Реєстраційний номер
0221U100895,
0117U003084
, Науково-дослідна робота
Назва роботи
Розробка методичних засад оцінки й прогнозування стану природних біосистем різних рівнів організації та збереження біорізноманіття у гірських і рівнинних регіонах України в умовах кліматичних змін.
Назва етапу роботи
Керівник роботи
Кияк Володимир Григорович, Доктор біологічних наук
Дата реєстрації
11-01-2021
Організація виконавець
Інститут екології Карпат НАН України
Опис етапу
Обґрунтувано принципи активного природоохоронного менеджменту з метою збереження регіонального природного фіторізноманіття та пов’язаних з ним груп хребетних і безхребетних тварин на основі фітоценологічних та фітосозологічних досліджень на прикладі домінантних оселищ лучно-болотних, лучно-степових та широколистяно-лісових типів на модельних полігонах Західного Полісся, Волино-Поділля та Карпат.
Популяції рідкісних видів різних груп рослин високогір’я Українських Карпат по-різному реагують на кліматогенні зміни. Важливими параметрами для біоіндикаційного моніторингу, що дозволяють оцінити стан і прогнозувати динаміку популяцій, є ефективність насіннєвого чи вегетативного самопідтримання, чисельність популяції та частка генеративної групи у її складі, площа оселища. Лімітуючими чинниками є передусім стенотопність, низька насіннєва продуктивність, потреба придатних локусів для успішного вегетативного чи генеративного розмноження.
Хлорофільний індекс мохового покриву суттєво залежить від видових особливостей мохів та екологічних умов, тому його доцільно використовувати як маркер фотосинтетичної продуктивності мохів. Значення ХІ засвідчують важливу участь бріофітів у продукційному процесі рослинних угруповань ПЗ “Розточчя”. За несприятливого водного та температурного режимів у толерантних до дефіциту вологи мохів підвищувалася концентрація розчинних вуглеводів та відбувалася значна перебудова метаболізму нітрогеновмісних сполук, що забезпечує регуляцію осмотичного тиску та захист субклітинних структур.
Зміни різних параметрів угруповань і популяцій планктонних ракоподібних свідчать про тенденцію до негативної трансформації гідро екосистем Чорногори. Основною причиною цих змін є кліматичні зміни (посушливі періоди й зменшення глибини водойм) та зростання кількості рекреантів на території масиву.
Опис продукції
Автори роботи
Андрєєва Ольга Олегівна
Данилик Іван Миколайович
Кагало Олександр Олександрович
Канарський Юрій Васильович
Кияк Наталія Ярославівна
Кобів Юрій йосипович
Козловський Володимир Ігорович
Лобачевська Оксана Василівна
Микітчак Тарас Ігоревич
Рабик Ірина Володимирівна
Шпаківська Ірина Миронівна
Додано/оновлено в НРАТ
2021-01-11
