представив звіт про діяльність закладу за останні п’ять років та практичне впровадження результатів наукових досліджень. Робота інституту спрямована на підтримку основних напрямків реформування вищої освіти, а саме: забезпечення якості вищої освіти, інтеграція вищої освіти і науки, інтернаціоналізація вищої освіти, розширення автономії закладів вищої освіти, фінансування вищої освіти.

Згідно зі стратегією розвитку інституту на 2020-2025 рр. діяльність зосереджена на п’яти основних напрямках: науковому, освітньому, соціальному, економічному та культурному. Формами їх реалізації у контексті інтеграції до Європейського простору вищої освіти та Європейського дослідницького простору є:
– виконання фундаментальних і прикладних досліджень;
– підготовка аналітичних матеріалів, наукових публікацій;
– участь у національних і міжнародних дослідницьких та освітніх проєктах;
– підтримка й розвиток цільових фахових наукових видань;
– організація й проведення національних і міжнародних наукових заходів цільового призначення;
– реалізація програм підготовки аспірантів і докторантів;
– участь у міжнародних проєктах;
– реалізація програми професійного розвитку науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти (ЗВО);
– експертиза та підготовка науково-обґрунтованих пропозицій щодо нормативно-правових документів у сфері вищої освіти.

Результати НДР впроваджуються шляхом експертної, освітньої та міжнародної діяльності інституту, використовуються для інституційного розвитку установи.

Детальніше: https://bit.ly/2XwHS8W, https://ihed.org.ua  

Фото: скріншот

2021-09-17
Share
Експертна група з питань штучного інтелекту, даних в освіті та навчанні

Експертна група з питань штучного інтелекту, даних в освіті та навчанні

21-22 вересня 2021 року відбудеться друге засідання експертної групи з штучного інтелекту та даних в освіті та навчанні. Планується обговорення проміжних результатів роботи експертної групи та змісту підсумкового звіту. 

21-22 вересня 2021 року відбудеться друге засідання експертної групи з штучного інтелекту та даних в освіті та навчанні. Планується обговорення проміжних результатів роботи експертної групи та змісту підсумкового звіту. 

Експертна група об’єднує дослідників та науковців європейського рівня у галузі штучного інтелекту (ШІ), даних, етики та освіти, а також представників ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО та ОЕСР. Вона підтримує діяльність комісії зі штучного інтелекту та даних в освіті та навчанні щодо розробки етичних принципів у цій сфері.  Зокрема, просувається План дій з цифрової освіти («Digital Education Action Plan – Action 6. Artificial intelligence and data usage in education and training»), який сприятиме впровадженню нових технологій в освітню діяльність, вироблення етичних керівних принципів стосовно ШІ та використання даних у викладанні та навчанні для викладачів і підтримку науково-дослідної та інноваційної діяльності, який, зокрема, буде імплементовано  через «Horizon Europe».

Вже розроблені «Керівні принципи етики для надійного ШІ», який має бути законний, етичний, надійний. Керівні принципи висувають набір з семи ключових вимог, яким системи ШІ повинні відповідати, щоб вважатися такими, що заслуговують довіри. Це:
– нагляд, – системи ШІ повинні розширювати можливості людей, дозволяючи їм приймати усвідомлені рішення та захищаючи їх основні права. При цьому необхідно забезпечити належні механізми нагляду, які можуть бути досягнуті за допомогою підходів «людина в циклі» та «людина в команді»;
– технічна надійність і безпека, – системи штучного інтелекту повинні бути стійкими і безпечними, передбачати запасний варіант на випадок непердбаченого перебігу подій, а також бути точними, надійними і відтворюваними;
– конфіденційність та управління даними, – окрім забезпечення повної поваги до конфіденційності та захисту даних, необхідно забезпечити адекватні механізми управління даними з урахуванням якості та цілісності даних й легітимний доступ до них;
– прозорість, – бізнес-моделі даних, системи та ШІ повинні бути прозорими, у т.ч. завдяки механізмам простежуваності, люди повинні знати, що вони взаємодіють з системою ШІ та поінформовані про можливості та обмеження системи;
– різноманітність, недискримінація та справедливість, – слід уникати несправедливою упередженості, оскільки вона може мати безліч негативних наслідків, від маргіналізації вразливих груп до загострення дискримінації;
– благополуччя суспільства і навколишнього середовища, – системи штучного інтелекту повинні приносити користь всім людям, включаючи майбутні покоління, бути стійкими та екологічними;
– підзвітність, – необхідно створити механізми, що забезпечують відповідальність і підзвітність за системи ШІ та їх результати, аудит задля оцінювання алгоритмів, даних та процесів проектування.

