За результатами пошуку знайдено:

записів - 4941

сторінок - 495

Лекції про науку для підлітків від Science Teens Platform

Лекції про науку для підлітків від Science Teens Platform

29 вересня 2020 року стартує серія осінніх лекцій про науку для підлітків.

29 вересня 2020 року стартує серія осінніх лекцій про науку для підлітків.

Організатор – Inscience. 

Під час лекцій будуть розглядатись такі теми:

– «Атмосфера – повітряна ковдра планети та передумова життя на Землі» (29 вересня 2020 року);

– «The anatomy of discovery. How I heard a heartbeat in space» (7 жовтня 2020 року). 

Для участі необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/2RUQSOB, https://bit.ly/334f5bP 

Фото: МОН

2020-09-24
Поширити
WIPO Pearl

WIPO Pearl

До термінологічної бази даних WIPO Pearl додано біля 1,5 тис. нових термінів, пов’язаних з COVID-19. Це важливо для винахідників, які здійснюють пошук нових ліків від коронавірусної інфекції та засобів її діагностики. 

До термінологічної бази даних WIPO Pearl додано біля 1,5 тис. нових термінів, пов’язаних з COVID-19. Це важливо для винахідників, які здійснюють пошук нових ліків від коронавірусної інфекції та засобів її діагностики. 

WIPO Pearl надає доступ до наукових і технічних термінів, отриманих з патентних документів, що сприяє коректному використанню термінів різними мовами, полегшує пошук та обмін науковими й технічними знаннями.

Відтепер WIPO Pearl містить 147 основних кластерів понять, пов’язаних із COVID-19. В основному вони належать до таких галузей знань, як біологія, медицина (епідеміологія й діагностика), охорона здоров’я. Кожен кластер містить терміни англійською, арабською, іспанською, китайською, корейською, німецькою, португальською, російською, французькою та японською мовами, які є офіційними мовами Міжнародної патентної системи ВОІВ. Терміни включені до окремого глосарію, представленого на веб-сайті WIPO Pearl. Колекція термінів з напряму COVID-19 пов’язана з базою даних PATENTSCOPE: пошуковий запит, сформований з глосарію або з додатку WIPO Pearl (мовний пошук або пошук на понятійній карті) дозволяє «в один клік» отримати посилання на патенти, що містять відповідні терміни на будь-якій з 10 мов.

Оскільки терміни, пов’язані з COVID-19, наразі мають особливо важливе значення, ВОІВ надала доступ до їх безкоштовного скачування.

Детальніше: https://bit.ly/32ZgIHJ, https://wipopearl.wipo.int/en/linguistic 

Фото: ВОІВ

2020-09-24
Поширити
Пріоритети МОН: Реформа державного управління та цифровізація освітньої сфери

Пріоритети МОН: Реформа державного управління та цифровізація освітньої сфери

22 вересня 2020 року відбулось установче засідання Спільного консультативного комітету із забезпечення ефективної роботи Команди підтримки реформ за участю представників Міністерства освіти і науки.

22 вересня 2020 року відбулось установче засідання Спільного консультативного комітету із забезпечення ефективної роботи Команди підтримки реформ за участю представників Міністерства освіти і науки.

Вже понад рік Команда підтримки реформ (RST) проєкту «Архітектура реформ України» допомагає МОН реалізувати дві пріоритетні секторальні реформи: загальної середньої освіти (Нова українська школа) та професійної (професійно-технічної) освіти.

Учасники заходу обговорили створення Спільного консультативного комітету, що сприятиме підвищенню ефективності діяльності RST, удосконаленню процесу координації секторальних реформ у сфері освіти, а також забезпеченню сталого розвитку інституційного потенціалу МОН.

Детальніше: https://bit.ly/360AqER 

Фото: МОН

2020-09-24
Поширити
ЮНЕСКО розробляє етичні аспекти використання штучного інтелекту

ЮНЕСКО розробляє етичні аспекти використання штучного інтелекту

Міжнародними експертами ЮНЕСКО підготовлений проект рекомендацій щодо етичних аспектів використання штучного інтелекту, який нещодавно був розісланий 193 державам-членам організації. Він буде обговорюватись з метою підготовки остаточного прийняття на Генеральній конференції ЮНЕСКО у листопаді 2021 року.

Міжнародними експертами ЮНЕСКО підготовлений проект рекомендацій щодо етичних аспектів використання штучного інтелекту, який нещодавно був розісланий 193 державам-членам організації. Він буде обговорюватись з метою підготовки остаточного прийняття на Генеральній конференції ЮНЕСКО у листопаді 2021 року.

Ініціатива щодо підготовки такого документу з’явилась ще у березні 2019 року, завдяки чому  ЮНЕСКО змогла доручити розроблення ідеї 24-м відомим фахівцям, які мають багатодисциплінарний досвід в області етики штучного інтелекту. Згодом ЮНЕСКО провела ряд комплексних консультацій з метою з’ясування позиції широкого кола зацікавлених сторін: експертів зі 155 країн, громадськості (за допомогою глобального онлайн-опитування), установ ООН, крупних галузевих компаній (Google, Facebook, Microsoft), академічного сектору (від Стенфордського університету до Китайської академії наук). 

