Search academic texts

Information × Registration Number 0419U003652, Candidate dissertation Status Кандидат сільськогосподарських наук Date 09-07-2019 popup.evolution o Title Introduction and improvement of cultivation technology components for growing energy willow under the conditions of the Western Polissia Author Gnap Iryna Vasylivna, popup.head Sinchenko Viktor M. popup.opponent Fadorchuk Mikhailo I. popup.opponent Kulik Maxim І. Description У дисертаційній роботі викладено результати досліджень щодо інтродукції сортів енергетичної верби іноземної селекції та вдосконалення елементів технології їх вирощування в умовах Західного Полісся. Об’єкт дослідження – процеси росту й розвитку рослин та особливості формування врожайності енергетичної біомаси сортів верби іноземної селекції в умовах Західного Полісся України. Предмет дослідження – сорти верби іноземної селекції, густота садіння живців, норми внесення аміачної селітри, урожайність, показники якості біомаси, економічна й енергетична ефективність удосконалених елементів технології вирощування. Із восьми досліджуваних сортів верби найвищим укоріненням живців відзначався сорт ‘Tora’: за ручного садіння – 95,1 %, а за механізованого –89,4 %. Найбільшу середню висоту трирічних рослин мали сорти ‘Tordis’, ‘Tora’ та ‘Inger’ (відповідно 2,97; 2,79 і 2,76 м). Їхні пагони мали також найбільші діаметри – 30,9;30,1 та 28,1 мм відповідно. Спостерігається зворотна залежність між густотою насаджень і середнім діаметром пагонів. Урожайність трирічної біомаси верби найбільшою виявилася в сортів ‘Inger’, ‘Tora’ і ‘Tordis’ (відповідно 30,27; 28,12 і 24,76 т/га). При цьому, у сорту ‘Inger’ найвища продуктивність формувалася за середньої густоти садіння (16,4 тис. шт./га), а в сортів ‘Tora’ і ‘Tordis’ – за найменшої (12,9 тис. шт./га). Удобрення ґрунту чотирирічних плантацій сортів ‘Tora’,‘Tordis’ та ‘Inger’ аміачною селітрою (N35, N70, N105 і N140) позитивно вплинуло на біометричні показники трирічних пагонів і продуктивність біомаси. Вона становила на контролі сорту ‘Tora’ 39,82 т/га, ‘Inger’ – 21,58 та ‘Tordis’ – 26,94 т/га. За внесення N35, N70,N105 і N140 продуктивність плантацій сорту ‘Tora’ зростала відповідно на 6,91; 6,15; 4,10 і 1,59 т/га; сорту ‘Inger’ – на 5,94; 6,65; 3,32 і 1,24 т/га, а сорту ‘Tordis’ – на 4,57; 4,11; 2,45 та 1,39 т/га. Вища продуктивність сорту ‘Tora’, порівняно із сортами ‘Inger’ і ‘Tordis’, забезпечується завдяки більшій площі листкової поверхні (від 32,8 до 40,1 тис.м2/га), вищій чистій продуктивності фотосинтезу (від 5,28 на контролі до 6,80 г/м2/добу за максимальної норми добрива) і довшому періоду вегетації. У трирічній біомасі досліджуваних верб міститься 1,1–1,5 % азоту, 1,65–1,90 % фосфору,1,9–2,4 %калію, а зольність становить1,1–4,1 %. При цьому, усі ці показники зростають зі збільшенням норми мінерального добрива. Оптимальною є норма 70 кг/га д. р. азоту. Теплотворна здатність біомаси становить від 17,9 до 18,4 МДж/кг, зменшуючись зі збільшенням норми внесення добрив, що пов’язано зі зростанням показників зольності. Найбільше енергії в трирічному врожаї біомаси містять плантації сорту ‘Tora’ – від 729 до 1056 ГДж/га залежно від норми удобрення. Для забезпечення прибуткового рівня вирощування біомаси верби потрібна фінансова підтримка в розмірі не менше 60 % від витрат на створення плантацій. Ключові слова: біоенергетика, верба, енергетична біомаса, сорти, інтродукція, густота садіння, внесення азотних добрив, інтенсивність росту, урожайність, уміст макроелементів, зольність, теплотворна здатність біомаси. Registration Date 2019-07-09 popup.nrat_date 2020-04-03 Close