Реєстраційний номер
0218U006285,
0112U007760
, Науково-дослідна робота
Назва роботи
1.Популяційна біологія і генетика видів деревних рослин на антропогенно навантажених і в докорінно техногенно трансформовваних ландшафтах
Назва етапу роботи
Керівник роботи
Пірко Ярослав Васильович,
Дата реєстрації
11-04-2018
Організація виконавець
Державна установа "Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України"
Опис етапу
Досліджено генетичний поліморфізм вікових дерев Quercus robur з антропогенно навантажених та умовно чистих територій м. Києва та Донецької області за алозимними локусами та ДНК-маркерами. У рослин Querсus robur з умовно чистої території, як за ДНК-маркерами, так і за за алозимними локусами виявлено вищі показники генетичного поліморфізму ніж у рослин з антропогенно навантаженої території. Встановлено низький рівень міжпопуляційної диференціації між вибірками рослин Querсus robur умовно чистої та антропогенно навантаженої території з різних регіонів дослідження. Проведено генотипування 52 дерев Betula pendula в умовах антропогенно зміненої території: на кар'єрі з видобутку граніту та кар'єрі з видобутку кварцу, розташованих в Житомирській області. Значимих відмінностей генетичного поліморфізму у двох досліджених груп рослин Betula pendula не виявлено (Ne = 1,211 та 1,219; I = 0,240 та 0,252). Досліджено генетичний поліморфізм за 18 алозимними локусами двох видів роду Pinus, що формуються на порушених територіях. Встановлено менший рівень генетичної мінливості у відновлюваної популяції Pinus sylvestris var. cretacea в заповіднику "Крейдяна флора" (Hе = 0,206, Но = 0,193), ніж в насадженні P. sylvestris в техногенному ландшафті содового виробництва (Hе = 0,275, Но = 0,243). Досліджено цитогенетичні показники рослин видів роду Pinus L. в умовах різного ступеню антропогенного навантаження. Відмічено збільшення кількості ядерець в ядрі в умовах інтродукції та кумулятивного впливу факторів техногенного середовища. Встановлено можливість використання якісних та кількісних характеристик ядра і ядерець для з'ясування участі цитогенетичних змін у пристосуванні потомства інтродуцентів до умов зростання. Відібрано різні за стійкістю до антропогенного навантаження дерева Ulmus minor з умовно чистої ділянки та ділянки з сильним антропогенним забрудненням м. Дніпро та рослини Acer platanoides, що розрізняються по стійкості до вихлопних газів автотранспорту в алейній посадці уздовж великої автомагістралі у м. Донецьк. За ДНК-маркерами вибірки стійких рослин U. minor з умовно чистої ділянки (Ne = 1,319-1,455; I = 0,260-0,391; РІС = 0,298) виявилися більш поліморфними ніж рослини, що зростають на ділянках з сильним антропогенним забрудненням (Ne = 1,256-1,267; I = 0,219-0,237; РІС = 0,178). За алозимними локусами у вибірки рослин Acer platanoides вздовж міської автомагістралі простежується тенденція до більш високого рівня генетичної мінливості у нестійких рослин. Вивчено деревостани Populus tremula на території колишньої долини р. Либідь на лівобережжі, та в районі Дарниця на правобережжі (м. Київ). У рослин антропогенно навантаженої території очікувана гетерозиготність підвищена (Не = 0,141 ± 0,012), відносно рослин незабрудненої території (Не = 0,123 ± 0,011). При цьому більші показники як генетичної різноманітності, так і клональності притаманні вибіркам з більш антропогенно порушених місцезростань. Встановлено стійкі види деревних рослин, що здатні до активного самовідновлення на крейдяних відвалах содового виробництва. На промислових відвалах у складі піонерних парцелл, що є потенційними джерелами для подальшої масової колонізації відвалів, деревні рослини формують змішану кореневу систему з переважанням поверхневих горизонтальних коренів.
Опис продукції
Популяційно-генетична мінливість Populus tremula, Quercus robur, Ulmus minor, Betula pendula, видів роду Pinus L. (P. sylvestris, P. sylvestris var. cretacea, P. pallasiana) з екосистем різного ступеню антропогенного впливу, а також цитогенетичні показники рослин видів роду Pinus L. в умовах різного ступеню антропогенного навантаження. Отримано патенти на корисну модель у яких розроблено спосіб створення стійких лісонасаджень на техногенних відвалах та кар'єрах за допомогою рослин, здатних активно самовідновлюватись насіннєвим шляхом та за допомогою кореневої порослі, утворюючи стійки декоративні лісонасадження.
Автори роботи
Білоножко Ю.А.
Багдасарова А.Р.
Демкович А.Є
Калафат Л.А.
Коваль О.П.
Пірко Н.М.
Пірко Я.В.
Пастухова Н.Л.
Приваліхін С.М.
Рябоконь А.М.
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-02
