На офіційному сайті Національної академії наук України оприлюднено повідомлення про статтю «ТОП-6 наукових досягнень Харкова та України».
У статті, яка опублікована на сторінках харківської газети «Час», читачам запропонована добірка досягнень харківської та української науки у 2021 році. Серед них:
– вчені Інституту молекулярної біології та генетики Національної академії наук України запропонували створити універсальну касетну платформу, в якій можна клонувати та швидко змінювати будь-які штами та варіанти будь-яких вірусів і патогенів для отримання різних типів вакцин: ДНК, РНК і білкових. У той же час в Інституті біології клітки та Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна продовжуються дослідження зі створення вітчизняних вакцин проти COVID-19;
– у рамках підписаної додаткової угоди до Договору про співробітництво між Радіоастрономічним інститутом НАН України та Центром космічних досліджень Польської академії наук продовжується співпраця харківських радіоастрономів з польськими колегами з Відділу фізики Сонця ЦКД для інтерпретації експериментальних даних, отриманих раніше та які надходять з сонячного рентгенівського спектрометра-телескопа STIX міжпланетної космічної місії Європейського космічного агентства Solar Orbiter;
– дослідження Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України, який став членом експерименту на великому андронному коллайдері. У рамках співпраці намічено оновлення детектора PLUME з використанням нових сцинтиляторів, розроблених у Харкові;
– Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» здійснив успішний фізичний пуск ядерної підкритичної установки «Джерело нейтронів». Він став початком створення сучасної експериментальної бази для наукового супроводу ядерної енергетики України, зокрема, продовження термінів експлуатації реакторів АЕС, а також досліджень з нейтронами в галузі ядерної фізики та енергетики, радіаційної медицини, радіаційного матеріалознавства, виробництва медичних ізотопів. Крім того, сама ядерна установка стане об’єктом досліджень як прототип нових безпечних джерел енергії на базі підкритичних систем.
– науковці Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України отримали низку вагомих результатів для інноваційного розвитку вітчизняного паливно-енергетичного комплексу, а вчені ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» представили свої висновки щодо ролі біоенергетики в економічній і екологічній політиці держави;
– спуск на воду після модернізації науково-дослідного судна «Гідробіолог». Це унікальний корабель класу річка-море спроєктований і укомплектований для наукових досліджень широкого профілю, від чисто гідробіологічних до радіологічних, гідрогеологічних та гідрофізичних, зокрема, методами гідроакустики.
Детальніше: https://bit.ly/3u0fSrX, https://bit.ly/3IVeX0n
Фото: НАНУ