Міністерство освіти і науки пропонує до обговорення представлену Європейською Комісією Рамкову програму Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа».
Міністерство освіти і науки пропонує до обговорення представлену Європейською Комісією Рамкову програму Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа».
Обговорення проводиться за наступними напрямами:
– формування переліку актуальних питань участі у Програмі «Горизонт Європа», які цікавлять потенційних учасників майбутніх конкурсів;
– аналіз основних інструментів підтримки Програми «Горизонт Європа» та комплементарних до неї програм в частині можливостей для українських учасників;
– визначення стейкхолдерів;
– формування пропозицій до Європейської Комісії щодо стратегічних документів;
– формування бази контактів представників та експертів, відповідальних за моніторинг реалізації програми, які можуть бути обрані до програмних комітетів Програми «Горизонт Європа»;
– надання інформаційних та консультаційних послуг з метою популяризації Програми «Горизонт Європа» в Україні;
– отримання та надання консультаційних послуг з питань формування конкурсної документації;
– участь в інформаційних заходах Європейської Комісії щодо особливостей Програми «Горизонт Європа».
Програма «Горизонт Європа» спрямована на підтримку наукових досліджень, розроблення інноваційних рішень, розвиток малого та середнього бізнесу в межах виконання спільних міжнародних проєктів та участі в програмах обміну досвіду з країнами Європейського Союзу. Партнерства Програми являють собою ініціативи, що функціонують як окремі підпрограми з власним бюджетом та спрямовані на співпрацю між приватними та державними установами (наукові установи, заклади вищої освіти, державні та приватні фонди, громадські організації тощо) для підтримки наукової та інноваційної діяльності. Існують три типи європейських партнерств: а) партнерство спільного фінансування; б) партнерство спільного програмування; в) інституційне партнерство.
EBSCO пропонує усім бажаючим підписатись на інформаційний бюлетень EBSCO’s Open Perspectives.
EBSCO пропонує усім бажаючим підписатись на інформаційний бюлетень EBSCO’s Open Perspectives.
Бюлетень являє собою щомісячний збірник інформаційних матеріалів про «відкриті» теми – відкритий доступ, відкрита наука, відкрита дослідницька інфраструктура від провідних світових науковців.
Для отримання розсилку інформаційного бюлетня EBSCO’s Open Perspectives необхідно зареєструватись.
Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи (CERIC-ERIC) оголошує новий конкурс щодо доступу до сучасного обладнання для здійснення комплексних, зокрема міждисциплінарних, досліджень у галузі матеріалознавства та досліджень біоматеріалів.
Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи (CERIC-ERIC) оголошує новий конкурс щодо доступу до сучасного обладнання для здійснення комплексних, зокрема міждисциплінарних, досліджень у галузі матеріалознавства та досліджень біоматеріалів.
Відкритий конкурс стосується пропозицій доступу до сучасного обладнання трьох нових лабораторій:
– ультрафіолетового лазера (ULF-FORTH) в Інституті електронної структури та лазеру (м. Іракліон, о. Крит, Греція);
–джерела випромінювання для рентгенівської абсорбційної спектроскопії LISA@ESRF в Інституті обробки матеріалів (м. Трієст, Італія);
–джерела м’якого рентгенівського випромінювання PHELIX@SOLARIS в Яґеллонському університеті (м. Краків, Польща).
CERIC об’єднує в собі сучасну науково-дослідницьку інфраструктуру країн Центральної та Східної Європи, використовувану для розвитку науки щодо дослідження матеріалів, біоматеріалів і нанотехнологій. CERIC-ERIC надає доступ через єдину точку входу до понад 50-ти зразків складного сучасного технологічного обладнання, розташованого в 9-ти країнах Європи.
Спільне використання провідних національних дослідницьких інфраструктур європейських країн дозволяє знаходити інноваційні рішення суспільних проблем у сферах енергетики, охорони здоров’я, харчування, культурної спадщини тощо.
З умовами участі у конкурсі можна ознайомитись на сайті проєкту CERIC.
