Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U002449, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 15-08-2023 Статус Запланована Назва роботи Державне регулювання розвитку туризму у країнах ЄС: досвід для України. Здобувач Прокопенко Тетяна Петрівна, Керівник Семенець-Орлова Інна Андріївна Опонент Гаврилюк Алла Михайлівна Опонент Плецан Христина Василівна Рецензент Щур Наталія Олегівна Рецензент Родченко Ігор Юрійович Опис У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретико-методичні засади та розроблено практичні пропозиції з удосконалення системи державного регулювання розвитку галузі туризму та рекреації в Україні. У результаті поглибленого аналізу науково-історичної бази, у межах дослідження дискурсного поля проблематики публічного адміністрування туристичної сфери, підкреслено, що, для нинішнього етапу досліджень науки про туризм та функціонування туристичної галузі, характерним є зосередження на принципах розвитку даної сфери та суміжних галузей, у межах застосування інноваційних інструментів кооперації та кластеризації міжнародного ринку туризму, використання механізмів державно-приватного партнерства та модельних бізнес-рішень. Обгрунтовано, що дані дослідження зосереджені на історико-філософському осмисленні природи туризму як соціогуманітарного феномену, а, також, базового інформаційного ресурсу для формування підґрунтя з метою розширення меж практичного використання основних інструментів та механізмів публічного адміністрування туристично-рекреаційної галузі у процесі реалізації політики держави у цьому напрямі. У результаті здійсненого аналізу широкого переліку наукових робіт та досліджень з проблематики публічного адміністрування туризмом та рекреацією здійснено вибіркову рецепцію засадничих, фундаментальних принципів стратегічного планування механізмів реалізації державного регулювання розвитку туризму, серед яких: принцип багатофункціональності: передбачає розгляд туристичного менеджменту як матеріально-ресурсного, функціонально-організаційного та смислово-кінцевого результату застосування ідей, позицій та принципових положень щодо побудови внутрішньо-функціональної та зовнішньої систем надання послуг; принцип державної законності: наділення туристичної сфери конкретно-визначеним підтекстом, що знаходить свій прояв у виокремленні туризму в якості управлінсько-орієнтаційної діяльності; принцип системності: окреслення суб'єктно-об'єктної взаємодії у процесі надання туристичних послуг як передумови формування єдиноначальних приписів; принцип інтеграції: акцентування уваги на обов’язковості інтегративно-наглядових процесів у туристичній сфері управління персоналом; принцип партнерства: формування передумови стабілізації та гармонізації у сфері туристично-розвиткової галузі; принцип мобільності і стійкості системи управління туризмом: Здійснення аналізу контрольно-управлінської системи та її придатності до реагування на сутісно-обставинні зміни, ринкові перетворення задля нормування та стабілізації нагляду; принцип мотивації: створення підвалин туристично-підприємницького, туристично-персонального та цільового заохочень клієнтсько-виробничої бази. Зазначено, що механізм державного регулювання розвитку туризму представляє собою складну систему, яка складається з: визначених параметрів, які, за умови їх активної взаємодії, мають змогу забезпечити ефективність у прийнятті управлінських рішень у сфері туризму; комплексу організаційно-економічних інструментів та методів, із застосуванням яких виконуються необхідні функції для забезпечення реалізації заходів для сприяння сталому розвитку сфери туризму. У роботі аналізуються питання розвитку державного регулювання туризму на території Європейського Союзу. Відзначено, що в країнах, де питання туристичної класифікації не врегульовано на законодавчому рівні (Німеччина, Австрія), готельні асоціації отримують більш широке коло нормативних повноважень відносно визначення стратегії «готельно-інфраструктурного» управління. Відмічено, що інфраструктурні вимоги до туристичного розвитку в ЄС передбачають класифікацію галузевих компаній за об’єктно-характерними критеріями, застосовними для готелів, ресторанів та кафе (якість обслуговування, клієнтообіг, «місткість» надання готельних послуг. Готельний бізнес екстра-класу, водночас, повинен відповідати «особливим вимогам», як-от кімнатна стандартизація, нормування якості послуг, сертифікація готельних приміщень та контекстного обладнання. Дата реєстрації 2025-06-23 Додано в НРАТ 2025-06-23 Закрити