Детальніше: https://bit.ly/3EwKO67, https://bit.ly/3hRTB90, https://bit.ly/3hRCBzz 

Фото: ЄК

2021-09-17
Share
Новий інноваційний проєкт НБУВ

Новий інноваційний проєкт НБУВ

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського розвиватиме інноваційні бібліотечні наукові ресурси та сервіси в рамках розбудови вітчизняної дослідницької інфраструктури.

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського розвиватиме інноваційні бібліотечні наукові ресурси та сервіси в рамках розбудови вітчизняної дослідницької інфраструктури.

Науковці НБУВ планують розробити принципово нові теоретичні положення та отримати практичні результати  з удосконалення бібліотечних ресурсів і сервісів, орієнтованих на підтримку наукової діяльності вчених України. Зокрема, розвиватимуться такі інноваційні проекти, як цифрова платформа «Research UA», портал «Наука України: доступ до знань», бібліотечний портал НАН України «LibNAS UA», е-бібліотека «Україніка».

Очікується, що буде забезпечено:
– ефективний доступ до джерел наукової інформації;
– інтеграція наукового доробку вчених України в європейську та світову дослідницьку інфраструктуру;
– полегшення обліку публікаційної активності та наукометричних показників вітчизняних установ та науковців;
– збереження наукового надбання України у цифровому форматі для майбутніх поколінь;
– позитивний вплив на стратегічні комунікації.

Детальніше: http://www.nbuv.gov.ua/node/5673

Фото: НБУВ

2021-09-16
Share
Освітнє співробітництво між Україною та Сербією

Освітнє співробітництво між Україною та Сербією

16 вересня 2021 року відбулась зустріч представників Міністерства освіти і науки України та Міністра освіти, науки і технологічного розвитку Республіки Сербія. 

16 вересня 2021 року відбулась зустріч представників Міністерства освіти і науки України та Міністра освіти, науки і технологічного розвитку Республіки Сербія. 

Під час зустрічі українська сторона поінформувала сербських колег про пріоритетність розвитку освіти і науки в Україні та системні реформи, які здійснюються у цій сфері. 

Зокрема обговорювались:
– можливість активізації двостороннього науково-технічного співробітництва, унормування українсько-сербського співробітництва у науковій сфері у формі відповідної міждержавної угоди;
– підготовка нової Програми дій Кабінету Міністрів України та основних пріоритетів з освіти та науки;
– запуск в Україні нового онлайн-інструменту SELFIE для самооцінки закладами освіти ефективності впровадження інноваційних цифрових технологій в освітньому процесі;
– створення Президентського університету – інноваційного закладу вищої освіти, результатом діяльності якого будуть випускники, що володіють найсучаснішими професійними знаннями та технологіями, особистісними якостями і лідерськими навичками.

Наразі країни здійснюють співпрацю відповідно до Угоди про співробітництво у галузі освіти, укладеної МОН та Міністерством освіти, науки і технологічного розвитку Республіки Сербія 6 липня 2013 року.

Детальніше: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893_012#Text, https://bit.ly/39xg7zv, https://bit.ly/3kheUCe

2021-09-16
Share
Портал глобальної політики штучного інтелекту

Портал глобальної політики штучного інтелекту

14 вересня 2021 року розпочав роботу портал глобальної політики штучного інтелекту, запущений ЮНЕСКО у співпраці з міжнародними організаціями, які працюють над різними аспектами штучного інтелекту, – Радою Європи, Європейською Комісією, ОЕСР, Агентством ЄС із фундаментальних прав, Міжамериканським банком розвитку, Світовим банком. 

14 вересня 2021 року розпочав роботу портал глобальної політики штучного інтелекту, запущений ЮНЕСКО у співпраці з міжнародними організаціями, які працюють над різними аспектами штучного інтелекту, – Радою Європи, Європейською Комісією, ОЕСР, Агентством ЄС із фундаментальних прав, Міжамериканським банком розвитку, Світовим банком. 

Портал Globalpolicy пропонує державним політикам та особам, що приймають рішення, інформаційні матеріали, дані досліджень, досвід та найкращі практики у сфері штучного інтелекту. Він також підтримує зв’язок  з державами – членами ЮНЕСКО щодо управління штучним інтелектом для забезпечення швидкого прогресу у цій галузі, має сприяти захисту прав людини та сталого розвитку.

