OECD

У ньому наголошується, що довіра до державних інституцій має важливе значення для легітимності та життєздатності демократії. Більше того, як показала пандемія COVID-19, особиста та інституційна довіра може допомогти країнам успішно подолати соціальні та економічні кризи. Високий рівень інституційної довіри сприяє дотриманню законів та реалізації державної політики, що стане важливим чинником подолання складних багатовимірних викликів у майбутньому. Звіт ґрунтується на опитуванні щодо довіри, яке презентує відношення громадян до діяльності уряду та цінностей державного управління. Встановлено, що рівень суспільної довіри у Норвегії є одним із найвищих у країнах ОЕСР: 77% населення довіряють уряду (середній показник по ОЕСР – 47%). Інститутам правопорядку (суди, поліція) довіряють 82% населення, парламенту – 69%, державній службі – 65%, місцевим органам влади – 58%. Разом із тим, лише 40% норвежців повідомили, що довіряють засобам масової інформації, причому без різниці між різними типами провайдерів. Основні рекомендації цього звіту експерти згрупували за шістьма напрямками: продовження вимірювання довіри до державних установ та її рушійних сил; краща координація, розвиток інновацій та навичок; підвищення надійності політики; спрощення доступу до інформації; зміцнення суспільної доброчесності; гарантування рівності у наданні та покращення різноманітності адміністивних послуг.

Детальніше: https://is.gd/mwk2wk, https://is.gd/HN8Vjw, https://doi.org/10.1787/81b01318-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У ньому наголошується, що промислова політика знову посіла чільне місце у наукових і політичних дискусіях. Однак кількісне оцінювання промислових стратегій у різних країнах залишається складним завданням. Проєкт Quantifying Industrial Strategies здійснює вимірювання витрат на промислову політику, для чого збирає та приводить у відповідність загальнодоступні дані, використовуючи нову методологію. У цьому звіті вивчаються та узагальнюються промислові стратегій дев’яти країн (Канада, Данія, Франція, Ірландія, Ізраїль, Італія, Нідерланди, Швеція, Велика Британія), аналізуються відповідні пріоритети, витрати, інструменти політики. Встановлено, що на промислову політику спрямовується біля 1,5% ВВП у вигляді грантів і податкових видатків; вона характеризується значною неоднорідністю у розрізі країн та стратегічних пріоритетів; промислові стратегії здебільшого спираються на галузеві інструменти, а «зелені» інструменти значно зросли у період 2019-2021 років у шести з дев’яти країн.

Детальніше: https://is.gd/mx1D7O, https://is.gd/TdRnvA, https://doi.org/10.1787/5f2dcc8e-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У ньому наголошується, що Сполучені Штати Америки досягли прогресу у зменшенні деяких видів екологічного тиску, зберігаючи при цьому один з найвищих у світі показників валового внутрішнього продукту на душу населення. Вони відокремили від економічного зростання та зростання населення викиди парникових газів, забруднювачів повітря, забір води та внутрішнє матеріальне споживання. Однак високий рівень споживання, інтенсивне ведення сільського господарства, зміна клімату та розростання міст продовжують чинити тиск на природне середовище. Тому країні потрібно зробити багато для досягнення нульового рівня викидів парникових газів до 2050 року. Відмічається, що США є одним з найбільших забруднювачів морського середовища і це має серйозні наслідки для громади та довкілля. Експерти сформулювали 30 рекомендацій, які допоможуть Сполученим Штатам покращити свої екологічні показники, зосередивши увагу на проблемах морського сміття та екологічній справедливості.

Детальніше: https://is.gd/q4ba9s, https://is.gd/hohHEG, https://doi.org/10.1787/47675117-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У ньому наголошується, що розширюючи висновки дослідження, цей другий випуск заглиблюється в ключові тенденції, що формують житлову політику в епоху після COVID-19. Звіт складається з чотирьох розділів У першому розділі представлено огляд та обговорено необхідність моніторингу впливу пандемії на доступність житла, подолання енергетичної кризи за допомогою низьковуглецевих житлових ініціатив, підтримання фінансової стійкості в умовах мінливих житлових циклів, а також сприяння реформуванню ринків житла у відповідь на віддалену роботу та екологічні проблеми. Другий розділ присвячений декарбонізації житлового сектору. У ньому рекомендується поєднання ціноутворення на викиди вуглецю, сертифікації та регулювання енергоефективності, а також субсидій для досягнення нульового рівня викидів з урахуванням специфіки ринку житла. У розділі також міститься заклик до впровадження додаткових заходів для обмеження негативного впливу на домогосподарства з низькими доходами. У третьому розділі розглядається фінансування житлового будівництва з акцентом на суперечності між підтримкою іпотечного кредитування та сприянням фінансовій стійкості. У ньому також обговорюється зростання небанківського фінансування нерухомості та потенціал іпотечного фінансування для підтримки декарбонізації житла. У четвертому розділі досліджується, як новий баланс між роботою та особистим життям, зумовлений поширенням віддаленої роботи, змінює попит на житло, і пропонується низка спеціальних міських стратегій, спрямованих на подолання цих змін. Загалом у звіті представлено вичерпний план житлової політики у світі після пандемії.

