OECD

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано новий звіт «Багатонаціональні підприємства і нематеріальний капітал», підготовлений Директоратом ОЕСР з науки, технологій та інновацій.

Документи з питань політики в області НТІ охоплюють широке коло тем, включаючи промисловість і глобалізацію, інновації та підприємництво, наукові дослідження і розробки та нові технології.

У доступному для ознайомлення звіті представлено дані щодо нематеріального капіталу та його  ролі у глобальних ланцюжках створення вартості. Особлива увага приділяється ролі багатонаціональних підприємств та їх зарубіжних філій в створенні вартості за рахунок нематеріальних активів. Галузевий зріз показує, що іноземні філії багатонаціональних корпорацій отримують більший дохід за рахунок нематеріального капіталу, ніж фірми, що належать місцевим підприємствам. 

Нематеріальні доходи від зарубіжних філій отримують як у приймаючій країні, так і в іноземних фірмах в інших країнах, що беруть участь у створенні вартості. Певна неоднорідність прибутковості нематеріального капіталу відмічається в іноземних фірм, зосереджених в ключовому виробництві (хімічна промисловість, включаючи лікарські препарати, продукти харчування, ІКТ та електроніка, а також автотранспортні засоби) та при наданні послуг (фінанси і страхування, інші бізнес-послуги, оптова і роздрібна торгівля, телекомунікації). 

Детальніше: https://bit.ly/3l870u8, https://bit.ly/3z1ZE0d, https://doi.org/10.1787/23074957

Фото: скріншот

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано новий звіт «Зробити життя багатшим, легшим та здоровішим. Ро́боти, їхнє майбутнє та роль у державній політиці», підготовлений Дирекцією ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій.

У документі розглядається сучасне використання роботів у світі,  їхня  роль у державній політиці та житті людства, середньострокове майбутнє робототехніки та вплив роботів на економічний розвиток країн. 

Прогрес у робототехніці допоможе зробити життя простішим, багатшим та здоровішим. Роботи використовуються у всіх сферах економіки – від виробництва до освіти. Вони бувають різних форм і розмірів та виконують все більше функцій. Це: збір врожаю, прискорення лабораторних досліджень, очищення екологічних відходів, дезінфекція лікарняних палат, допомога хірургам, дослідження океанів тощо. 

По мірі розвитку науки і техніки роботи також будуть грати все більш важливу роль у реагуванні на кризи: від допомоги у боротьбі з інфекційними захворюваннями до виконання пошуково-рятувальних операцій, обслуговування критично важливої ​​інфраструктури. 

Твердження про те, що широке використання роботів призведе до масової втрати робочих місць, дослідженнями до сих пір не підтвердилися. Роботи необхідні для протидії уповільненню зростання продуктивності праці в країнах з розвиненою економікою, вони допоможуть у вирішенні довгострокових проблем старіння населення і т.п. 

Потенціал робототехніки тільки починає реалізовуватися. Уряди країн мають розробити інструменти прискорення роботизації та орієнтуватись на упровадження соціально цінних роботів. Це потрібно робити шляхом підтримки міждисциплінарних НДДКР, сприяння комерціалізації досліджень, інвестування у виробництво роботів, підтримки платформ, які розробляють роботизовані рішення у сфері охорони здоров’я та інших галузях.

Детальніше: https://bit.ly/3zw06ov, https://bit.ly/3zHTwve, https://doi.org/10.1787/23074957

Фото: скріншот

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано новий звіт «Фінанси перехідного періоду: дослідження поточного стану, підсумок нових підходів та фінансових інструментів».

У звіті зазначається, що довгострокові цілі щодо викидів і характер переходу до низького рівня вуглецевих викидів у кожній країні будуть залежати від її унікальних соціально-економічних пріоритетів, можливостей, забезпеченості ресурсами, бачення економічної структури після 2050 року, а також соціальної та політичної прийнятності такого переходу. 

Найважливішим є економічний підхід, що включає розширення масштабів технологій і підприємств з нульовими та майже нульовими викидами, підтримку поступового зниження викидів у секторах з високим рівнем викидів тощо. 

У документі розглядається: 
– 12 таксономій, керівних вказівок та принципів перехідного періоду з боку держав (Японія, Сінгапур, Малайзія, Росія, Європейський союз, ЄБРР) та приватних суб’єктів (Ініціатива з кліматичних облігаціях, Міжнародна асоціація ринків капіталу, Інститут екологічного фінансування Японії, AXA Investment Managers і DBS); 
– 39 фінансових інструментів, що мають відношення до низьковуглецевого переходу (звичайні перехідні облігації, цінні папери з фіксованою прибутковістю, прив’язані до ключових показників ефективності). 

