Реєстраційний номер
0823U100015, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
09-01-2023
Статус
Захищена
Назва роботи
Профілактика та лікування ускладнень шийного анастомозу при езофагопластиці
Здобувач
Хуссейн Мустафа Бассам Мустафа,
Керівник Шапринський Володимир Олександрович
Опонент Кутовий Олександр Борисович
Опонент Полянський Ігор Юлійович
Рецензент Покидько Марія Іванівна
Рецензент Каніковський Олег Євгенійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
Опис
Дисертаційна робота присвячена вирішенню завдання покращення результатів хірургічного лікування пацієнтів з неспроможністю та стриктурами шийного анастомозу у хворих зі стенозуючими захворюваннями стравоходу шляхом раннього виявлення, прогнозування ускладнень та розробки комплексної програми лікування. В роботі досліджено результати хірургічного лікування 116 хворих на стриктури стравоходу. Серед причин проведення езофагопластик були: післяопікові стриктури – у 45 хворих, пептичні стриктури (внаслідок рефлюкс-езофагіта) – у 10, післяопераційні – у 17 та пухлинні захворювання стравоходу – у 44 хворих. Розроблений спосіб формування апаратного циркулярного степлерного шийного езофаго-органного анастомозу (патент України на корисну модель № 132523 від 25.02.2019), який призначений для його використання в ділянці шиї під час проведення езофагопластики шлунковою трубкою або сегментом ободової кишки, дозволив мінімізувати післяопераційні ускладнення. Розроблено алгоритм лікування, який представляє собою три складові, що враховують фактори ризику виникнення ускладнень шийного анастомозу при езофагопластиці. Розроблено комплексну програму оперативного лікування, що складається з трьох етапів. На першому етапі проводили передопераційну підготовку з корекцією усіх видів обміну та застосовували розроблений спосіб профілактики ішемічних ускладнень трансплантатів для езофагопластики (патент України на корисну модель № 141214 від 25.03.2020). На другому етапі інтраопераційно використовували удосконалені особливості мобілізації при створенні шлункової трубки та товстокишкового трансплантата та розроблений апаратний спосіб формування шийного езофаго-органного анастомозу. На третьому етапі в післяопераційному періоді продовжували проводити інфузійну терапію згідно розробленого способу профілактики ішемічних ускладнень трансплантатів та при виникненні специфічних ускладнень проводили стентування. Розроблений діагностично-лікувальний алгоритм та комплексна програма оперативного лікування дозволили достовірно знизити рівень неспроможності і стриктур езофаго-органних анастомозів з 36,36 % до 11,48 % (р<0,01), зменшити тривалість госпіталізації з 28,2±1,1 до 21,5±0,5 ліжко-дня (р<0,001), післяопераційного періоду – з 20,5±1,1 до 16,1±0,7 ліжко-дня (р<0,01), знизити рівень післяопераційної летальності з 7,27 % до 3,28 %.
Дата реєстрації
2023-01-11
Додано/оновлено в НРАТ
2023-01-11 / 2026-07-02
