Реєстраційний номер
0419U003652, Кандидатська дисертація
На здобуття
Кандидат сільськогосподарських наук
Дата захисту
09-07-2019
Статус
Захищена
Назва роботи
Інтродукція сортів енергетичної верби та удосконалення технології їх вирощування в Західному Поліссі
Здобувач
Гнап Ірина Василівна,
Керівник Сінченко Віктор Миколайович
Опонент Федорчук Михайло Іванович
Опонент Кулик Максим Іванович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН
Опис
У дисертаційній роботі викладено результати досліджень щодо інтродукції сортів енергетичної верби іноземної селекції та вдосконалення елементів технології їх вирощування в умовах Західного Полісся.
Об’єкт дослідження – процеси росту й розвитку рослин та особливості формування врожайності енергетичної біомаси сортів верби іноземної селекції в умовах Західного Полісся України.
Предмет дослідження – сорти верби іноземної селекції, густота садіння живців, норми внесення аміачної селітри, урожайність, показники якості біомаси, економічна й енергетична ефективність удосконалених елементів технології вирощування.
Із восьми досліджуваних сортів верби найвищим укоріненням живців відзначався сорт ‘Tora’: за ручного садіння – 95,1 %, а за механізованого –89,4 %. Найбільшу середню висоту трирічних рослин мали сорти ‘Tordis’, ‘Tora’ та ‘Inger’ (відповідно 2,97; 2,79 і 2,76 м). Їхні пагони мали також найбільші діаметри – 30,9;30,1 та 28,1 мм відповідно. Спостерігається зворотна залежність між густотою насаджень і середнім діаметром пагонів.
Урожайність трирічної біомаси верби найбільшою виявилася в сортів ‘Inger’, ‘Tora’ і ‘Tordis’ (відповідно 30,27; 28,12 і 24,76 т/га). При цьому, у сорту ‘Inger’ найвища продуктивність формувалася за середньої густоти садіння (16,4 тис. шт./га), а в сортів ‘Tora’ і ‘Tordis’ – за найменшої (12,9 тис. шт./га).
Удобрення ґрунту чотирирічних плантацій сортів ‘Tora’,‘Tordis’ та ‘Inger’ аміачною селітрою (N35, N70, N105 і N140) позитивно вплинуло на біометричні показники трирічних пагонів і продуктивність біомаси. Вона становила на контролі сорту ‘Tora’ 39,82 т/га, ‘Inger’ – 21,58 та ‘Tordis’ – 26,94 т/га. За внесення N35, N70,N105 і N140 продуктивність плантацій сорту ‘Tora’ зростала відповідно на 6,91; 6,15; 4,10 і 1,59 т/га; сорту ‘Inger’ – на 5,94; 6,65; 3,32 і 1,24 т/га, а сорту ‘Tordis’ – на 4,57; 4,11; 2,45 та 1,39 т/га.
Вища продуктивність сорту ‘Tora’, порівняно із сортами ‘Inger’ і ‘Tordis’, забезпечується завдяки більшій площі листкової поверхні (від 32,8 до 40,1 тис.м2/га), вищій чистій продуктивності фотосинтезу (від 5,28 на контролі до 6,80 г/м2/добу за максимальної норми добрива) і довшому періоду вегетації.
У трирічній біомасі досліджуваних верб міститься 1,1–1,5 % азоту, 1,65–1,90 % фосфору,1,9–2,4 %калію, а зольність становить1,1–4,1 %. При цьому, усі ці показники зростають зі збільшенням норми мінерального добрива. Оптимальною є норма 70 кг/га д. р. азоту.
Теплотворна здатність біомаси становить від 17,9 до 18,4 МДж/кг, зменшуючись зі збільшенням норми внесення добрив, що пов’язано зі зростанням показників зольності. Найбільше енергії в трирічному врожаї біомаси містять плантації сорту ‘Tora’ – від 729 до 1056 ГДж/га залежно від норми удобрення.
Для забезпечення прибуткового рівня вирощування біомаси верби потрібна фінансова підтримка в розмірі не менше 60 % від витрат на створення плантацій.
Ключові слова: біоенергетика, верба, енергетична біомаса, сорти, інтродукція, густота садіння, внесення азотних добрив, інтенсивність росту, урожайність, уміст макроелементів, зольність, теплотворна здатність біомаси.
Дата реєстрації
2019-07-24
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-03 / 2026-06-29