Звіт не надає визначення перехідного фінансування, а розглядає підходи та інструменти для виявлення загальних рис, розбіжностей і позицій, які необхідно враховувати для просування до глобальних екологічних цілей. 

У документі представлені дві точки зору. Перша розглядає суть перехідного фінансування як чинник змін в масштабах всієї організації, щоб знизити перехідні ризики. Другий пропонує трактувати перехідне фінансування як інструмент ринку капіталу з набором основних функцій / атрибутів. 

Детальніше: https://bit.ly/3mB8AHt, https://bit.ly/2Wttj4O, https://doi.org/10.1787/19970900 

Фото: скріншот

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано новий звіт «COVID-19 і системи харчування. Короткострокові та довгострокові наслідки», підготовлений Управлінням торгівлі та сільського господарства ОЕСР. 

У звіті містяться результати досліджень під час пандемії COVID-19, яка спричинила безпрецедентні короткочасні навантаження на ланцюжки поставок продуктів харчування у всьому світі.

Зокрема, у документі представлено огляд стресів, створюваних COVID – 19, відомості щодо стійкості ланцюжків поставок, які продемонстрували свою ефективність у країнах з високим рівнем доходів, розглядається вплив пандемії на сектор рибальства і аквакультури, зроблено окремий акцент на важливості прозорості продовольчої політики та використанням Інформаційної системи сільськогосподарського ринку. 

Експерти оцінюють довгострокові проблеми розвитку продовольчих систем, ризики переходу від політики «як завжди» до нової моделі.

Детальніше: https://bit.ly/3z0pSkA, https://bit.ly/3z82uSc, https://doi.org/10.1787/69ed37bd-en

Фото: Скріншот

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опублікований новий звіт, який стосується зміни споживання та вимірювання інфляції під час COVID-19.

Загальновідомо, що індекс споживчих цін відстежує зміну цін або інфляцію товарів і послуг, придбаних середнім домогосподарством. Він ураховується при оцінюванні заробітної плати та цін, індексації пенсій і соціальних виплат, прийняття рішень стосовно заощаджень домогосподарств та інвестицій. За цим показником уважно стежать економісти та фінансові ринки, у деяких країнах він входить до цільових показників грошово-кредитної політики.

Криза COVID-19 викликала значні зміни у моделях споживання у 2020 році. Цей зсув створює проблеми для заходів, що реалізуються для таргетування інфляції, оскільки вага витрат у доковідний період стала нерепрезентативним показником для середньої структури.

У звіті аналізується ступінь змін вагових коефіцієнтів витрат між 2019 і 2020 роками, а також вплив цих змін на вимірювання інфляції в окремих країнах та зоні євро в цілому.

Детальніше: https://stats.oecd.org/Index.aspx?QueryId=82186, https://bit.ly/2TDsPrS

Фото: OECD

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опублікований звіт «Перспективи розвитку малого і середнього бізнесу та підприємництва на 2021 рік».

Документ містить найбільш актуальні дані про вплив кризи та заходи політики щодо МСБ та підприємництва. У ньому відображені аспекти, які матимуть довгостроковий вплив на соціально-економічний розвиток, наприклад, заборгованість МСБ, його роль у стійких ланцюжках поставок та поширенны інновацій.

Окрему цінність має те, що у звіті містяться профілі окремих країн з оцінкою ступеня впливу COVID-19, аналізом чинників вразливості, джерел стійкості, а також акцентована увага на політиці підтримки ліквідності та планах відновлення для МСБ.

Детальніше: https://bit.ly/2TJDKR0

Фото: OECD

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опублікований звіт «Передача космічних технологій та їх комерціалізація».

Автори документу дослідили передачу космічних технологій та процеси їх комерціалізації, приділивши особливу увагу трансферу з космічних програм, що фінансуються державою, – до  різних секторів економіки. У звіті вперше порівнюються практики країн Європи, Північної Америки та Азії. Він містить опис умов успішної передачі космічних технологій та описує найбільш поширені канали комерціалізації. Окремо викладено методологічні питання вимірювання й оцінювання вигід від трансферу, пропонуються рекомендації щодо розроблення поліпшених й порівнянних на міжнародному рівні даних.

З документом можна ознайомитись у розділі «Документи ОЕСР про політику у галузі науки, технологій та промисловості», де представлені засновані на фактичних даних рекомендації з питань внеску науки, технологій і промисловості у добробут та економічне зростання. Документи стосовно політики у сфері НТР охоплюють широке коло тем, включаючи промисловість і глобалізацію, інновації та підприємництво, наукові дослідження і розробки, нові технології.

Детальніше: https://bit.ly/3zCvaTr, https://bit.ly/3y67lTo, https://doi.org/10.1787/23074957  

Фото: Скріншот