Європейська асоціація університетів оприлюднила матеріал «Спільні програми – від міжнародної політики до національної практики. Сплетіння типології та акредитації міжнародних освітніх програм у Чеській Республіці».
Європейська асоціація університетів оприлюднила матеріал «Спільні програми – від міжнародної політики до національної практики. Сплетіння типології та акредитації міжнародних освітніх програм у Чеській Республіці».
Аналітична частина публікації присвячена огляду міжнародного середовища розроблення політики спільних програм. Основна увага зосереджена на подвійній термінології, що використовується для опису цих програм, а також на порівнянні відповідних практик.
Автори описують нещодавню ініціативу фінансованого урядом проєкту обговорення спільнотою державних вишів Чеської Республіки актуальних питань забезпечення якості таких програм.
Також на основі дослідження сфери розроблення політики та досвіду, отриманого в рамках загальнодержавного проєкту, розглядаються питання формування політики на засадах інноваційного підходу до акредитації в рамках міжнародного співробітництва, яка має як критиків, так і прихильників та широко розповсюдилась у Європі.
Міністерство освіти і науки України оприлюднило аналітичний звіт, підготовлений за результатами другого року пілотного проєкту, що реалізується в закладах фахової передвищої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти.
Міністерство освіти і науки України оприлюднило аналітичний звіт, підготовлений за результатами другого року пілотного проєкту, що реалізується в закладах фахової передвищої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти.
Експеримент був розпочатий у жовтні 2019 року відповідно до наказу МОН України для відпрацювання моделей дуальної форми здобуття освіти (ДФЗО) і розбудови системи, яка буде корисною для освіти, бізнесу та здобувачів освіти.
Закладам освіти така форма організації здобуття освіти допоможе привернути увагу певної категорії вступників та утримати певну частину здобувачів на старших курсах, а також фактично оновити зміст освітніх програм, одержати доступ до матеріально-технічної бази роботодавців не лише для підготовки здобувачів, а й підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників. Крім того, це сприятиме підвищенню конкурентоспроможності випускників, які виходять на ринок праці, їх фінансовій незалежності та набуттю досвіду роботи ще під час навчання, створенню сприятливих умов для отримання першого робочого місця.
Наразі закінчується другий рік експерименту. На його результати вплинули карантинні обмеження, запроваджені через пандемію COVID-19. Це призвело до відчутних змін у звичному режимі освітнього процесу та роботи підприємств. Однак ДФЗО не втратила своєї актуальності, а роботодавці намагаються відновити співпрацю із закладами освіти та здобувачами освіти за першої нагоди.
Наразі заклади освіти у партнерстві з роботодавцями подали запити до МОН України щодо розширення переліку учасників проєкту з 44 до 79 закладів освіти та збільшити кількість роботодавців-партнерів до 300.
Аналітики вважають, що потрібне посилення інформаційної роботи стосовно підготовки фахівців за дуальною формою, яка позитивно себе зарекомендувала в країнах Європи.
Негативне ставлення до такої форми навчання є наслідком порушення основних принципів дуальної освіти, зокрема – в частині забезпечення балансу між теоретичною та практичною складовими підготовки здобувачів, між інтересами закладу освіти й роботодавця. В окремих випадках, допускаючи порушення законодавства, заклади освіти погоджуються на відвідування здобувачами освіти занять у вільний від повноцінної роботи час або ж затверджують графіки, через які навантаження на здобувачів стає надмірним. Це лише деякі з проблем, що потребують нагального вирішення. Хоча такі випадки не є повсюдним явищем, проте їх не можна ігнорувати, адже після закінчення двох років національного експерименту вони вплинуть на формування «іміджу» ДФЗО та ставлення до такої форми ключових стейкхолдерів.
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено результати дослідження «Цифровізація малого та середнього бізнесу для кращого відновлення».
На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено результати дослідження «Цифровізація малого та середнього бізнесу для кращого відновлення».
