Національний репозитарій академічних текстів

200 українських організацій спільно з більш як 270 європейськими партнерами отримали 2 тис 766 грантів для обмінів студентами та працівниками вишів. У межах Програми ЄС Еразмус+ усі учасники зможуть поїхати на навчання, практику, підвищення кваліфікації чи стажування до європейського або українського університету.

Переможцями від України стали заклади вищої освіти, наукові установи, громадські, приватні та державні організації з різних регіонів країни. Серед них найбільшу кількість проєктів з мобільності виграли: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка; Львівський національний університет ім. Івана Франка; Національний університет “Львівська політехніка”; Український католицький університет; Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича; Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського”; Національний університет “Києво-Могилянська академія”.

Найпопулярнішими країнами-партнерами для обмінів з Україною стали Німеччина, Великобританія, Польща, Італія та Франція. 1142 гранти призначені для студентів, а 1624 – для працівників вишів. Усі отримані студентами бали будуть перезараховані українським університетом та внесені у додаток до диплому, а викладачам зарахують такий досвід як підвищення кваліфікації.

Детальніше: https://bit.ly/2oogQP9

2019-10-03

МОН співпрацюватиме з Google над покращенням вищої освіти

МОН та Google планують покращувати цифрові навички викладачів вишів. Першим кроком стануть відповідні онлайн-курси. Про це йшлося під час зустрічі Міністра освіти і науки Ганни Новосад та директора з публічної політики та взаємодії з державними органами Google Вільсоном Вайтом.

Сторони домовились працювати над адаптацією Google-класів для закладів вищої освіти. Це допоможе викладачам краще організовувати освітній процес, планувати заходи зі студентами тощо. Також освітяни зможуть пройти відповідну сертифікацію з цифрових компетентностей.

«Спершу Міністерство почало працювати з Google у сфері загальної середньої освіти, і це співробітництво дало прекрасні результати. Я хочу передусім згадати ті зусилля, яких ви доклали, коли проводили навчання з безпечного Інтернету для 22 тис вчителів – це величезна цифра. І тепер ми вже можемо говорити і про вищу освіту, адже ми переконані, що усі освітяни мають підвищувати свою цифрову грамотність – цього вимагають сучасні освітні тенденції», – наголосила Ганна Новосад. Вона також нагадала, що у 2018 році МОН затвердив для шкіл спеціальний посібник із підтримки цифрового громадянства та безпеки, який розроблявся спільно з Google.

Вільсон Вайт підкреслив, що цифрові навички є дуже важливими у світі. Пріоритетом Google є передусім допомога тим, хто потребує ці навички вдосконалювати. Компанія успішно реалізувала багато проєктів з Міністерством освіти і науки та готова рухатися далі у інших напрямах. За його словами, в подальшому сторони окреслять й інші сфери, де співпраця буде найбільш ефективною.

Детальніше: https://bit.ly/2oz710A

2019-10-03

Звіт світового банку про освіту в Україні

Світовий банк презентував звіт «Дослідження сфери освіти в Україні: до більшої результативності, справедливості та ефективності» , у якому визначено 5 пріоритетних напрямів подальшого реформування освіти в Україні.

«Нещодавно Уряд схвалив Програму дій, в якій визначено два важливі питання — економічне зростання та розвиток людського капіталу. Це завдання для МОН та усіх міністерств, адже економічне зростання неможливе без розвитку людського капіталу. Проблеми, які вказані у звіті, будемо аналізувати надалі, деякі з них вже вирішуємо…», — наголосила Міністр освіти і науки України Ганна Новосад.

5 напрямів реформування освіти, які представив Світовий банк, випливають з комплексного дослідження, яке проводилось в Україні. Зокрема, йдеться про концепцію «Нової української школи», засновану на компетенціях і орієнтовану на учнів. Вказано на важливість позитивних змін внаслідок реформи середньої та вищої освіти, необхідність зміцнення інституційного потенціалу та структур урядування. Реформи вже значно розширили автономію закладів вищої освіти, але виявилась неспроможність ряду з них повною мірою користуватись цим для підвищення якості викладання та навчання. Отже, автономія має поєднуватися з підзвітністю та спроможністю.

Експерти радять спрямовувати ресурси на зміцнення ефективності та життєздатності кращих закладів та колективів. І вказують, що модель державного фінансування вищої освіти потребує подальших змін. Важливо реформувати її, запровадити додаткові стимули для закладів. Також Україні потрібно змінити підхід до індивідуальних стимулів для вчителів, можливостей їхнього кар’єрного розвитку. Потрібно забезпечити ефективніший зворотній зв’язок. В українських школах немає загальнодержавних програм професійної орієнтації, що ускладнює для учнів вибір напряму навчання та закладу освіти. Тому слід розробити національну програму надання послуг консультацій та орієнтації, зміцнити системи оцінювання.

