Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001886, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 27-05-2024 Статус Запланована Назва роботи COVID-19 ТА МУЛЬТИСИСТЕМНИЙ ЗАПАЛЬНИЙ СИНДРОМ, АСОЦІЙОВАНИЙ З SARS-CoV-2 У ДІТЕЙ: КЛІНІКО-ІМУНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ПЕРЕБІГУ Здобувач Стасів Марія Володимирівна, Керівник Литвин Галина Орестівна Опонент Волоха Алла Петрівна Опонент Боярчук Оксана Романівна Рецензент Дубей Леонід Ярославович Рецензент Надрага Олександр Богданович Опис Дисертація присвячена удосконаленню діагностики та прогнозуванню різних варіантів тяжкості перебігу та розвитку ускладнень у дітей з COVID-19 та МЗС, асоційованим з SARS-CoV-2 на підставі аналізу клініко-біохімічних імунологічних та даних інструментальних методів обстеження, з урахуванням тяжкості перебігу хвороби та віку. Дослідження охоплює 143 дитини віком від 1 до 18 років, з яких 110 (76,92 %) пацієнтів з COVID-19 та 33 (23,07 %) – з МЗС, асоційованим з SARS-CoV-2. Середньо-тяжка форма COVID-19 розвинулася у 72,72 % пацієнтів, серединний вік яких становив 8,00 років, тяжка у – 27,27 % пацієнтів, серединний вік яких становив 12,05 років, (p ˂ 0,05). У 23,07 % дітей діагностовано МЗС, асоційований з SARS-CoV-2, серединний вік яких складав 10,40 років. Пацієнтів з COVID-19 та МЗС, асоційованим з SARS-CoV-2 було розподілено на три вікові групи: від 1 до 5 років, від 5 до 10 років, від 10 до 18 років. Серед госпіталізованих дітей переважали пацієнти віком від 10 до 18 років - 44,54 % дітей з COVID-19 та 57,57 % – з МЗС, асоційованим з SARS-CoV-2. Основними симптомами при госпіталізації були: підвищена температура тіла (95,5 %), загальна слабість (91,8 %) та зниження апетиту (80,0 %). Також сухий кашель (50,0 %), біль голови (22,7 %), біль у горлі (19,1 %), нежить (6,4 %). Задишка турбувала усіх пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19: змішана – 21 (70,0 %), експіраторна – дев’ять (30,0 %). Водяниста діарея від 1 до 3 разів та біль у животі статистично достовірними були у пацієнтів віком від 10 до 18 років (p < 0,05). Під час дослідження маркерів запалення встановлено, що рівень СРП був вищим у групі пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19 в порівняні зі середньо-тяжким перебігом (p < 0,05). Кореляційний аналіз показав слабкий зв'язок між рівнем СРП та тяжкістю хвороби (r = +0,29; p < 0,05). Встановлено прямий кореляційний зв’язок між тяжкістю перебігу COVID-19 та рівнем прокальцитоніну (r = +0,51; p < 0,05). Дослідження також показало, що рівень альбуміну, визначений на третій день госпіталізації, знижувався зі зростанням прокальцитоніну (r = -1,00; p < 0,0001). Результати дослідження вказують про вищий рівень IL-6 та IL-10 у пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19 порівняно з тими, у кого спостерігався середньо-тяжкий перебіг хвороби (p < 0,05). Рівень IL-2 був негативним у всіх досліджуваних групах (p > 0,05). У пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19 виявлено статистично достовірні вищі рівні Д-димеру порівняно з дітьми, у яких спостерігався середньо-тяжкий перебіг хвороби: 791,00 нгФЕОд/мл [540,00; 1844,50] проти 368,00 нгФЕОд/мл [149,25; 921,25], відповідно (p < 0,05), що підтверджено прямим кореляційним зв’язком (r = +0,35; p < 0,05). Результати аналізу IgA до SARS-CoV-2 свідчать про його появу з другого тижня хвороби у пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19 (р < 0,05), що вказує на можливу важливість цього показника у прогнозуванні захворювання. Виявлено, що рання поява та тривала наявність IgG-N та IgG-S до SARS-CoV-2 в крові спостерігаються у всіх пацієнтів. Середнє значення IgG-S було вищим з другого тижня дослідження, з найвищим його показником у період з 31 до 90 дня. У порівнянні з IgG-S, рівень IgG-N виявився значно нижчим. Тяжкість перебігу хвороби корелює з IgG-S (з 8 по 14 день) (r = +0,303; р ˂ 0,05). Слід відзначити, що у пацієнтів з МЗС виявлено підвищення кількості лейкоцитів на момент госпіталізації, з подальшим наростанням цього показника на третій день стаціонарного лікування. У всіх пацієнтів спостерігався виражений нейтрофільоз як на момент госпіталізації, так і на третій день лікування. У дітей віком від 5 до 10 років кількість тромбоцитів при госпіталізації була найнижчим із серединним значенням 102,00 × 109/л [89,75; 111,50] (p < 0,05). Дослідження показало, що на момент госпіталізації та на третій день лікування у дітей з МЗС спостерігалося значне підвищення рівнів СРП та прокальцитоніну. Крім того, було виявлено підвищення рівнів IL-6 та IL-10 на момент госпіталізації – 12,65 пг/мл [9,45; 18,88], та 25,88 пг/мл ± 63,50, відповідно. При вивченні протеїнограми у пацієнтів із МЗС з набряково-асцитичним синдромом на третю добу лікування виявлено зниження альбуміну майже вдвічі – 35,00 г/л [23,50; 39,70]. Результати дослідження показали значне підвищення рівнів Д-димеру у всіх пацієнтів з МЗС на момент госпіталізації, особливо у дітей віком від 10 до 18 років. Дата реєстрації 2024-05-10 Додано в НРАТ 2024-05-10 Закрити