Дисертація доктора філософії. Бебик Віра Володимирівна. Мікробіологічне обгрунтування розробки та застосування альтернативних засобів протимікробної дії на антибіотикорезистентних збудників інфекційних ускладнень.

Реєстраційний номер

0825U002502, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

27-08-2025

Статус

Захищена

Назва роботи

Мікробіологічне обгрунтування розробки та застосування альтернативних засобів протимікробної дії на антибіотикорезистентних збудників інфекційних ускладнень.

Здобувач

Бебик Віра Володимирівна,

Керівник Назарчук Олександр Адамович
Опонент Корнійчук Олена Петрівна
Опонент Коваль Галина Миколаївна
Рецензент Коваленко Ірина Миколаївна
Рецензент Прокопчук Зоя Миколаївна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Опис

Метою дисертаційної роботи є підвищення ефективності боротьби з антибіотикорезистентними збудниками інфекційних ускладнень шляхом мікробіологічного обґрунтування розробки та застосування альтернативних засобів протимікробної дії. Дослідження проводилися на полірезистентних клінічних штамах умовно-патогенних мікроорганізмів (Pseudomonas aeruginosa (n=54), Acinetobacter baumannii (n=19), Escherichia coli (n=13), Enterobacter spp. (n=14), Klebsiella pneumoniae (n=14), Staphylococcus aureus (n=17)), виділених від пацієнтів з бойовими політравмами, опіками та інфекційними ускладненнями, отриманих з банку живих культур бактеріологічної лабораторії кафедри мікробіології вінницького національного медичного університету (ВНМУ) ім. М. І. Пирогова. Чутливість до антимікробних засобів досліджених антибіотикорезистентних культур порівнювали з референтними штамами (P. aeruginosa ATCC 27853, A. baumannii ATCC 15151 та ATCC BAA-747, S. aureus ATCC 29213, ATCC 25923, E. coli ATCC 25922, ATCC 35218, K. pneumoniae ATCC 700603). Встановлено високий рівень антимікробної резистентності: A. baumannii та P. aeruginosa продемонстрували стійкість до пеніцилінів, цефалоспоринів, фторхінолонів, аміноглікозидів та карбапенемів (74,1–100,0%); K. pneumoniae – до β-лактамів (до 100,0%), за винятком цефтазидиму/авібактаму (чутливість 64,3%); E. coli зберігала чутливість до фторхінолонів, аміноглікозидів і тетрациклінів, але була резистентною до пеніцилінів і цефалоспоринів; S. aureus мав резистентність до β-лактамів (70,6%) та аміноглікозидів (64,7–76,5%), але ванкоміцин залишався ефективним (резистентність 35,3%). Виявлено гени резистентності (blaOXA, aph, sul) з кореляцією між генотиповими та фенотиповими ознаками у A. baumannii (r=0,87) та K. pneumoniae (r=0,61). Локальні антисептики (декаметоксин, хлоргексидину диглюконат, октенідину дигідрохлорид) показали високу антимікробну активність. Декаметоксин виявився найефективнішим проти P. aeruginosa (МІК 16,4–22,5 мкг/мл, МЦК 72,1–102,5 мкг/мл), A. baumannii (МІК 15,61 мкг/мл, МЦК 41,22 мкг/мл), K. pneumoniae (МІК 17,17 мкг/мл, МЦК 36,24 мкг/мл), E. coli та Enterobacter spp. (МІК 12,22–18,42 мкг/мл, МЦК 23,17–43,27 мкг/мл), перевищуючи ефективність інших антисептиків у 1,36–8,9 рази (p≤0,001). Для S. aureus чутливість декаметоксину, хлоргексидину та октенідину була рівнозначною (МІК 10,05–11,51 мкг/мл, МЦК 18,45–23,23 мкг/мл). Клінічні ізоляти мали вищу резистентність порівняно з референтними штамами (МІК 2–13 мкг/мл, МЦК 3–25 мкг/мл). Вплив біогальванічного струму низької інтенсивності (46–60 мкА) знизив концентрацію S. aureus у фізіологічному розчині в 3–5,5 рази за 24–48 годин (p≤0,05), A. baumannii – до 1,6–1,9 ООГ (p≤0,05), P. aeruginosa – у 1,3–2,38 рази (p≤0,01). У м’ясо-пептонному бульйоні ефект був менш вираженим. Струм низької інтенсивності знижував біоплівкоутворення у S. aureus на 33,8%, A. baumannii – на 28,0%, P. aeruginosa – на 16,3% у фізіологічному розчині та підвищував чутливість A. baumannii до цефтазидиму (у 3,38 рази, p≤0,001) і P. aeruginosa до цефтазидиму та цефепіму (у 2,67–3,67 рази, p≤0,001). Комбінація антисептиків з бактеріофагами («Піофаг») мала синергічний ефект, підвищуючи чутливість фагорезистентних штамів P. aeruginosa у 3,6–4,7 рази (p≤0,003). «Піофаг» пригнічував плівкоутворення на 22,2% (p=0,006) та ріст зрілих біоплівок у 1,3 рази (p=0,003). Доведено перспективність застосування комбінації катіонних антисептиків, біогальванічного струму низької інтенсивності та бактеріофагів для подолання резистентності. Декаметоксин виділяється високою ефективністю, синергічним ефектом, пригніченням біоплівкоутворення та підвищенням чутливості до антибіотиків, що дозволяє значно підвищити ефективність боротьби з резистентними збудниками інфекційних ускладнень.

Дата реєстрації

2025-06-26

Додано/оновлено в НРАТ

2025-06-26 / 2026-07-20