Ганна Новосад зазначила, що Світовий банк і МОН мають однакове бачення того, які проблеми в сфері освіти потрібно вирішити та співпрацюватимуть для подальшого впровадження системної реформи освіти.

Детальніше: https://bit.ly/2oh3G6w,

https://bit.ly/2p2NA0B

2019-10-02

Доступ до електронного архіву наукових публікацій Аmerican Рhysical Society

Науковці України отримали можливість ознайомитись з публікаціями у галузі фізики, які зібрані в електронному архіві наукових публікацій Аmerican Рhysical Society.

Американське фізичне товариство, одне з найавторитетніших у світі, публікує більше десятка наукових журналів, включаючи Physical Review й Physical Review Letters, а також щорічно організовує понад двадцять наукових зустрічей.

Доступ до його архіву буде відкритий до 31грудня 2019 року за підтримки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та aсоціації «Iнформатіо-Консорціум».

Детальніше – http://nbuv.gov.ua/node/4911

2019-10-02

Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року

В Україні вступає в силу «Порядок денний щодо сталого розвитку на період до 2030 року», прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 25 вересня 2015 року, індикатори виконання якого визначені ООН 10 липня 2017 року.

Опубліковано відповідний Указ Президента України №722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року»

Детальніше: https://undocs.org/en/A/RES/70/1 , https://undocs.org/A/RES/71/313 , https://www.president.gov.ua/documents/7222019-29825

2019-10-01

Програма діяльності МОН: 5 цілей на 5 років

Програма діяльності Уряду передбачає 5 чітких цілей для Міністерства освіти і науки, які відомство має виконати за наступні 5 років, затверджена на засіданні Уряду 29 вересня 2019 року.

“Документ встановлює 5 основних пріоритетів, на які ми мусимо орієнтуватись під час подальшої роботи. Дуже важливо, що це не абстрактні цілі, а конкретні вимоги з індикаторами, за якими мірятимуть успіх політик. Так само, як швидкість поступу учня залежить від чіткості поставлених освітніх цілей, так і успіх урядування залежить від того, наскільки вимірюваними можуть бути ваші результати. Такий підхід значно підвищить продуктивність нашої роботи”, — відзначила Міністр освіти і науки України Ганна Новосад.

Ціль №1 стосується доступу до якісної дошкільної освіти. Цілі №2 і 3 визначають, якими мають бути випускники школи.

Ціль № 4 надає характеристику випускникам закладів вищої освіти. Передбачається, що вони мають бути конкурентоспроможними фахівцями на ринку праці. Про досягнення цілі будуть свідчити: частка випускників закладів вищої освіти, зайнятих на позиціях чи у сферах, що вимагають вищої освіти; розмір різниці між оплатою праці осіб з вищою освітою різних рівнів та осіб, які не мають вищої освіти; щонайменше 25% респондентів, опитаних в рамках національних опитувань роботодавців, мають повністю або переважно позитивно оцінити якість вищої освіти в Україні.

Ціль №5 стосується вітчизняної науки. Українські вчені мають отримати належні умови для досліджень та бути інтегрованими у світовий науковий простір. Виконання цілі буде підтверджене збільшенням кількості публікацій та кількості цитувань українських вчених у журналах, які індексуються провідними міжнародними наукометричними базами даних; зростанням частки грантового фінансування у загальному обсязі фінансування наукових досліджень та розробок; високою питомою вагою видатків на фінансування наукових проектів, грантових та стипендіальних програм для молодих вчених у загальному обсязі видатків державного бюджету на науку.

Зараз Міністерство освіти і науки працює над відповідним планом заходів.

Детальніше: https://bit.ly/2ndOd6N, https://bit.ly/2n84wC3

2019-09-30

Щодо розміщення повідомлень про прийняття дисертацій до захисту

Міністерство освіти і науки України направило керівникам закладів вищої освіти (наукових установ), головам спеціалізованих вчених рад лист від 26.09.2019 №1/9-606 щодо розміщення повідомлень про прийняття дисертацій до захисту.

У листі йдеться про порядок надсилання, терміни подання та зміст повідомлення, які мають подаватись до МОН для оприлюднення інформації про прийняття дисертацій до захисту. Особливо наголошується, що повідомлення будуть розміщуватись на офіційному веб-сайті МОН безоплатно.

Детальніше: https://mon.gov.ua/ua/nauka/nauka/atestaciya-kadriv-vishoyi-kvalifikaciyi/ogoloshennya-shodo-zahistiv-disertacij, https://bit.ly/36IHEeS

2019-09-26

Уряд призачив виконавчого директора Нацфонду досліджень

Уряд призначив виконавчого директора Національного фонду досліджень. Відповідне розпорядження було прийнято на засіданні Уряду 25 вересня 2019 року.

