Реєстраційний номер
0825U002415, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
08-08-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Особливості нейромедіаторного забезпечення у хворих на цукровий діабет 2 типу із поліморфізмом генів фолатного циклу в постковідному стані
Здобувач
Комісаренко Катерина Петрівна,
Керівник Зінич Олеся Вадимівна
Опонент Маньковський Борис Микитович
Опонент Кобиляк Назарій Миколайович
Рецензент Лучицький Віталій Євгенович
Рецензент Черська Марія Сергіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державна установа "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка Національної академії медичних наук України"
Опис
Мета дисертаційної роботи: встановити особливості серотонінергічного забезпечення хворих на цукровий діабет 2 типу в постковідному періоді у взаємозв’язку з поліморфізмом генів фолатного циклу, визначивши предиктори нейромедіаторної дисрегуляції та шляхи оптимізації індивідуалізованої терапії.
Актуальність дослідження зумовлена високою поширеністю цукрового діабету 2 типу (ЦД2) та необхідністю поглибленого вивчення системних наслідків поєднаного впливу ЦД2 і перенесеної коронавірусної інфекції. ЦД2 – одне з найпоширеніших захворювань у світі, яке супроводжується розвитком хронічних ускладнень, зниженням якості життя і підвищенням смертності. Додатковим обтяжливим чинником є перенесений COVID-19, який у пацієнтів із ЦД2 асоціюється з погіршенням метаболічного контролю, пришвидшеним прогресуванням діабетичних ускладнень та формуванням нових розладів з боку серцево-судинної, дихальної та центральної нервової систем, особливо в осіб старшого віку. Наукові дані підтверджують зв’язок COVID-19 з ускладненим перебігом ЦД2 як у гострий період, так і у віддаленому постковідному періоді, про що свідчать численні популяційні дослідження та метааналізи. Виявлення стійких когнітивних та емоційних порушень у віддалені терміни після перенесеного COVID-19 актуалізує необхідність поглибленого вивчення нейрометаболічних механізмів цих змін.
Фолатний цикл відіграє ключову роль у синтезі ДНК та процесах метилювання; його дисфункція призводить до накопичення ендотеліотоксичного гомоцистеїну, підвищуючи ризик судинних і неврологічних захворювань. Встановлено взаємозв’язок між тяжкістю COVID-19 та поширеністю генетичних поліморфізмів генів фолатного циклу; визначення таких поліморфізмів може бути корисним для стратифікації тяжкості інфекції та планування профілактичного лікування в постковідному періоді. З іншого боку, важливим фактором є нейромедіатор серотонін, біологічна функція якого охоплює регуляцію ЦНС, тонусу судин, згортання крові, ліполізу та вивільнення жирних кислот. Захворювання на COVID-19 у пацієнтів із ЦД2 погіршує перебіг діабетичних ускладнень і становить загрозу як фізичному, так і психічному здоров’ю, зокрема провокуючи розвиток когнітивно-афективних розладів. Це зумовлює актуальність дослідження нейромедіаторних механізмів і розробки сучасних методів діагностики метаболічних та нейропсихологічних відхилень, що можуть розвиватися у постковідному періоді у хворих на ЦД2. Дослідження в цьому напрямку дозволить глибше зрозуміти молекулярні механізми постковідних порушень та обґрунтувати шляхи їх корекції у пацієнтів із ЦД2.
Дослідження проведено з використанням комплексу методів: клініко-лабораторних, біохімічних, генетичних, статистичних, а також анкетування щодо оцінки когнітивних функцій, рівня тривоги та депресії. Застосовано методи багатофакторного регресійного аналізу і математичного моделювання для прогнозування змін нейромедіаторних показників.
В результаті проведення ндосліджень вперше доведено, що поліморфізми генів фолатного циклу (MTHFR 677 C>T, 1298 A>C; MTR 2756 A>G; MTRR 66 A>G) визначають індивідуальні особливості серотонінового та гомоцистеїнового обміну у хворих на ЦД 2 типу після перенесеного COVID-19, що відображає залучення фолат-залежних метаболічних шляхів у патогенез нейромедіаторних розладів постковідного періоду. У хворих на ЦД2 носійство генотипу MTHFR 677 T/T асоціюється зі зниженим рівнем серотоніну в постковідному періоді, а носійство MTRR 66 G/G – з підвищеним рівнем серотоніну. Перенесена COVID-асоційована пневмонія у хворих на ЦД2 супроводжується достовірно нижчим рівнем серотоніну в сироватці крові незалежно від призначеної цукрознижувальної терапії та генетичних поліморфізмів MTHFR, MTR, MTRR.
Як ожиріння, так і дефіцит маси асоціюється зі зниженим приростом рівня серотоніну у хворих на ЦД2 в постковідному періоді. Це свідчить про високу прогностичну цінність величини індексу маси тіла для оцінки нейромедіаторної відповіді на перенесений COVID-19.
Вперше за допомогою багатофакторного аналізу встановлено, що предиктори змін концентрації серотоніну в сироватці крові після перенесеного COVID-19 різняться залежно від типу цукрознижувальної терапії. При застосуванні інгібіторів натрій залежного котранспортера глюкози 2-го типу ключовими детермінантами були антропометричні показники та супутня патологія, тоді як при призначенні метформіну в комбінації з похідними сульфонілсечовини вирішальне значення мали поліморфізми генів MTHFR (677 C>T, 1298 A>C) і MTRR (66 A>G).
Дата реєстрації
2025-06-19
Додано/оновлено в НРАТ
2025-06-19 / 2026-07-01
