Національний репозитарій академічних текстів

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ «АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ». ЛИСТОПАД 2022

Аналітичний центр Київського університету імені Бориса Гринченка «ОсвітАналітика» оприлюднив черговий випуск інформаційного бюлетеня «Анонімно чи відкрито? Як рецензувати наукові статті?».

У ньому висвітлюються питання рецензування рукописів у контексті відкритої науки; розглядаються формати відкритого рецензування, їх складові та способи запровадження; відповідальність рецензента, поради стосовно поліпшення процесу рецензування академічних праць. Наукове рецензування – це процес оцінювання наукових праць незалежними дослідниками, які мають відповідну кваліфікацію, з позицій новизни, обґрунтованості та значущості отриманих результатів. Він допомагає авторам покращити свої рукописи, а редакторам – вирішити, чи варто публікувати ці результати досліджень. Бюлетень виходить з 2019 року та пропонує читачам актуальну інформацію з питань академічної доброчесності. Інформація, представлена у ньому, є лаконічною, викладена доступною мовою, прив’язана до українського контексту, ураховує кращі зарубіжні практики.

Детальніше: https://bit.ly/3GRu7pB, https://cutt.ly/Y1rVuLw, https://bit.ly/3U70FPe

2022-11-30

ПРАВИЛА ЄС ДЛЯ ОНЛАЙН-ПЛАТФОРМ

В ЄС вступив в дію новий набір правил для безпечнішого та підзвітного онлайн-середовища.

Він застосовується до усіх цифрових послуг, які поєднують споживачів із товарами, послугами чи контентом та створює нові зобов’язання для онлайн-платформ задля протидії ризикам в інтернеті, надійного захисту прав користувачів, формує унікальне середовище прозорості та підзвітності. Розроблені як єдиний набір правил для ЄС, вони являють собою набір інструментів регулювання у глобальному масштабі, який встановлює міжнародний орієнтир для регулювання онлайн-посередників.

Детальніше: https://bit.ly/3XEb9IH, https://bit.ly/3EJabm7

2022-11-30

НЕСТАЧА НАВИЧОК СПІВРОБІТНИКІВ – ПРОБЛЕМА ДЛЯ КОМПАНІЙ

На сайті блогу Udemy опубліковано статтю Меліси Судзуно «Нестача навичок: що це таке і чому керівники не сплять ночами».

У ній наголошується, що автоматизація та інші технології вже витісняють робітників. Йдеться не про роботи, які виконуються вручну на промислових підприємствах або на транспорті. Багато висококваліфікованих працівників виявляють, що їхні навички швидко застарівають. Автор розглядає конкретні приклади прогалин у навичках людей, які не здатні йти в ногу з розвитком технологій, а також звертає увагу на виклики, з яким наразі стикаються бізнес-лідери у всьому світі. Розрив у навичках – це розрив між навичками, яких потребують працедавці для своїх співробітників, та навичками, якими співробітники реально володіють. Це важлива проблема для багатьох галузей. Згідно даних опитування, 79% керівників непокоїть відсутність необхідних сучасних навичок у їх співробітників. Нестача технічних навичок у 37% працівників спричинена відсутністю цифрової грамотності. Зміни відбуваються високими темпами: Salesforce зазначає, що досягнення в галузі штучного інтелекту, робототехніки та інших нових технологій відбуваються у більш короткі цикли, виникає т.зв. «подвійний збій». Має місце економічний спад через пандемію, відбуваються докорінні перетворення через впровадження новітніх технологій, це кардинально перетворює робочі місця. Разом із тим, «купити» талант стає набагато дорожчим, ніж «створити»: за оцінками Gallup, вартість витрат на заміну окремого співробітника може змінюватись від половини до двох річних його зарплат, а при навчанні своїх робітників компанії витрачають у середньому 1286 доларів у розрахунку на одного учня. Незаповнені посади також дорого коштують компаніям – майже 60% роботодавців США мають вакансії, які залишаються вільними упродовж 12 тижнів або навіть довше, середня вартість таких вакансій для компаній становить понад 800 тис. дол. на рік. Між тим, окупність інвестицій у розвиток навичок співробітників (інвестиції у підвищення кваліфікації та перекваліфікацію) є високою, компанія при навчанні співробітників заощаджує на майбутніх витратах на підбір та адаптацію нових співробітників. За даними IBM, 36% співробітників кажуть, що мають можливості для безперервного навчання. На думку автора, культура навчання на роботі – найважливіший крок до подолання зростаючого розриву у навичках. Це передбачає вивільнення часу і створення відповідного простору для навчання співробітників, використання переваг наставництва та соціального навчання.