Документ надає уявлення про те, як малі та середні підприємства відреагували на кризу COVID-19 й адаптувались до нового середовища, а також як різні гравці у своїх екосистемах сприяють переходу на цифрові технології.
У ньому розглядається цифрова трансформація МСП і наводиться огляд ключових тенденцій в освоєнні МСП цифрових технологій у країнах ОЕСР.
Висвітлюються основні тенденції, які сформувались останнім часом унаслідок кризи COVID-19 або були значно нею прискорені, у тому числі доступ до цифрової інфраструктури, електронній комерції та віддаленої роботи.
Обговорюється міжнародний досвід політики цифровізації МСП. Представлені оригінальні свідоцтва програми «спасіння» та «відновлення», запущені урядами ОЕСР для подолання кризи.
Документ належить до серії матеріалів «Документи ОЕСР з МСП та підприємництва», в якій представлені порівняльні дані та аналіз показників і тенденцій МСП і підприємництва, а також широкого спектру сфер політики, в тому числі фінансування МСП, інновації, продуктивність, навички, інтернаціоналізацію та інше.
30 листопада 2021 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
30 листопада 2021 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
За результатами засідання прийнято ряд рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації та внесено зміни до Переліку наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії, зокрема, рекомендовано включити 32 нових печатних видання та 4 електронні періодичні видання (наказ МОН від 30.11.2021 № 1290).
Рішення щодо оновлення Переліку прийняте відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Мін’юсті України 6 лютого 2018 року за № 148/21600.
Актуальний перелік розміщено на сайті МОН. Він наразі містить 114 традиційних та 6 електронних видань категорії «А», а також відповідно 1242 та 80 категорії «Б».
Підписано договір про співпрацю між Науково-технологічним комплексом «Інститут монокристалів» НАН України та Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна.
Підписано договір про співпрацю між Науково-технологічним комплексом «Інститут монокристалів» НАН України та Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна.
Співпраця відбуватиметься у рамках поглибленої програми співробітництва між академічними установами Північно-східного наукового центру НАН і закладами вищої освіти МОН України.
НТК є провідною базою для проходження практик здобувачів вищої освіти, а університет наразі є регіональним лідером серед закладів вищої освіти Харьківщини.
Поєднання освітнього процесу у ЗВО з сучасними дослідженнями науковців НТК, яке передбачає активне залучення студентів до науково-дослідної та інноваційної діяльності, є ключовою особливістю цієї співпраці. Провідні фахівці НТК очолюють три кафедри ХНУ, читають понад 10 лекційних курсів, а студенти та науковці Університету мають змогу проводити дослідження на сучасному науковому обладнанні Комплексу.
Визначені пріоритетні напрями майбутніх досліджень та співпраці між НТК «Інститут монокристалів» і ХНУ імені Каразіна. Очікується, що така співпраця надасть випускникам Університету та вченим НТК нові перспективи для реалізації спільних проєктів та ініціатив, стане прикладом для інших наукових та освітніх закладів.
Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила «Глобальний інноваційний індекс 2021. Розвиток інновацій в умовах кризи COVID-19».
Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила «Глобальний інноваційний індекс 2021. Розвиток інновацій в умовах кризи COVID-19».
З моменту свого створення у 2007 році «Глобальний інноваційний індекс» почав формувати порядок денний у сфері вимірювання інновацій. Він став одним з ключових елементів при розробленні економічної політики, все більше урядів стали систематично аналізувати свої щорічні результати й розробляти політичні заходи з метою покращання своїх показників.
У 14-му виданні документу наведено результати аналізу найбільш актуальних глобальних тенденцій у сфері інновацій та рейтинг інноваційних екосистем 132 економік, виокремлені сильні та слабкі сторони з точки зору інновацій та визначені розриви в інноваційних показниках.
У новому розділі доповіді «Система відслідковування інновацій на глобальному рівні» подається огляд значень таких показників, як витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи та доступ до фінансування інновацій, а також визначається вплив COVID-19 на глобальні інноваційні показники.
