Мінцифри запустило сайт, на якому будь-хто може залишити пропозиції щодо пріоритетних напрямів розвитку відкритих даних та наборів даних, які мають бути відкритими державою. Ці пропозиції будуть ретельно проаналізовані та  будуть покладені в основу четвертої редакції урядової постанови  № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних». Зараз постанова містить близько 900 наборів даних, що є обов’язковими для відкриття. 

Мета проєкту — визначити, які набори даних є найбільш затребуваними серед суспільства та бізнесу та сприяти їх відкриттю державою. Мінцифри націлене на те, щоб до 2024 року Україна увійшла до трійки країн-лідерів у міжнародних рейтингах у сфері відкритих даних.  Наразі Україна є другою серед країн, що досягли найбільшого прогресу за рівнем публікації та використання даних, а також лідером у регіоні Східної Європи та Центральної Азії з найрозвиненішою екосистемою відкритих даних. У міжнародному рейтингу Open Data Barometer Україна посідає 17 місце. 

Пропозиції можна подати до 14 червня 2020 року. 

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/mintsifri-rozpochinae-priyom-propozitsiy-shchodo-udoskonalennya-sferi-vidkritikh-danikh, https://835.data.gov.ua/

Оголошений конкурс на отримання Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій за 2020 рік. Щороку присуджується до 5 премій, розмір кожної наразі становить 200 тис гривень.

Цю премію засновано 1 серпня 2012 року як щорічну для відзначення кращих науковців і винахідників за розробку та впровадження у виробництво інноваційних технологій та виведення на ринок вітчизняної інноваційної продукції. 

Одержати Премію можуть автори робіт, за результатами яких були реалізовані інноваційні проєкти.

Щоб претендувати на отримання премії, підприємства, установи та організації мають до 1 серпня подати відповідне клопотання до центральних органів виконавчої влади, НАНУ, Національних академій медичних або аграрних наук. Останні здійснюють відбір до 5 робіт, що відповідають умовам конкурсу та подають  комплект документів до Міністерства освіти і науки. Подальший конкурсний відбір проводить Комітет Премії, а остаточне затвердження переможців здійснює Уряд.

Детальніше: https://mon.gov.ua/ua/news/ogolosheno-konkurs-na-premiyu-kmu-za-rozroblennya-i-vprovadzhennya-innovacijnih-tehnologij-za-2020-rik, https://mon.gov.ua/ua/nauka/nauka/premiya-kabinetu-ministriv-ukrayini-za-rozroblennya-i-vprovadzhennya-innovacijnih-tehnologij/vimogi-do-oformlennya-dokumentiv, https://mon.gov.ua/ua/nauka/nauka/premiya-kabinetu-ministriv-ukrayini-za-rozroblennya-i-vprovadzhennya-innovacijnih-tehnologij/ogoloshennya-pro-provedennya-konkursu-2020-rik 

Міністерством освіти і науки України та Державним комітетом з науки і технологій Республіки Білорусь оголошено конкурс спільних українсько-білоруських науково-дослідних проєктів на 2021-2022 роки. 

Пріоритетні напрями:

– цифрові інформаційно-комунікаційні та міждисциплінарні технології;

– біотехнології (геномні та постгеномні, клітинні, мікробні, медичні, промислові);

– діагностика, медична профілактика та лікування інфекційних хвороб, включаючи вірусні етіології та неінфекційні захворювання;

– штучні тканини та органи;

– персоніфікована медицина;

– фармацевтичні субстанції та лікарські засоби;

– проведення досліджень в Антарктиці за пріоритетними напрямами наук про Землю та наук про життя.

Критерії відбору:

– наукова відповідність;

– наукова якість та інноваційний характер проєкту;

– здатність і компетентність тимчасових наукових колективів втілити проєкт у життя;

– можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу та підходу;

– досвід участі у міжнародних проєктах і майбутній розвиток міжнародного співробітництва;

– якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті;

– участь у проєкті молодих науковців (віком до 35 років) та жінок-учених;

– можливості практичного використання результатів проєкту.

Фінансування виділяється два роки поспіль, на кожний рік окремо. Рішення щодо продовження фінансування у наступному році приймається після розгляду наукового та фінансового звітів за попередній рік виконання проєкту. Українська сторона фінансує витрати українських науковців під час візиту до Республіки Білорусь. Фінансова підтримка включає також заробітну плату українських учасників науково-дослідного проєкту. Договором на виконання (передачу) науково-дослідних робіт між МОН та установою-виконавцем проєкту передбачаються статті витрат на закупку матеріалів та накладні витрати для підтримки організації, де виконується проєкт.

Подати заявку можна до 30 червня 2020 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/ua/news/vidkrito-konkurs-ukrayinsko-biloruskih-naukovo-doslidnih-proyektiv-na-2021-2022-roki-dedlajn-podachi-zayavok-30-chervnya

Фото: МОН

Європейська рада докторських кандидатів та молодших наукових співробітників (EURODOC) пропонує європейським дослідникам взяти участь в опитувані щодо відкритих публікацій, яке є анонімним.

Опитування має на меті надати проектній команді ORE уявлення про досвід роботи з відкритими практиками та інструментами, який мають докторанти та молоді наукові працівники. 

Цього року Європейська Комісія планує запустити «Open Research Europe» (ORE), – платформу видавців із відкритим доступом для бенефіціарів програми «Горизонт 2020». ORE надасть можливість швидкої публікації матеріалів, вільних від редакційних упереджень. Усі статті підлягатимуть прозорій експертній оцінці та будуть публікуватись під відкритою ліцензією. 

Створення ORE – важливий крок до відкритої науки в Європі. Eurodoc, як експертний партнер проекту намагатиметься забезпечити, щоб позиція молодих дослідників у цьому проекті була почута.

Детальніше: https://bit.ly/2yHYvBW, https://bit.ly/36IxN8I