Реєстраційний номер
0519U000486, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор медичних наук
Дата захисту
05-06-2019
Статус
Захищена
Назва роботи
Клініко-патогенетичні особливості спондилогенних порушень кровообігу у вертебро-базилярному басейні та їх корекція у хворих молодого віку
Здобувач
Некрасова Наталія Олександрівна, Кандидат медичних наук
Керівник Григорова Ірина Анатоліївна
Консультант Григорова Ірина Анатоліївна
Опонент Коваленко Ольга Євгеніївна
Опонент Міщенко Тамара Сергіївна
Опонент Литвиненко Наталія Воломирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державна установа "Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України"
Опис
У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуальної проблеми сучасної неврології - розробка системи діагностики, прогнозування та лікування спондилогенних порушень кровообігу у вертебро-базилярному басейні на підставі вивчення клінічних, вегетативних, гемодинамічних, структурних та метаболічних проявів залежно від стадії спондилогенної вертебро-базилярної недостатності (СВБН) у молодому віці. На основі вивчення частоти та діагностичної цінності окремих клініко-неврологічних проявів на різних стадіях СВБН, за найбільш інформативними проявами обґрунтовано алгоритми ранньої діагностики СВБН у осіб молодого віку.
Гемодинамічні особливості на стадіях прогресування СВБН за даними УЗДГ характеризуються зміною швидкості кровоплину по каузальній хребетній артерії під впливом функціонального (ротаційного) навантаження. За наявності СВБН, інформативними є окремі фенотипові та сомато-віцеральні маркери, урахування яких дозволяє оцінювати наявність недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ). З’ясовано, що при СВБН-ІІІ частота поєднаного ураження краніовертебрального переходу та рівней С4-С5, С5-С6 достовірно вища, ніж при СВБН-І. Виявлені патогенетичні взаємозв’язки між гемодинамічними, ендотелій-залежними та атерогенними процесами судинної стінки і доведено, що зростання систоло-діастолічного співвідношення (ISD>2,2) взаємопов’язане з відносним зростанням вмісту у сироватці крові ендотеліну-1 (ЕТ-1). Виявлено зростання рівня взаємозалежності між ISD та вмістом ЕТ-1 на стадіях прогресування СВБН (СВБН-І, rXY=+0,100; СВБН-ІІ, rXY=+0,220; СВБН-ІІІ, rXY=+0,420), що є свідченням гемодинамічно зумовленого підвищення напруги зсуву ендотелію та відображає процес прогресування ендотеліальної дисфункції (ЕД). Зниження нітрозотіолу (S-NO) на тлі зростання ISD>2,2 з прогресуванням стадії СВБН (від 0,59±0,10 мкМ/дм3 при СВБН-І, до 0,18±0,03 мкМ/дм3 при СВБН-ІІІ)(р<0,05) пояснює внесок гемодинамічного фактора в процес формування ЕД. Оцінка ступеня тканинної гіпоксії за показником 2,3–ДФГ еритроцитів у взаємозв’язку з гемодинамічними особливостями пацієнтів з різними стадіями СВБН виявила достовірне збільшення 2,3–ДФГ при одночасному зростанні індексу ISD. Обґрунтована та розроблена багаторівнева інформаційно-консультативна система «SVBI-pro», що складається з: оцінки ризику – клінічної діагностики – диференційної діагностики - прогнозування перебігу СВБН, що дозволяє забезпечити індивідуалізацію лікувально-реабілітаційних комплексів (ЛРК). Залежно від стадії СВБН та патогенетично обумовлених проявів обгрунтовано напрямки диференціації ЛРК на етапах неврологічного моніторингу пацієнтів молодого віку.
Дата реєстрації
2019-06-19
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-03 / 2026-06-29