Метод вимірювання інноваційних можливостей і результатів економік, який використовується у документі, надає особам, які приймають рішення в урядових структурах та приватному секторі, бачення поточної ситуації, що можу бути використано під час розробки політики, що стимулює людей займатися інноваційною та творчою діяльністю, зробити її більш ефективно.
Відповідно до Глобального інноваційного індексу найбільш інноваційною економікою у 2021 році є Швейцарія. За нею йдуть Швеція, США, Об’єднане Королівство та Республіка Корея.
Незважаючи на великі людські та економічні втрати, викликані пандемією COVID-19, уряди та компанії в багатьох частинах світу збільшили інвестиції в інновації. У 2021 році масштаб наукової діяльності, витрати на дослідження та розробки, кількість венчурних угод і заявок на інтелектуальну власність продовжували збільшуватися.
Україна посідає 49 місце серед 132 економік, представлених у документі. У 2021 році Україна має кращі результати за інноваційними показниками, ніж у попередні роки. Вона посідає третє місце серед 34 країн з нижчим за середній рівень доходу та загальне 32 місце серед 39 економік Європи.
Європейська асоціація університетів закликає до більш рівномірного розподілу фінансування для програми Erasmus+.
Європейська асоціація університетів закликає до більш рівномірного розподілу фінансування для програми Erasmus+.
Студенти та заклади вищої освіти з декількох країн повідомляють про проблеми з розподілом грантів на мобільність у рамках нового покоління програми Erasmus+. Хоча при запуску програми передбачалось різке збільшення фінансування для підтримки мобільності студентів, фінансування в 2021 році нижче, ніж в останні роки попередньої програми. Навіть бюджет мобільності на 2022 рік лише ненабагато перевищує бюджет 2020 року.
Окрім зменшення бюджету, стали відомі факти затримки платежів, внаслідок чого університети вимушені самостійно авансувати фінансування мобільності. Ці проблеми частково пов’язані із затримкою офіціального прийняття програми на європейському рівні, а частково – з тим, наскільки своєчасно та в повному обсязі національні агентства змогли виділити фінансування на 2021 рік й перерозподілити невикористані кошти 2020 року.
Коаліція Erasmus+ виступила і заявою щодо цих питань, закликаючи до термінових дій. Європейська асоціація університетів, як член коаліції, підкреслює важливість своєчасного отримання стипендій студентами. Вона також рішуче підтримує рівномірний розподіл фінансування за роками створення програми. Це дозволить захистити студентів у 2021 році від конкуренції за значно меншу кількість грантів, ніж в останні роки попереднього покоління програми.
Більш стабільний і прозорий розподіл бюджету міг би також полегшити роботу національних агентств і закладів вищої освіти, допомагаючи їм більш повно задовольняти очікування студентів.
Для підтримки закладів вищої освіти, студентів і співробітників пропонується: – створити механізми, котрі гарантують студентам отримання стипендій Erasmus вчасно, як найбільш важливий елемент для забезпечення реальної інклюзивності програми; – забезпечити фінансову підтримку студентів, чия мобільність була порушена адміністративними проблемами; – оперативно застосовувати пункт про гнучкість Річної робочої програми Erasmus+ для збільшення максимального внеску ЄС у мобільність навчання; – підвищити прозорість і чітке інформування університетів та студентів про поточні проблеми та можливостях їх вирішення Європейською комісією та національними агентствами; – забезпечити набагато більш лінійний розподіл фінансування впродовж всього програмного циклу.
З 5 по 13 лютого 2022 року відбудеться захід на тему «Цифрова Лабораторія: викладачі точних та природничих наук».
З 5 по 13 лютого 2022 року відбудеться захід на тему «Цифрова Лабораторія: викладачі точних та природничих наук».
Організатор – програма «Дім Європи».
Захід має на меті обговорення викликів, пов’язаних з викладанням точних наук і використанням ІТ-технологій у навчальному процесі.
