Національний репозитарій академічних текстів

КНИЖКИ АНГЛІЙСЬКОЮ У FUTURE LIBRARIUS

Мовна програма Future Perfect оголосила про запуск бібліотеки англомовної літератури у смартфоні – FutuLib.

Мовна програма Future Perfect оголосила про запуск бібліотеки англомовної літератури у смартфоні – FutuLib.

Усі бажаючі можуть обрати книгу на свій смак у залежності від свого рівня володіння англійською мовою. Щоб найкраще опанували навички читання доступні зручні інструменти покращення англійської, а саме – читання англійської літератури в оригіналі. У FutuLib представлено 14 жанрів – від наукової фантастики до детективів та філософських трактатів. Наявна зараз добірка буде у майбутньому постійно поповнюватись. Проєкт реалізується Future Perfect за підтримки Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства освіти і науки України та Міністерства культури та інформаційної політики України.

Детальніше: http://surl.li/tzdrx, http://surl.li/tzdrz, https://librarius.pro/future-lib

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-28

327

КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ШІ ШЛЯХОМ ПІДРАХУНКУ «СИГНАЛЬНИХ» СЛІВ – ПОМИЛКОВИЙ І ШКІДЛИВИЙ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ліліан Шофілд і Сюе Чжоу «Контроль за використанням ШІ шляхом підрахунку «сигнальних» слів – помилковий і шкідливий».

Наголошується, що змушувати людей повсякчас хвилюватись з приводу використання слів не є способом відповідального використання ШІ. Автори стурбовані тим, що науковцям прищеплюється тривожна поведінка, адже їм тепер під час написання статей, есе та ведення дискусій потрібно особливо ретельно слідкувати за використанням термінології, щоб не складалось враження, що текст згенерований штучним інтелектом. Під час дискусій про твори студентів і викладачів тепер можна почути фразу «Я думаю, що це написано ШІ». Нещодавня розмова, яка набула поширення у соціальних мережах, оберталася навколо певної лексики, що вважається надто поширеною у контенті, створюваному ChatGPT. Однак перш ніж ставати суддею і присяжними, нам слід бути дуже обережними щодо сумнівів про авторство творів. Розслідування, які проводять люди так само, як виконані їхніми запрограмованими людьми механічними побратимами, мають обмеження й упередження щодо мови. Припущення про те, що певні слова або фрази вказують на використання ШІ, виключає широкий спектр виразних можливостей і не бере до уваги мовне розмаїття у світі. Виявлення контенту, створеного ШІ, – складний і неоднозначний процес, – це не просто підрахунок частоти певних контрольних слів і фраз. Хоча деякі університети та наукові журнали не дозволяють використовувати ГШІ, більш далекоглядні їхні колегі вже зробили послаблення для ШІ-помічників у разі їх явного використання для перевірки граматики, орфографії та здійснення аналізу даних. Отже, пишуть автори статті, в епоху штучного інтелекту необхідно дати нове визначення академічної доброчесності та переоцінити мету освіти. Можливо, слід зосередитися на навчанні студентів і співробітників відповідального використання генеративного ШІ, а не намагатися зловити їх на цьому. Адже якщо вони роблять це прозоро та відповідально, то у чому сенс заборони?

Детальніше: http://surl.li/tymag

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-28

127

ОЕСР: ВІРТУАЛЬНА РЕАЛЬНІСТЬ, ЇЇ МОЖЛИВОСТІ ТА РИЗИКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала результати дослідження віртуальної реальності, які представлені окремим розділом звіту «Перспективи цифрової економіки ОЕСР 2024».

Наголошується, що розвиток тривимірних технологій ставить питання про можливості, ризики та вплив імерсивних середовищ на уряди, компанії, людей і суспільство в цілому. Детально розглядаються імерсивні цифрові середовища та робиться акцент на важливості віртуальної реальності у зв’язку з її доведеною здатністю до масштабування. Пояснюються особливості технології віртуальної реальності, її переваги, можливості, наведені конкретні приклади використання цієї технології, а також надано пояснення щодо критеріїв визначення того, коли вона є корисною, а коли – ні. Розглядається концепція DICE щодо використання віртуальної реальності для речей, які в іншому випадку є небезпечними, неможливими, контрпродуктивними або дорогими, – йдеться про її залучення для вирішення навчальних завдань. Окрему увагу приділено проблемам конфіденційності (зокрема – відстеженню даних), а також безпеки в цілому.