Подати документи для участі у конкурсі можна до 1 березня 2021 року.
17 лютого 2021 року Верховна Рада України підтримала у першому читанні проєкт Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо присудження наукових ступенів (реєстраційний № 4667-1 від 15.02.2021 р.).
17 лютого 2021 року Верховна Рада України підтримала у першому читанні проєкт Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо присудження наукових ступенів (реєстраційний № 4667-1 від 15.02.2021 р.).
Документ має комплексно вирішити питання присудження наукових ступенів шляхом внесення змін до Законів України «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про фахову передвищу освіту».
Законопроєкт містить наступні норми:
– унормування порядку та процедур присудження наукових ступенів після втрати чинності Порядку присудження наукових ступенів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 567;
– упорядкування рівнів вищої освіти шляхом винесення ступеня доктора наук зі сфери вищої освіти до сфери науки та науково-технічної діяльності з покладанням повноважень щодо формування та реалізації державної політики на центральний орган виконавчої влади у сфері наукової та науково-технічної діяльності;
– розширення автономії закладів вищої освіти та наукових установ шляхом передачі повноважень щодо утворення разових спеціалізованих вчених рад та затвердження рішень про присудження ступеня доктора філософії та видачі відповідного диплому (повноваження МОН залишаються лише в частині погодження (за замовчуванням) складу разових рад, утворених закладами та установами);
– розширення списку видів академічної недоброчесності (крім академічного плагіату додається фабрикація та фальсифікація), у разі виявлення яких учасники атестаційного процесу позбавляються права участі у підготовці та атестації здобувачів відповідних ступенів.
Віце-прем’єр-міністр-Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров презентував 94 проекти цифрової трансформації у ключових сферах.
Віце-прем’єр-міністр-Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров презентував 94 проекти цифрової трансформації у ключових сферах.
Затверджений Урядом перелік проектів буде реалізований протягом трьох років та сприятиме розбудові цифрової держави. Мінцифри вдалося масштабувати управління проектами цифрової трансформації на всі сфери та галузі. В основі цієї роботи — ефективна система управління проектами на всіх рівнях — від загальнонаціонального до місцевого.
Серед презентованих проектів: е-Нотаріат, е-Майно, е-Школа, е-Соцзахист, е-Дозвіл. У е-Кабінеті пацієнта можна буде укладати декларації онлайн, Е-Лікарняний дозволить не стояти у чергах в закладах охорони здоров’я, а в онлайні отримати медичний висновок про непрацездатність. У рамках проекту е-Школа будуть доступні дистанційні курси для учнів 5-11 класів, школярі матимуть вільний доступ до електронних підручників, а проект е-Діловодство запровадить класний журнал та щоденник в електронному вигляді.
Мінцифри запускає онлайн-дашборд з описом проектів, термінами виконання, відповідальними та рейтингом, адже публічність розглядається як важлива складова цифровізації: усі матимуть можливість спостерігати за реалізацією проектів у режимі реального часу та надавати свої рекомендації.
Україна з наступного тижня повертається до адаптивного карантину.
Україна з наступного тижня повертається до адаптивного карантину.
Із 24 лютого 2021 року на території України відповідно до урядового рішення (Постанова Кабінету Міністрів від 17.02.2021 № 104) встановлюється “жовтий” рівень епідемічної небезпеки з окремими обмеженнями для закладів освіти.
Всього передбачено чотири рівні епідемічної небезпеки, кожен з яких має чіткі обмеження та критерії визначення.
За “жовтого” рівня епідемічної небезпеки забороняється:
– відвідувати заклади освіти здобувачами, якщо на самоізоляції через контакт з пацієнтом із підтвердженим COVID-19 перебуває більш як 50% здобувачів та персоналу закладу;
– проводити в закладах освіти масові заходи (вистави, свята, концерти) за участю здобувачів освіти з більш ніж однієї групи (класу) та за присутності глядачів (відвідувачів).
