Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002253, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 08-08-2025 Статус Запланована Назва роботи Центральна сенситизація у хворих на ревматоїдний артрит: клініко-патогенетичне значення. Здобувач Бомбела Віталій Олексійович, Керівник Станіславчук Микола Адамович Опонент Яцишин Роман Іванович Опонент Сміян Світлана Іванівна Рецензент Хоменко Вікторія Миколаївна Рецензент Кузьмінова Наталія Віталіївна Опис У дисертаційній роботі запропоновано новий підхід до вирішення актуальної задачі сучасної ревматології - підвищення ефективності діагностики ревматоїдного артриту (РА), за умови наявності центральної сенситизації (ЦС). У дисертаційному дослідженні вперше встановлено поширеність ЦС у хворих на РА в українській когорті хворих, і засвідчено, що у 36,9 % пацієнтів наявні ознаки ЦС за даними анкети Central Sensitization Inventory (CSI). На основі комплексного аналізу встановлено, що наявність ЦС у хворих на РА пов’язана з вищою активністю захворювання (за індексами DAS-28, SDAI, CDAI), гіршими функціональними можливостями та загальним станом здоров’я пацієнтів (за HAQ, ВАШ-п та ВАШ-л). Доведено статистично значущі кореляційні зв’язки (p<0,01) між виразністю ЦС за CSI та показниками HAQ (rPearson=0,718), DAS-28 (rPearson = 0,618), CDAI (rPearson = 0,584), SDAI (rPearson = 0,578), ВАШ-п (rPearson = 0,628) і ВАШ-л (rPearson = 0,562). Вперше визначено рівень пептиду, пов’язаного з геном кальцитоніну (CGRP) у плазмі крові пацієнтів із РА за наявності ЦС. Виявлено вищі показники рівня CGRP у хворих на РА за наявності ЦС (101,3 ± 35,4 пг/мл проти 74,3 ± 26,4 пг/мл (р<0,01)). У пацієнтів із РА із наявною ЦС та підвищеними рівнями CGRP встановлено асоціативні зв’язки з вищою активністю захворювання (ШОЕ, DAS-28, ВАШ, HAQ), обмеженими функціональними можливостями та гіршою оцінкою загального стану здоров’я. Це дозволяє припустити, що підвищений рівень CGRP за наявності ЦС спричиняє посилення запалення та порушення механізмів больової регуляції, що в підсумку зумовлює гіршу клінічну маніфестацію РА. Уперше проведено аналіз ефективності лікування РА з урахуванням ЦС та рівня CGRP. Встановлено, що наявність ЦС знижує ефективність стандартної терапії: через 12 тижнів лікування показники активності РА, функціональних можливостей та загального стану здоров’я у пацієнтів із ЦС залишалися значно гіршими порівняно з тими, хто не мав ознак ЦС, що вказує на тяжчий перебіг захворювання в цій категорії хворих. Це підкреслює необхідність врахування ЦС, зокрема її виразності, при виборі оптимальної терапевтичної тактики. Особливої уваги потребують пацієнти з тяжкою або вираженою ЦС, оскільки вони демонструють суттєво нижчу відповідь на лікування: майже 80 % таких пацієнтів не досягають ефекту за критерієм ACR-20, а у 95,7 % випадків не спостерігається клінічно значущого покращення за критерієм ACR-50. Пацієнти з високими показниками CSI у 3,3 рази рідше досягають ACR-20 (21,7 % проти 72,7 %) і у 8 разів рідше відповідають критеріям ACR-50 (4,3 % проти 35,4 %) порівняно з тими, у кого рівень ЦС є менш вираженим. У дослідженні встановлено нові дані щодо прогностичного значення ЦС та рівня CGRP як чинників, що впливають на резистентність до терапії у хворих на РА. Показано, що ЦС асоціюється з гіршою клінічною маніфестацією захворювання, зниженням функціональних можливостей і загального стану здоров’я пацієнтів. Феномен ЦС розглядається як предиктор недостатньої ефективності лікування у таких пацієнтів. Крім того, підвищений рівень CGRP у хворих на РА та наявною ЦС є предиктором тяжчого перебігу захворювання та менш сприятливої відповіді на лікування, що робить його потенційним маркером активності й прогнозу хвороби. Дата реєстрації 2025-06-11 Додано в НРАТ 2025-06-11 Закрити