Кабінет Міністрів України з метою збереження унікальних наукових об’єктів, які мають виняткове значення для вітчизняної та світової науки, надав статус національного надбання 8-ми унікальним науковим об’єктам.

Відповідна постанова від 4 листопада 2022 р. № 1243 розміщена на урядовому порталі. До Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, внесено: Навчально-науково-випробувальну лабораторію швидкісних автомобілів імені В.К. Нікітіна Харківського національного автомобільно-дорожнього університету; Гербарій державного вищого навчального закладу «Національний лісотехнічний університет України»; Колекцію фосилій рослинних і тваринних решток Палеонтологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка; Геологічний ландшафт та рослинно-тваринний комплекс Канівських дислокацій у межах Канівського природного заповідника навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Лабораторний комплекс дослідних установок для проведення експериментів в умовах високих газо- та гідростатичних тисків та температур Інституту магнетизму НАН України та МОН; Комплекс для вимірювання теплового розширення твердих наноструктурних матеріалів та кріокристалів при низьких та наднизьких температурах Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б. І. Вєркіна Національної академії наук України; Колекцію рідкісних та зникаючих видів рослин степових екосистем України Криворізького ботанічного саду НАН України; Колекцію промислово цінних культур мікроорганізмів для біологізації землеробства Інженерно-технологічного інституту «Біотехніка» Національної академії аграрних наук України. Збереження унікальних наукових об’єктів є пріоритетним завданням держави, адже їхня втрата може мати серйозні негативні наслідки для розвитку науки та суспільства.

Детальніше: https://bit.ly/3hjq36D, https://bit.ly/3t5zN7g

На сторінці блогу Udemy опубліковано статтю Меліси Судзуно «Як уникнути упередженості при керуванні гібридними командами».

Більшість менеджерів розуміють, що вони мають ставитись до усіх співробітників однаково, і вважають, що так і роблять, незалежно від того, працюють ті віддалено чи в одному офісі. Але вони зазвичай ненавмисно на практиці мають упередженість у взаємодії з віддаленими співробітниками. Автор наводить фактичні дані на підтвердження своєї теорії та звертає увагу на поради Хасана Османа. Останній радить керівникам уникати дворівневої системи, в якій співробітники на місцях отримують додаткову увагу, а віддалені співробітники почуваються виключеними; створювати віддалену культуру; виконувати гібридну роботу правильно – відстежувати та спілкуватись; ефективно проводити гібридні наради; робити себе доступним; не допускати виникнення інформаційних бункерів. На думку автора, гібридна робота вже нікуди не подінеться. Коли є вибір, 83% працівників кажуть, що віддають перевагу гібридній моделі. На нинішньому складному ринку талантів працівники знають: якщо їхня компанія не хоче виявляти гнучкість у цьому питанні, вони можуть легко знайти іншого роботодавця, який буде до цього готовий.

Детальніше: https://bit.ly/3WNG6dm

Проєкт OPTIMA у партнерстві з Національним агентством з якості вищої освіти запрошує взяти участь в опитуванні щодо академічної доброчесності та відкритої науки.

Метою опитування є дослідження ставлення українського студентства й академічної спільноти до цінностей академічної доброчесності та відкритих наукових практик, а також виявлення типових прикладів недоброчесної поведінки в українських закладах вищої освіти. Участь в опитуванні є добровільною та анонімною. Його результати у вигляді масиву зібраних даних та їх узагальнення, будуть опубліковані у відкритому доступі. Проєкт фінансується за підтримки програми Erasmus+ Європейського Союзу. Долучитись до опитування можна до 27 листопада 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3UaVr5Q, https://bit.ly/3WIP8YW, https://bit.ly/3UJXxtr

Академічна ініціатива «Українські дослідження в Швейцарії» оголосила конкурс стипендій для міжнародно визнаних дослідників, готових брати участь у мережі швейцарсько-українських дослідницьких проєктів.

Їм пропонується курс, пов’язаний з Україною, у Базельському університеті. Основний робочий фокус URIS в осінньому семестрі 2022 року та весняному семестрі 2023 року – Україна та Європа у перехідний період. Претендувати на стипендію можуть науковці, які працюють над питаннями міжрегіонального виміру та готові проживати у Базелі упродовж усього терміну стипендії (6 місяців: серпень 2023–січень 2024 та лютий 2024–липень 2024). Заявки на участь у конкурсі можна подати до 20 листопада 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3NPeGj2, https://bit.ly/3Tmna2n, https://bit.ly/3fNgQmC, https://bit.ly/3UDqln9

1 грудня 2022 року відбудеться Європейський освітній саміт: «Яскраві молоді уми».

Захід покликаний привернути увагу до ролі молоді у формуванні майбутнього розвитку освіти в Європі. Під час саміту планується обговорити напрямки удосконалення сектору освіти; питання інклюзії освіти та навчання, щоб кожен міг повністю розкрити свій потенціал; інвестування в якісну та інклюзивну освіту; роль освіти у втіленні «Європейської зеленої угоди»; навчання молодих людей зеленим та цифровим навичкам, необхідним для сталих інновацій. Організатор – Європейська Комісія.

Детальніше: https://bit.ly/3AlSWpF, https://bit.ly/3zVqlqY, https://bit.ly/3UzTO1k

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дейва Томара «Есе про вступ до коледжу слід використовувати як детектор шахрайства».

Автор розмірковує над проблемою базових навичок письма абітурієнтів, висловлює занепокоєність тим, що студенти не отримують повноцінних навичок з письма. Він вважає, що збереження такої ситуації може привести до того, що студенти, які вступають до університетів без вміння писати, ймовірно, залишаться без диплому. 40-відсотковий показник не завершеного навчання упродовж шести років слугує досить переконливим доказом цьому. Необхідно змінювати ситуацію і починати потрібно зі вступного есе, яке можна використовувати для виявлення студентів, які потребують більш змістовного та ефективного (а в ідеалі – безоціночного) навчання письму. У такому разі можна буде запобігати шахрайству таких непідготовлених студентів під час їхнього навчання. Вступне есе не повинно розглядатись лише як контрольний етап під час вступу, воно має відправною точкою для змін.

Детальніше: https://bit.ly/3haqGiJ, https://bit.ly/3hdmizE

Міністерством освіти і науки України 3 листопада 2022 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.

Детальніше: https://bit.ly/3E5Vfzc, https://bit.ly/3UdDLqq