За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі – жінки, в Україні серед науковців – 45% жінок. Наша країна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених у рейтингу серед 41 країни.
За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі – жінки, в Україні серед науковців – 45% жінок. Наша країна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених у рейтингу серед 41 країни.
У 2018 році була запроваджена українська премія, яка є частиною глобальної Програми L’ORÉAL-ЮНЕСКО «Для жінок у науці». Вона створена для молодих жінок, які професійно займаються науковими дослідженнями у галузі STEM (наука, технології, інжиніринг, математика) та заохочення їх до розвитку української науки.
Українки успішно працюють у різних галузях наук. Найбільше жінок-науковців у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук. У галузі технічних наук їх всього – 34,1%.
7 березня у всьому світі відзначають Міжнародний день відкритих даних. Україна, як одна з країн лідерів за темпами розвитку сфери відкритих даних, приєднується до цього руху, адже це можливість показати переваги відкритих даних та заохотити прийняття політики відкритих даних в уряді, бізнесі та громадянському суспільстві.
7 березня у всьому світі відзначають Міжнародний день відкритих даних. Україна, як одна з країн лідерів за темпами розвитку сфери відкритих даних, приєднується до цього руху, адже це можливість показати переваги відкритих даних та заохотити прийняття політики відкритих даних в уряді, бізнесі та громадянському суспільстві.
Напередодні у Києві відбулась подія, присвячена цій даті. У програмі цієї події: алея стартапів, що працюють на основі відкритих даних; панельні дискусії з експертами з бізнесу, держустанов та соціальних інноваторів; keynote спіч від засновника славетного Opendatabot; воркшоп з основ роботи з відкритими даними.
Захід, який пройшов 4 березня 2020 року, був організований за підтримки Міністерства цифрової трансформації України у рамках USAID/UK aid проєкту TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.
Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) повідомляє, що офіційно набрав чинності Женевський акт Лісабонської угоди про найменування місць походження і географічні зазначення. Відповідна міжнародна система реєстрації забезпечує охорону найменувань, які вказують на географічний район походження таких продуктів, як кава, чай, фрукти, вино, кераміка, скло і тканини.
Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) повідомляє, що офіційно набрав чинності Женевський акт Лісабонської угоди про найменування місць походження і географічні зазначення. Відповідна міжнародна система реєстрації забезпечує охорону найменувань, які вказують на географічний район походження таких продуктів, як кава, чай, фрукти, вино, кераміка, скло і тканини.
Женевський акт Лісабонської угоди, прийнятий 20 травня 2015 року, дозволяє отримати міжнародну реєстрацію не лише найменувань місць походження, але й географічних зазначень у рамках єдиної процедури реєстрації у ВОІВ. Він передбачає можливість приєднання певних міжурядових організацій, включаючи Європейський союз і Африканську організацію інтелектуальної власності.
26 листопада 2019 року до Женевського акта приєднався Європейський союз, що уможливило набрання чинності цим документом 26 лютого 2020 року.
Основний документ – Лісабонська угода про охорону найменувань місць походження та їх міжнародну реєстрацію – у своєму первісному вигляді був прийнятий у 1958 році. Женевський акт Лісабонської угоди разом з власне Лісабонською угодою утворюють так звану Лісабонську систему. На цей час дія Женевського акта поширюється на 31 країну.
Комітет цифрової трансформації Верховної Ради України визначив цілі, над якими буде працювати у 2020 році. Вони визначені за кожним напрямом роботи. Це:
Комітет цифрової трансформації Верховної Ради України визначив цілі, над якими буде працювати у 2020 році. Вони визначені за кожним напрямом роботи. Це:
– прийняття нових законопроєктів про доступ, електронні комунікації та хмарні обчислення;
– розвиток законодавства у сфері кібербезпеки;
– розроблення та впровадження стандартів захисту персональних даних;
– усунення регуляторних перепонів для переходу бізнесу від паперового документообігу до електронного;
– законодавче закріплення цифрових прав;
– удосконалення правового регулювання у сфері відкритих даних;
– покращення бізнес-середовища для розвитку інноваційного підприємництва;
– створення нормативно-правової бази для функціонування розумних міст.