Це надзвичайно важливо, адже останнім часом з’явилось надзвичайно багато рішень, заснованих на штучному інтелекті (ШІ), зокрема – для виявлення випадків контакту з людьми, у яких тест на COVID-19 виявився позитивним, прискорення пошуку вакцини, розвитку телемедицини, дистанційного навчання, мобілізації безпілотних літальних апаратів для доставки медичного обладнання тощо.  Відповідно стала нагальною потреба у єдиному нормативному документі. 

Рекомендація ЮНЕСКО вводить ряд ключових понять:

– відповідність – технології штучного інтелекту не повинні перевищувати заздалегідь встановлені межі для досягнення законних цілей або завдань і повинні відповідати контексту;

– нагляд і рішучість з боку людини – люди несуть етичну та юридичну відповідальність на всіх етапах життєвого циклу систем ШІ;

– захист навколишнього середовища та світу –  системи ШІ повинні сприяти мирній взаємодії усіх живих істот та поважати природне середовище, особливо – при видобутку природних ресурсів;

– гендерна інтеграція – технології ШІ не повинні відтворювати гендерну нерівність.

ЮНЕСКО надаватиме допомогу державам-членам у розробці їх власних систем оцінки етичного впливу та у виробленні стратегій запобігання ризиків, а також заходів щодо пом’якшення наслідків і моніторингу етичного використання ШІ.

Крім формування міжнародного консенсусу з даного питання, експерти ЮНЕСКО пропонують державам-членам і зацікавленим сторонам підвищувати рівень інформованості широкої громадськості й постійно наголошувати на важливості освіти кожної людини з питань цифрових прав.

Детальніше: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000373434, https://en.unesco.org/artificial-intelligence 

2020-09-24
Поширити
Тренінг із цифрової безпеки

Тренінг із цифрової безпеки

29 – 30 вересня 2020 року  відбудеться дводенний тренінг із цифрової безпеки. 

29 – 30 вересня 2020 року  відбудеться дводенний тренінг із цифрової безпеки. 

Організатор – Центр прав людини ZMINA.

Під час тренінгу будуть розглядатись наступні питання:

– цифрові загрози;

– захист облікових записів;

– фішинг та соціальна інженерія: як запобігти зловмисному доступу до електронних скриньок;

– захист пристроїв від фізичної втрати / фізичного доступу до них третіх осіб; 

– захист пристроїв від шпигунських програм та вірусів; 

– захищені канали передавання даних.

Детальніше: https://bit.ly/3cyZvru

2020-09-24
Поширити
Меморандум про співробітництво між МОН та страховими компаніями

Меморандум про співробітництво між МОН та страховими компаніями

В умовах зростання кількості виявлених захворювань на COVID-19 Міністерство освіти і науки України підписало Меморандум про співробітництво з провідними страховими компаніями України. 

В умовах зростання кількості виявлених захворювань на COVID-19 Міністерство освіти і науки України підписало Меморандум про співробітництво з провідними страховими компаніями України. 

Меморандум спрямований на консолідацію зусиль сторін щодо забезпечення учасників освітнього процесу доступними та якісними послугами у сфері добровільного страхування здоров’я на випадок хвороби, у тому числі захворювання на COVID-19. Страхові компанії «СК «Альфа-Страхування», «Українська страхова група», «Універсальна», «Уніка», «ВУСО» зобов’язалися розробити доступні програми добровільного страхування для сфери освіти та за потреби оновлювати їх.

Детальніше: https://bit.ly/3cvYtwk, https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/5f6/c89/53a/5f6c8953a988f395787283.pdf, https://bit.ly/3j20N0O 

Фото: МОН

2020-09-24
Поширити
Звернення Ради молодих вчених НАН України

Звернення Ради молодих вчених НАН України

Рада молодих вчених НАН України звернулась до МОН з приводу вимог щодо присвоєння вчених звань.

Рада молодих вчених НАН України звернулась до МОН з приводу вимог щодо присвоєння вчених звань.

Автори листа вважають, що було радикально підвищено вимоги до стажу для осіб, які претендують на присвоєння нового вченого звання старшого дослідника, порівняно з вимогами, що раніше висувалися для отримання звання старшого наукового співробітника (вимогу в частині стажу підвищено в п’ять разів). Це на думку Ради молодих вчених не корелює із вимогою до претендентів на звання доцента, – лише 5 років викладацької діяльності на будь-якій посаді. Тоді як старшим дослідником можна стати лише після 5-ти років роботи на науковій посаді, починаючи від старшого наукового співробітника, яка приблизно відповідає посаді доцента у вищій освіті. Така диспропорція є дискримінаційною по відношенню до науковців.

Крім того вимога, яка зобов’язує здобувачів вченого звання старшого дослідника мати «наукові праці, опубліковані після захисту дисертації у вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях, з яких не менше двох публікацій у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз Scopus або Web of Science та не є перекладами з інших мов». Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 вересня 2016 р. у справі № 826/11279/16 відповідне положення було визнане таким, що не відповідає Постанові № 656 від 19 серпня 2015 р. Це рішення було залишено в силі Київським апеляційним адміністративним судом. У результаті коригування нормативних актів нині від здобувачів звання доцента вимагається лише одна стаття у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science. Таким чином зберігається диспропорція між вимогами до кількості публікацій для здобувачів звання доцента і старшого дослідника.