Діяльність ЮНЕСКО націлена на встановлення стандартів, розроблення політичних рекомендацій та підтримку розбудови потенціалу у сфері штучного інтелекту.  ЮНЕСКО вже підготовлені рекомендації для політиків у галузі штучного інтелекту та освіти, проводяться тренінги для молоді з питань штучного інтелекту та прав людини, на яких до кінця 2021 року буде підготовлено понад 2 тис. судових працівників з питань штучного інтелекту та верховенства права у всьому світі. 

Держави – члени ЮНЕСКО у листопаді 2021 року під час майбутньої сесії Генеральної конференції Організації планують прийняти Рекомендації щодо етики штучного інтелекту. 

Детальніше: https://globalpolicy.ai/en/, https://bit.ly/3kjiAnm 

Фото: скріншот

2021-09-16
Share
Засідання спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва

Засідання спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва

14 вересня 2021 року відбулось чергове засідання спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва.

14 вересня 2021 року відбулось чергове засідання спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва.

Учасниками засідання було наголошено, що головні завдання співпраці України та Вірменії полягають в активізації академічних обмінів студентами і викладачами закладів вищої освіти обох країн та забезпеченні обміном інформацією про реформи й нові підходи в освітній та науковій сферах, розвиток шляхів активізації науково-технічного співробітництва.

Сторони обговорили питання двостороннього співробітництва, визначили потенційні сфери подальшої співпраці. Очікується, що найближчим часом буде укладено Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Вірменія про співробітництво у сфері вищої освіти.

Також досягнуто домовленостей стосовно просування на території обох країн інноваційної продукції та розробок шляхом участі представників країн у щорічному Всеукраїнському форумі «Innovation Fest», покликаного розвивати культуру академічного підприємництва, популяризувати розробки вчених та інноваторів, залучати інвесторів до фінансування впровадження новітніх проєктів.

Детальніше: https://bit.ly/3EjLsUg 

Фото: МОН

2021-09-15
Share
Міжнародна програма дій щодо клімату

Міжнародна програма дій щодо клімату

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опублікована Міжнародна програма дій щодо клімату – International Programme for Action on Climate (IPAC).

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опублікована Міжнародна програма дій щодо клімату – International Programme for Action on Climate (IPAC).

Заснування цієї програми ініціювала Франція. IPAC підтримує зусилля країн щодо імплементації цілей Паризької угоди шляхом оцінювання національної і міжнародної політики по досягненню нульових викидів парникових газів до 2050 року, а також вироблення політичних рекомендацій та обмін передовим досвідом.

Програма стартувала у травні 2021 року. Вона базується на унікальному багатодисциплінарному досвіду ОЕСР щодо аналізу фактичних даних, інструментів політики, підготовки рекомендацій та керівництв. 

Програма складається з чотирьох компонентів:
– панель кліматичних показників, – інформаційна панель, що надає коротку інформацію про прогрес у досягненні кліматичних цілей та кліматичних дій;
– щорічний моніторинг кліматичних дій – дайджест стосовно прогресу окремих країн у досягненні кліматичних цілей, заснований на панелі індикаторів, передових методів та результатів пом’якшення наслідків зміни клімату;
– нотатки по країнах, де оцінюватиметься прогрес з урахуванням специфіки окремих країн із наданням широкого набору показників, цільовими рекомендаціями щодо політики, порадами із розроблення узгоджених економічно і соціально життєздатних планів дій щодо пом’якшення наслідків зміни клімату;
– веб-портал як інтерактивна платформа для діалогу, призначена для обміну передовим досвідом і новаторськими підходами, надання доступу до різних інструментів та проектів, пов’язаних з кліматом. 

Програма фінансується за рахунок добровільних внесків країн-членів ОЕСР, а також інших учасників. Членство в IPAC відкрите для членів ОЕСР, потенційних членів ОЕСР, країн G20 та країн, які є ключовими партнерами організації – Китаю, Індії, Індонезії, Південної Африки.

На початковому етапі (2021-2022 роки) IPAC буде ключовим компонентом проекту ОЕСР з питань клімату та стійкості економіки.

Детальніше: https://bit.ly/3nw2etm

Фото: IPAC

2021-09-14
Share
Боголюбовська програма стажування

Боголюбовська програма стажування

Наукові установи Національної академії наук України оголошують набір здобувачів вищої освіти на Боголюбовську програму молодіжного наукового стажування. 

Наукові установи Національної академії наук України оголошують набір здобувачів вищої освіти на Боголюбовську програму молодіжного наукового стажування. 

Організатори та учасники програми: Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України, Інститут математики НАН України, Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, Інститут фізики НАН України, Київський академічний університет НАН України і МОН України.

Мета програми – залучення молоді до наукових досліджень та поглиблення співпраці з університетами України. 