Детальніше: https://is.gd/zoYB53, https://is.gd/tITzAB

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Наголошується, що інфляція в країнах ОЕСР продовжує знижуватися (7,4% проти 7,7%), причому це відбувається у 27 з 38 країн ОЕСР. Разом із тим, у 10-ти країнах вона перевищила 10%, а в Угорщині і Туреччині – 20%. Продовольча та енергетична інфляція потроху сповільнюються. Продовольча інфляція знизилась з 14,0% до 12,1%, що мало місце у 33-х країнах ОЕСР, але у більшості країн (30) вона була вищою за 10%. Енергетична інфляція скоротилась до 0,7% на місяць. Базова інфляція (розрахована за індексом цін на продукти харчування та енергоносії) залишається високою – понад 7%, причому у 13-ти країнах ОЕСР вона навіть зросла (головним чином через інфляцію у сфері послуг, яка формує близько двох третин загального рівня інфляції). Інфляція у сфері послуг, розрахована за даними 33-х країн ОЕСР, становить 6,0%, але у значній кількості країн вона зростала. У річному вимірі інфляція у країнах G7 була стабільною (5,4%). У Великій Британії зафіксовано найбільше серед країн G7 падіння, що відображає різке зниження енергетичної інфляції, незважаючи на помітне зростання базової інфляції, яка досягла найбільшого з березня 1991 року показника. В Італії зафіксоване значне зростання загальної інфляції внаслідок підвищення цін на енергоносії. Власне, базова інфляція була основним чинником зростання інфляції в Італії, Канаді, Німеччині, Японії, Сполученому Королівстві та Сполучених Штатах. В єврозоні інфляція у річному вимірі за гармонізованим індексом споживчих цін також зросла (до 7,0%). Що стосується країн G20, то інфляція у річному вимірі скоротилась тут до 6,5%. За даними країн, які не входять до ОЕСР, інфляція помітно знизилась у Бразилії, Китаї, Індії, Індонезії та Південній Африці, зросла в Аргентині, а у Саудівській Аравії була стабільною.

Детальніше: https://is.gd/NTP2CE, https://is.gd/zvcbw2

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Наголошується, рівень безробіття в країнах ОЕСР є відносно стабільним – 4,8%, причому не змінився в 10-ти країнах, знизився у 14-ти і зріс у 9-ти країнах організації. У Канаді, Франції, Німеччині, США та Франції, рівень безробіття був на низькому рівні або близький до нього. Кількість безробітних в ОЕСР скоротилася до 33 мільйонів, що близько до рекордно низького рівня, досягнутого у липні 2022 року. Рівень молодіжного безробіття в ОЕСР (працівники у віці 15-24 років) знизився до 10,2%, що також є найнижчим значенням з 2005 року. Скорочення відбувалось у 17-ти країнах ОЕСР, найбільше – у Швеції, Норвегії, Чехії, Португалії та Італії. Рівень безробіття як серед жінок, так і серед чоловіків був загалом стабільним – 5,0% та 4,6% відповідно, так само як і серед працівників у віці 25 років і старше. В єврозоні рівень безробіття дещо знизився, досягнувши 6,5% у квітні 2023 року (окрім Австрії, Естонії, Фінляндії та Греції). Також скорочення мало місце в Ізраїлі, Японії, Кореї та Сполучених Штатах, тоді як в Австралії, Колумбії та Мексиці відбувалось зростання.

Детальніше: https://is.gd/M7Bcrx, https://is.gd/eBkFHb

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У ньому наголошується, що валовий внутрішній продукт у країнах ОЕСР зріс на 0,4% порівняно з попереднім кварталом, але квартальні темпи були слабкими для ОЕСР та G7, де залишилося на рівні 0,3%. Тим часом зростання ВВП відновилося в Канаді, Японії та Франції (0,6%, 0,4% і 0,2% відповідно), прискорилось в Італії (до 0,5% після скорочення на 0,1% у попередньому кварталі) і не змінилось у Німеччині (після скорочення на 0,5%). У США зростання ВВП сповільнилося (з 0,6% до 0,3%), а у Великій Британії залишилося незмінним (0,1%). Декілька країн G7 опублікували докладну інформацію про основні чинники, що впливають на зміну ВВП: у Японії це збільшення загального внутрішнього попиту; у Франції – зростання чистого експорту; у США – скорочення інвестицій у запаси (скорочення запасів), яке відбувалось на тлі прискорення зростання приватного споживання (з 0,3% до 0,9%). У Великій Британії зростання сповільнювало падіння державних витрат та збільшення дефіциту торговельного балансу. В Італії зростання ВВП було підтримане загальним внутрішнім попитом та чистим експортом, тоді як у Німеччині інвестиції та експорт зросли, а приватне споживання та державні витрати скоротилися. Найвище зростання ВВП мало місце у Португалії (1,6%), Колумбії (1,4%), Мексиці (1,3%) та Фінляндії (1,1%). Натомість в Ірландії падіння ВВП становило 2,7%.

Детальніше: https://is.gd/w06Cro, https://is.gd/Ls0VDS

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD