На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Повернення з емоційного вигоряння: «кожному вченому є що розповісти».

Прикладом та відправною точкою роздумів автора з цього питання стала життєва ситуація докторки Поуп-Руарк та її досвід боротьби з вигорянням. Цей досвід, на думку Тома, може підтримати інших та полегшити пошук способів впоратися з цим доволі розповсюдженим явищем. Людям потрібно змінити спосіб мислення, щоб вести розмови про наявні проблеми і спонукати один одного до відкритості й взаємопомочі. Наразі в академічних колах дедалі більше визнають проблему вигоряння, але суспільна підтримка тих, хто має подібні проблеми, не є достатньою. Досвід власного одужання та одужання колег-жінок Поуп-Руарк виклала у книжці «Розгадка вигоряння професорсько-викладацького складу: шляхи до розплати та оновлення». Це видання покликане надихати інших у пошуку шляхів виходу зі стану професійного вигоряння.

Детальніше: https://bit.ly/3CjhlgH, https://bit.ly/3Sltasz

Команда Офісу підтримки вченого пропонує для громадського обговорення пропозиції до проєкту національної програми «Наука майбутнього».

Документ підготовлений з метою сприяння забезпеченню умов та можливостей розвитку людського капіталу, реалізації інтелектуального потенціалу громадян України у сфері науки з користю для держави та суспільства в цілому. Запровадження Програми, на думку розробників, сприятиме розвитку науки і діяльності наукових та науково-педагогічних працівників. Зауваження і пропозиції можна подати до 10 жовтня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3dVAN9R, https://bit.ly/3dSlIpy

На сайті Академії інтелектуальної власності Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» за підтримки Всесвітньої організації інтелектуальної власності представлене унікальне видання з розділу географічних зазначень у сфері ІВ «The Protection of Geographical Indications. Law and Practice».

Це видання містить огляд європейських законів, які регулюють способи використання географічних зазначень у маркетингу сільськогосподарської продукції, продуктів харчування, вин та алкогольних напоїв. Основні оновлення, які зроблені у рамках другого видання, стосуються впливу Brexit та захисту географічних зазначень ЄС за межами Європи, а також іноземних географічних зазначень у межах ЄС.

Детальніше: https://bit.ly/3CgA7VY, https://bit.ly/3SICV3w

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Що втрачається, коли науковці викладають у порожніх аудиторіях?».

Професор із Сіднея Яна Слапета порушив це непросте питання після того, як сам зіткнувся з другим величезним стресом свого життя – із порожнім лекційним залом. Він мав викладати свою лекцію в абсолютно пустій аудиторії у надії, що студенти доєднаються онлайн або переглянуть запис. Автор статті розмірковує як про очевидні переваги онлайн-лекцій (зручність середовища, економія транспортних витрат і часу на пересування), так і про суттєві недоліки. Лекції, що проводяться онлайн, позбавляють викладачів можливості відчути та зрозуміти аудиторію через неможливість контролювати тонкі знаки (такі, як сигнали мови тіла, що показують, чи засвоюють студенти матеріал). Онлайн робить більш складним обговорення підсумків заняття та недоступними звичні дії зацікавлених студентів, які раніше могли після лекції просто підійти із запитанням, коли професор виходить з лекційної зали.

Детальніше: https://bit.ly/3UMgTyC, https://bit.ly/3ULZg2c, https://bit.ly/3BJifl2

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила щорічний випуск рейтингу Global Innovation Index.

У виданні 2022 року представлені дані 132 країн. При визначені Глобального інноваційного індексу використовується понад 80 показників. Для виявлення науково-технологічних кластерів проводиться аналіз темпів подання патентних заявок та публікації наукових статей, визначаються географічні регіони світу з найвищою концентрацією винахідників та авторів наукових матеріалів. Найбільшу концентрацію патентів та наукових публікацій в світі забезпечують науково-технологічні кластери Азії та США. Лідерство у рейтингу утримує кластер Токіо-Йокогама, за яким слідують кластери Шеньчжень-Гонконг-Гуанчжоу (Китай та Гонконг), Пекін (Китай), Сеул (Республіка Корея) та Сан-Хосе-Сан-Франциско (США). Найбільш інтенсивною науково-технічна діяльність є у кластерах Кембридж (Велика Британія) та Ейндховен (Нідерланди/Бельгія).

Детальніше: https://bit.ly/3Ryzbkt, https://bit.ly/3dIRPbu, https://bit.ly/3SlU4R0, https://bit.ly/3UJPFsE

На сайті компанії Сlarivate опубліковане керівництво для дослідників «Демонстрація досліджень для просування кар’єрними сходами».

У ньому зазначається, що гарне виконання роботи є ключовим для просування кар’єри, але робота на цьому не закінчується. Різні зацікавлені сторони вимагають від авторів демонстрації впливовості свого дослідження. Часто під час оцінювання використовують лише публікації та кількість цитувань, поряд з однобальними показниками ефективності, такими як h-індекс. Це може не залишити досліднику можливості продемонструвати повну картину значення свого наукового досягнення. Повне уявлення про авторитет і репутацію автора у науковій сфері, на думку авторів публікації, надають профілі дослідників у Web of Science™. Автор тут можете продемонструвати свої публікації, а також цитати та експертні оцінки. Сучасні інструменти візуалізації демонструють детальну картину публікацій і цитування, пропонуючи оцінювачам більш глибоке розуміння наукового впливу. У посібнику містяться поради, які допоможуть дослідникам легко зібрати та продемонструвати усі свої роботи, щоб привернути увагу потенційних співавторів і бути готовими до оцінювання.

Детальніше: https://bit.ly/3xSaGHR, https://bit.ly/3CeOp9B, https://bit.ly/3ra5BH2

У жовтні-грудні 2022 року відбудуться англомовні вебінари, присвячені патентній базі даних Patentscope.

Захід покликаний представити загальний огляд бази, основні та розширені можливості здійснення пошуку Patentscope, а також плани розвитку на найближчий рік. Patentscope дозволяє ознайомитися з повним текстом міжнародних заявок, поданих відповідно до Договору про патентну кооперацію, а також з патентними документами національних та регіональних патентних відомств держав-учасниць. Тематична спрямованість заходів: результати пошуку в Patentscope (25 та 27 жовтня 2022 року); загальний огляд Patentscope (15 та 17 листопада 2022 року); ретроспектива Patentscope-2022 та плани на 2023 рік (6 та 8 грудня 2022 року).

Детальніше: https://bit.ly/3LNu9Pz, https://bit.ly/3dLdOyl, https://bit.ly/3DXGAqb, https://bit.ly/3dLe68p, https://bit.ly/3E0mBHk, https://bit.ly/3DWpAQZ, https://bit.ly/3Siv7FR, https://bit.ly/3UGBIM3, https://bit.ly/3r8ch8z

29 листопада 2022 року відбудеться міжнародний симпозіум «Наука України в умовах сучасних викликів і загроз: проблеми і пріоритети розвитку».

Під час заходу планується обговорити наступні питання: наука як перевірений практикою інструмент виходу суспільства з будь-яких екстремальних ситуацій та криз; проблеми функціонування національної науки в умовах наявних викликів та загроз та можливості їх подолання; особливості державної підтримки науки в кризових умовах – європейський досвід та українські реалії; шляхи відновлення кадрового потенціалу науки України; відкрита наука та відкрита освіта – найкращій засіб ефективної співпраці та подолання кризових явищ у науковій та освітній сферах України. Захід проводиться у межах щорічної міжнародної науково-практичної конференції «Наука – в життя», присвяченої пам’яті академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона. Організатори – Президія Національної академії наук України, Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України.

Детальніше: https://bit.ly/3C3WbTE, https://bit.ly/3Sc0F03, https://bit.ly/3xObVYA, https://bit.ly/3LCSGa6