OECD

У цьому випуску регулярного видання з питань зайнятості населення та державного управління розглядається проблема гнучкості кадрів державної служби у контексті мобільності робочої сили, навчання та розвитку, гнучкого робочого графіка. Представлений аналіз, тематичні дослідження та порівняльні дані окремих країн, які можуть бути використані урядовими структурами держав ОЕСР, узагальнений огляд лідерства та потенціалу державної служби. Матеріали цього видання можуть допомогти у формуванні та упровадженні гнучких методів роботи для побудови ефективної державної служби.

Детальніше: https://bit.ly/42Infmx, https://bit.ly/3pRIYde, https://doi.org/10.1787/5b378e11-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У документі представлений огляд міжнародних форумів та з питань ефективного міжнародного співробітництва у сфері глобальних суспільних благ та наведено оцінки результатів такого співробітництва у цілях розвитку, побудовані на наявних даних. Звіт містить масив аналітичних даних, які описують сучасні глобальні виклики, а також опис результатів реагування на них із посиланням на матеріали експертного обговорення, організованого в рамках Глобального партнерства для ефективного співробітництва з метою розвитку. Визначені наявні прогалини у даних, описана роль Комітету зі сприяння розвитку ОЕСР як координаційного форуму донорів, площадки для дискусій, джерела якісної інформації, ініціатора наративів співпраці у сфері розвитку та розробника стандартів у сфері вимірювання результатів розвитку та оцінки ефективності управління. Ці матеріали стануть базовими при підготовці до майбутнього саміту Організації Об’єднаних Націй у 2024 році.

Детальніше: https://bit.ly/4531O10, https://bit.ly/3Btb5Sm, https://doi.org/10.1787/aff8cba9-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У ньому наголошується, що житловий сектор є одним із основних джерел викидів CO2 у країнах ОЕСР, – на нього припадає понад чверть від загального обсягу цих викидів. Для досягнення до 2050 року цілі нульового чистого рівня викидів необхідні рішучі та швидкі дії. Декарбонізація житла передбачає припинення використання викопного палива у будинках, забезпечення вироблення електроенергії з безвуглецевих джерел, використання високоефективних приладів і систем опалення, забезпечення ефективної ізоляції, а також заохочення змін у поведінці людей. У документі представлені інструменти політики, застосування яких може сприяти трансформації житлового сектору, – від ціноутворення на викиди вуглецю до вимог до енергетичного маркування та фінансової підтримки екологічно безпечного «зеленого» житла.

Детальніше: https://bit.ly/42XAy1U, https://bit.ly/42z4ZMn, https://doi.org/10.1787/cbda8bad-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У ньому наголошується, що розвиток цифрових ринків спричинив появу низки нових проблем у сфері конкуренції. «Традиційна» політика у цій сфері, як виявилось, не здатна вирішити їх у повному обсязі та з необхідною швидкістю. Серед вчених і політиків існує консенсус щодо необхідності планового регулювання політики для запобігання знищення конкуренції на цифровому ринку і негативного впливу на продуктивність та інновації. Зважаючи на це, країни ОЕСР долучились до обговорення пропозицій стосовно нормативного регулювання задля збереження конкуренції, забезпечення справедливої торгівлі та стимулювання впровадження нових технологій й інновацій на цифрових ринках.

Детальніше: https://bit.ly/41GD2B2, https://bit.ly/3pBaRWC, https://doi.org/10.1787/1b143a37-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У ньому наголошується, що Литва має успішний досвід цифрового переходу, але залишились не реалізованими багато можливостей для інтеграції передових технологій. Криза COVID-19 підтвердила важливість цифровізації, однак податкові пільги на НДДКР не мали великого впливу, а відносно щедрі заходи фінансової підтримки не були використані невеликими фірмами, які виявились не схильними до інновацій. Експерти наголошують на необхідності застосування заходів сприяння впровадженню цифрових технологій, поліпшення доступу до фінансування молодих інноваційних фірм, цілеспрямованому скороченню пробілів у цифровій інфраструктурі. Також вони звертають увагу на необхідності збирання даних стосовно застосування цифрових інструментів, особливо тих, що можуть використовуватись малим бізнесом. Державний сектор також має ставати все більшою мірою цифровим. Ще один важливий напрямок дій – усунення слабких місць у базових навичках в рамках реформування освіти та більш ефективне реагування на потреби ринку праці щодо працівників з певними цифровими навичками (навчання дорослих, їх адаптація до цифровізації та автоматизації робочих місць), що в комплексі дозволить масштабувати передові технології та призведе до зростання продуктивності.

