Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список закладів вищої освіти Києва, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу ЗВО України 2020 року.
Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список закладів вищої освіти Києва, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу ЗВО України 2020 року.
До топ-10 цього рейтингу увійшли:
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
– Національний університет “Києво-Могилянська академія”;
– Національний технічний університет України;
– Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– Національний медичний університет імені О.О. Богомольця;
– Національний університет біоресурсів і природокористування України;
– Національний авіаційний університет;
– Національний університет харчових технологій;
– Київський національний університет будівництва і архітектури;
– Київський національний університет технологій та дизайну;
– Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана;
Безперервний професійний розвиток має вирішальне значення для кваліфікації вчителя і впливає на методи викладання. Крім того, ефективність і задоволеність роботою вчителів тим вище, чим вище позитивний вплив на їх роботу надає професійне зростання.
Безперервний професійний розвиток має вирішальне значення для кваліфікації вчителя і впливає на методи викладання. Крім того, ефективність і задоволеність роботою вчителів тим вище, чим вище позитивний вплив на їх роботу надає професійне зростання.
У спеціально підготовленому огляді ОЕСР йдеться про зняття бар’єрів для участі у професійному розвитку завдяки стимулам та створенню відповідних структур підтримки, які мають зробити безперервне навчання доступним і цілеспрямованим.
До пандемії, Токкацу був терміном, що описує інтерактивні онлайн заходи японських учнів, побудовані на спільному досвіді, які проводились в основному для розвитку соціально-емоційних навичок.
До пандемії, Токкацу був терміном, що описує інтерактивні онлайн заходи японських учнів, побудовані на спільному досвіді, які проводились в основному для розвитку соціально-емоційних навичок.
Під час вимушеного дистанціювання внаслідок пандемії COVID-19, школи почали проводити свої навчальні заходи у режимі онлайн, а учні отримали можливість розвивати власні інноваційні способи опанування нового знання і досвіду.
6 серпня 2020 року в МОН у режимі відеоконференції відбулось перше засідання робочої групи з розроблення проєкту Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 рр.
6 серпня 2020 року в МОН у режимі відеоконференції відбулось перше засідання робочої групи з розроблення проєкту Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 рр.
Ця Стратегія має стати тим документом, який узагальнить бачення експертної спільноти щодо майбутнього розвитку вищої освіти в Україні та її ролі в житті нашого суспільства. Підставою для початку роботи є Указ 03.06.2020 №210/2020 та доручення Прем’єр-міністра України від 12.06.2020 №23502/2/1-20 та від 13.06.2020 №23502/3/1-20.
МОН запросило до робочої групи 93 фахових експерти – народних депутатів, фахівців Національного інституту стратегічних досліджень та НАНУ, голів регіональних рад ректорів та ректорів провідних українських університетів, представників федерації роботодавців, керівництво НАК, НАЗЯВО, Наукового комітету Нацради з питань розвитку науки і технологій.
Для активної співпраці з громадськістю створено спеціальний комунікаційний майданчик, про що повідомив перший заступник Міністра освіти і науки України Микола Кизим.
Робочі групи будуть працювати у підгрупах за конкретними напрямами:
– аналіз поточного стану системи вищої освіти України;
– міжнародний досвід організації системи вищої освіти;
– прогнозування потреб ринку праці у фахівцях з вищою освітою;
– інституційні форми здобуття вищої освіти в Україні;
– викладач майбутнього;
– інноваційні технології у вищій освіті, дистанційне навчання, науково-методичне забезпечення вищої освіти;
– наукова та науково-технічна діяльність у процесі здобуття вищої освіти;
– формування підприємницьких навичок у процесі здобуття вищої освіти;
– система вищої освіти і смарт-спеціалізація регіонів, розбудова регіональних екосистем та кластерів Індустрії 4.0;
– розбудова системи моніторингу і оцінки якості освіти;
– фінансування вищої освіти;
– розвиток системи управління вищою освітою;
– популяризація можливостей здобуття вищої освіти в Україні для іноземних студентів.
Чергове засідання робочої групи відбудеться 18 серпня. На ньому планується обговорити та затвердити ключові складові проєкту Стратегії – загальне бачення та місію, провести SWOT-аналіз, визначити стратегічні та оперативні цілі й завдання для їхнього досягнення.
