Реєстраційний номер
0825U002449, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
15-08-2023
Статус
Захищена
Назва роботи
Державне регулювання розвитку туризму у країнах
ЄС: досвід для України.
Здобувач
Прокопенко Тетяна Петрівна,
Керівник Семенець-Орлова Інна Андріївна
Опонент Гаврилюк Алла Михайлівна
Опонент Плецан Христина Василівна
Рецензент Щур Наталія Олегівна
Рецензент Родченко Ігор Юрійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом"
Опис
У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретико-методичні засади та розроблено практичні пропозиції з удосконалення системи державного регулювання розвитку галузі туризму та рекреації в Україні.
У результаті поглибленого аналізу науково-історичної бази, у межах дослідження дискурсного поля проблематики публічного адміністрування туристичної сфери, підкреслено, що, для нинішнього етапу досліджень науки про туризм та функціонування туристичної галузі, характерним є зосередження на принципах розвитку даної сфери та суміжних галузей, у межах застосування інноваційних інструментів кооперації та кластеризації міжнародного ринку туризму, використання механізмів державно-приватного партнерства та модельних бізнес-рішень. Обгрунтовано, що дані дослідження зосереджені на історико-філософському осмисленні природи туризму як соціогуманітарного феномену, а, також, базового інформаційного ресурсу для формування підґрунтя з метою розширення меж практичного використання основних інструментів та механізмів публічного адміністрування туристично-рекреаційної галузі у процесі реалізації політики держави у цьому напрямі.
У результаті здійсненого аналізу широкого переліку наукових робіт та досліджень з проблематики публічного адміністрування туризмом та рекреацією здійснено вибіркову рецепцію засадничих, фундаментальних принципів стратегічного планування механізмів реалізації державного регулювання розвитку туризму, серед яких:
принцип багатофункціональності: передбачає розгляд туристичного менеджменту як матеріально-ресурсного, функціонально-організаційного та смислово-кінцевого результату застосування ідей, позицій та принципових положень щодо побудови внутрішньо-функціональної та зовнішньої систем надання послуг;
принцип державної законності: наділення туристичної сфери конкретно-визначеним підтекстом, що знаходить свій прояв у виокремленні туризму в якості управлінсько-орієнтаційної діяльності;
принцип системності: окреслення суб'єктно-об'єктної взаємодії у процесі надання туристичних послуг як передумови формування єдиноначальних приписів;
принцип інтеграції: акцентування уваги на обов’язковості інтегративно-наглядових процесів у туристичній сфері управління персоналом;
принцип партнерства: формування передумови стабілізації та гармонізації у сфері туристично-розвиткової галузі;
принцип мобільності і стійкості системи управління туризмом: Здійснення аналізу контрольно-управлінської системи та її придатності до реагування на сутісно-обставинні зміни, ринкові перетворення задля нормування та стабілізації нагляду;
принцип мотивації: створення підвалин туристично-підприємницького, туристично-персонального та цільового заохочень клієнтсько-виробничої бази.
Зазначено, що механізм державного регулювання розвитку туризму представляє собою складну систему, яка складається з: визначених параметрів, які, за умови їх активної взаємодії, мають змогу забезпечити ефективність у прийнятті управлінських рішень у сфері туризму; комплексу організаційно-економічних інструментів та методів, із застосуванням яких виконуються необхідні функції для забезпечення реалізації заходів для сприяння сталому розвитку сфери туризму.
У роботі аналізуються питання розвитку державного регулювання туризму на території Європейського Союзу. Відзначено, що в країнах, де питання туристичної класифікації не врегульовано на законодавчому рівні (Німеччина, Австрія), готельні асоціації отримують більш широке коло нормативних повноважень відносно визначення стратегії «готельно-інфраструктурного» управління.
Відмічено, що інфраструктурні вимоги до туристичного розвитку в ЄС передбачають класифікацію галузевих компаній за об’єктно-характерними критеріями, застосовними для готелів, ресторанів та кафе (якість обслуговування, клієнтообіг, «місткість» надання готельних послуг. Готельний бізнес екстра-класу, водночас, повинен відповідати «особливим вимогам», як-от кімнатна стандартизація, нормування якості послуг, сертифікація готельних приміщень та контекстного обладнання.
Дата реєстрації
2025-06-23
Додано/оновлено в НРАТ
2025-06-23 / 2026-07-06