Стажування відбуватиметься за такими дисциплінами:
– фізика новітніх квантових матеріалів, нанофізика;
– квантова оптика та квантова інформація;
– методи машинного навчання;
– астрофізика, фізика елементарних частинок та космологія;
– біофізика, нейрофізіологія;
– математична фізика.

Детальну інформацію щодо напрямів досліджень та наукових керівників для кожної наукової установи можна отримати на сайті програми.

Стажування розпочнеться у січні 2022 року. 

Для участі у програмі необхідно пройти попередній конкурсний відбір. 

Заявку на участь можна подати до 24 вересня 2021 року.

Детальніше: https://baip.kau.edu.ua/, https://baip.kau.edu.ua/departments/, https://baip.kau.edu.ua/registration/, https://bit.ly/3EfjybW 

Фото: Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України

2021-09-14
Share
Перспективні напрями досліджень та розробок у рамках Цілей сталого розвитку

Перспективні напрями досліджень та розробок у рамках Цілей сталого розвитку

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки опубліковано аналітичні довідки за цілями сталого розвитку у сферах медицини, поводження з відходами, боротьби зі змінами клімату, збереження морських ресурсів і захисту та відновлення екосистем суші.

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки опубліковано аналітичні довідки за цілями сталого розвитку у сферах медицини, поводження з відходами, боротьби зі змінами клімату, збереження морських ресурсів і захисту та відновлення екосистем суші.

Матеріали є результатом досліджень, спрямованих на встановлення перспективних і найперспективніших (пріоритетних) наукових і технологічних напрямів та відповідність світовим трендам у цій сфері. 

Дослідження проводилися щоб з’ясувати відповідність напрямів, за якими українські вчені виконують наукові роботи, – світовим. Під час дослідження використовувались інструменти компанії Clarivate; «Web of Science» – наукометричної бази даних (для аналізу публікаційної активності та динаміки цитувань) та «Derwent Innovation» – патентної бази даних (визначення динаміки патентування та побудова патентного ландшафту).

Наразі усім бажаючим доступні матеріали дослідження пріоритетів за наступними цілями сталого розвитку (ЦСР): 
– ЦСР 3 «Міцне здоров’я і благополуччя»;
– ЦСР 12 «Відповідальне споживання та виробництво»;
– ЦСР 13 «Пом’якшення наслідків зміни клімату»;
– ЦСР 14 «Збереження морських ресурсів»;
– ЦСР 15 «Захист та відновлення екосистем суші».

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/cili-stalogo-rozvitku-ta-ukrayina, https://bit.ly/3txI3wj, https://bit.ly/3tuLZxA, https://bit.ly/3nid329, https://bit.ly/3Cf2eCn, https://bit.ly/3jZHnwo, https://bit.ly/3ntMR4u, https://bit.ly/3z3QbWl, https://bit.ly/3A3gJsa, https://bit.ly/2X3OH10, https://bit.ly/3z1VWnB, https://bit.ly/3C19i5f 

Фото: скріншот

2021-09-10
Share
Освіта та навчання дорослих в Європі

Освіта та навчання дорослих в Європі

На офіційному сайті Європейської Комісії опубліковано новий звіт «Освіта та навчання дорослих в Європі: створення інклюзивних шляхів до придбання навичок і кваліфікацій».

На офіційному сайті Європейської Комісії опубліковано новий звіт «Освіта та навчання дорослих в Європі: створення інклюзивних шляхів до придбання навичок і кваліфікацій».

Документ підготовлений фахівцями Eurydice Network. У ньому містяться матеріали дослідження сучасних підходів до просування навчання впродовж усього життя. Зроблено особливий наголос на відповідну політику та заходи, які допомагають дорослим, що мають низький рівень навичок та кваліфікації, отримати доступ до навчання. 

Розглядаються національні механізми координації заходів щодо навчання дорослих, міждержавні програми, які субсидуються державами, які прагнуть надати дорослим можливість підвищити свої навички та кваліфікацію. Окремо вивчаються питання фінансової підтримки, фінансові стимули для груп з низьким рівнем кваліфікації, підходи до формування гнучких траєкторій навчання, механізми визнання й підтвердження неформального та інформального навчання, інформаційно-просвітницькі заходи  та консультаційні послуги відповідного спрямування. 

Звіт побудований на даних, отриманих національними підрозділами Eurydice, які охоплюють 42 системи освіти і навчання у 37 європейських країнах. Вони доповнені інформацією від Cedefop, Євростату, ОЕСР. 

Детальніше: https://bit.ly/3E2DBuc, https://bit.ly/2X1XdOB, https://bit.ly/3yZq034 

Фото: Eurydice

2021-09-09
Share