Підготувати документ планується до 1 вересня 2020 року.
Київська школа економіки повідомляє, що триває набір на безкоштовну програму навчання тренерів “Управління публічними фінансами”.
Київська школа економіки повідомляє, що триває набір на безкоштовну програму навчання тренерів “Управління публічними фінансами”.
Слухачі пройдуть майстерню професійного розвитку від фахівців, що працюють у KSE та у західноєвропейських університетах, набудуть досвіду підготовки та проведення тренінгів s командної взаємодії.
Тематичні напрямки, які будуть висвітлені під час навчання:
– аналіз публічної політики;
– кількісні та якісні методи аналізу даних;
– бюджетний процес та застосування у ньому програмно-цільового методу;
– міжнародні аспекти оподаткування;
– етика у публічній сфері.
Навчання триватиме з вересня 2020 року по червень 2021 року по п’ятницях та суботах, один раз на місяць. Частина занять може відбуватися в дистанційному форматі (онлайн), залежно від епідеміологічної ситуації в країні.
На сайті Міністерства освіти і науки України розміщено результати державної атестації наукових установ, яка проходила у першому півріччі 2020 року.
На сайті Міністерства освіти і науки України розміщено результати державної атестації наукових установ, яка проходила у першому півріччі 2020 року.
Відповідно до цих результатів 55 наукових установ НАН України успішно пройшли державну атестацію та включені до І-ї або ІІ-ї кваліфікаційних груп.
Також Міністерством освіти і науки України визначено строки заповнення та подання науковими установами заявок та інформаційних матеріалів для проведення державної атестації у другому півріччі 2020 року. Строк заповнення заявки та інформаційних матеріалів – 14 серпня 2020 р., а кінцевий термін їх подання – 28 серпня 2020 року.
У своїй діяльності усі заклади вищої освіти мають керуватися вимогами Конституції України, законів України, ратифікованими Верховною Радою України міжнародними договорами та підзаконними нормативно-правовими актами, які є чинними на всій території України.
У своїй діяльності усі заклади вищої освіти мають керуватися вимогами Конституції України, законів України, ратифікованими Верховною Радою України міжнародними договорами та підзаконними нормативно-правовими актами, які є чинними на всій території України.
Оцінювання функціонування системи вищої освіти, а також діяльності окремих закладів вищої освіти можуть здійснюватися уповноваженими органами, окремими експертами та фахівцями на основі застосування науково обґрунтованих критеріїв (показників), визначених нормативно-правовими актами або за результатами наукових досліджень (наведеними у наукових працях).
Міністерство освіти і науки України заявляє, що за результатами моніторингу діяльності закладів вищої освіти, якість освіти (освітніх послуг), яка забезпечується закладом вищої освіти, не залежить від місця його розташування. За даними «Консолідованого рейтингу вишів України 2019 року», який складений та оприлюднений Інформаційним освітнім ресурсом «Освіта.ua», серед кращих двадцяти закладів вищої освіти (топ-20) за результатами оцінювання їхньої діяльності у 2019 році представлено 15 закладів вищої освіти, які розташовані поза межами м. Києва.
МОН закликає експертів та фахівців утриматися від необґрунтованих оцінок функціонування системи вищої освіти, а також діяльності окремих закладів вищої освіти, а при наданні публічних коментарів дотримуватися принципів професіоналізму, виваженості та обґрунтованості.
У вересні стартує пілотний проєкт “Підприємницький університет”, у межах якого в українських ЗВО викладатиметься курс “Інноваційне підприємництво та управління стартап проєктами”. Його запроваджує Стартап-інкубатор YEP спільно з Міністерством освіти і науки, Міністерством цифрової трансформації, платформою «Дія.Бізнес» та Українським фондом стартапів.
У вересні стартує пілотний проєкт “Підприємницький університет”, у межах якого в українських ЗВО викладатиметься курс “Інноваційне підприємництво та управління стартап проєктами”. Його запроваджує Стартап-інкубатор YEP спільно з Міністерством освіти і науки, Міністерством цифрової трансформації, платформою «Дія.Бізнес» та Українським фондом стартапів.
Мета проєкту – розвиток підприємницької освіти та стартап-руху в університетах України.
На першому етапі курс “Інноваційне підприємництво та управління стартап проєктами” буде упроваджено в пілотних університетах. Його інтегрують у межах наявних дисциплін або включать як предмет на вибір. У першому семестрі 2020-2021 навчального року викладачі університетів пройдуть попереднє навчання за тематикою курсу (онлайн 26-28 серпня), а також отримуватимуть постійну підтримку експертів та менторів YEP.
Під час проходження курсу студенти мають створити власні стартап проєкти та подати їх на участь у конкурсі. Найкращі команди отримають індивідуальну менторську підтримку від YEP, «Дія.Бізнес», Українського фонду стартапів, Cisco, OKKO, Genesis, REACTOR.UA, TechUkraine та інших партнерів проєкту. Програма курсу пройшла рецензування міжнародних партнерів: Університету Штату Північна Кароліна (США), Університету Тарту (Естонія).
Щоб приєднатися до програми, уповноваженим особам від університетів необхідно до 15 серпня 2020 року заповнити анкету.
Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) на період до 2027 року. Концепція спрямована на модернізацію STEM-освіти, її широкомасштабне впровадження на всіх складниках та рівнях освіти, встановлення партнерства з роботодавцями і науковими установами та залучення до розвитку природничо-математичної освіти.
Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) на період до 2027 року. Концепція спрямована на модернізацію STEM-освіти, її широкомасштабне впровадження на всіх складниках та рівнях освіти, встановлення партнерства з роботодавцями і науковими установами та залучення до розвитку природничо-математичної освіти.
STEM-освіта (Science, Technology, Engineering and Mathematics) – система природничої і математичної освітніх галузей, яка має на меті розвиток особистості через формування компетентностей, природничо-наукової картини світу, світоглядних позицій і життєвих цінностей. Вона базується на трансдисциплінарному підході до навчання, практичному застосуванні наукових, математичних, технічних та інженерних знань для розв’язання практичних проблем та їхнього використання у професійній діяльності.
STEM-освіта буде впроваджуватись із урахуванням принципів особистісного підходу, постійного оновлення змісту освіти відповідно до нових досягнень науки та вимог ринку праці, формування необхідних компетентностей на всіх складниках та рівнях освіти, розвитку закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування.
У документі передбачено, що розвиток STEM-освіти буде забезпечений на початковому, базовому, профільному, вищому/професійному рівнях освіти. STEM-освіта може реалізуватися через усі види освіти – формальну, неформальну, інформальну (на онлайн-платформах, у STEM-центрах/лабораторіях, за допомогою екскурсій, турнірів, конкурсів, фестивалів, практикумів тощо).
46 українських закладів вищої освіти та інших організацій отримають фінансування в обсязі понад 9 млн євро. Конкурс оголошено Виконавчим агентством із питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури (ЕАСЕА) Європейської Комісії.
46 українських закладів вищої освіти та інших організацій отримають фінансування в обсязі понад 9 млн євро. Конкурс оголошено Виконавчим агентством із питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури (ЕАСЕА) Європейської Комісії.
10 проєктів з поміж 164 були відібрані для розбудови потенціалу у сфері вищої освіти за Програмою Європейського Союзу Erasmus+ за результатами конкурсу 2020 року. Ці 10 проєктів спрямовані на модернізацію освітніх програм із соціальних наук та інженерії, охорони здоров’я і навколишнього середовища; модернізацію врядування закладів вищої освіти; зміцнення зв’язків системи вищої освіти з економічним і соціальним середовищем.
У складі проєктних команд братимуть участь 59 партнерів із 22 країн світу: 34 організації з 15 країн-членів Програми (Австрія, Бельгія, Болгарія, Естонія, Іспанія, Італія, Литва, Латвія, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Словенія, Фінляндія, Франція) та 25 організацій із 7 країн-партнерів Програми (Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Республіка Молдова, Таджикистан). Частина проєктів розпочне свою діяльність вже із листопада 2020 року, інші – з січня 2021 року.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