У програмі передбачені наступні види активностей: – лекції та воркшопи з експертами, під час яких учасники дізнаються про досвід колег і дієві робочі інструменти; – робота в групах, під час якої учасники розробляють методичні рекомендації для вирішення викликів онлайн-лабораторії; – особисті менторські сесії з експертами, під час яких учасники отримають поради щодо методологічних рекомендацій, над якими вони працюють; – фінальна презентація рекомендацій журі, під час якої учасники отримають сторонній погляд та можливість позмагатися за стипендії на саморозвиток.
Захід триватиме 9 днів, в рамках яких передбачено 4 дні інтенсивного навчання, 5 днів роботи над методичними рекомендаціями та менторські сесії, 1 день презентації проектів.
До участі в онлайн-лабораторії запрошуються: – шкільні вчителі точних наук, які активно беруть участь у освітній реформі; – керівники шкіл, які зацікавлені у впровадженні ІТ-рішень у навчальний процес; – методисти та спеціалісти в галузі освіти, котрі працюють над підвищенням кваліфікації вчителів у використанні ІТ-технологій під час уроків.
Програма «Дім Європи» створена з метою підтримки професійного та творчого обміну між українцями та їхніми колегами в країнах ЄС та фінансується Європейським Союзом. Вона сфокусована на культурній сфері та креативному секторі, освіті, медицині, соціальному підприємництві, медіа та роботі з молоддю.
Заявку на участь у заході можна подати до 30 листопада 2021 року.
Розпочато прийом документів закордонних українців для навчання у закладах вищої освіти, що належать до сфери управління МОН України.
Розпочато прийом документів закордонних українців для навчання у закладах вищої освіти, що належать до сфери управління МОН України.
Закордонним українцям (особам, які є громадянами іншої держави чи особами без громадянства та мають українське етнічне походження чи є походженням з України) буде надана можливість навчатись на бюджетних місцях в межах встановлених квот.
Статус необхідно підтвердити посвідченням встановленого зразка, виданого Національною комісією з питань закордонних українців, створеної при Кабінеті Міністрів України.
Абітурієнти мають право подавати документи на акредитовані програми денної форми навчання для здобуття ступенів бакалавра та магістра. Необхідною умовою є володіння українською мовою та знаннями відповідного освітнього рівня.
3 грудня 2021 року Президент України підписав Указ «Про деякі заходи щодо відновлення та розвитку морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту».
3 грудня 2021 року Президент України підписав Указ «Про деякі заходи щодо відновлення та розвитку морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту».
Йдеться про розроблення та реалізацію плану заходів щодо відновлення та розвитку морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту, а також екологічного моніторингу морів.
Кабінету Міністрів України доручається: – проаналізувати актуальні положення Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2023 роки та діяльність державних науково-дослідних установ у сфері морських наукових досліджень; – відновити протягом 2022-2023 років споруди науково-дослідних установ у сфері морських наукових досліджень; – здійснити інвентаризацію наявних науково-дослідних суден, які перебувають на балансі державних науково-дослідних установ та не експлуатуються; – забезпечити розвиток інфраструктури для постійного базування науково-дослідного флоту; – організувати будівництво у 2022-2030 роках науково-дослідних суден підприємствами вітчизняної суднобудівної промисловості; – підвищити соціальні стандарти для моряків науково-дослідного флоту та усунути диспропорції в умовах оплати праці та соціального захисту вчених, які проводять полярні дослідження; – підтримувати розвиток кадрового потенціалу для проведення морських наукових досліджень.
Має бути вирішене в установленому порядку питання забезпечення фінансування здійснення комплексного екологічного моніторингу стану територіального моря України із використанням науково-дослідного судна «Борис Александров» та введення в експлуатацію науково-дослідного судна «Володимир Паршин».
Кабінет Міністрів України має забезпечити щорічне інформування Президента про хід реалізації заходів з відновлення та розвитку морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
