Міністерством освіти і науки України 3 серпня 2020 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Міністерством освіти і науки України 3 серпня 2020 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
15 серпня 2020 року МОН оголосить п’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених.
15 серпня 2020 року МОН оголосить п’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених.
Роботи приймаються за 11 напрямами, які відповідають пріоритетам програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт-2020».
Участь у конкурсі можуть брати молоді дослідники, які працюють або навчаються у закладах вищої освіти чи наукових установах, підпорядкованих МОН. Керівник проєкту має бути або кандидатом наук віком до 35 років, або докторантом (доктором наук) віком до 40 років. Граничний вік виконавців – 35 років.
Конкурс проходить у кілька етапів:
1) ЗВО та наукові установи відбирають проєкти та подають їх до МОН (до 25 вересня 2020 р.);
2) експертизу поданих проєктів здійснюють секції за фаховими напрямами експертної ради МОН (оцінювання кожного проєкту проводять 5 експертів);
3) на основі пропозицій експертної ради переможців визначає конкурсна комісія МОН, після чого їхній список затверджується наказом Міністерства.
Для підтримки кращих проєктів у бюджет наступного року передбачається закласти понад 100 млн гривень.
У 2020 році МОН профінансувало наукові проєкти молодих вчених на рекордну суму – понад 100 млн грн. Підтримку отримали 199 робіт. У 2016-2018 роках було профінансовано 256 проєктів на суму майже 130 млн гривень.
Міністерством освіти і науки України у серпні 2020 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.
Міністерством освіти і науки України у серпні 2020 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.
Міністерство цифрової трансформації України спільно з Національним банком України та Ощадбанком презентували новий освітній серіал на платформі «Дія.Цифрова освіта» — «Дружні цифрові фінанси».
Міністерство цифрової трансформації України спільно з Національним банком України та Ощадбанком презентували новий освітній серіал на платформі «Дія.Цифрова освіта» — «Дружні цифрові фінанси».
Освітній серіал містить 8 серій тривалістю 6-11 хвилин. Ознайомлення із ним допоможе більш ефективно працювати з сімейним бюджетом, навчить розрізняти дебетову та кредитну картки, ознайомить з особливостями кредитів і депозитів, розповість про валютний рахунок і онлайн-банкінг.
За даними Нацбанку у червні цього року для безготівкових операцій та отримання готівки українці використовували більше 36 мільйонів платіжних карток. 8 з 10 проведених по них операцій — безготівкові. Разом з тим, є проблеми з фінансовим плануванням та використанням цифрових інструментів. Рівень фінансової грамотності в Україні один із найнижчих серед країн Європи. Тому Національний банк підтримав створення освітнього серіалу про дружні фінанси для платформи «Дія:Цифрова освіта».
Директорат науки та інновацій МОН інформує, що наукові установи, які зараз проходять державну атестацію, зможуть працювати з електронною системою після 14 серпня, але для цього вони повинні обов’язково заповнити усі інформаційні матеріали.
Директорат науки та інновацій МОН інформує, що наукові установи, які зараз проходять державну атестацію, зможуть працювати з електронною системою після 14 серпня, але для цього вони повинні обов’язково заповнити усі інформаційні матеріали.
Згідно чинного порядку для проходження атестації наукова установа має подати до МОН інформаційні матеріали в електронному та паперовому вигляді. В електронній формі інформацію потрібно заповнити через спеціальну систему.
МОН продовжує термін, у який учасники атестації зможуть підтвердити можливість друку поданих матеріалів, до 28 серпня 2020 року.
11 серпня 2020 року відбулася зустріч керівництва Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України.
11 серпня 2020 року відбулася зустріч керівництва Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України.
Присутні обговорили такі актуальні питання:
– розвиток співпраці між Національною академією наук України та Міністерством освіти і науки України й підписання нової редакції договору про співробітництво;
– залучення вчених НАНУ до підготовки й експертизи навчальних програм для профільного навчання;
– подальшого розвитку центрів колективного користування науковим обладнанням НАН України;
– поглиблення співпраці між МОН та НАНУ в рамках Київського академічного університету;
– перспектив участі вітчизняних учених у програмі «ГОРИЗОНТ ЄВРОПА» і програми Євратом, необхідності якнайшвидшого підписання відповідних угод;
– участі України у Міжнародному центрі генетичної інженерії та біотехнології;
– підтримки наукових досліджень з вивчення проблем поширення коронавірусу SARS-CoV-2 серед хребетних тварин та його передачі людині;
– фінансування Академії з державного бюджету України у 2021 році.
Представники керівництва МОН України висловили сподівання, що НАН України братиме активну участь у визначенні стратегії та підготовці програмних документів, формуванні пріоритетів розвитку держави, громадському обговоренні проєктів нормативно-правових актів щодо сфери науки та освіти.
Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список приватних закладів вищої освіти України, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу ЗВО України 2020 року.
Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список приватних закладів вищої освіти України, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу ЗВО України 2020 року.
До топ-10 цього рейтингу увійшли:
– Український католицький університет;
– Університет імені Альфреда Нобеля;
– Львівський торговельно-економічний університет;
– Полтавський університет економіки і торгівлі;
– Львівський медичний інститут;
– Київський медичний університет;
– Харківський гуманітарний університет “Народна українська академія”;
Директорат ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій розробляє рекомендації, засновані на фактичних даних внеску науки, техніки та промисловості у добробут та економічне зростання. Підготовлені за його участі документи охоплюють широкий спектр тем, включаючи промисловість та глобалізацію, інновації та підприємництво, наукові дослідження і розробки та новітні технології.