Автори листа звертають також увагу на те, що статистика присвоєння вчених звань впродовж останніх років наочно демонструє: державою при запровадженні нових вимог переслідувалися передусім цілі економії на виплатах доплат за вчені звання, було дискриміновано сектор академічної науки.

Зважаючи на викладені факти Рада молодих вчених НАН України пропонує привести положення Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України № 13 від 14 січня 2016 р. у відповідність до Постанови КМ України № 656 від 19 серпня 2015 р. та надає з цього приводу конкретні пропозиції, які були ухвалено на засіданні Ради 17 вересня 2020 року (Протокол № 4/2020).

Детальніше: https://bit.ly/2HkjpLlhttps://bit.ly/32XbiN8 

Фото: НАНУ

2020-09-24
Поширити
Чергове засідання Атестаційної колегії МОН

Чергове засідання Атестаційної колегії МОН

24 вересня 2020 року відбулося засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України. 

24 вересня 2020 року відбулося засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України. 

За результатами засідання ухвалено низку рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації, а саме:

– присудити науковий ступінь доктора наук 258 особам, кандидата наук – 510 особам, ступінь доктора філософії – 109 особам, присвоїти вчене звання професора 183 особам, доцента – 439 особам, старшого дослідника – 27 особам (1 атестаційна справа знята з розгляду для додаткового вивчення);

– скасовано рішення спеціалізованих вчених рад щодо присудження наукового ступеня доктора наук 1-му здобувачеві (за наявність текстових запозичень без посилання на джерело) та 2-м здобувачам наукового ступеня кандидата наук;

– створити 10 постійно діючих спеціалізованих вчених рад та 3 для разового захисту дисертацій (відмовлено у створенні 4 СВР);

– включити до Переліку наукових фахових видань України категорії «А» 10 наукових видань та до категорії «Б» – 160 (відмовлено 18 науковим виданням, ще 6 наукових видань знято з розгляду).

Детальніше: https://bit.ly/3kXtpZN 

Фото: МОН

2020-09-24
Поширити
Нарада у Комітеті Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій

Нарада у Комітеті Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій

24 вересня 2020 року відповідно до плану роботи Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій проведе нараду з науковцями з метою обговорення проблемних питань державного супроводу наукової діяльності в Україні, зокрема – відновлення державних цільових програм.

24 вересня 2020 року відповідно до плану роботи Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій проведе нараду з науковцями з метою обговорення проблемних питань державного супроводу наукової діяльності в Україні, зокрема – відновлення державних цільових програм.

Захід відбудеться у режимі відеоконференції.

Детальніше: https://bit.ly/301jHNW 

2020-09-23
Поширити
Топ-200 інструментів для навчання у 2020 році

Топ-200 інструментів для навчання у 2020 році

1 вересня 2020 року  був опублікований рейтинг Top Tools for Learning. Рейтинг Центром технологій для навчання та удосконалення /Centre for Learning & Performance Technologies. 

1 вересня 2020 року  був опублікований рейтинг Top Tools for Learning. Рейтинг Центром технологій для навчання та удосконалення /Centre for Learning & Performance Technologies. 

Топ-200 інструментів сформовано на підставі результатів 14-го поспіль щорічного опитування, у якому взяли участь 2369 респондентів з 45 країн: 59% респондентів – представники компаній, підприємств і некомерційних організацій,  41% працівники освіти. Опитування проводилось у період карантину, коли дистанційна робота та дистанційне навчання були нормою. 

У рейтингу представлені 200 сервісів за трьома групами: сервіси для самонавчання (Personal Learning/ PL), навчання на робочому місці (Workplace Learning/ WL), для освіти у широкому сенсі (Education/ Ed). Також можна побачити, як змінилась популярність сервісів порівняно з 2019 роком.

Найбільше втратили прихильників  сервіси Powtoon (-79 місць, сервіс для створення анімації), Pixabay (-71 місце, фотостік), Anders Pink (-72 місця, сервіс для курирування контенту), Audacity (-63, редактор звуку), Adobe Photoshop (-56, редактор зображень), Medium (-64, блог-платформа), Piktochart (-67, сервіс створення інфографіки).

Найбільше зріс у популярності Google Classroom: зі 136-го місця у 2019 році до 15-го у 2020 році. Також зріс інтерес до інших LMS: Moodle (+14), Canvas (+23), Blackboard Learn (+35), aNewSpring (+77).

Лідери зростання інших секторів: сервіси для трансляцій Google Meet (+77), Whereby (+79), сервіси для онлайн-опитувань Quizizz (+115), Mentimeter (+15), сервіси для створення скрінкасти Screencast- O-matic (+43), Screencastify (+41).

Детальніше: https://bit.ly/302eLID, https://bit.ly/3mLCpCM, https://www.toptools4learning.com/about/ 

Фото: Top Tools for Learning 2020

2020-09-23
Поширити