Реєстраційний номер
0824U002877, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-08-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Вивчення ролі PPAR-gamma в регуляції ендотелійзалежних реакцій аорти щура
в нормі та при діабеті 2 типу
Здобувач
Меженський Олег Русланович, аспірант
Керівник Філіппов Ігор Борисович
Опонент Жолос Олександр Вікторович
Опонент Векліч Тетяна Олександрівна
Рецензент Струтинський Руслан Борисович
Рецензент Гошовська Юлія Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут фізіології імені О. О. Богомольця Національної академії наук України
Опис
Дисертація присвячена дослідженню ендотелійзалежного розслаблення грудної
аорти щура, впливом PPAR-γ на цей процес, змінам компонентів ендотелійзалежного
розслаблення в моделі діабету 2 типу, неспецифічним ефектам лігандів PPAR-γ та
просторовим відмінностям у ендотелійзалежних реакціях між проксимальною та
дистальною частинами аорти щура.
У ході дослідження використовувалися наступні методи: тензометрія, докінг,
РНК-секвенування, експериментальна модель діабету 2 типу.
Уперше був показаний методом аналізу даних РНК секвенування градієнт
диференційної експресії та функціональний градієнт для калієвих каналів вхідного
випрямлення, потенціалзалежних кальцієвих каналів L типу, тубуліну та елементів
м’язового комплексу між проксимальною та дистальною частиною грудної аорти, що
поглиблює розуміння особливостей функціонування аорти та дозволяє краще
контролювати варіацію в експериментальних даних у дослідженнях судинної системи.
Було визначено внески ендотелійзалежного гіперполяризуючого фактору
(EDHF), нітроген II оксиду (NO), TRPV4-каналу, простаноїдів та неадренаргічне
нелохінергічне ендотелійзалежне розслаблення сегментів аорти щура в нормі. Також
було показано, співвідношення внесків кальцій-залежних калієвих каналів проміжної
та малої провідності, у TPRV4 ендотелійзалежне розслаблення.
Було показано, що дія агоніста PPAR-γ — росіглітазону не впливала на EDHF, а
була пов’язана зі збільшенням внесків NO, простаноїдів, TRPV4-каналів у
3
ендотелійзалежне розслаблення. Окрім того, уперше було визначено, що ефект
росіглітазону, найімовірніше, пов’язаний із прямим впливом на розчину
цитоплазматичну гуанілатциклазу, що, може, пояснити ефекти лігандів PPAR-γ на
серцево-судину систему.
Дослідження внесків компонентів ендотелійзалежного розслаблення в
експериментальній моделі діабету 2 типу в щурів показали, що внесок EDHF суттєво
знижується, а внесок NO та простаноїдів зростають. Уперше було показано, що в
діабеті 2 типу TRPV4-залежне розслаблення підсилюється і збільшується внесок
кальційзалежних калієвих каналів малої провідності в це розслаблення. Також,
росіглітазон у нормі й за умов діабету 2 типу посилював ефекти NO, простаноїдів та
TRPV4-каналів у ендотелійзалежне розслаблення сегментів грудної аорти щурів.
Методом молекулярного докінгу була вперше показана здатність росіглітазону
неспецифічно зв’язуватися з двопородоменими калієвими каналами TWIK та TRAAK
мембрани ГМК аорти, а також із розчинною гуанілатциклазою.
Дата реєстрації
2024-08-16
Додано/оновлено в НРАТ
2024-09-10 / 2026-07-01