Детальніше: https://bit.ly/3O45Ccb, https://bit.ly/3MhDvoJ, https://doi.org/10.1787/7965209f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У ньому представлені оцінки експертів щодо післяпандемійного відновлення ізраїльської економіки та її стійкості до політичних криз. Разом із тим, фіксуються нагальні проблеми, пов’язані з інфляцією, ринком праці, демографією. Зокрема, інфляція в країні перевищила цільовий діапазон, визначений центральним банком. Існує високий попит та напруженість на ринку праці. Демографічні проблеми, пов’язані зі старінням і зростанням частки груп населення, які слабко прив’язані до ринку праці, і надалі чинитимуть тиск на можливості економічного зростання та фіскальну стабільність. Вирішення цих проблем потребуватиме створення відповідних стимулів для роботи та більш ефективної підтримки працюючих батьків; підвищення кваліфікації на всіх етапах циклу навчання; підвищення мобільності та перерозподілу на користь високопродуктивних робочих місць, зокрема, у високотехнологічному секторі. У галузі охорони здоров’я потребує розв’язання проблема дефіциту лікарів і реформування структури державного і приватного секторів. Актуальним завданням є скорочення цифрового розриву між домогосподарствами і фірмами шляхом поліпшення цифрової інфраструктури, підвищення кваліфікації, скорочення фінансових обмежень. Це у сукупності дозволить прискорити зростання продуктивності, а більш повне задіяння потенціалу сонячної енергетики допоможе прискорити «зелений» перехід.

Детальніше: https://bit.ly/3LVuKzb, https://bit.ly/3O0l5dj, https://doi.org/10.1787/901365a6-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У документі представлена еволюція природи та політики цифрової торгівлі, проведений статистичний аналіз. Встановлено, що наразі цифрова торгівля зростає швидше, ніж «нецифрова». Зокрема, до 2018 року цифрова торгівля складала 24% світової торгівлі (5,1 трильйона доларів США). Після включення у торгові угоди положення про цифрову торгівлю і появу нових угод про цифрову економіку, зростання цифровізації приносить подвійний дохід за рахунок збільшення внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Міжнародні домовленості про цифрову торгівлю сприяли зниженню бар’єрів, зростанню експорту (особливо – у сфері послуг) за допомогою цифрових технологій, зниженню торговельних витрат, зростанню обсягів торгівлі.

Детальніше: https://bit.ly/44yfctT, https://bit.ly/42pPR3k, https://doi.org/10.1787/11889f2a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У документі в рамках нового дослідження ОЕСР з навичок дорослих (PIAAC), призначеного для вимірювання дисбалансу між пропозицією та попитом на навички, необхідні на робочому місці (або відсутність навичок), представлений модуль «Роботодавець» та з’ясовується, як наявність навичок робітників пов’язана з бізнес-стратегією компанії, а також практикою найму, навчання та управління людськими ресурсами. Показана цінність такого роду даних та можливості використання у різноманітних дослідженнях. Продемонстровано, як модуль «Роботодавець» може доповнити наявну інформацію про навички працівників у контексті загального огляду ОЕСР з навичок дорослих. Представлені ключові технічні характеристики обстеження, його концептуальні засади, методи спостереження та масштаб охоплення, а також описана технологія роботи з даними – їх адміністрування, очищення, перевірка.

Детальніше: https://bit.ly/3M2Ls0P, https://bit.ly/3VMHNaH, https://doi.org/10.1787/903c19c9-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У ньому представлено нові дані про еволюцію глобальних ланцюгів доданої вартості у період після фінансової кризи, побудовані на нових таблицях «витрати-випуск» між країнами ОЕСР. Встановлено, що у період до 2020 року не було загальної тенденції до деглобалізації. Фрагментація виробництва у 2019 році була близькою до рівня 2011 року, що підтверджує стабілізацію глибини глобальної економічної інтеграції. У різних економіках мають місце різноспрямовані тренди: у Європейському Союзі до пандемії COVID-19 зростала імпортомісткість виробництва, тоді як Китай дедалі більше покладався на внутрішні ресурси. Для більш ретельного аналізу експерти вивчали витрати на двосторонню торгівлю та сукупний вплив на ланцюги доданої вартості. Основними чинниками зростання сукупних витрат на торгівлю стали структурні зміни та високий рівень політичної невизначеності.

Детальніше: https://bit.ly/3HGcus7, https://bit.ly/42wYhFU, https://doi.org/10.1787/b15b74fe-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини