Міністерство охорони здоров’я України спільно з Міністерством освіти і науки України розробили та затвердили стандарт вищої освіти зі спеціальності «222 Медицина» для другого (магістерського) рівня освіти.
Міністерство охорони здоров’я України спільно з Міністерством освіти і науки України розробили та затвердили стандарт вищої освіти зі спеціальності «222 Медицина» для другого (магістерського) рівня освіти.
Документом встановлюються чіткі та прозорі вимоги до освітніх програм, змісту підготовки здобувачів вищої освіти, визначається перелік обов’язкових компетентностей випускника та результати навчання за освітнім ступенем «магістр» спеціальності «222 Медицина». Ним також визначається вивчення клінічних дисциплін та засвоєння фахових компетентностей здобувачами-магістрантами на клінічних кафедрах закладу освіти.
Використання стимуляційних методів навчання з застосуванням діагностичного обладнання та опанування клінічних дисциплін безпосередньо біля ліжка хворого є обов’язковим. Для цього стандартом передбачається не менше 50% аудиторних годин відповідних дисциплін.
Затверджений документ конкретизує вимоги до медичних навчальних закладів і є першим кроком у підвищенні рівня якості медичної освіти в Україні для забезпечення сфери охорони здоров’я медичними працівниками з високим рівнем підготовки.
В Україні стартував перший Національний хакатон у сфері кіберзахисту TIDE Hackathon.
В Україні стартував перший Національний хакатон у сфері кіберзахисту TIDE Hackathon.
Кіберзахист є одним з пріоритетів національної безпеки України, а кіберпростір визнано одним з можливих театрів воєнних дій. Кількість і складність кіберзагроз постійно зростає, а їх вплив поширюється на всі сфери життя.
Захід дасть можливість обмінятися знаннями та поглибити співпрацю в галузі кіберзахисту між представниками безпекового та оборонного сектору, наукової спільноти та бізнесу. Він дозволить швидко та якісно спільними зусиллями віднайти оптимальні шляхи вирішення проблем у сфері кіберзахисту.
У кіберхакатоні беруть участь 16 команд, які змагатимуться за трьома наступними напрямками: – кіберзахист об’єктів критичної інфраструктури; – виявлення, реагування та запобігання кібератакам на об’єкти кіберзахисту; – добування (збір), оброблення, аналіз і відображення інформації з відкритих джерел (OSINT) для виявлення та запобігання кібератакам і кіберінцидентам.
Під час проведення кіберхакатону передбачено наступні заходи: – розвиток спроможностей сил оборони щодо забезпечення кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури держави в умовах надзвичайного і воєнного стану; – розширення військової співпраці з НАТО щодо забезпечення безпеки кіберпростору та спільних дій у кіберпросторі.
Захід пропонує учасникам наступні три типи завдань: – задача на моделювання передбачає розробку інноваційних методів, засобів візуалізації, архітектурних моделей або прийомів під задану бізнес-ситуацію; – задача на програмування стосується конкретної бізнес-ситуації, що випливає з попередньої задачі на моделювання, та передбачає розробку новітніх рішень на базі програмного чи апаратного забезпечення; – комбінована задача – поєднання задачі з моделювання та програмування.
Кіберхакатон організовано Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Офісом віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції разом з Адміністрацією Держспецзвязку, Центром стратегічних комунікацій «СтратКом Україна», Проєктом обміну знаннями Україна-НАТО С4 та USAID.
11 листопада 2021 року Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс проєктів у рамках програми Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020».
11 листопада 2021 року Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс проєктів у рамках програми Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020».
Конкурс проводиться з метою надання фінансової підтримки наукових, науково-технічних робіт і проєктів за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, що отримані за рахунок зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу.
Тематична спрямованість конкурсних проєктів наступна: – наукові роботи; – науково-технічні проєкти суб’єктів малого і середнього підприємництва, закладів вищої освіти та наукових установ, а також науково-технічні проєкти суб’єктів господарювання, що потребують проведення техніко-економічного обґрунтування; – науково-технічні проєкти, спрямовані на підтримку інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ; – інфраструктурні проєкти.
Умови участі у конкурсі: – зобов’язання щодо надання наукових і фінансових звітів про використання отриманих коштів; – надання у звітах у разі укладання угод з третіми особами комплексної та детальної інформації про такі угоди; – вжиття всіх заходів для поширення інформації про факт отримання фінансування, у тому числі публікація результатів досліджень у наукових виданнях із зазначенням реєстраційного номера заявки; – для науково-технічних проєктів – залучення додаткових коштів на фінансування в обсязі, що відповідає нормам максимального розміру державної допомоги, котра може надаватися суб’єктам господарювання для відшкодування витрат на проведення наукових досліджень, технічний розвиток і інноваційну діяльність відповідно до переліку витрат, визначених у заявці; – для інфраструктурних проєктів – надання доступу та права безоплатного користування науковими приладами та обладнанням працівникам наукової установи, закладу вищої освіти, у структурі котрого утворено центр колективного користування науковим обладнанням, і іншим особам, які проводять науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи; – використання коштів, отриманих за рахунок зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу, виключно на неприбутковій основі.
Заявки на участь у конкурсі можна подати до 20 грудня 2021 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку представила «Звіт G20: торгівельні та інвестиційні заходи».
Організація економічного співробітництва та розвитку представила «Звіт G20: торгівельні та інвестиційні заходи».
У документі висвітлюються актуальні тенденції у сфері торгівлі та інвестицій, які впливають на торгові потоки, а також стан світової торгівлі. Документ охоплює та аналізує питання, пов’язані з торгівлею за період з травня по жовтень 2021 року та прагне врахувати дискусії між економіками великої двадцятки.
Як зазначається у звіті, економіки країн G20 у цілому продемонстрували здатність не допускати запровадження надлишкових обмежуючих заходів, пов’язаних з пандемією, та підтримують відновлення, продовжуючи відміняти обмеження, прийняті раніше в кризу. Значна кількість програм економічної підтримки, котрі реалізуються країнами G20 для пом’якшення економічних і соціальних потрясінь, викликаних COVID-19, поступово відміняються чи корегуються з урахуванням нових обставин і підготовки до постпандемічному відновленню.
Економічному відновленню сприяли наступні фактори: – стійка підтримка грошово-кредитної та податково-бюджетної політики в країнах з розвиненою економікою, а також у країнах, які розвиваються, з достатнім фіскальним простором; – поступове покращення виробництва та розповсюдження вакцин проти COVID-19.
Згідно з прогнозом, найскоріше відновлення торгівлі очікується в Азії, у той час як менш розвинені регіони, в тому числі Африка та Ближній Схід, відстають. Ризики для перспектив торгівлі в основному мають зворотний бік, включаючи завантаженість портів, зростання вартості доставки та можливість нового спалаху COVID-19.
Впродовж звітного періоду було зареєстровано лише дуже невелика кількість нових обмежуючих торгових заходів, пов’язаних з COVID-19, для країн G20 по відношенню до товарів. У той же час і кількість заходів, спрямованих на пом’якшення соціальних та економічних наслідків пандемії також зменшилась.
Оприлюднено проєкти звітів за підсумками 62-ї серії засідань асамблей держав-членів ВОІВ, яка проходила з 4 по 8 жовтня 2021 року.
Оприлюднено проєкти звітів за підсумками 62-ї серії засідань асамблей держав-членів ВОІВ, яка проходила з 4 по 8 жовтня 2021 року.
Розглядалась низка наступних питань: – доповідь Генерального директора Асамблеям ВОІВ; – керівні органи та організаційні питання; – питання стосовно програми, бюджету та нагляду; – звіти комітетів ВОІВ і міжнародна нормативно-правова база; – глобальні послуги в сфері інтелектуальної власності; – інші асамблеї та договори; – кадрові питання.
62-а серія засідань, як і попередні, слугувала для держав-членів ВОІВ майданчиком, на якому визначається політика організації, оцінюються результати її роботи та обговорюються подальші напрями діяльності. Делегації заходу до 3 грудня 2021 року мають надати необхідні виправлення до проєктів звітів.
Триває прийом заявок на участь у навчальному курсі «Менеджмент інтернаціоналізації та німецько-української академічної співпраці» на 2022-2023 роки для закладів вищої освіти України.
Триває прийом заявок на участь у навчальному курсі «Менеджмент інтернаціоналізації та німецько-української академічної співпраці» на 2022-2023 роки для закладів вищої освіти України.
Курс змішаного навчання розроблений Міжнародним офісом Університету Лейбніца в Ганновері в рамках програми «Підтримка інтернаціоналізації українських вищих навчальних закладів – програми підвищення кваліфікації для адміністраторів українських вищих навчальних закладів у сфері освіти та академічного менеджменту (2019-2021 роки)» для задоволення потреби німецько-українського академічного співробітництва.
Програма покликана надати учасникам глибокі знання про різні аспекти інтернаціоналізації й дати їм можливість керувати відповідними процесами й задачами, а також сприяти інтернаціоналізації своїх університетів.
Слухачі програми дізнаються: – про концепції та стратегії інтернаціоналізації вищої освіти в різних країнах; – порівняти німецьку та українську системи, а також структуру університетів; – як справлятися з усіма аспектами академічної мобільності та наукового співробітництва; – як розробляти та реалізовувати відповідну стратегію інтернаціоналізації чи будь-який інший індивідуальний проєкт із сфери інтернаціоналізації, котрий актуальний для їх власного університету; – про наявні інструменти фінансування для міжнародного співробітництва.
Курс покликаний задовольнити потреби українських закладів вищої освіти з різним рівнем досвіду у царині інтернаціоналізації та надання їм допомоги в створенні чи приєднанні до відповідних національних і міжнародних мереж. Він буде підтримувати встановлення стійких інституціональних контактів і мереж.
Заявку на участь можна подати до 30 листопада 2021 року.
Міністерством освіти і науки України 12 листопада 2021 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Міністерством освіти і науки України 12 листопада 2021 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Unicheck пропонує ознайомитись з інформацією щодо практики перевірки на плагіат у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
Unicheck пропонує ознайомитись з інформацією щодо практики перевірки на плагіат у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
Перевірка академічних текстів на наявність ознак плагіату – один із заходів, що здійснюється в рамках запобігання академічному плагіату та формування високого рівня культури академічної доброчесності.
Обов’язковій перевірці підлягають курсові роботи студентів, кваліфікаційні роботи на здобуття ступеня «бакалавра» або «магістра», дисертаційні роботи на здобуття ступеня «доктор філософії/доктор мистецтва» (кандидат наук) або «доктор наук», рукописи монографій і підручників, що рекомендуються до видання Вченою радою університету, рукописи навчальних посібників, які мають авторський текст і рекомендуються до видання Методичною радою університету, рукописи статей, тези доповідей, які надходять до редакцій наукових журналів або оргкомітетів конференцій, семінарів тощо.
Перевірку академічних текстів здійснюють відповідальні працівники науково-технічної бібліотеки, кафедр і редакцій наукових періодичних видань університету, оргкомітетів конференцій. Усі текстові збіги аналізуються експертом, і лише він може приймати рішення щодо доцільності текстових збігів залежно від галузевого спрямування роботи, мети дослідження, особливостей тієї частини академічного тексту, в якому виявлено збіги. Допуск до захисту проводиться з урахуванням експертної оцінки та висновку щодо відсутності плагіату в роботі. У випадку незгоди з висновком експерта про оригінальність роботи автор має право подати апеляцію на розгляд Комісії з питань етики та академічної чесності КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Після захисту чи публікації академічні тексти розміщуються у відповідні зібрання електронного архіву наукових та освітніх матеріалів КПІ ім. Ігоря Сікорського та надаються у вільний доступ у мережі Інтернет. Наукові статті, опубліковані в наукових виданнях та матеріалах конференцій університету, також розміщуються у відповідних зібраннях ElAKPI. Електронні версії кваліфікаційних робіт, які містять інформацію, що потребує захисту прав інтелектуальної власності, розміщуються в ElAKPI, але доступ до їх повних текстів відтерміновується строком до 6 місяців.
Разом із перевіркою академічних текстів на наявність ознак плагіату, в КПІ проводиться:
З більш детальною інформацією та посиланнями на документи КПІ можна ознайомитись на офіційному сайті Unicheck.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
У нових надходженнях представлені публікації з наступної тематики: – видавнича справа та редагування; – книгознавство; – документознавство; – бібліологія; – бібліографія та бібліографознавство; – галузеві науково-методичні та методичні розробки.
Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів за поточний період.
10 листопада 2021 року з нагоди Всесвітнього дня науки у Міністерстві освіти і науки України відбувся онлайн-брифінг «Говоримо про науку!».
10 листопада 2021 року з нагоди Всесвітнього дня науки у Міністерстві освіти і науки України відбувся онлайн-брифінг «Говоримо про науку!».
На заході обговорювались актуальні питання розвитку України у сфері науки в контексті обізнаності, діалогу з суспільством, відтворення наукового потенціалу тощо. Зазначалось, що основою популяризації науки в Україні має стати підвищення престижу професії вченого, що можливо лише за умови достатнього рівня фінансування науки в державі.
Заступник Міністра освіти і науки з цифрової трансформації розповів під час брифінгу про ті інструменти, які зараз створюються у МОН для популяризації та цифровізації науки в Україні. Він зосередив свою увагу на Національній електронній науковій інформаційній системі, положення про яку нещодавно було оприлюднено для громадського обговорення. Одним з перших кроків буде створення на платформі профілю науковця та зручного функціоналу для пошуку робіт.
На заході також йшлося про запуск веб платформи «Наука і бізнес» ‒ онлайн майданчику для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу і наукової спільноти. Платформа надає можливість бізнесу знайти науковий результат, необхідний для його розвитку, а вченим ‒ реалізувати власний науковий потенціал й комерціалізувати результати свого наукового пошуку.
Експерти, які долучилися до онлайн-брифінгу, говорили про теперішнє та майбутнє української науки, роль держави у її розвитку, позицію українських науковців на європейському тлі.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».