Для відбору кандидатів було проведено відкритий конкурс. Із 9-ти претендентів за підсумками співбесід Наукова рада Фонду рекомендувала кандидатуру Бориса Сорочинського. Це рішення підтримав і Науковий комітет Нацради з питань розвитку науки і технологій, який виконує функції наглядової ради Нацфонду.

Борис Сорочинський, науковець з понад 40-річним стажем, очолить один із органів управління Фонду – виконавчу дирекцію. Сорочинський Борис Володимирович народився 16 серпня 1956 року. Наукову діяльність розпочав 1978-го аспірантом в Інституті фізіології рослин Академії наук. Обіймав посади наукового співробітника, завідуючого лабораторією, заступника директора, завідуючого відділом у наукових установах. На момент обрання виконавчим директором працював старшим науковим співробітником ДУ “Інститут харчової біотехнології та геноміки Національної академії наук України”. Доктор біологічних наук.

Це призначення є одним із фінальних організаційних кроків, які були необхідні для початку повноцінної роботи Фонду. Адже до повноважень виконавчої дирекції Фонду відносяться: забезпечення поточної роботи Фонду; організація та проведення конкурсів; укладання договорів; контроль цільового використання бюджетних коштів; звітування та забезпечення документообігу. Виконавчий директор надає пропозиції щодо чисельності, структури та штатного розпису Фонду, його кошторису, бюджетних запитів, призначає та звільняє працівників дирекції тощо.

Органами управління Фонду є: наглядова рада (її функції виконує Науковий комітет Нацради з питань розвитку науки і технологій); наукова рада (до неї входить 30 українських вчених з наукових установ та вишів, персональний склад затверджено Урядом 27 грудня 2018 року); голова фонду (6 березня 2019 року на цю посаду був призначений Леонід Яценко); виконавча дирекція.

Сам Фонд створено 4 липня 2018 р. задля забезпечення грантової підтримки досліджень та розробок українських вчених незалежно від їх відомчого підпорядкування.

На 2019 рік для початку роботи Фонду держбюджетом передбачено понад 260 млн гривень.

Детальніше: https://bit.ly/2lC8Hp8

2019-09-26

Затверджено новий склад атестаційної колегії МОН

Міністерство освіти і науки України затвердило оновлений склад Атестаційної колегії МОН. Відтепер він налічує 13 осіб замість 34. Відповідний наказ опубліковано на сайті МОН 24 вересня 2019 року.

«Фактично наразі Атестаційна колегія МОН поступово передає свої функції Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти — незалежній та вільній від політичних впливів організації. Водночас для нас важливо, щоб Атестаційна колегія була органом, якому довіряють і який добре виконує повноваження, які зараз залишились. Саме тому ми не лише скоротили склад, а й якісно його оновили», — зазначив заступник Міністра освіти і науки України Єгор Стадний.

Атестаційна колегія МОН затверджує рішення вчених рад про присвоєння вченого звання професора, старшого дослідника, розглядає апеляції щодо цього та формує Перелік наукових фахових видань України. Серед повноважень колегії також є присудження наукового ступеня кандидата та доктора наук тим здобувачам, підготовка яких розпочалась до 1 вересня 2016 року. Тимчасовий порядок присудження ступеню доктора філософії в МОН триватиме до 31 грудня 2020 року.

Якщо підготовка здобувачів ступенів доктора наук та доктора філософії розпочалась після 1 вересня 2016 року, то атестація відбуватиметься за новою процедурою в НАЗЯВО. Організація розроблятиме Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад, у яких будуть захищатися доктори філософії та порядок присудження наукових ступенів. Окрім цього, НАЗЯВО буде скасовувати ці рішення за потреби та розглядати питання щодо позбавлення наукового ступеня через плагіат.

Детальніше: https://bit.ly/2mlSfcI

2019-09-24

Українські аграрні виші співпрацюватимуть з болгарськими

Чотири українських аграрних заклади вищої освіти підписали угоди про співпрацю з Пловдівським національними аграрним університетом (Болгарія). Це відбулося під час зустрічі аграрних закладів вищої освіти обох країн.

Це: Таврійський державний агротехнологічний університет ім. Дмитра Моторного, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Вінницький національний аграрний університет та Херсонський аграрний університет.

Передбачається, що будуть організовані академічні обміни студентів і викладачів за програмою Еразмус+; навчання студентів за програмою подвійних дипломів; будуть реалізовуватись спільні науково-дослідні проєкти; проводитимуться конференції, форуми та семінари; будуть організовані стажування, спільні навчальні та виробничі практики студентів і викладачів.

Детальніше: https://bit.ly/2mNX3I3

2019-09-24