У Дніпровському національному університеті ім. О. Гончара триває міжнародна школа з фізики високих енергій та медичної фізики.
У Дніпровському національному університеті ім. О. Гончара триває міжнародна школа з фізики високих енергій та медичної фізики.
Лекції студентам читають вчені-фізики Франції та України. Тематика лекцій – від питань фізики високих енергій, принципів побудови так званої стандартної моделі елементарних частинок, до сучасної теорії фундаментальних взаємодій та її різноманітних узагальнень.
Слухачі міжнародної школи зможуть взяти участь у конкурсі студентських наукових робіт. Вже виявили бажання взяти участь у конкурсі 19 молодих науковців із університетів Києва, Дніпра, Харкова та Сум. Трійка призерів отримає гранти для тижневого відвідування Європейського центра ядерних досліджень (CERN, Швейцарія).
Розробники проекту Open Ukrainian Citation Index повідомляють, що пошукова система OUCI та база даних наукових цитувань інтегровані з вмістом відкритої бази даних Unpaywall.
Розробники проекту Open Ukrainian Citation Index повідомляють, що пошукова система OUCI та база даних наукових цитувань інтегровані з вмістом відкритої бази даних Unpaywall.
Відтепер користувачі сервісу можуть швидко знайти відкриті наукові публікації, скориставшись пошуковим фільтром «Відкритий доступ». Така інтеграція дозволить дослідникам з усього світу витрачати менше часу та зусиль на пошук повних текстів наукових робіт, у тому числі представлених у Unpaywall, де зосереджено понад 25,5 млн легальних безкоштовних наукових публікацій, у т. ч. PubMed Central, DOAJ, Crossref та DataCite. Водночас для інституційних репозитаріїв – це додатковий ресурс представлення їхніх відкритих електронних сховищ у світовому інформаційному просторі.
2 березня 2020 року Міністерство освіти і науки України, Федеральне Міністерство науки, досліджень та економіки Республіки Австрія та Австрійське Агентство міжнародного співробітництва в галузі освіти та досліджень оголосили початок конкурсу спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів на 2021-2022 роки.
2 березня 2020 року Міністерство освіти і науки України, Федеральне Міністерство науки, досліджень та економіки Республіки Австрія та Австрійське Агентство міжнародного співробітництва в галузі освіти та досліджень оголосили початок конкурсу спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів на 2021-2022 роки.
Конкурс відкритий для будь-яких науково-дослідних груп закладів вищої освіти, наукових установ та підприємств обох країн за всіма науковими дисциплінами та тематичними напрямами.
Критеріями відбору є:
– наукова відповідність;
– наукова якість та інноваційний характер проєкту;
– здатність та компетентність тимчасових наукових колективів втілити проєкт у життя;
– можливість спільних досліджень та адекватність наукового методу;
– досвід участі у міжнародних проєктах і перспективи розвитку міжнародного співробітництва;
– якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті;
– практичне використання результатів проєкту, тощо.
2 березня 2020 року відбулась установча конференція зі створення Всеукраїнської мережі з визнання іноземних освітніх кваліфікацій UaReNet (Ukrainian Recognition Network).
2 березня 2020 року відбулась установча конференція зі створення Всеукраїнської мережі з визнання іноземних освітніх кваліфікацій UaReNet (Ukrainian Recognition Network).
Ця мережа заснована Міністерством освіти і науки України та Національним інформаційним центром академічної мобільності ENIC Ukraine (ДП «Інформаційно-іміджевий центр») 18 лютого 2020 року шляхом підписання Меморандуму про створення та розвиток мережі.
Координатором мережі UaReNet є ENIC Ukraine. Заклади вищої освіти України можуть приєднатися до мережі UaReNet та стати її повноправними учасниками після підписання протоколу про приєднання до Меморандуму.
Діяльність мережі UaReNet спрямована на вдосконалення та розвиток процедури визнання іноземних освітніх кваліфікацій в Україні.
Основними завданнями мережі є:
– формування та поширення культури прозорого та доброчесного визнання в Україні;
– зміцнення співпраці компетентних органів з визнання в Україні;
– налагодження обміну інформацією та досвідом, популяризація взірцевих практик визнання іноземних кваліфікацій;
– дослідження та розв’язання проблемних питань у сфері визнання.
Участь у мережі допоможе ЗВО-учасникам розбудувати власну або вдосконалити діючу практику процедури визнання іноземних кваліфікацій відповідно до чинного українського та міжнародного законодавства і кращих практик, бути на вістрі новітніх світових подій та напрацювань у галузі визнання, вдосконалюватись і розвиватись шляхом участі у заходах і проєктах мережі за підтримки та у щільній співпраці з Міністерством освіти і науки України, ENIC Ukraine та міжнародним співтовариством визнавачів задля утвердження в Україні культури прозорого та доброчесного визнання іноземних кваліфікацій.
3 березня 2020 року у Києві відбулась міжнародна зустріч експертів з визнання іноземних освітніх кваліфікацій.
3 березня 2020 року у Києві відбулась міжнародна зустріч експертів з визнання іноземних освітніх кваліфікацій.
Захід проходив в межах проєкту Європейського Союзу Еразмус+, підтримка реформ: «I-Comply: впровадження практик визнання в Європейському просторі вищої освіти відповідно до Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні».
Європейським координатором проєкту є Міністерство освіти, культури і науки Нідерландів. Україна представлена у складі консорціуму Міністерством освіти і науки України та Національним інформаційним центром академічної мобільності ENIC Ukraine (ДП «Інформаційно-іміджевий центр»).
У зустрічі взяли участь представнтки керівного складу та експертів Європейської комісії, Європейської інформаційної освітньої мережі (Eurydice EACEA), Європейського реєстру забезпечення якості освіти (EQAR), Бюро ENIC, Європейської студентської ради (ESU), профільних Міністерств країн ЄПВО, провідних центрів міжнародної мережі національних інформаційних центрів академічної мобільності ENIC-NARIC. З української сторони на заході були представлені Директорат вищої освіти і освіти дорослих, Головне управління міжнародного співробітництва, Національний інформаційний центр ENIC Ukraine.
Особлива увага на зустрічі була приділена питанню вдосконалення процедури визнання в Україні і наміру наполегливо і плідно співпрацювати задля досягнення спільної думки щодо автоматичного визнання в Європейському просторі вищої освіти.
25-28 лютого 2020 року на базі Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді (НЕНЦ) Міністерства освіти і науки України проведено фінал II-го етапу ХIХ Всеукраїнського чемпіонату з інформаційних технологій «Екософт-2020» і національного туру Міжнародного конкурсу комп’ютерних проєктів «Infomatrix 2020».
25-28 лютого 2020 року на базі Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді (НЕНЦ) Міністерства освіти і науки України проведено фінал II-го етапу ХIХ Всеукраїнського чемпіонату з інформаційних технологій «Екософт-2020» і національного туру Міжнародного конкурсу комп’ютерних проєктів «Infomatrix 2020».
Всеукраїнський чемпіонат з інформаційних технологій «Екософт» проводиться НЕНЦ з 2002 року як відкрите індивідуально-командне змагання учнів загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, студентів та аспірантів вишів, а також молодих професійних розробників. Починаючи з 2009 року НЕНЦ у форматі чемпіонату «Екософт» проводить Національний етап Міжнародного конкурсу комп’ютерних проєктів Infomatrix, переможці якого отримують право представляти Україну на світовому фіналі.
Захід відбувся за підтримки Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент).
Визначено переможців національного етапу міжнародного конкурсу «Infomatrix-2020», яким були вручені почесні грамоти, сувеніри та кубки від Укрпатенту. Переможці конкурсу візьмуть участь у фінальному етапі, який пройде у період з 10 по 13 квітня 2020 року в м. Бухарест (Румунія).