Директорат ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій розробляє рекомендації, засновані на фактичних даних внеску науки, техніки та промисловості у добробут та економічне зростання. Підготовлені за його участі документи охоплюють широкий спектр тем, включаючи промисловість та глобалізацію, інновації та підприємництво, наукові дослідження і розробки та новітні технології.
Ці звіти за рішенням ОЕСР стали доступними для широкого загалу.
Усі бажаючі можуть ознайомитись з актуальними документами 2020 року, серед яких:
«Оптимізація роботи і використання національних дослідницьких інфраструктур» (№ 91, 3 серпня 2020 року);
«Створення потенціалу та навичок цифрової робочої сили для науки з великим об’ємом даних» (№ 90, 10 липня 2020 року);
«Тематичне дослідження норвезької політики у галузі цифрової науки та інновацій» (№ 89; 8 липня 2020 року);
«Вирішення соціальних проблем за допомогою трансдисциплінарних досліджень» (№ 88, 16 червня 2020 року);
«Космічна стійкість» (№ 87, 8 квітня 2020 року);
«Відстаючі фірми, поширення технологій, – структурні і політичні детермінанти» (№ 86, 5 березня 2020 року).
Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список класичних університетів України, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу закладів вищої освіти України 2020 року.
Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список класичних університетів України, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу закладів вищої освіти України 2020 року.
До топ-10 цього рейтингу увійшли:
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
– Національний університет “Києво-Могилянська академія”;
– Львівський національний університет імені Івана Франка;
– Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна;
– Одеський національний університет імені І. І. Мечникова;
– Сумський державний університет;
– Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара;
– Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича;
– Донецький національний університет імені Василя Стуса;
Експерти ОЕСР підготували «Огляд сучасних підходів до регулювання персональних даних і потоків даних». Документ доступний для ознайомлення на сайті ОЕСР.
Експерти ОЕСР підготували «Огляд сучасних підходів до регулювання персональних даних і потоків даних». Документ доступний для ознайомлення на сайті ОЕСР.
Поширення мобільних пристроїв, експоненціальне зростання потужності обчислювальної техніки, різке зниження витрат на зберігання даних та зростаючі можливості доставляти більше даних з більшою швидкістю визначили стрімкий розвиток цифрової економіки. Змінилася конфігурація глобальних виробничо-збутових ланцюжків, утворилися нові інформаційні галузі, такі як хмарні обчислення, 3D-друк, інтернет речей, змінюється спосіб виробництва, надання послуг і торгівлі. Ці перетворення отримали своє відображення у правовому регулюванні персональних даних як базового компонента цифрової економіки.
Правове регулювання охоплює як традиційні питання конфіденційності та безпеки, так і питання захисту інтелектуальної власності, контролю за перетином потоку даних різних юрисдикцій. Ключовим питанням на порядку G20 з цифрової економіки саме стало регулювання потоків даних.
На основі аналізу національних практик ОЕСР виділяє чотири підходи до регулювання потоків даних за рівнем вимог і обмежень.
Перший і найпростіший – відсутність будь-якого регулювання цього питання, що найчастіше пов’язане з відсутністю законодавчо встановленого режиму персональних даних.
Другий підхід визначається як «ex post accountability» – держава не забороняє транскордонну передачу даних і не вимагає виконання будь-яких конкретних умов, але передбачає відповідальність експортера даних у разі порушення захисту відправлених за кордон даних.
Третій підхід обумовлює потік даних виконанням вимог безпеки (flows conditional on safeguards), тобто наданням гарантій захисту перадачі даних державним органом або приватними компаніями.
Четвертий, найбільш жорсткий підхід, встановлює порядок передачі даних, обумовлений отриманням санкції відповідного компетентного органу на індивідуальній основі (flows conditional on ad-hoc authorization).
Вимоги про локалізацію даних – окремий блок питань щодо обмежень потоків даних, оскільки їх виконання пов’язане з витратами на утримання локальних серверів. ОЕСР виділяє три види цієї вимоги. По-перше, може бути встановлена вимога зберігання копій конкретних даних, але не встановлюються обмеження з точки зору передачі або обробки копій даних за кордоном. По-друге, може бути встановлений порядок вільної передачі даних із забороною зберігання даних за кордоном. По-третє (найсуворіший варіант) має місце комбінація вимог про зберігання даних на території країни та умов передачі даних. ОЕСР відзначає, що застосування такого підходу може бути обумовлено цілями промислової політики, орієнтованої на розвиток секторів, пов’язаних з інформаційним обслуговуванням.
Множинність правових режимів може створити невизначеність для урядів, підприємств та приватних осіб у розумінні, які саме правила керують ситуацією. Для подолання регуляторних відмінностей ОЕСР виділяє чотири інструменти: багатосторонні угоди і домовленості; торгові угоди; односторонні інструменти; угоди та ініціативи всередині приватного сектора. Дані інструменти не є винятковими: країни можуть використовувати різні підходи щодо різних партнерів, типів даних або у різних ситуаціях. Обсяг даних, які охоплюються кожним підходом, також варіюється.
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РОБОТИ З НАУКОВИМИ ДАНИМИ ТА ІНФОРМУВАННЯ ПРО ОНОВЛЕННЯ
На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів з’явилися нові можливості, які допоможуть зручніше працювати з науковими даними та своєчасно дізнаватися про важливі оновлення сервісів.
