Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002883, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 30-08-2024 Статус Захищена Назва роботи Клініко-параклінічні особливості, прогнозування перебігу та ефективності імунотропної терапії у кисневозалежних хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19) Здобувач Черкаський Володимир Васильович, Керівник Рябоконь Олена Вячеславівна Опонент Мороз Лариса Василівна Опонент Коваль Тетяна Ігорівна Опонент Литвин Катерина Юріївна Рецензент Корнієнко Олена Олександрівна Опис З метою підвищення ефективності прогнозування перебігу COVID-19 та результативності додаткової імунотропної терапії тоцилізумабом у кисневозалежних хворих шляхом встановлення нових інформативних предикторів ризику летального результату на підставі з’ясування клінікопатогенетичної ролі коморбідності, змін імунологічних показників та параметрів гемостазу в динаміці хвороби було проведено комплексне обстеження та лікування 211 кисневозалежних хворих на COVID-19 із тяжким та критичним перебігом хвороби на базі КНП «ОІКЛ» ЗОР у 2020-2021 р.р. У всіх хворих діагноз підтверджено виділенням RNA-SARS-CoV-2 з носоглоткового слизу методом ПЛР. Усі хворі включені в дослідження за випадковою ознакою та інформованою письмовою згодою. Спеціальні дослідження включали визначення MCP-1, IL-2, IL-4, IL-6 в сироватці крові методом ІФА на базі Навчально-наукового медико-лабораторного центру Запорізького державного медико-фармацевтичного університету. Наукова новизна одержаних результатів. Отримано нові наукові дані щодо прогнозування ефективності додаткового імунотропного лікування тоцилізумабом у кисневозалежних хворих на COVID-19. Доведено, що слід враховувати клінічні та імунологічні параметри. За умов появи фебрильної лихоманки при розвитку кисневої залежності (71,8 % проти 30,0 %, χ2=13,8, р=0,0002), тривалості кисневої залежності не більше 4 діб на момент введення тоцилізумабу (AUC=0,756, p<0,001) та поєднання зазначених факторів (66,7 % проти 20,0 %, χ2=21,36, р=0,0001) ефективність додаткової імунотропної терапії вище. Оцінка імунологічних параметрів має прогностичне значення щодо ефективності додаткового застосування тоцилізумабу в динаміці через 5 діб від моменту проведення додаткової імунотропної терапії. Збереження абсолютної кількості лімфоцитів крові ≤1,2x109/л (AUC= 0,631, p=0,039), рівня підвищення CRP >67,5 mg/l (AUC=0,670, p=0,020), феритину > 443,55 ng/ml (AUC=0,736, p=0,026), вмісту IL-2 >309,45 pg/ml (AUC=0,761, p=0,013) та IL6 >4,66 pg/ml (AUC=0,871, p<0,001) має діагностичне значення щодо прогнозування ймовірності летального результату хвороби. Отримано нові наукові дані щодо діагностичної значущості імунологічних показників в прогнозуванні ймовірності летального результату у кисневозалежних хворих на COVID-19. Доведено, що у кисневозалежних хворих на COVID-19 в сироватці крові вміст хемокіну МСР-1 та прозапальних цитокінів IL-2 та IL-6 значно підвищені, порівняно зі здоровими людьми (р<0,01). Діагностичне значення щодо визначення високої ймовірності розвитку летального результату COVID-19 на момент госпіталізації має рівень підвищення IL-2 >96,65 pg/ml (AUC= 0,698, p =0,030) та хемокіну МСР-1 >46,41 pg/ml (AUC= 0,691, p =0,008), а в динаміці лікування через 5 діб рівень підвищення IL-2 > 338,03 pg/ml (AUC=0,745, p=0,015) та IL-6 >7,34 pg/ml (AUC=0,850, p<0,001). Доведено, що рівень підвищення IL-4 не має діагностичного значення щодо визначення ймовірності розвитку летального результату COVID-19 у кисневозалежних хворих на всіх етапах спостереження. Уточнено наукові дані щодо прогностичної значущості демографічних показників та коморбідності кисневозалежних хворих на COVID-19 в оцінці ризику летального результату. Показано, що серед хворих з летальним результатом хвороби частіше, ніж серед пацієнтів, що одужали, реєструються хворі старчого віку (25,6 % проти 8,5 %, р=0,001), а також хворі із наявністю супутньої ішемічної хвороби серця (84,6 % проти 43,2 %, р=0,0001), інфаркту міокарду в анамнезі (12,8 % проти 4,3 %, р=0,03), застійної серцевої недостатності (13,7 % проти 4,3 %, р=0,02) та хронічної хвороби нирок III-IV стадій (70,1 % проти 46,8 %, р=0,0006). У кисневозалежних хворих на COVID19 прогностичне значення при оцінці ризику летального результату мають вік пацієнта та показник індексу коморбідності Чарлсона. За умов віку >66 років (AUC=0,636, р=0,002) та індексу коморбідності Чарлсона >5 (AUC=0,652, р<0,001) ймовірність летального результату хвороби є значимою. Практичне значення одержаних результатів. Рекомендовано практичним лікарям для прогнозування ризику несприятливого перебігу COVID-19 у кисневозалежних хворих враховувати вік пацієнтів та коморбідність за індексом коморбідності Чарлсона. За умов віку хворих >66 років (р=0,002) та показника індексу коморбідності Чарлсона >5 (р<0,001) ймовірність летального результату хвороби є значимою. Дата реєстрації 2024-08-19 Додано в НРАТ 2024-08-19 Закрити