Помаранчевий рівень не передбачатиме встановлення додаткових карантинних обмежень, а сигналізуватиме про можливе наближення регіону до червоного рівня епідемічної небезпеки. На цьому рівні органи місцевої влади можуть вводити додаткові обмежувальні заходи для запобігання поширенню інфекції.
На червоному рівні вводитимуться жорсткі карантинні обмеження. Зокрема, на території регіонів, для яких встановлено “червоний” рівень епідемічної небезпеки, додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів забороняється відвідування закладів освіти незалежно від форми власності її здобувачами, крім здобувачів закладів дошкільної освіти, спеціальних закладів освіти та учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти.
Зелений рівень стане тим показником, якого регіони мають досягнути, щоб почати говорити про перегляд або скасування певних карантинних обмежень.
Міністерством освіти і науки України 16 лютого 2021 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Міністерством освіти і науки України 16 лютого 2021 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Міністерство освіти і науки України затвердило оновлену дорожню карту з інтеграції науково-інноваційної системи України до Європейського дослідницького простору.
Міністерство освіти і науки України затвердило оновлену дорожню карту з інтеграції науково-інноваційної системи України до Європейського дослідницького простору.
Європейський дослідницький простір (ЄДП) – це спільна площадка країн-членів ЄС та асоційованих країн для формування консолідованої політики у сфері досліджень та інновацій, забезпечення вільного руху дослідників та знань.
Для України інтеграція до ЄДП є інструментом поглиблення співпраці з науковою спільнотою ЄС, а також адаптації до стандартів і норм Європейського Союзу у сфері науки й інновацій. Це відповідає нормам Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Концепція Європейського дослідницького простору складається з 6-ти спільно визначених Європейською Комісією пріоритетів, навколо яких кожна країна ЄДП формує свою дорожню карту:
– підвищення ефективності національних дослідницьких систем;
– спільне вирішення проблем, зумовлених глобальними викликами;
– вільний ринок праці дослідників;
– гендерна рівність;
– відкрита наука та відкриті інновації;
– розвиток міжнародного співробітництва.
Упровадження дорожньої карти має забезпечити:
– гармонізацію політики у сфері науки та інновацій відповідно до стандартів та норм ЄС;
– розширення доступу до наукових та інноваційних програм ЄС;
– розвиток дослідницьких інфраструктур України та їхню інтеграцію до дослідницьких інфраструктур ЄС;
– створення сприятливих умов для міжнародної та міжгалузевої мобільності вчених;
– застосування комплексного гендерного підходу у сфері науки та інновацій;
– застосування принципів відкритої науки та використання інструментів відкритого доступу ЄС;
– розвиток інноваційної інфраструктури з урахуванням кращих європейських практик;
– інтернаціоналізацію наукових досліджень та інновацій за межами ЄС.
Під час сьомго засідання Ради Асоціації Україна-ЄС, яке відбулось 11 лютого 2021 року, Міністр цифрової трансформації України представив досягнення України у цифровій сфері та наголосив на пріоритетності євроінтеграційного цифрового курсу.
Під час сьомго засідання Ради Асоціації Україна-ЄС, яке відбулось 11 лютого 2021 року, Міністр цифрової трансформації України представив досягнення України у цифровій сфері та наголосив на пріоритетності євроінтеграційного цифрового курсу.
Європейські партнери відзначили значний прогрес України в імплементації Угоди про асоціацію у сфері телекомунікацій, завдяки чому цифровий сектор посів одне із ключових місць порядку денного засідання. ЄС привітав прийняття Україною базового закону у сфері електронних комунікацій, який імплементує сучасні європейські правила та стандарти, та закликав не збавляти темп цифрових перетворень, зокрема через забезпечення функціонування незалежного регулятора у сфері телекомунікацій.
За результатами засідання сторони:
– підтримали Спільний робочий план співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг з перспективою укладення можливої угоди, яка повинна базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС;
– підтвердили готовність використовувати усі можливі механізми, передбачені Угодою про асоціацію, для посилення економічної інтеграції та нормативного наближення у цифровій сфері.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».