Реєстраційний номер
0426U000211, Кандидатська дисертація
На здобуття
Кандидат медичних наук
Дата захисту
15-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Особливості діагностики та лікування хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу при метаболічно-асоційованій жировій хворобі печінки та ожирінні
Здобувач
Гечко Михайло Михайлович,
Керівник Чопей Іван Васильович
Опонент Федів Олександр Іванович
Опонент Півторак Катерина Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний унiверситет"
Опис
Дисертація присвячена підвищенню ефективності діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) у хворих на метаболічно-асоційовану жирову хворобу печінки (МАЖХП) та ожиріння. Обстежено 946 хворих на НАЖХП/МАЖХП; у 204 пацієнтів із ГЕРХ при МАЖХП та ожирінні проведено поглиблене клініко-лабораторне та інструментальне дослідження. З них 128 хворих мали інсулінорезистентність, 76 — цукровий діабет 2 типу; контрольну групу становили 30 практично здорових осіб. Застосовано загальноклінічні, антропометричні, біохімічні та інструментальні методи, ФЕГДС, визначення H. pylori, оцінку фіброзу печінки, добовий рН-моніторинг стравоходу та добове моніторування артеріального тиску. Порушення вуглеводного обміну виявлено у 86,6 % хворих на МАЖХП, ГЕРХ — у 37,5 %. У пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу ГЕРХ траплялася частіше та характеризувалася більшою частотою позастравохідних проявів і тяжчих ендоскопічних уражень. H. pylori виявлено у 68,4 % хворих із ГЕРХ при МАЖХП та ожирінні; встановлено його зв’язок зі ступенем ожиріння, клінічним перебігом та ендоскопічними змінами. Показано взаємозв’язок ступеня фіброзу печінки F2–F3 за METAVIR із тяжкістю ураження стравоходу. Добовий рН-моніторинг підтвердив патологічну кислотну експозицію, найбільш виражену у хворих на цукровий діабет 2 типу; виявлено залежності окремих показників від ступеня ожиріння. Обґрунтовано диференційоване комплексне лікування залежно від H. pylori-статусу. H. pylori-позитивним хворим проводили 14-денну ерадикаційну терапію з подальшим застосуванням езомепразолу та альгінат-вмісної суспензії; частота ерадикації становила 90,5 % при інсулінорезистентності та 84,6 % при цукровому діабеті 2 типу. H. pylori-негативні пацієнти отримували езомепразол, урсодезоксихолеву кислоту та ребаміпід. Запропонований підхід сприяв зменшенню типових і позастравохідних симптомів, покращенню ендоскопічної картини та зменшенню проявів дуоденогастрального рефлюксу. Наукова новизна полягає у комплексному визначенні клініко-інструментальних взаємозв’язків ГЕРХ із метаболічними порушеннями, H. pylori-статусом і фіброзом печінки та в обґрунтуванні диференційованої лікувальної тактики. Результати впроваджено у клінічну практику та навчальний процес.
Дата реєстрації
2026-09-18
Додано/оновлено в НРАТ
2026-09-18 / 2026-09-21
