Дисертація доктора філософії. Кривенко Дмитро Євгенович. Правове регулювання трудових спорів в Україні.

Реєстраційний номер

0822U100046, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

20-12-2021

Статус

Захищена

Назва роботи

Правове регулювання трудових спорів в Україні.

Здобувач

Кривенко Дмитро Євгенович,

Керівник ЩЕРБИНА Віктор Іванович
Опонент Клемпарський Микола Миколайович
Опонент Бонтлаб Василь Васильович
Рецензент Коваленко Руслан Іванович
Рецензент Сайнецький Олег Павлович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Опис

Дисертаційне дослідження присвячено теоретико-правовим основам правового регулювання трудових спорів в Україні. Здійснено аналіз, якою є наукова інтерпретація та теоретико-правова характеристика трудових спорів. Встановлено, якими є особливості сучасного стану правового регулювання трудових спорів. Досліджено питання медіації, як способу вирішення трудових спорів. Визначено зміст, поняття та ознаки медіації як способу вирішення трудових спорів. Здійснено порівняльно-правовий аналіз медіації та інших способів вирішення трудових спорів, виділено їхні спільні та відмінні риси. Аналіз позицій науковців засвідчив, що дане питання у загальних рисах розглядається однаково, втім окремі особливості трудового спору можуть трактуватись по-різному. На основі аналізу наукових джерел нами встановлено наступні причини виникнення трудових спорів: 1) трудові спори можуть виникати із причин необізнаності однієї із сторін у тому, що своїми діями чи бездіяльністю вона порушує умови трудового договору, локальних нормативно-правових актів, законодавства про працю, а також негативно впливає на права й інтереси іншої сторони трудових правовідносин; 2) іншої причиною виникнення трудових спорів є свідоме порушення однією із сторін трудових правовідносин умов трудового договору, локальних нормативно-правових актів, законодавства про працю, що негативно впливає на права й інтереси іншої сторони трудових правовідносин; 3) трудові спори можуть виникати із причин, які не залежать від сторін трудових правовідносин – недоліків законодавства про працю, складного економічного становища держави тощо. Виділено наступні особливості трудового спору: 1) виникають із конфлікту між сторонами трудових відносин; 2) суб’єктами трудових спорів є особи, які працевлаштовуються, працівники, профспілки чи інші уповноважені працівниками органи, та роботодавець, організації (об'єднання) роботодавців; 3) трудовий спір може бути урегульований шляхом переговорів, а в результаті відсутності такого урегулювання може бути переданий на розгляд відповідного юрисдикційного органу, або ж до загальний судів; 4) для вирішення трудових спорів у законодавстві передбачена спеціальна процедура. Система вирішення трудових спорів в Україні передбачає різні процедури для вирішення індивідуальних та колективних трудових спорів. Норми, які формують існуючу систему захисту трудових прав та інтересів працівників, встановлені у міжнародних, законодавчих, судових актах, що ускладнює їх правозастосування, а передбачена процедура розгляду трудових спорів є настільки складною, що використати своє право на захист трудових прав та інтересів є не простим завданням. Обгрунтовано, що характерними ознаками норм конвенцій МОП серед джерел правового регулювання трудових спорів є: 1) їх пріоритет перед іншими актами національного трудового законодавства за винятком Конституції України; 2) ними створюється правове підґрунтя для покращення трудових стандартів у національній економіці; 3) конвенції МОП містять у собі доробок міжнародної спільноти, адже розробляються спеціалістами в галузі праці та затверджуються за результатами обговорень на тристоронніх конференціях за участі представників країн ‒ членів МОП; 4) конвенції МОП враховують особливості функціонування трудового законодавства в кожній окремій країні. Зроблено висновок, що спільним для медіації та інших способів вирішення трудових спорів є потреба у задоволенні інтересів обох сторін трудового спору, що здійснюється, насамперед, через створення менш формалізованої атмосфери та довіри з боку сторін трудового спору до особи медіатора, арбітра чи членів Комісії з трудових спорів чого не відбувається у випадку застосування саме судового захисту. Найбільш досконало врегульованим способом вирішення трудових спорів є діяльність Комісії з трудових спорів. Разом з тим, вона діє виключно щодо індивідуальних трудових спорів та не може бути створена на усіх підприємствах, що погіршує загальний стан конфліктності трудового середовища та дотримання вимоги щодо безпечних й комфортних для життя та здоров’я умов праці.

Дата реєстрації

2022-01-04

Додано/оновлено в НРАТ

2022-03-09 / 2026-07-01