У серпні 2020 року розпочав роботу Pandemic Technology Resource Center – платформа обміну ідеями щодо протидії розповсюдженню коронавірусу COVID-19.
У серпні 2020 року розпочав роботу Pandemic Technology Resource Center – платформа обміну ідеями щодо протидії розповсюдженню коронавірусу COVID-19.
Ця платформа створена неприбутковою організацією для того, щоб ідеї та технології для протидії COVID-19 зібрати у єдиній загальнодоступній базі. Усі бажаючі, скориставшись відповідним веб-сайтом можуть переглядати списки ідей або здійснювати пошук за ключовими словами.
Мета проєкту – пришвидшити поширення корисних ідей, уповільнити передачу коронавірусу, врятувати життя та сприяти відновленню економіки. Перші ідеї, додані на сайт, отримані з патентів, термін дії яких вже сплив.
Ідея створення порталу PandemicIP.org належить американській юридичній фірмі Schwegman Lundberg & Woessner, P.A, – відомому провайдеру IP-сервісів у США та Великій Британії.
Місія Pandemic Technology Resource Center полягає у заохоченні до обміну ідеями та технологіями у public domain. Таким чином новатори зможуть швидше використовувати доступні рішення та економити дорогоцінний час на розробку дієвих технологій проти COVID-19.
Міністерство охорони здоров’я затвердило Постанову від 22.08.2020 року № 50 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)».
Міністерство охорони здоров’я затвердило Постанову від 22.08.2020 року № 50 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)».
Відповідальність за організацію та виконання протиепідемічних заходів покладається на засновників та керівників закладу освіти, які мають забезпечити щоденний контроль за виконанням заходів, проведення відповідної роз’яснювальної роботи, розробку алгоритмів дій на випадок надзвичайної ситуації, недопущення до роботи персоналу, який потребує самоізоляції тощо.
Допуск до роботи персоналу закладів освіти здійснюватиметься за умови використання засобів індивідуального захисту та після проведення термометрії безконтактним термометром.
Усі працівники закладу мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту із розрахунку 1 захисна маска на 3 години роботи. При цьому, засоби індивідуального захисту мають бути в наявності із розрахунку на 5 робочих днів, у т.ч. на 1 робочу зміну – безпосередньо на робочому місці працівника.
Також у закладах освіти мають бути розроблені маршрути руху здобувачів освіти та складений графік, за яким відбувається допуск учнів та студентів до закладу.
Захисні маски можуть не використовуватися під час проведення занять у навчальних приміщеннях. Під час пересування приміщеннями закладу освіти використання захисних масок є обов’язковим.
У регіонах, що відносяться до «помаранчевого» рівня епідемічної небезпеки, педагогам в процесі викладання навчальної дисципліни рекомендовано використовувати захисні щитки.
Пересування здобувачів освіти між навчальними кабінетами, аудиторіями повинно бути мінімізованим, зокрема, шляхом проведення занять впродовж дня для одного і того ж класу (групи) в одній і тій самій аудиторії, застосування модульного підходу до організації вивчення дисциплін тощо.
У розкладі занять необхідно передбачити можливість визначення різного часу початку та закінчення занять (перерв) для різних класів та груп.
У разі підтвердження випадку коронавірусної хвороби СОVID-19 в одного з учнів або студентів, всі інші учні (студенти) відповідної групи визнаються такими, що потребують самоізоляції, та повинні вживати заходів, передбачених галузевими стандартами в сфері охорони здоров’я.
Crossref Funder Registry – відкритий, унікальний реєстр сталих ідентифікаторів організацій, які надають гранти для проведення наукових досліджень у всьому світі.
Crossref Funder Registry – відкритий, унікальний реєстр сталих ідентифікаторів організацій, які надають гранти для проведення наукових досліджень у всьому світі.
Така інформація надає ряд переваг, а саме:
– грантодавці можуть відслідковувати опубліковані результати профінансованих ними наукових досліджень;
– заклади вищої освіти та наукові установи – здійснювати моніторинг публікаційної активності своїх співробітників;
– видавці – аналізувати джерела фінансування авторів та забезпечувати дотримання мандатів фінансування;
– громадськість – отримує уявлення про інвесторів у наукові дослідження та розробки у певних галузях знань.
З 1 вересня 2020 року оголошено конкурси на здобуття стипендій Президента України для молодих вчених і стипендій НАН України для молодих вчених.
З 1 вересня 2020 року оголошено конкурси на здобуття стипендій Президента України для молодих вчених і стипендій НАН України для молодих вчених.
Конкурси проводяться відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 23.08.1994 № 582 «Про стипендії Президента України для молодих вчених» (зі змінами), Президії НАН України від 30.05.2018 № 182 «Про Положення про стипендії Президента України для молодих вчених та Порядок проведення конкурсу на здобуття стипендій Президента України для молодих вчених» та Положенням про стипендії Національної академії наук України для молодих вчених, затвердженим постановою Президії НАН України від 02.03.2016 №66 (зі змінами).
Стипендії Президента України та НАН України присуджуються двічі на рік за результатами відповідних конкурсів строком до двох років.
Участь в обох конкурсах можуть взяти аспіранти і наукові працівники науково-дослідних інститутів та інших наукових установ, організацій, підприємств НАН України віком до 35 років з вищою освітою не нижче другого (магістерського) рівня та до 40 років з науковим ступенем доктора наук (або у разі навчання у докторантурі).
На сайті Міністерства освіти і науки опубліковано аналітичні довідки щодо досліджень за трьома цілями сталого розвитку, в яких висвітлені наукові та технологічні напрями досліджень у сільському господарстві, енергетиці та транспорті.
На сайті Міністерства освіти і науки опубліковано аналітичні довідки щодо досліджень за трьома цілями сталого розвитку, в яких висвітлені наукові та технологічні напрями досліджень у сільському господарстві, енергетиці та транспорті.
Йдеться про дослідження, які відповідають наступним цілям сталого розвитку:
– «Подолання голоду, розвиток сільського господарства»;
– «Забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх»;
– «Створення стійкої інфраструктури, сприяння всеохоплюючій і сталій індустріалізації та інноваціям».
Довідки підготовлені з використанням інструментів двох міжнародних платформ:
«Web of Science» – наукометричної бази даних, за якою було проведено аналіз публікаційної активності та динаміки цитувань;
«Derwent Innovation» – патентної бази даних, за допомогою якої було визначено динаміку патентування та побудовано патентний ландшафт.
Оприлюднена інформація дозволяє побачити, наскільки українські дослідження та розробки відповідають світовим трендам. Вона також може бути використана закладами вищої освіти, науковими установами та дослідниками для актуалізації напрямів власних наукових досліджень.
Наразі МОН здійснює підготовку нових пріоритетів розвитку наукової та інноваційної діяльності України на період до 2030 року, які базуватимуться на цілях сталого розвитку.
Міністерство освіти і науки оновило Перелік національних контактних пунктів програми ЄС «Горизонт 2020» за тематичними напрямами. Опубліковано відповідний Наказ МОН від 17.08.2020 № 1063.
Міністерство освіти і науки оновило Перелік національних контактних пунктів програми ЄС «Горизонт 2020» за тематичними напрямами. Опубліковано відповідний Наказ МОН від 17.08.2020 № 1063.
У документі міститься інформація про 38 національних контактних пункти програми ЄС та національного координатора: на базі яких установ працюють пункти, хто ними керує, контактні дані.
Національним координатором мережі контактних пунктів наразі є керівник експертної групи з питань інтеграції до Європейського дослідницького простору директорату науки та інновацій МОН Віталій Чернюк.
Учасники програми Erasmus+, бенефіціари, випускники, організації та національні агенції організовують місцеві заходи для громадян, засобів масової інформації та політиків, щоб дізнатись більше про Erasmus+.
Кожна організація, установа чи проектний консорціум, який отримує вигоду від фінансування програми Erasmus+, може безкоштовно організовувати різні види заходів, починаючи від конференцій, семінарів чи фотовиставок до концертів, радіошоу та цифрових заходів.
Завдяки пандемії COVID-19, ErasmusDays 2020 здебільшого буде складатися з онлайн-подій: онлайн-конференцій, вебінарів, онлайн-вікторин, відеовідгуків, підкастів або онлайн-фотовиставок.
Підготовлено проєкт Кодексу експерта Конкурсу проектів наукових робіт та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених, які працюють (навчаються) у ЗВО та НУ, що належать до сфери управління МОН.
Підготовлено проєкт Кодексу експерта Конкурсу проектів наукових робіт та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених, які працюють (навчаються) у ЗВО та НУ, що належать до сфери управління МОН.
Документ підготовлено Радою молодих учених при МОН на основі Кодексу поведінки експертів Європейської дослідницької ради (European Research Council – ERC), Європейської хартії науковця, Положення про Конкурс та Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу», з урахуванням специфіки Конкурсу та процедури оцінювання заявлених проектів, який обов’язкового повинен використовуватись експертами під час оцінювання заявок у 2020 році.
Запровадження такого Кодексу сприятиме імплементації засад академічної доброчесності серед експертів та молодих вчених, підвищить довіру з боку молодих вчених і дослідницького середовища до Конкурсу.
Європейська Комісія випустила маніфест, спрямований на максимальну доступність результатів досліджень у боротьбі з COVID-19.
Європейська Комісія випустила маніфест, спрямований на максимальну доступність результатів досліджень у боротьбі з COVID-19.
Документ містить керівні принципи для одержувачів грантів ЄС щодо досліджень з профілактики, тестування, лікування та вакцинації коронавірусу і має на меті гарантувати, що результати цих досліджень будуть доступні для усіх та буде забезпечене повернення відповідних інвестицій.
Європейська Комісія закликає державні та приватні установи, які отримують фінансування з боку ЄС, а також інші організації, у т.ч. відомих науковців, висловити свою підтримку Маніфесту.
19 серпня 2020 року на сайті МОН опубліковано аналітичне дослідження «Інноваційна діяльність в Україні у 2019 році», підготовлене на основі даних головних розпорядників бюджетних коштів, Державної служби статистики України, міжнародних індексів.
19 серпня 2020 року на сайті МОН опубліковано аналітичне дослідження «Інноваційна діяльність в Україні у 2019 році», підготовлене на основі даних головних розпорядників бюджетних коштів, Державної служби статистики України, міжнародних індексів.
У документі йдеться про позиції України в міжнародних індексах щодо інноваційного потенціалу; українські підприємства, які здійснювали інноваційну діяльність та впроваджували інновації; обсяг коштів, спрямованих на інновації та їх джерела тощо.
Минулого року 782 українських підприємства здійснювали інноваційну діяльність. З них саме впроваджували інновації – продукцію та/або технологічні процеси – 13,8%. Для порівняння: 2012 року інноваційною діяльністю займалося вдвічі більше підприємств – 1758, однак впроваджували інновації 13,6%. Найбільше інноваційно активних підприємств займалися виробництвом харчових продуктів (16,8%), а також машин та устаткування (10,2%). Загалом підприємства витратили на інновації 14220,90 млн грн, з яких найбільше – на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення (10185,11 млн грн).
