ЮНЕСКО розробляє етичні аспекти використання штучного інтелекту

ЮНЕСКО розробляє етичні аспекти використання штучного інтелекту

Міжнародними експертами ЮНЕСКО підготовлений проект рекомендацій щодо етичних аспектів використання штучного інтелекту, який нещодавно був розісланий 193 державам-членам організації. Він буде обговорюватись з метою підготовки остаточного прийняття на Генеральній конференції ЮНЕСКО у листопаді 2021 року.

Міжнародними експертами ЮНЕСКО підготовлений проект рекомендацій щодо етичних аспектів використання штучного інтелекту, який нещодавно був розісланий 193 державам-членам організації. Він буде обговорюватись з метою підготовки остаточного прийняття на Генеральній конференції ЮНЕСКО у листопаді 2021 року.

Ініціатива щодо підготовки такого документу з’явилась ще у березні 2019 року, завдяки чому  ЮНЕСКО змогла доручити розроблення ідеї 24-м відомим фахівцям, які мають багатодисциплінарний досвід в області етики штучного інтелекту. Згодом ЮНЕСКО провела ряд комплексних консультацій з метою з’ясування позиції широкого кола зацікавлених сторін: експертів зі 155 країн, громадськості (за допомогою глобального онлайн-опитування), установ ООН, крупних галузевих компаній (Google, Facebook, Microsoft), академічного сектору (від Стенфордського університету до Китайської академії наук). 

Це надзвичайно важливо, адже останнім часом з’явилось надзвичайно багато рішень, заснованих на штучному інтелекті (ШІ), зокрема – для виявлення випадків контакту з людьми, у яких тест на COVID-19 виявився позитивним, прискорення пошуку вакцини, розвитку телемедицини, дистанційного навчання, мобілізації безпілотних літальних апаратів для доставки медичного обладнання тощо.  Відповідно стала нагальною потреба у єдиному нормативному документі. 

Рекомендація ЮНЕСКО вводить ряд ключових понять:

– відповідність – технології штучного інтелекту не повинні перевищувати заздалегідь встановлені межі для досягнення законних цілей або завдань і повинні відповідати контексту;

– нагляд і рішучість з боку людини – люди несуть етичну та юридичну відповідальність на всіх етапах життєвого циклу систем ШІ;

– захист навколишнього середовища та світу –  системи ШІ повинні сприяти мирній взаємодії усіх живих істот та поважати природне середовище, особливо – при видобутку природних ресурсів;

– гендерна інтеграція – технології ШІ не повинні відтворювати гендерну нерівність.

ЮНЕСКО надаватиме допомогу державам-членам у розробці їх власних систем оцінки етичного впливу та у виробленні стратегій запобігання ризиків, а також заходів щодо пом’якшення наслідків і моніторингу етичного використання ШІ.

Крім формування міжнародного консенсусу з даного питання, експерти ЮНЕСКО пропонують державам-членам і зацікавленим сторонам підвищувати рівень інформованості широкої громадськості й постійно наголошувати на важливості освіти кожної людини з питань цифрових прав.

Детальніше: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000373434, https://en.unesco.org/artificial-intelligence 

2020-09-24
Share
Звернення Ради молодих вчених НАН України

Звернення Ради молодих вчених НАН України

Рада молодих вчених НАН України звернулась до МОН з приводу вимог щодо присвоєння вчених звань.

Рада молодих вчених НАН України звернулась до МОН з приводу вимог щодо присвоєння вчених звань.

Автори листа вважають, що було радикально підвищено вимоги до стажу для осіб, які претендують на присвоєння нового вченого звання старшого дослідника, порівняно з вимогами, що раніше висувалися для отримання звання старшого наукового співробітника (вимогу в частині стажу підвищено в п’ять разів). Це на думку Ради молодих вчених не корелює із вимогою до претендентів на звання доцента, – лише 5 років викладацької діяльності на будь-якій посаді. Тоді як старшим дослідником можна стати лише після 5-ти років роботи на науковій посаді, починаючи від старшого наукового співробітника, яка приблизно відповідає посаді доцента у вищій освіті. Така диспропорція є дискримінаційною по відношенню до науковців.

Крім того вимога, яка зобов’язує здобувачів вченого звання старшого дослідника мати «наукові праці, опубліковані після захисту дисертації у вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях, з яких не менше двох публікацій у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз Scopus або Web of Science та не є перекладами з інших мов». Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 вересня 2016 р. у справі № 826/11279/16 відповідне положення було визнане таким, що не відповідає Постанові № 656 від 19 серпня 2015 р. Це рішення було залишено в силі Київським апеляційним адміністративним судом. У результаті коригування нормативних актів нині від здобувачів звання доцента вимагається лише одна стаття у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science. Таким чином зберігається диспропорція між вимогами до кількості публікацій для здобувачів звання доцента і старшого дослідника.

Автори листа звертають також увагу на те, що статистика присвоєння вчених звань впродовж останніх років наочно демонструє: державою при запровадженні нових вимог переслідувалися передусім цілі економії на виплатах доплат за вчені звання, було дискриміновано сектор академічної науки.

Зважаючи на викладені факти Рада молодих вчених НАН України пропонує привести положення Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України № 13 від 14 січня 2016 р. у відповідність до Постанови КМ України № 656 від 19 серпня 2015 р. та надає з цього приводу конкретні пропозиції, які були ухвалено на засіданні Ради 17 вересня 2020 року (Протокол № 4/2020).

Детальніше: https://bit.ly/2HkjpLlhttps://bit.ly/32XbiN8 

Фото: НАНУ

2020-09-24
Share
Чергове засідання Атестаційної колегії МОН

Чергове засідання Атестаційної колегії МОН

24 вересня 2020 року відбулося засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України. 

24 вересня 2020 року відбулося засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України. 

За результатами засідання ухвалено низку рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації, а саме:

– присудити науковий ступінь доктора наук 258 особам, кандидата наук – 510 особам, ступінь доктора філософії – 109 особам, присвоїти вчене звання професора 183 особам, доцента – 439 особам, старшого дослідника – 27 особам (1 атестаційна справа знята з розгляду для додаткового вивчення);

– скасовано рішення спеціалізованих вчених рад щодо присудження наукового ступеня доктора наук 1-му здобувачеві (за наявність текстових запозичень без посилання на джерело) та 2-м здобувачам наукового ступеня кандидата наук;

– створити 10 постійно діючих спеціалізованих вчених рад та 3 для разового захисту дисертацій (відмовлено у створенні 4 СВР);

– включити до Переліку наукових фахових видань України категорії «А» 10 наукових видань та до категорії «Б» – 160 (відмовлено 18 науковим виданням, ще 6 наукових видань знято з розгляду).

Детальніше: https://bit.ly/3kXtpZN 

Фото: МОН

2020-09-24
Share
Нарада у Комітеті Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій

Нарада у Комітеті Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій

24 вересня 2020 року відповідно до плану роботи Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій проведе нараду з науковцями з метою обговорення проблемних питань державного супроводу наукової діяльності в Україні, зокрема – відновлення державних цільових програм.

24 вересня 2020 року відповідно до плану роботи Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій проведе нараду з науковцями з метою обговорення проблемних питань державного супроводу наукової діяльності в Україні, зокрема – відновлення державних цільових програм.

Захід відбудеться у режимі відеоконференції.

Детальніше: https://bit.ly/301jHNW 

2020-09-23
Share
Затверджено результати конкурсів «Наука для безпеки людини та суспільства» і «Підтримка досліджень провідних та молодих учених»

Затверджено результати конкурсів «Наука для безпеки людини та суспільства» і «Підтримка досліджень провідних та молодих учених»

Наукова рада Національного Фонду досліджень України затвердила результати конкурсів «Наука для безпеки людини та суспільства» і «Підтримка досліджень провідних та молодих учених».

Наукова рада Національного Фонду досліджень України затвердила результати конкурсів «Наука для безпеки людини та суспільства» і «Підтримка досліджень провідних та молодих учених».

Списки проєктів-переможців оприлюднено НФДУ у відкритому доступі для широкого ознайомлення, усім учасникам конкурсу направлені листи з інформацією про результати оцінювання заявок. В особистому кабінеті на сайті НФДУ учасники конкурсів можуть ознайомитись із висновками експертів та обґрунтуванням оцінок, отриманих проєктом за результатами експертизи.

Для фінансування проєктів конкурсу «Наука для безпеки людини та суспільства» Фондом додатково виділено 21,7 млн.грн.

Детальніше: https://bit.ly/3hQya5e, https://bit.ly/3iZtUlu, https://bit.ly/2FTyymt 

Фото: НФДУ

2020-09-23
Share
Співпраця України та Литви у сфері освіти та науки

Співпраця України та Литви у сфері освіти та науки

22 вересня 2020 року відбулася зустріч першого заступника Міністра освіти і науки України із Надзвичайним і Повноважним Послом Литовської Республіки в Україні.

22 вересня 2020 року відбулася зустріч першого заступника Міністра освіти і науки України із Надзвичайним і Повноважним Послом Литовської Республіки в Україні.

