Реєстраційний номер
0824U001886, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
27-05-2024
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
COVID-19 ТА МУЛЬТИСИСТЕМНИЙ ЗАПАЛЬНИЙ СИНДРОМ, АСОЦІЙОВАНИЙ З SARS-CoV-2 У ДІТЕЙ: КЛІНІКО-ІМУНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ПЕРЕБІГУ
Здобувач
Стасів Марія Володимирівна,
Керівник Литвин Галина Орестівна
Опонент Волоха Алла Петрівна
Опонент Боярчук Оксана Романівна
Рецензент Дубей Леонід Ярославович
Рецензент Надрага Олександр Богданович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Опис
Дисертація присвячена удосконаленню діагностики та прогнозуванню різних варіантів тяжкості перебігу та розвитку ускладнень у дітей з COVID-19 та МЗС, асоційованим з SARS-CoV-2 на підставі аналізу клініко-біохімічних імунологічних та даних інструментальних методів обстеження, з урахуванням тяжкості перебігу хвороби та віку.
Дослідження охоплює 143 дитини віком від 1 до 18 років, з яких 110 (76,92 %) пацієнтів з COVID-19 та 33 (23,07 %) – з МЗС, асоційованим з SARS-CoV-2.
Середньо-тяжка форма COVID-19 розвинулася у 72,72 % пацієнтів, серединний вік яких становив 8,00 років, тяжка у – 27,27 % пацієнтів, серединний вік яких становив 12,05 років, (p ˂ 0,05).
У 23,07 % дітей діагностовано МЗС, асоційований з SARS-CoV-2, серединний вік яких складав 10,40 років.
Пацієнтів з COVID-19 та МЗС, асоційованим з SARS-CoV-2 було розподілено на три вікові групи: від 1 до 5 років, від 5 до 10 років, від 10 до 18 років. Серед госпіталізованих дітей переважали пацієнти віком від 10 до 18 років - 44,54 % дітей з COVID-19 та 57,57 % – з МЗС, асоційованим з SARS-CoV-2.
Основними симптомами при госпіталізації були: підвищена температура тіла (95,5 %), загальна слабість (91,8 %) та зниження апетиту (80,0 %). Також сухий кашель (50,0 %), біль голови (22,7 %), біль у горлі (19,1 %), нежить (6,4 %). Задишка турбувала усіх пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19: змішана – 21 (70,0 %), експіраторна – дев’ять (30,0 %).
Водяниста діарея від 1 до 3 разів та біль у животі статистично достовірними були у пацієнтів віком від 10 до 18 років (p < 0,05).
Під час дослідження маркерів запалення встановлено, що рівень СРП був вищим у групі пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19 в порівняні зі середньо-тяжким перебігом (p < 0,05). Кореляційний аналіз показав слабкий зв'язок між рівнем СРП та тяжкістю хвороби (r = +0,29; p < 0,05). Встановлено прямий кореляційний зв’язок між тяжкістю перебігу COVID-19 та рівнем прокальцитоніну (r = +0,51; p < 0,05). Дослідження також показало, що рівень альбуміну, визначений на третій день госпіталізації, знижувався зі зростанням прокальцитоніну (r = -1,00; p < 0,0001).
Результати дослідження вказують про вищий рівень IL-6 та IL-10 у пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19 порівняно з тими, у кого спостерігався середньо-тяжкий перебіг хвороби (p < 0,05). Рівень IL-2 був негативним у всіх досліджуваних групах (p > 0,05).
У пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19 виявлено статистично достовірні вищі рівні Д-димеру порівняно з дітьми, у яких спостерігався середньо-тяжкий перебіг хвороби: 791,00 нгФЕОд/мл [540,00; 1844,50] проти 368,00 нгФЕОд/мл [149,25; 921,25], відповідно (p < 0,05), що підтверджено прямим кореляційним зв’язком (r = +0,35; p < 0,05).
Результати аналізу IgA до SARS-CoV-2 свідчать про його появу з другого тижня хвороби у пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19 (р < 0,05), що вказує на можливу важливість цього показника у прогнозуванні захворювання.
Виявлено, що рання поява та тривала наявність IgG-N та IgG-S до SARS-CoV-2 в крові спостерігаються у всіх пацієнтів. Середнє значення IgG-S було вищим з другого тижня дослідження, з найвищим його показником у період з 31 до 90 дня. У порівнянні з IgG-S, рівень IgG-N виявився значно нижчим. Тяжкість перебігу хвороби корелює з IgG-S (з 8 по 14 день) (r = +0,303; р ˂ 0,05).
Слід відзначити, що у пацієнтів з МЗС виявлено підвищення кількості лейкоцитів на момент госпіталізації, з подальшим наростанням цього показника на третій день стаціонарного лікування. У всіх пацієнтів спостерігався виражений нейтрофільоз як на момент госпіталізації, так і на третій день лікування. У дітей віком від 5 до 10 років кількість тромбоцитів при госпіталізації була найнижчим із серединним значенням 102,00 × 109/л [89,75; 111,50] (p < 0,05).
Дослідження показало, що на момент госпіталізації та на третій день лікування у дітей з МЗС спостерігалося значне підвищення рівнів СРП та прокальцитоніну. Крім того, було виявлено підвищення рівнів IL-6 та IL-10 на момент госпіталізації – 12,65 пг/мл [9,45; 18,88], та 25,88 пг/мл ± 63,50, відповідно.
При вивченні протеїнограми у пацієнтів із МЗС з набряково-асцитичним синдромом на третю добу лікування виявлено зниження альбуміну майже вдвічі – 35,00 г/л [23,50; 39,70].
Результати дослідження показали значне підвищення рівнів Д-димеру у всіх пацієнтів з МЗС на момент госпіталізації, особливо у дітей віком від 10 до 18 років.
Дата реєстрації
2024-05-10
Додано/оновлено в НРАТ
2024-05-10 / 2026-07-01
