Реєстраційний номер
0426U000212, Кандидатська дисертація
На здобуття
Кандидат медичних наук
Дата захисту
15-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Клініко-патогенетичні особливості діагностики та лікування позакишкових проявів у хворих на неспецифічний виразковий коліт
Здобувач
Варваринець Антоніна Василівна,
Керівник Чопей Іван Васильович
Опонент Бенца Тетяна Михайлівна
Опонент Чернявський Володимир Володимирович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний унiверситет"
Опис
Дисертація присвячена підвищенню ефективності діагностики позакишкових проявів у хворих на виразковий коліт та розробці диференційованих підходів до їх лікування. Обстежено 207 хворих на виразковий коліт: 167 пацієнтів із позакишковими проявами та 40 без них; контрольну групу становили 30 практично здорових осіб. Для поглибленого аналізу сформовано підгрупи хворих з ураженням опорно-рухового апарату (n=51) та зі зниженням зовнішньосекреторної функції підшлункової залози (n=48). Застосовано загальноклінічні, лабораторні, ендоскопічні, морфологічні та статистичні методи; визначали фекальний кальпротектин, зонулін та α1-антитрипсин у сироватці крові й калі, фекальну еластазу-1, ступінь дисбіозу товстої кишки, рівень вітаміну D3 та компонентний склад тіла. Позакишкові прояви виявлено у 80,7 % хворих. Найчастіше встановлювали ураження органів травлення (38,3 %) та суглобів (30,5 %). У пацієнтів із позакишковими проявами виразковий коліт частіше мав середній або тяжкий перебіг, більшу протяжність ураження товстої кишки, вищу ендоскопічну активність і більш виражені морфологічні зміни. Показано порушення бар’єрної функції кишечника зі збільшенням рівнів зонуліну та α1-антитрипсину, залежність цих змін від вираженості дисбіозу, а також зв’язок із характером позакишкових проявів. У хворих на виразковий коліт встановлено зниження зовнішньосекреторної функції підшлункової залози; найбільш виражене зменшення фекальної еластази-1 визначено у пацієнтів із зовнішньосекреторною недостатністю. Виявлено дефіцит вітаміну D3, зниження м’язової, кісткової та жирової маси, найбільш виражені за наявності позакишкових проявів. Обґрунтовано диференційоване комплексне лікування з індивідуально підібраною поліферментною терапією та холекальциферолом, а також застосуванням тофацитинібу та адалімумабу у хворих з виразковим колітом та його позакишковими проявами. На тлі тофацитинібу та адалімумабу встановлено зменшення клінічної, ендоскопічної та морфологічної активності захворювання; після лікування тяжкий перебіг виразкового коліту в цих підгрупах не визначався. Наукова новизна полягає у встановленні взаємозв’язків між порушенням бар’єрної функції кишечника, дисбіозом, зовнішньосекреторною функцією підшлункової залози, вітаміном D3, компонентним складом тіла та формуванням позакишкових проявів, а також у патогенетичному обґрунтуванні диференційованого лікування. Результати впроваджено у клінічну практику та навчальний процес.
Дата реєстрації
2026-09-18
Додано/оновлено в НРАТ
2026-09-18 / 2026-09-21