Під час зустрічі сторони обговорили та узгодили нагальні питання двостороннього співробітництва в освітній та науково-технологічній сферах, а також окреслили пріоритетні напрями подальшої співпраці.

Заклади вищої освіти Литви та України спільно беруть участь у трьох проєктах Європейського Союзу в рамках програми Еразмус+. Розпочато реалізацію 12 спільних українсько-литовських науково-дослідних проєктів на 2020-2021 роки.

Сторони домовились про подальшу співпрацю на всіх рівнях  освіти і науки.

Детальніше: https://bit.ly/3cqel3E 

Фото: МОН

2020-09-23
Share
Доступність електронної книги EBSCO

Доступність електронної книги EBSCO

EBSCO пропонує усім бажаючим інформацію про те, як компанія працює над доступністю електронних книг для всіх користувачів, ознайомившись з новим електронним ресурсом. Він покликаний допомогти бібліотеці заощадити час на пошук релевантних пропозицій електронних книг, надаючи лаконічні описи колекцій, статистичних даних, порад та варіантів замовлення. 

EBSCO пропонує усім бажаючим інформацію про те, як компанія працює над доступністю електронних книг для всіх користувачів, ознайомившись з новим електронним ресурсом. Він покликаний допомогти бібліотеці заощадити час на пошук релевантних пропозицій електронних книг, надаючи лаконічні описи колекцій, статистичних даних, порад та варіантів замовлення. 

Детальніше: https://bit.ly/32HftN8, https://ebsco.is/2YIOSN6

Фото: EBSCO

2020-09-21
Share
Премія Horizon Impact 2020

Премія Horizon Impact 2020

Європейська Комісія оголосила про 10 проектів, які вийдуть на завершальний етап другого видання Horizon Impact Award – премії, присвяченої проектам, що фінансуються ЄС. 

Європейська Комісія оголосила про 10 проектів, які вийдуть на завершальний етап другого видання Horizon Impact Award – премії, присвяченої проектам, що фінансуються ЄС. 

Премія відзначає найвпливовіші та найефективніші результати проектів, що виконувались в рамках програми «Горизонт 2020», програми досліджень та інновацій ЄС та її попередника, 7-ї Рамкової програми (FP7, 2007-2013). Вона покликана продемонструвати конкретні досягнення, які мають доказову цінність для суспільства, а також відзначити людей, які здійснили це.

Фіналістами Horizon Impact Award 2020 з питань цифрових технологій та штучного інтелекту, стали:

– TRANSKRIBUS (Австрія) – використовує штучний інтелект для доступу та аналізу історичних документів та архівів, що сприяє збереженню європейської спадщини; 

– UBORA (Італія) – відкрита електронна платформа з біомедичної інженерії для генерування, обміну, вдосконалення та реалізації творчих ідей у ​​галузі біомедичної інженерії;

– CARING (Франція) – екологічне програмне забезпечення SkyBreathe®  та інші проєкти.

Переможці будуть оголошені на урочистій церемонії у Брюсселі 23 вересня під час Європейських днів досліджень та інновацій. 

Також Комісія присудить премію ЄС для жінок-новаторів, премію Європейської столиці інновацій (iCapital) та премію EIC Horizon за доступну високу технологію для гуманітарної допомоги.

Детальніше: https://bit.ly/32H3nDr 

2020-09-18
Share
Про депонування

Про депонування

Державна наукова технічна бібліотека України надає роз’яснення щодо процесу та призначення депонування результатів інтелектуальної власності.

Державна наукова технічна бібліотека України надає роз’яснення щодо процесу та призначення депонування результатів інтелектуальної власності.

Депонування результатів інтелектуальної власності являє собою процес організованого зберігання документів, які мають ціннісне значення для його власника, держави або третіх осіб.

Депонування забезпечує:

– засвідчення наукового пріоритету;

– фіксацію авторського права;

– інформування широкого загалу користувачів про об’єкти депонування;

– безкоштовну рекламу інтелектуального продукту через сайт ДНТБ України;

– джерело пасивного прибутку (при використанні копій результату інтелектуальної діяльності автор отримує гонорар). 

Детальніше: https://bit.ly/35Lz9Be 

Фото: ДНТБ

2020-09-17
Share
Оголошення про захист на здобуття наукового ступеня

Оголошення про захист на здобуття наукового ступеня

Міністерством освіти і науки України 16 вересня 2020 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Міністерством освіти і науки України 16 вересня 2020 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Детальніше: https://bit.ly/2PNmWmp 

2020-09-17
Share