Детальніше: https://bit.ly/3U8lPfV

2022-11-29

ДОСЯГНЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ

Європейська Комісія опублікувала звіт про розвиток Європейського освітнього простору до 2025 року.

У звіті розглядається поточна робота та прогрес у досягненні цілей на рівні ЄС щодо сфери освіти, де мають бути подолані перешкоди для навчання і кожен матиме кращий доступ до якісної освіти. Проаналізовано стратегічні політичні ініціативи, які є в усіх секторах освіти; здійснено огляд проектів, що фінансуються ЄС (Академія вчителів, Коаліція «Освіта за клімат», Центри професійної майстерності); наведено відомості про роботу груп експертів з питань протидії дезінформації та якісних інвестицій; узагальнено заходи, спрямовані на підвищення інклюзивності програм Erasmus+ та Європейського корпусу солідарності. Визначається вплив кризи COVID-19 та політичних криз на національні та європейські зобов’язання, а також здатність швидко та ефективно відповідати на виклики. Звіт охоплює питання комунікації Європейського освітнього простору 24-ма мовами, описує робочі документи та дорожню карту дій, моніторинг освіти та навчання за 2022 рік із порівняльним аналізом звітів 27 країн. Останній засвідчує прогрес щодо окремих цілей на рівні ЄС: скорочується відмова від школи, рівень вищої освіти та участь у дошкільній освіті та догляді зростають. У той же час з’являються тривожні сигнали, які вимагають системних довгострокових зусиль для покращення рівності в освіті та подолання нестачі вчителів.

Детальніше: https://bit.ly/3tX6xQq, https://bit.ly/3AIglBu, https://bit.ly/3VoQCpR

2022-11-29

ЗВІТ ЮНЕСКО ЩОДО ЛІСАБОНСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ

Організація об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) оприлюднила звіт про моніторинг виконання Лісабонської конвенції.

У ньому йдеться про те, що справедливе, прозоре та недискримінаційне визнання кваліфікацій вищої освіти залишається першорядним для забезпечення доступу до вищої освіти та ринку праці. Документ ґрунтується на опитуванні держав-учасниць, проведеному у 2019-2020 роках. Він описує право на надання інформації, транснаціональну освіту, право на оскарження, питання цифровізації, у т.ч. рекомендації щодо рішення з автоматичного розпізнавання даних та цифрових облікових даних. Наголошується, що за останню чверть десятиліття Лісабонська конвенція Ради Європи/ЮНЕСКО сприяла збільшенню поширення знань і зробила навчання за кордоном реальністю для студентів у 54 країнах Європи та інших регіонів. Конвенція Ради Європи/ЮНЕСКО про визнання кваліфікацій у сфері вищої освіти була першою регіональною конвенцією ЮНЕСКО «другого покоління» і наразі вважається сучасним та ефективним засобом покращення доступу до вищої освіти і мобільності у цій сфері. Прийнята у квітні 1997 року, вона була ратифікована майже усіма державами-членами ЮНЕСКО в європейському регіоні.

Детальніше: https://bit.ly/3AOnIYa, https://bit.ly/3F0h9nX, https://bit.ly/3Vd750K

2022-11-29

ЗВІТ ОЕСР: СТВОРЕННЯ КРАЩОГО СУСПІЛЬСТВА ЗА ДОПОМОГОЮ ЦИФРОВОЇ ПОЛІТИКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Створення кращого суспільства за допомогою цифрової політики: довідковий документ для наради на рівні міністрів» із серії «Робочі документи ОЕСР із цифрової економіки».

У ньому зазначається, що побудова більш рівноправних, взаємопов’язаних, згуртованих і стійких суспільств знаходиться у центрі політичного порядку денного, але є низка проблем. У документі розглядаються три з них: подолання цифрового розриву; боротьба зі шкідливим вмістом в інтернеті; ефективне використання цифрові технології для боротьби зі зміною клімату та іншими екологічними проблемами. Звіт містить інформацію про основні тенденції в країнах ОЕСР та партнерських країнах і пропонує політичні дії, які можуть допомогти у вирішенні пріоритетних завдань. Звіт містить інформацію для подальших дискусій щодо усунення цифрового розриву та упередження нерівності у майбутньому.

Детальніше: https://bit.ly/3AHZhvG, https://bit.ly/3tUd8LD, https://doi.org/10.1787/07c3eb90-en

2022-11-29

ГРОМАДСЬКА ДОВІРА ДО УНІВЕРСИТЕТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Аарона Баско «Громадська довіра до університетів США згасає.

Нам потрібне нове бачення». У ній наголошується, що вища освіта має бути доступна там, де є студенти, вона має бути здатна забезпечити доступ до освіти кожного, хто готовий до цього. Автор розмірковує над питанням громадської довіри до вищої освіти у США, згадуючи про вартість навчання, яка є завищеною та не відповідає отриманим результатам. Опитування, проведене New America, свідчить, що за останні 20 років громадська довіра до політики США у галузі вищої освіти впала на 14 відсоткових пункти. Інше дослідження показало: лише половина американців вважає, що переваги освіти в університетах перевищують його недоліки. Отже, потрібні зміни у культурі відношення до університетської освіти.

Детальніше: https://bit.ly/3U85SGu, https://bit.ly/3EYcBOX

2022-11-28

КОНКУРСИ ВІД JRC

Об’єднаний дослідницький центр Європейської Комісії (JRC) оголосив вісім конкурсів на доступ до дослідницької інфраструктури для науковців із академічних та дослідницьких організацій, малих і середніх підприємств державного й приватного сектору.

Йдеться про доступ дослідників з держав-членів ЄС і країн, асоційованих з дослідницькою програмою ЄС «Horizon Europe» до неядерних об’єктів, а також асоційованих з дослідницькою програмою Euratom – до ядерних об’єктів. Це сприятиме поширенню наукових знань, підвищенню конкурентоспроможності, подоланню розриву між дослідженнями та промисловістю, створить нові можливості для навчання та підвищення кваліфікації вчених. Науковці матимуть можливість працювати у наступних галузях: ядерна безпека та захист, хімія, біонауки/науки про життя, фізичні науки, інформаційно-комунікаційні технології.

Детальніше: https://bit.ly/3OvvUCu, https://bit.ly/3AGKSzM

2022-11-28

ЗАСІДАННЯ СПІЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЄС-УКРАЇНА З ПИТАНЬ НАУКИ ТА ІННОВАЦІЙ

Міністерство освіти і науки України інформує про результати першого засідання Спільного комітету ЄС-Україна з питань науки та інновацій.

Сторони підкреслили спільне зобов’язання розвивати науково-дослідний потенціал України, інтелектуальні активи та інноваційні можливості як всередині країни, так і за її межами, ключовим інструментом для чого є програми «Горизонт Європа» та «Євратом». Домовились максимально повно використовувати наявні можливості співпраці у межах таких спеціальних заходів підтримки, як ERA4Ukraine, ERC4Ukraine, MSCA4Ukraine, EIC4Ukraine, ініціатива Об’єднаної Дослідницької Ради (JRC), Європейського інституту інновацій і технологій (EIT) та Асоціації COST. Буде посилена спільна просвітницька діяльність, спрямована на розширення науково-дослідницьких мереж українських організацій і покращення їхньої спроможності готувати конкурсні пропозиції. Для цього, зокрема, працюватиме офіс «Horizon Europe» в Україні. Розглядається також можливість надання допомоги в межах науково-дослідної співпраці Східного партнерства. Для швидшої інтеграції України в європейський дослідницький простір акцент буде зроблений на спільних пріоритетах, таких як відкрита наука, ефективні національні дослідницькі системи, участь України в новому європейському порядку денному для інновацій.

Детальніше: https://bit.ly/3VdKwsi, https://bit.ly/3Xo00fj, https://bit.ly/3AFo2se, https://bit.ly/3XxydsW, https://bit.ly/3U3Gu4N, https://bit.ly/3Xr4emi

2022-11-28

ЗВІТ ОЕСР: МОЖЛИВОСТІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Використання можливостей штучного інтелекту та нових технологій: довідковий документ для наради на рівні міністрів» із серії «Робочі документи ОЕСР із цифрової економіки».

У ньому відмічається, що штучний інтелект та нові технології відкривають величезні можливості для зростання благополуччя і продуктивності та вирішення нагальних соціальних проблем. Разом із тим, вони створюють ризики для прав людини, справедливості тощо. Багато країн визнають необхідність розроблення відповідної політики та адаптації систем управління до систем ШІ, щоб найкращим чином використовувати технологічні переваги і при цьому запобігати ризикам. Міжнародне співробітництво має важливе значення для забезпечення надійності нових технологій, воно сприятиме виробленню єдиного / спільного розуміння ролі ШІ та нових технологій, дозволить обмінюватись передовим досвідом, створювати доказову базу для розроблення, реалізації та оцінювання політики. Звіт підготовлений до зустрічі міністрів цифрової економіки, яка відбудеться 14-15 грудня 2022 року, і має допомогти політикам у розробленні напрямків цифрової трансформації, орієнтованої на людину.

Детальніше: https://bit.ly/3EWUSaP, https://bit.ly/3EWAnea, https://doi.org/10.1787/f94df8ec-en

2022-11-28