Детальніше: http://surl.li/tyyor, http://surl.li/tuvvj, https://doi.org/10.1787/a1689dc5-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-05-28

120

ЗДОБУТТЯ ЦИФРОВИХ НАВИЧОК У БІБЛІОТЕКАХ

Українська бібліотечна асоціація за підтримки Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні розпочала реалізацію проєкту «Здобуття цифрових навичок у бібліотеках – Хабах цифрової освіти».

Він має допомогти охочим створити центри для опанування цифрових навичок на базі існуючих бібліотек. У рамках проєкту будуть запропоновані підходи до організації роботи хаба, надання основних та додаткових послуг і сервісів, розроблення комунікаційної стратегії, створення контенту для соціальних мереж, визначені організаційні та цифрові компетентності бібліотекарів. Також планується здійснювати вивчення кращих практик роботи хабів у різних регіонах України, підтримувати обмін кращим досвідом. Це – другий етап спільної роботи партнерів з підвищення інституційної спроможності хабів у 12 областях України.

Детальніше: http://surl.li/tygvs, http://surl.li/tygts, http://surl.li/tygvg, http://surl.li/tygyu

Фото: УБА

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-05-27

167

ОЕСР: ПОШИРЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ДАНИХ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала результати дослідження щодо поширення цифрових технологій і даних, які окремим розділом увійшли до звіту «Перспективи цифрової економіки ОЕСР 2024».

Наголошується, що цифрові технології та дані різко змінили сферу життєдіяльності людей та компаній, робочі місця та навіть способи взаємодії урядів із громадянами. Це створює багато можливостей і формує нові виклики. Оскільки уряди та приватний сектор дедалі більше переходять до онлайн-середовища, доступ до цифрових технологій та їх ефективне використання стають критично важливими. Зокрема, хмарні обчислення та інтернет речей дуже швидко поширювалися в останні роки, тоді як зростання продуктивності є повільним, – в цілому по економіках та у цифровому секторі. Застосування технологій, що залежать від даних, також залишається поки що на низькому рівні. Експерти розглядають обидві проблеми та пропонують власне бачення щодо політичних дій, здатних зробити цифрові технології та дані більш інклюзивними та продуктивними.

Детальніше: http://surl.li/txxkt, http://surl.li/tuvvj, https://doi.org/10.1787/a1689dc5-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані

2024-05-27

122

ВПЛИВ НА ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС РЕФЛЕКСІЇ ТА НАВИЧОК СТУДЕНТІВ ПО РОБОТІ З ГШІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Вінсента Спеццо та Іллі Гохмана «Як навички генеративного штучного інтелекту та рефлексія студентів впливають на інструкції до завдань».

Здатність використовувати ГШІ схожа на управління часом або інші навички, освоєння яких студентами вимагає відповідної практики. Як переконатися, що навчальні завдання та інструкції до них складені правильно? Автори надають поради щодо створення завдань за допомогою ГШІ, проведення опитувань студентів за шкалою Лайкерта (що дозволить визначити досвід використання інструментів ГШІ та їх вплив на процес навчання), визначення різних навчальних потреб студентів, які не працював з ГШІ і хто має значний досвід. Для подолання нерівності потрібно додавати більш детальну інструкцію та наочні приклади до завдань, а також залучати усіх студентів до використання ШІ. Проведення опитування на початку семестру є хорошим способом виявити студентів, які потребують додаткової уваги і спрямувати у потрібне русло їх зусилля, зацікавити. Звісно, це означає додаткове навантаження на викладачів, але зважаючи на переваги, які отримають студенти під час навчання та приймаючи до уваги наявні очікування майбутніх роботодавців, – це робити варто.

Детальніше: http://surl.li/twnmn

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-24

143

УКРАЇНА: ПЕРЕДОВІ АКАДЕМІЧНІ ПРАКТИКИ

Управління з питань освіти та молоді Естонії та Міністерство освіти і науки України започаткували проєкт «Україна: передові академічні практики».

