На сайті Міністерства освіти і науки оприлюднено Рекомендації щодо організації роботи центрів  професійного розвитку педагогів і реорганізації науково-методичних установ.

Відповідно до цих рекомендацій засновником центру професійного розвитку педагогів може бути будь-яка місцева рада, такі центри мають бути юридичними особами, вони не можуть функціонувати як підрозділи інших установ або закладів. 

Центр утворюється органом місцевого самоврядування з урахуванням потреб відповідної територіальної громади, тобто засновником може бути будь-яка місцева рада. Водночас районні, міські (районні у містах) ради мають створити відповідні центри шляхом реорганізації підпорядкованих районних (міських) науково-методичних центрів (кабінетів) до 1 вересня 2020 року. 

Наразі науково-методичні центри функціонують в одному з двох статусів – як структурний підрозділ або як самостійна юридична особа. 

Якщо науково-методичний центр є структурним підрозділом, відповідний орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади повинен:

– переглянути документи, на підставі яких функціонує такий підрозділ, та внести до них необхідні зміни або затвердити нову структуру та штатний розпис;

– визначити осіб, які повинні попередити працівників підрозділу про звільнення у зв’язку зі скороченням чисельності або штату працівників внаслідок реорганізації;

– визначити термін, з якого набирає чинності та застосовується відповідне рішення.

У разі припинення юридичної особи її засновник може прийняти рішення припинити її в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Детальніше: https://bit.ly/3gtJ54e 

Фото: МОН

27 серпня 2020 року відбудеться прес-конференція Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, тема якої  «Чи якісна українська вища освіта? Що робиться для її покращення?».

Під час заходу планується обговорювати наступні  питання:

– де краще вчитися на бакалавраті — в Україні чи за кордоном;

– освіта без хабарів та кумівства — питання держави чи самих студентів;

– якість вищої освіти — як її визначити;

 – інтернаціоналізація — що дає рух до Європи;

– що таке акредитація та як вимірюється якість під час карантину;

– чи можна побороти ганебну практику плагіату і що для цього зараз робиться.

Детальніше: https://bit.ly/3lmmoCO

Фото: НАЗЯВО

На платформі EdEra розміщений матеріал, який буде надзвичайно корисним для освітян у контексті стрімкого розвитку онлайн-навчання, спричиненого у тому числі пандемією COVID-19. Він називається «Як створити відео для онлайн-курсу».

Доведено, що найбільше часу студенти онлайн-курсу проводять саме за переглядом відео, яке є найпопулярнішою та найважливішою частиною навчання онлайн. 

Поради, запропоновані в освітньому блозі EdEra стосуються:

– контенту;

– тривалості відео;

– характеру викладення матеріалу;

– прикладів та пояснень до них;

– розв’язання завдань;

– залучення аудиторії;

– поєднання та послідовного використання різний прийомів тощо.

Детальніше: https://bit.ly/3gdMEeN 

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш представив концептуальну записку «Освіта в епоху пандемії COVID-19 і наступні роки». Він заявив, що пандемія призвела до найсерйозніших порушень у системі освіти у всьому світі і вперше за всю історію загрожує втратою навичок і знань не у одного покоління учнів.

У документі міститься заклик до національних органів влади та міжнародної спільноти об’єднати зусилля для того, щоб поставити проблеми освіти на перший план у програмах з відновлення та забезпечити інвестиції до сфери освіти. З цією метою ЮНЕСКО скличе спеціальну сесію Всесвітньої конференції з питань освіти до кінця поточного року.

Дані ЮНЕСКО показують, що у розпал кризи майже 1,6 мільярда учнів, що становить 94% від загальної кількості учнів в світі, в більш ніж 190 країнах постраждали від закриття навчальних закладів. На сьогоднішній день ця цифра становить 1 мільярд. А 100 країн ще не оголосили дату відновлення роботи шкіл.

У концептуальній записці наводяться прогнози ЮНЕСКО, згідно з якими 24 мільйони учнів, – від дошкільнят до студентів вищих навчальних закладів, – ризикують не повернутися до навчання у 2020 році після закриття установ у зв’язку з пандемією COVID-19. 

Найбільша частка учнів, що входять до групи ризику, – 5.9 мільйонів осіб – проживає в країнах Південної і Західної Азії. Ще 5,3 мільйона учнів, які перебувають в групі ризику, проживають в країнах Африки на південь від Сахари. Обидва регіони зіштовхнулися з серйозними проблемами у галузі освіти ще до початку пандемії, що скоріше за все призведе до значного погіршення їх стану.

За інформацією ЮНЕСКО, у сфері вищої освіти, ймовірно, буде спостерігатися найвищий показник відсіву і прогнозоване скорочення кількості учнів на 3,5%, що призведе до скорочення на 7,9 мільйонів осіб. 

Концептуальна записка ООН з цього питання публікується разом з кампанією #SaveOurFuture – «Врятувати наше майбутнє», мета якої – підвищити обізнаність про глобальну надзвичайну ситуацію у сфері освіти та закликати до збільшення інвестицій для створення більш досконалих, інклюзивних і стійких систем освіти у майбутньому.

Детальніше: https://bit.ly/3l5gyoW, https://youtu.be/AOFlK2Nktys