Уряд затвердив механізм використання цифрової версії податкового номеру та електронних копій документів у «Дії». Для цього було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2020 р. N 278.

Відтепер реєстраційний номер облікової картки платника податків (е-РНОКПП) офіційно є цифровим аналогом паперового податкового номера. У мобільному застосунку «Дія» він відображається двома способами: у складі е-паспорта (ID-картка чи біометричний закордонний паспорт) або як окремий документ – е-РНОКПП (якщо у користувача немає е-паспорта).

Також Уряд затвердив механізм використання електронних копій документів у «Дії». Завдяки цьому  торгові мережі, поштові відділення, банки зможуть офіційно приймати цифрові документи. 

Постанова також містить перелік ситуацій, за яких можна скористатися документами у смартфоні, – наприклад, при: 

– наданні послуг поштового зв’язку;

– проведенні банківських операцій;

– наданні адміністративних послуг;

– поверненні коштів сплачених за товар;

– а також на касах супермаркетів для підтвердження віку.

Наразі е-РНОКПП та електронні копії документів доступні лише у версії застосунку «Дія 2.0» у бета-версії, але скоро вони будуть доступні для всіх українців.

Детальніше: https://bit.ly/2H4zvZn, https://bit.ly/2H06xtF  

Рада молодих учених при МОН України ініціює створення Реєстру Рад молодих вчених України з метою налагодження професійних контактів між молодими вченими  наукових установ, закладів вищої освіти України та іноземними організаціями для поглиблення наукової, освітньої співпраці та спільного проведення заходів з наукової, освітньої діяльності.

Для цього представникам Рад молодих вчених України пропонується заповнити реєстраційну форму. Зібрані дані будуть розміщені на офіційних сайтах  Міністерства освіти і науки України та Ради молодих учених при МОН України.

Детальніше: https://bit.ly/3hFay3A

Мінцифри разом із профільними комітетами та Уповноваженим Верховної Ради з прав людини здійснюють адаптацію українського законодавства із регулювання захисту персональних даних до європейських стандартів.

Для цього за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» проведено ґрунтовний аналіз національного законодавства про захист персональних даних різних країн.  Ключовим аспектом дослідження став вплив Загального Регламенту про захист даних Європейського Союзу (GDPR) на національне законодавство різних країн, зокрема – Німеччини, Великої Британії, Ізраїлю, Туреччини та штату Каліфорнія (США). Аналіз показав, що на міжнародному рівні GDPR як правова регуляторна основа набуває дедалі більшого значення. GDPR є найважливішим стандартом у західному світі, який вже змінив законодавство та діловий підхід провідних країн G7.

Українське середовище конфіденційності даних суттєво змінилося з часу прийняття Закону «Про захист персональних даних», збільшилась активність в обробці даних в Інтернеті, особливо – у сфері big data та соціальних медіа. 

Наразі існує потреба в повному оновленні практичного регулювання та застосування цього Закону відповідно до стандарту ЄС.  Розроблення та прийняття сучасного закону «Про персональні дані» дозволить подати заявку на отримання рішення ЄС щодо адекватності захисту персональних даних для України. А постійне впровадження європейських стандартів з регулювання захисту персональних даних наблизить Україну до повної інтеграції до Єдиного Цифрового Ринку ЄС.

Детальніше: https://bit.ly/2Rv3A6i, https://bit.ly/33wakqk