Він має на меті продемонструвати потенціал синергії в міжнародних програмах ЗВО; сприяти підвищенню стандартів якості вищої освіти (академічне визнання, акредитація, рейтинги університетів та оцінювання); поширити застосування інструментів е-освіти; просувати освітній маркетинг в університетах; зробити усталеними етичні норми управління у вищій освіті. Наразі усім зацікавленим особам пропонується взяти участь в анонімному опитуванні щодо гарних академічних практик, пов’язаних зі взаємодією між співробітниками університетів. Заповнити анкету можна до 20 червня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/twmur, http://surl.li/twmux, http://surl.li/twmvc

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-24

144

На сайті EBSCO опубліковано інформацію про надання платного доступу до повнотекстової бази даних LitBase.

Йдеться про скарбницю світової літератури, доповнену сучасними інструментами пошуку. Колекція первинних текстів і вторинних джерел підтримує дослідження найбільш вивчених авторів поезії, художньої літератури, п’єс і творчої документальної літератури з усього світу.

Особливістю LitBase є її вміст, що дозволяє проводити літературні дослідження на літературній базі, яка охоплює понад 425 тис. первинних джерел, 100 тис. вторинних і довідкових джерел, а також сотні повнотекстових наукових і літературних журналів. LitBase також пропонує інтерв’ю з авторами біографій, письменниками, літературними критиками, містить рецензії, тезаурус на 6400 термінів й інтегрована з MLA International Bibliography with Full Text.

Детальніше: http://surl.li/twjml, http://surl.li/twjlz

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-05-24

138

ОЕСР: МАЙБУТНЄ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала результати дослідження щодо майбутнього штучного інтелекту, представлені окремим розділом звіту «Перспективи цифрової економіки ОЕСР 2024».

Наголошується, що ландшафт штучного інтелекту значно змінився з 1950 року, коли Алан Тьюрінг уперше поставив питання про те, чи можуть машини мислити. Сьогодні ШІ трансформує суспільство та економіку, він обіцяє підвищення продуктивності, покращення добробуту та допомогу у вирішенні глобальних викликів (таких, як зміна клімату, дефіцит ресурсів, криза у галузі охорони здоров’я тощо). Проте глобальне упровадження штучного інтелекту піднімає питання довіри, справедливості, конфіденційності, безпеки та підзвітності. Сучасний ШІ, який продовжує швидко розвиватись, спонукає до роздумів про майбутнє роботи для людини, її дозвілля та нових форматів суспільства. Експерти ОЕСР розглядають поточні та очікувані технологічні розробки штучного інтелекту; можливості та ризики, пов’язані з ШІ; огляд досвіду різних країн із упровадження принципів ШІ.

Детальніше: http://surl.li/twhye, http://surl.li/tuvvj, https://doi.org/10.1787/a1689dc5-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект

2024-05-24

137

ПОРАДИ БІБЛІОТЕКАРІВ ЩОДО УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

На сайті компанії Еlsevier опублікована стаття Сьюзен Дженкінс «Бібліотекарі діляться своїми найкращими порадами щодо управління інституційними робочими процесами відкритого доступу».

Наголошується, що упорядковані процеси дозволяють бібліотекам підтримувати відкриту науку у своїх установах й будувати ефективні відносини з дослідницькими спільнотами. Автор пропонує своє бачення типового робочого процесу та надає поради щодо чотирьох компонент гарного робочого процесу відкритого доступу. По-перше, автори повинні мати чітке розуміння надання запиту на покриття витрат на публікацію статей (APC). По-друге, бібліотеки мають надавати науковцям допомогу у здійсненні перевірки та обробленні запитів на основі критеріїв авторських угод. По-третє, потрібно забезпечити належну звітність для відстеження та оцінювання впливу таких угод. По-четверте, слід залучати експертів та відповідальних осіб для виконання цих завдань. Також стаття містить пояснення щодо ключової термінології, розкриває робочі процеси (надсилання і схвалення запитів, оцінювання вартості угоди, інформування, звітність), звертає увагу на способи пошуку найбільш прийнятних угод (з позицій підтвердження афіляції та вимірювання повернення інвестицій), пропонує не нехтувати навчальним процесом (демонстраційні ролики, інструкції для дослідників так адміністраторів) та здійснювати моніторинг використання угод, щоб зрозуміти їх вплив на можливості публікацій відкритого доступу.

Детальніше: http://surl.li/tvqwd

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-05-23

190